Викладач навчального закладу (майстер виробничого навчання)

• знайомить студентів з планом своєї роботи, проводить відкриті уроки і позакласні заняття з предмету;

• разом з викладачем, який здійснює методичне керівництво, розподіляє між студентами теми уроків і позакласних занять з предмету;

• перевіряє, затверджує конспекти та плани майбутніх уроків і позакласних заходів щодо предмету;

• бере участь в обговоренні й оцінці уроків і позакласних занять з предмета, проведених студентами;

• залучає практикантів до проведення гурткових і додаткових занять з учнями;

• залучає практикантів до методичної роботи з виготовлення наочних приладів й інших дидактичних засобів, що застосовуються на уроках.

Класний керівник

• знайомить закріплених за ним студентів-практикантів зі складом групи, з успішністю учнів, відвідуванням і поведінкою, основними виховними задачами і планом виховної роботи на майбутній місяць (квартал);

• забезпечує студенту можливість виконання завдань з виховної роботи;

• проводить відкриті позакласні виховні заходи з учнями;

• допомагає практикантам у вивченні індивідуальних особливостей учнів,

• допомагає студентам намітити виховні заходи, які необхідно провести під час практики, консультує їх при складанні плану виховної роботи і контролює його виконання;

• є присутнім на позакласних заходах, що проводять студенти-практиканти і бере участь в їх обговоренні і виставленні оцінок.

3.4. Підведення підсумків педагогічної практики

Підсумки педагогічної практики підводяться не пізніше 10 днів після закінчення педагогічної практики під час підсумкової конференції в УІПА, на якій студенти діляться враженнями про власну педагогічну діяльність, обмінюються думками про позитивні й негативні моменти, з якими вони зіштовхнулися під час проходження педагогічної практики в різних навчальних закладах.

Конференція має науково-практичний характер, включає доповіді та повідомлення студентів (тривалістю до 5 хвилин). Підгрупа з кожного навчального закладу готує до заключної конференції газету та презентацію для наочного представлення результатів своєї роботи під час проходження педагогічної практики.

Доповіді практикантами готуються на основі вивчення досвіду роботи викладачів і майстрів, результатів своєї навчально-методичної, виховної, а також науково-дослідної роботи.

Презентація в обов’язковому порядку повинні містити такі розділи:

1. Назва навчального закладу та місце його знаходження.

2. Перелік професій, за якими навчаються в навчальному закладі.

3. Схема структури управління навчальним закладом.

4. Виробничо-технічна база дисципліни (фото навчальних аудиторій, майстерень, в яких проводились навчальні заняття).

5. Проведена навчальна, навчально-методична та виховна робота (фото з проведених та відвіданих навчальних занять, виховних заходів).

6. Загальні висновки про проходження педагогічної практики:

- які були очікування від першої педагогічної практики, наскільки повно були досягнути цілі педагогічної практики;

- особисті враження про проведення виховної та навчальної роботи: розробку та проведення навчальних занять; розробку та проведення виховних заходів;

- який власний педагогічний досвід, отримано під час відвідування навчальних занять та виховних заходів викладачів навчального закладу та інших студентів-практикантів;

- висновки про свою подальшу педагогічну діяльність;

- побажання по удосконаленню організації та здійснення педагогічної практики.

Проводить підсумкову конференцію керівник практики - викладач кафедри педагогіки та методики професійного навчання. На конференцію запрошуються:

• завідувач практикою від УІПА;

• керівники навчальних закладів-баз практики;

• педагоги-новатори, кращі майстри виробничого навчання;

• представники кафедри психології, філософії та освітніх технологій.

У ході конференції ведеться протокол.

Оцінка роботи студентів

Підсумкову оцінку виставляє керівник педагогічної практики від УІПА (викладач кафедри ПМПН), узгоджуючи її:

• з оцінкою викладача навчального закладу-бази практики або майстра виробничого навчання;

• з оцінкою роботи студента класним керівником (майстром виробничого навчання);

• з оцінкою керівника з виховної роботи;

• з оцінкою керівника з навчально-методичної роботи.

Підсумкова оцінка згідно вимог модульно-рейтингової системи навчання виставляється у балах та є сумою таких складових: оцінки за навчально-методичну роботу, оцінки за навчально-виховну роботу та за оформлення звіту з педагогічної практики. Максимальна кількість балів, яку може одержати студент за педагогічну практику, становить 100, з яких до 10 балів оцінюється оформлення звіту у відповідності з вимогами. Максимальна кількість балів за навчально-методичну роботу – 60 та за виховну роботу – 30 відповідно.

