Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Національна економіка






За редакцією доктора економічних наук, професора В. М. Тарасевича

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

 

Київ

«Центр учбової літератури»


ББК65.01я73 УДК 330.5 (075.8) Н35

Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1.4/18-Г-1586 від 03.07.2008)

Рецензенти:

Амоша О. І. — доктор економічних наук, професор, академік НАН України, директор Інституту економіки промисловості НАН України;

ЗадояА. О. — доктор економічних наук, професор, перший проректор, завідувач кафед­ри міжнародної економіки та економічної теорії Дніпропетровського університету економіки та права.

Національна економіка: навч. посів, для студ. вищ. навч. закл. [Білоцер-Н 35 ківець В. В., Завгородня О. О., Лебедева В. К. та ін.]; За ред. В. М. Тарасеви-ча ~ К: Центр учбової літератури, 2009. - 280 с. - ISBN 978-966-364-811-8.

У навчальному посібнику розглянуто етапи еволюції національної економіки, її сучасний зміст та основні структурні характеристики, закономірності функціонування та розвитку окремих складових національної економіки на мікро-, мезо-, макро- і мегарівнях, напрями і механізми їх державного регулювання.

Для студентів вищих навчальних закладів, викладачів, науковців, державних службовців та підприємців.

ББК65.01я73 УДК 330.5 (075.8)

ISBN 978-966-364-811-8 © Тарасевич В. М, Білоцерківець В. В.,

Завгородня О. О. та ін., 2009 © Центр учбової літератури, 2009


ПЕРЕДМОВА

Економічна глобалізація є провідною тенденцією розвитку людства на рубежі II і III тисячоліть. Але не єдиною. Вона супроводжується регіоналі-зацією, «глокалізацією» та становленням національних економік нових не­залежних країн. У багатьох країнах відбувається активний пошук ефектив­них моделей національної економіки та системи національної економічної безпеки, які б відповідали сучасним імперативам поєднання загальносвіто­вих тенденцій і закономірностей розвитку з національними інтересами та цілями. В кінцевому підсумку йдеться про вибір оптимальної моделі взає­модії національної економіки зі світовим господарством у таких вимірах, як геостратегічний, ринково-товарний, фінансово-інвестиційний, інститу-ційний тощо. Значущість національно-економічних досліджень значно зро­стає в умовах трансформаційних перетворень в Україні. Стрижневою про­блемою вітчизняної економічної науки є концептуальна розробка нової ін­тегративної моделі економічних перетворень, шляхів розбудови конку­рентоспроможної, інноваційної, соціально та екологічно орієнтованої на­ціональної економіки.

Запропонований до уваги читачів навчальний посібник є спробою комплексного розкриття проблематики загального і особливого в економі­ці України з урахуванням неекономічних чинників та напрямів інтеграції у світове господарство, обґрунтування пріоритетів і заходів економічної по­літики держави. У навчальному посібнику узагальнюються результати на­укових досліджень вітчизняних та зарубіжних учених, досвід економічних перетворень в провідних та нових незалежних країнах.

Навчальний посібник містить дванадцять глав, в яких у логічній по­слідовності розкриваються етапи еволюції національної економіки, її су­часний зміст та основні структурні характеристики, визначаються законо­мірності функціонування і розвитку окремих складових національної еко­номіки на мікро-, мезо-, макро- і мегарівнях, напрями і механізми їх дер­жавного регулювання. Наголос робиться на основних поняттях, класифіка­ціях та моделях, які, згідно з освітньо-професійною програмою, повинні

 

З



опанувати студенти економічних спеціальностей вищих навчальних закла­дів України.

Авторами окремих глав є: доц., к.е.н. Білоцерківець В. В. — глава 2; доц., к.е.н. Завгородня О. О. — глави 6 (у співавторстві), 10; доц., к.е.н. Лебедева В. К. — глава 9; доц., к.е.н. Леонідов І. Л. — глава 7 (у співавтор­стві); доц., к.е.н. Летуча О. В. — глава 8; доц., к.е.н. Маляр Д. В. — глави 7, 11 (у співавторстві); доц., к.е.н. Пилипенко Г. М. — глава 7 (у співавтор­стві); доц., к.е.н. Пилипенко Ю. І. — глава 3; доц., к.е.н. Рябцева Н. В. — глави 1 (у співавторстві), 12; доц., к.е.н. Савостенко Т. О. — глава 5; проф., д.е.н. Тарасевич В. М. — передмова, глави 1, 6 (у співавторстві); доц., к.е.н. Фаізова О. Л. — передмова, глава 4; проф., д.е.н. Швець В. Я. — гла­ва 11 (у співавторстві).