Загальна кількість балів за педагогічну практику та її відповідність рівню засвоєння та реалізації майбутніх вмінь розподіляється таким чином:

90-100 балів – рівень засвоєння відмінний;

75-89 балів – рівень засвоєння добрий;

60-75 балів – рівень засвоєння задовільний.

менше 60 балів - рівень засвоєння незадовільний, студент отримує за невиконання програми практики, тобто в педагогічному процесі він не реалізував освітні, виховні і розвиваючі завдання; допустив серйозні помилки при викладанні навчального матеріалу; не забезпечив дисципліну учнів; неефективно провів навчальну і виховну роботу; не зміг критично її оцінити.

Студенту, відстороненому від практики, або такому який одержав з практики незадовільну оцінку, а також студенту, який не пройшов практику в повному обсязі, за рішенням ради факультету призначається повторне проходження практики без відриву від навчальних занять в академії.

Студент, який після повторного проходження педагогічної практики одержує оцінку «незадовільно», відраховується з академії.

Критерії оцінювання результатів з навчально-методичної роботи

56-60 балів (Відмінно) студент отримує за повне і сумлінне виконання програми практики, тобто він провів заняття на високому організаційно-методичному рівні з постановкою і рішенням загальноосвітніх, виховних і розвиваючих завдань, із застосуванням оптимальних методів навчання і прийомів активізації учнів, з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей; виявив глибокі знання психолого-педагогічної теорії, методики викладання, методів педагогічних досліджень, продемонстрував педагогічний такт і творчу самостійність при проектуванні і проведенні занять.

46-54 бали (Добре) студент отримує, якщо успішно виконав програму практики, тобто всі заняття провів на достатньому організаційно-методичному рівні, виявив знання психолого-педагогічної теорії, ініціативу і самостійність у підборі матеріалу, але недостатньо ефективно використовував окремі методи і прийоми навчання й активізації учнів.

40-45 балів (Задовільно) студент отримує, якщо у цілому виконав програму практики, але в реалізації освітньо-виховних і розвиваючих завдань допустив помилки: неефективно застосував методи і прийоми навчання, активізації; не завжди зміг встановити контакт з аудиторією, не урахував у достатньому ступені вікові й індивідуальні особливості учнів; при аналізі занять і заходів не побачив своїх помилок.

Критерії оцінювання результатів з виховної роботи

При оцінюванні результатів педагогічної практики враховуються такі показники:

- організованість, дисциплінованість і сумлінне відношення до роботи студента-практиканта; його ініціативність і творчість;

- якість організації виховної роботи з класом і окремими учнями;

- актуальність вибору теми та методів виховних заходів;

- якість та своєчасність оформлення документації з педпрактики.

25-30 балів (Відмінно) Студент отримує в тому випадку, коли виховна робота проведена на високому рівні (допускається не більше 25% оцінок «4» за виховні заходи, при задовільній оцінці з боку викладача навчального закладу-бази практики або майстра виробничого навчання); якщо студент проявив себе як організований, сумлінний, творчий під час виконання різних видів роботи на місці проходження практики, завоював повагу та авторитет серед учнів, батьків і педагогічного колективу навчального закладу, керівників педпрактики; своєчасно надавав для ухвалення структуру й сценарій виховних заходів з обґрунтуванням актуальності тематики і доцільності методів виховного заходу, у призначений термін запросив на заліковий захід, здав у визначений термін правильно оформлену документацію.

20-24 бали (Добре) студент отримує в тому випадку, коли навчально-виховна робота проведена на достатньому рівні (допускається не більше 25% оцінок «3» за проведені виховні заходи, при задовільній оцінці з боку викладача навчального закладу-бази практики або майстра виробничого навчання); студент допустив деякі методичні помилки у навчально-виховному процесі, але зміг самостійно їх виправити або пояснити причину допущення в процесі аналізу виховного заходу; у ході педпрактики студент-практикант не допускав недисциплінованості, байдужості, шаблонності на всіх ділянках роботи; студент отримав задовільну оцінку серед учнів, батьків, педагогічного колективу, методистів і класних керівників; своєчасно надавав для ухвалення структуру й сценарій виховних заходів, у призначений термін запросив на заліковий захід, здав у визначений термін правильно оформлену документацію.

15-19 балів (Задовільно) студент отримує в тому випадку, коли навчально-виховна робота проведена на достатньому рівні (не допускається підсумкове оцінювання за проведені уроки та виховні заходи оцінкою «2» бали); студент проявив себе як організований, дисциплінований, але недостатньо самостійний та ініціативний; загальна оцінка діяльності студента-практиканта з боку учнів, батьків, викладача навчального закладу-бази практики або майстра виробничого навчання, керівників педпрактики «задовільна»; своєчасно надавав для ухвалення структуру й сценарій виховних заходів, у призначений термін запросив на заліковий захід, здав вчасно документацію, в яку можуть бути внесені незначні доповнення і поправки за вказівкою керівника педпрактики.