Глава 1. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: ЗМІСТ ТА ОСНОВИ РУХУ

Глава 1. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: ЗМІСТ ТА ОСНОВИ РУХУ

План

/. /. Національна економіка як наука.

1.2. Національна економіка в контексті суспільних таі природних про­цесів.

1.3. Ознаки та моделі національної економіки.

1.4. Основи саморозвитку національної економіки.

Література

1. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилеви-ча. — К.: Знання-Прес, 2001. — С 88-94.

2. Основи економічних знань: Навч. посібник / А. С. Гальчинський, П. С Єщенко, Ю. І. Палкін. — К.: Вища школа, 2002. — С. 496-502.

3. Основы экономической теории: Учебник / Под общ. ред. С. В. Мо-черного. — К.: Т-во «Знання», 2000. — С. 590-601.

4. Перехідна економіка: Конспект лекцій / За ред. В. М. Тарасевича. — Дніпропетровськ: Січ, 2001. — С. 11-24.

5. Перехідна економіка: Підручник / За ред. В. М. Гейця. — К.: Вища шк., 2003. — С. 12-23, 37-60.

6. Сычев Н. В. Политэкономия. Курс лекций. — М: НКФ «ЭКМОС», 2002. —С 250, 307-311, 318-319.

7. Тарасевич В. Н. Очерки теории переходной экономики. — К.: Науко­ва думка, 2001. — С. 75-100.

8. Экономика переходного периода: Учебное пособие / Под. ред. Рада-ева В. В., Бузгалина А. В.—ЪА.: Изд-во МГУ, 1995. — С. 37-47.


НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

1.1. Національна економіка як наука

Класична і марксистська економічна теорія вивчає основи економіки країни, її суб'єктів, її продуктивні сили, виробничі відносини, закони й за­кономірності розвитку. В традиціях «main stream» — аналіз «чистої» еко­номіки, абстрагування від національної специфіки, соціального контексту та концентрація уваги, перш за все, на дії ринкових сил.

Проте актуальність дослідження проблем національної економіки знач­но зростає в умовах становлення або докорінної трансформації економіки країни'. Так, у Німеччині середини XIX ст., у зв'язку з пошуком шляхів за­хисту національних економічних інтересів при об'єднанні дрібних держав, поділених митними кордонами та відкритих до експансії іноземних това­рів, публікується «Національна система політичної економії» Ф. Ліста (1841 p.), де надається перша цілісна теоретична концепція національної економіки, а в післявоєнні 50-ті роки XX ст. при формуванні національної моделі об'єднання ринкових сил, державного регулювання та національ­них традицій, ця концепція отримує подальший розвиток в праці В. Ойкена «Основи національної економії».

Значущість національно-економічних досліджень значно зростає на­прикінці XX — початку XXI століття. По-перше, в нових незалежних краї­нах відбувається активний пошук ефективних моделей національної еко­номіки та системи національної економічної безпеки. По-друге, в умовах глобалізації загострюється проблема об'єднання загальносвітових тенден­цій і закономірностей розвитку з національними інтересами та цілями, від­повідного коригування економічної політики.

Національна економіка як самостійна наука є порівняно молодою, проте її передумови формуються протягом багатьох століть. Йдеться про поступове накопичення загальних ідей та концепцій з основ функціону­вання та розвитку економіки країни; урахування в наукових дослідженнях не тільки загальних законів і закономірностей економічного розвитку, а й

1 Див.: Курс экономической теории: Общие основы экономической теории. Микроэко­номика. Макроэкономика. Основы национальной экономики: Учебное пособие / Под ред. Л. В. Сидоровича. — М.: Дело и Сервис, 2007. — С. 517.