4. Структура і зміст звітної документації з педагогічної практики

Звітна документація заповнюється щодня протягом усієї практики та оформлюється остаточно протягом останнього тижня. Звітна документація з педагогічної практики включає:

-щоденник педагогічної практики;

-звіт з педагогічної практики (з обов’язковими додатками).

Щоденник педагогічної практики

Щоденник педагогічної практики містить:

- направлення на практику з необхідними підписами й печатками академії (заповнюється до початку практики);

- індивідуальний план з усіх видів робіт (підписується керівником практики від навчального закладу-бази практики і керівником методичного розділу на першому тижні, а заповнюється по мірі виконання запланованих заходів);

- календарний графік виконання робіт (заповнюється студентом-практикантом щодня і підписується керівником практики від навчального закладу-бази практики);

- індивідуальне завдання з науково-дослідної роботи (узгоджується з керівником практики від УІПА);

- аналіз якості розробленого студентом дидактичного проекту і його реалізації. Оцінку якості розробки і реалізації дидактичного проекту дає керівник практики від навчального закладу-бази практики, а самоаналіз проводить студент. Дані аналізу зведені в таблицю 1 щоденника практики. Характеристика показників якості дидактичного проекту і критерії оцінок приведені в додатку 1 щоденника практики.

- аналіз результатів анкетування учнів навчального закладу-бази практики. Результати анкетування учнів за підсумками проведених уроків і результати обробки протоколів представлені в таблиці 2 щоденника практики. Відповіді учнів додаються до звіту з практики.

У щоденнику обов’язкова наявність характеристики й оцінки навчально-виховної діяльності практиканта, що складається керівником від навчального закладу-бази практики і завіряється адміністрацією (підпис, кругла печатка).

Звіт з педагогічної практики

Звіт з педагогічної практики оформлюється на аркушах паперу формату А4 з титульним листом (форма заповнення наведена в додатку А), підписаним керівником практики від навчального закладу-бази практики і завіреним адміністрацією (підпис, кругла печатка). Обсяг звіту (без додатків) не повинен перевищувати 25-30 сторінок. Звіт оформлюється відповідно до правил оформлення текстових документів на аркушах формату А4 з полями зверху, знизу - по 20 мм, ліворуч - 25 мм, праворуч - 10мм. Розділи нумеруються арабськими цифрами: 1, 2, 3 і т.д.

При нумерації підрозділів, формул, таблиць і рисунків обов'язково спочатку вказується номер розділу, а потім (через крапку) – номер рисунка, схеми і ін.

Наприклад:

Рис. 1.1. Схема управління навчальним закладом,

Таблиця 2.3 – Визначення способів контролю і коректування базових знань.

Рисунки, схеми, таблиці (за винятком назви параграфів) не можуть мати потрійну нумерацію. Наприклад, не може бути рис.3.1.4, табл.5.2.1 і т.д.

У тексті звіту при посиланні на рисунки, схеми, таблиці вказується коротко: див. табл. 4.6., див. рис. 5.4 і т.д.

При розташуванні даної таблиці, що наводиться відразу після посилання на неї, спочатку вказується її номер, і потім назва. І тільки після цього розміщується нижче сама таблиця.

Наприклад:

Таблиця 2.15 – Методи у виробничому навчанні

Нумерація сторінок звіту – наскрізна, починаючи з титульного листа (його номер звичайно не ставиться). Номер сторінки проставляється внизу сторінки по центру.

Структура й обсяг звіту з педагогічної практики:

1. Загальна частина (1, 5 стор.)

- характеристика навчального закладу (2 стор.)

- загальна характеристика виховної та навчально-методичної роботи, проведеної практикантом у навчальному закладі-базі практики (0, 5 стор.).

2. Методична частина (15 стор.)

2.1. Аналіз організаційно-змістовних та просторово-часових умов навчального процесу з теми (7 стор.):

- аналіз професійної затребуваності фахівця (1 стор.);

- аналіз професійної діяльності фахівця (2 стор.);

- аналіз освітньо-кваліфікаційної програми та навчального плану підготовки фахівця (2 стор.);

- аналіз навчальної програми з дисципліни (1 стор.)

- аналіз матеріально-технічної бази з дисципліни (1 стор.)

2.2. Розробка дидактичного проекту уроку (5 стор.)

2.3. Аналіз занять викладачів і студентів-практикантів (2 стор.)

2.4. Складання рекомендацій з удосконалення дидактичного проекту (1 стор.)

3. Виховна частина (10 стор.)

3.1. Аналіз плану виховної роботи групи учнів навчального закладу-бази практики (1 стор.);

3.2. Щоденник педагогічних спостережень за учнями (3 стор.);

3.3. Розробка виховного заходу (1 стор.); сценарії заходів надати у додатках;

3.4. Аналіз відвідуваного виховного заходу (2 стор.);

3.5. Складання рекомендацій з удосконалення виховного заходу (1 стор.)

3.6. Результати профорієнтаційної роботи з учнями навчального закладу-бази практики (2 стор.)

3.7. Загальний висновок про проведену виховну роботу (1 стор.)

Додатки: конспекти уроків, засоби навчання та контролю, контрольні роботи учнів з оцінками, результати анкетування учнів, сценарії виховних заходів, проведених самостійно.

Наявність додатків є обов’язковою.

5. Методичні вказівки щодо складання звіту з практики

5.1. Загальна частина

5.1.1 Характеристика навчального закладу:

- структура управління навчальним закладом і її короткий опис;

- перелік професій, за ведеться підготовка в навчальному закладі.

5.1.2 Виховна та навчально-методична робота

- педпрактика проведена з дисципліни ______________________________

- проведено уроків (кількість) ___ (не менш 3 навчальних занять);

- проведено виховних заходів ___ (не менш 2 заходів);

- відвідані навчальні заняття (не менш 3):

а) викладачів (кількість) ___; б) майстрів ВН (кількість) ___; в) студентів-практикантів (кількість) ___;

- провів додаткових занять і консультацій (кількість) ___;

- розробив методичні матеріали для навчального процесу (зазначити які) _____________________________________________________________.

5.2. Методична частина

5.2.1 Аналіз організаційно-змістовних та просторово-часових умов навчального процесу з теми

При проходженні педагогічної практики в загальноосвітньому навчальному закладі аналіз освітньо-кваліфікаційної характеристики не виконується.

Аналіз професійної затребуваності фахівця

При проведенні аналізу професійної затребуваності фахівця необхідно вказати галузь господарської діяльності, в якій може трудитися фахівець вказаної спеціальності, слід розглянути напрями і перспективи її розвитку, проблеми, які існують в цій галузі. Вказати важливість професійної діяльності фахівця для вказаної галузі господарської діяльності і актуальність його підготовки в професійно-технічних навчальних закладах.

Аналіз професійної діяльності фахівця:

Ознайомитися зі змістом кваліфікаційних вимог, що містяться в освітньо-кваліфікаційній характеристиці. Результати цього етапу роботи оформити наступним чином.

Професія ______________________________________________________

Спеціальність __________________________________________________

Освітній рівень _________________________________________________

Освітньо-кваліфікаційний рівень __________________________________

Таблиця 5.1 – Визначення виду діяльності фахівця та місця його використання

Зробити висновок про тип (групу) трудового процесу фахівця. Види трудових процесів по відношенню до процесу навчання та їх характеристика наведені в додатку Б.

Аналіз освітньо-професійної програми та навчального плану підготовки фахівця

Ознайомитися з навчальним планом та виконати аналіз навчальної програми дисципліни, що викладається. Аналіз навчальної програми дисципліни полягає у визначенні:

- циклу, в рамках якого вивчається дисципліна;

- цілей вивчення дисципліни, об’єкту вивчення (технічні системи, процеси, явища, певна галузь людської діяльності);

- загальної кількості годин, запланованих на вивчення дисципліни, термінів її вивчення;

- передбачуваних видів навчальної роботи, методів і форм організації навчального процесу по вивченню дисципліни, виду підсумкового контролю;

- міжтемних зв’язків (вказати забезпечувані дисципліни та дисципліни, що забезпечують).

Аналіз навчальної програми з дисципліни

Провести співставлення стратегічних та тактичних цілей навчання. Результати цього етапу роботи оформити у вигляді табл. 5.2.

Таблиця 5.2 – Стратегічні та тактичні цілі підготовки фахівця

Документи, що аналізувались (освітньо-кваліфікаційну характеристику, навчальний план, навчальну програму) представити в додатках до звіту.

Аналіз виробничо-технічної бази з теми

Для майстрів ВН дати характеристику майстерні та її оснащення, перелічити ті засоби навчання, що використовуються при вивченні даної теми.

Для викладачів усіх навчальних закладів дати характеристику кабінету (наявність ТЗН, макетів, моделей і т.п., що використовуються при вивченні даної теми).

5.2.2. Розробка дидактичного проекту уроку

з теми _____________________________________

дисципліни _________________________________

Виконати розробку дидактичного проекту одного уроку.

Визначення способів контролю і коректування базових знань

У таблиці 5.3 описати способи контролю і коректування базового матеріалу. Після таблиці представити розроблені засоби контролю базових знань – питання, приклади карток-завдань і т.п.

Таблиця 5.3 – Визначення способів контролю і коректування базових знань

Аналіз навчальної літератури

Виконати аналіз навчальної літератури з теми уроку. На основі аналізу зробити висновок про те, які підручники рекомендувати учням у якості основних, а які – у якості додаткових.

Створення інформаційних (логіко-змістовних) матеріалів

Для майстрів ВН розбити основний трудовий процес на операції і трудові прийоми. Описати послідовність виконання даного трудового процесу у виді інструкційної (інструкційно-технологічної) карти. Привести текст вступного інструктажу (у вигляді тез).

Для викладачів виконати логічний аналіз понять з теми уроку. Розробити логіко-семантичну структуру матеріалу теми. Скласти план викладу навчального матеріалу. Розробити контурний конспект з теми уроку (у вигляді тез).

Розробка дидактичного інструментарію проведення уроку

Визначити структуру навчального заняття. Для кожного з етапів організаційної структури заняття визначити мету, обрати необхідні методи, форми, засоби реалізації та описати бінарні дії викладача та учнів на уроці. Результати цього етапу роботи оформити у вигляді табл. 5.4.

Для викладачів. Привести питання, картки-завдання, задачі для закріплення та усі види контролю (з відповідями). Контрольні роботи учнів з оцінками прикласти до звіту в конверті. Приклад заповнення плану уроку теоретичного навчання наведений в Додатку В. Типи і структура уроків теоретичного навчання наведені в Додатку Г.

Для майстрів ВН. Бінарні дії майстра й учнів на уроці виробничого навчання представити в вигляді таблиці 5.7. Приклад організації і методики ведення уроків виробничого навчання приведений у Додатку Д. Структура уроків та зміст діяльності майстра й учнів на різних етапах уроку виробничого навчання представлений в Додатку Е. Привести питання, картки-завдання, задачі для закріплення та усі види контролю (з відповідями).

Таблиця 5.4 – Дидактичний інструментарій проведення уроку

5.2.3. Аналіз занять викладачів, майстрів виробничого навчання і студентів-практикантів

Необхідно відвідати не менше 3 занять з різних циклів і дисциплін, що проводять ведучі викладачі і майстри ВН даного закладу-бази практики, а також студенти-практиканти.

Педагогічний аналіз – це метод наукового дослідження, що полягає в уявно-практичному розчленовуванні навчальної діяльності педагога і учнів на складові: отримання і оброблення інформації; виокремлення проблем; розробка пропозицій, рекомендацій, прогнозів [5].

Об’єктами спостереження та аналізу уроків професійно-теоретичної підготовки є [6]:

- способи мотиваційної діяльності учнів на заняттях;

- методика організації засвоєння учнями нових знань, формування умінь і навичок, їх систематизація і удосконалення;

- методика використання міжпредметних в’язків на уроках відповідно до обраної професії;

- способи впливу педагога на інтелектуальний розвиток учнів;

- використання інноваційних навчальних та провідних виробничих технологій тощо.

Об’єктами спостереження та аналізу уроків професійно-практичної підготовки є [6]:

- способи формулювання цільової установки учнів та формування необхідної мотивації діяльності учнів впродовж усього уроку;

- методика ефективної демонстрації трудових прийомів та операцій;

- методика формування, закріплення та розвинення практичних умінь і навичок;

- методика стимулювання активної пошукової діяльності учнів;

- способи використання письмового інструктування;

- рівень використання сучасних галузевих технологій у навчально-виробничому процесі;

- рівень індивідуалізації та диференціації навчання;

- педагогічна техніка та стиль майстра виробничого навчання тощо.

Методику аналізу уроку з позицій системного підходу можна представити в такому вигляді [7]:

- розподіл уроку на етапи;

- аналіз кожного етапу уроку, що означає: оцінку задач етапу, відповідність змісту поставленим задачам, встановлення адекватності методів навчання і форм організації навчальної діяльності задачам і змісту етапу;

- визначення причинно-наслідкових зв’язків між етапами: відповідність задач кожного етапу загальній дидактичній меті уроку;

- порівняння досягнутого результату уроку з запланованим.

Рекомендована схема аналізу уроку теоретичного навчання