Глава 1. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: ЗМІСТ ТА ОСНОВИ РУХУ

національної специфіки економіки країни (особливості історичного розвит­ку, інституційного устрою, національної свідомості тощо), а також впливу неекономічних сфер (соціальної, політичної, екологічної, духовної) на еко­номічний розвиток країни.

Якщо економічна теорія XX століття зосереджувала увагу переважно на економічних проблемах суспільства, організованого в держави-нації з певними моделями національної економіки й громадянського устрою, то в умовах стрімкої глобалізації XXI століття економічні проблеми починають досліджуватися з позицій глобального підходу — у єдності та взаємодії економіки з іншими сферами суспільного життя за еволюційним виміром «минулесучаснемайбутнє» в контексті світових процесів на глоба­льному, цивілізаційно-територіальному, державно-національному, регіо­нальному й локальному рівнях. За цих обставин національні економіки є унікальними, потребують окремого дослідження та розвитку нової галузі економічної теорії. З огляду на молодість національної економіки як науки можемо констатувати певну фрагментарність і недостатню оформленість об'єкта і предмета її дослідження, а також її методологічної бази.

Завдання національної економіки як науки полягає у дослідженні за­гального і особливого в економіці країни з урахуванням неекономічних чинників та напрямів інтеграції у світове господарство для обгрунтування пріоритетів і заходів економічної політики держави, спрямованих на еко­номічний розвиток країни та підвищення якості життя населення.

Метою національної економіки як науки є вивчення законів і законо­мірностей функціонування й розвитку економіки країни у взаємодії з ін­шими країнами.

Об'єктом національної економіки як науки є економіка країни в ці­лому та її складові у єдності й взаємодії в контексті суспільно-природного розвитку, а предметом — економічні процеси національного відтворення, їхні закони і закономірності, умови, фактори та результати.

Методологічне підґрунтя національної економіки складають підходи і методи політичної економії, мікроекономіки, макроекономіки, міжнарод­ної економіки, економічної історії та історії економічних вчень. Особли­вість полягає в тому, що економічні проблеми національної економіки роз-


НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

глядаються в контексті взаємодії різних сфер суспільного життя, взаємин з іншими країнами, а також впливу глобального управління.

До функцій національної економіки слід віднести пізнавальну, ідеоло­гічну, методологічну, практичну.

Пізнавальна функція полягає у вивченні реальних процесів та явищ економіки країни в суспільно-природному середовищі. В цьому сенсі наці­ональна економіка є позитивною наукою, яка формує наукові відповіді на запитання: «Що саме відбувається в економіці країни?».

Ідеологічна функція «відповідальна» за формування економічного ми­слення й певної ідеології людини. Національна економіка як наука є своє­рідним полем взаємодії ідей, концепцій, теорій різних напрямів сучасної економічної думки, що об'єктивно пов'язані з інтересами різних соціаль­них верств і прошарків. Так, для крупних підприємців, які уособлюють фі­нансовий, торговий і промисловий капітал, більш близькою і зрозумілою є неокласика. Значна частина найманих робітників, фермерів, дрібних і се­редніх підприємців є прихильниками державного регулювання ринкової стихії, а тому адекватним виразником їхніх інтересів є кейнсіанство. Знач­на частина інтелігенції, представників висококваліфікованої праці, соці­ально незахищених верств населення можуть знайти пояснення власних проблем і обґрунтування своїх вимог в соціально-інституціональних тео­ріях. Марксизм залишається близьким найманим робітникам, службовцям, тим численним соціальним верствам, які мріють про майбутнє справедливе суспільство. Ідеологічна функція національної економіки пов'язана з пев­ною «презентацією» інтересів і поглядів основних верств населення, особ­ливостей їхнього світогляду, а також формуванням ідеологічних засад ме­ханізму узгодження й гармонізації різноманітних інтересів з огляду на пріоритети розвитку економіки країни.

Методологічна функція національної економіки як складової еконо­мічної теорії передбачає застосування певних прийомів і правші дослід­ження (від грецьк. «methodos») та обґрунтування шляхів' і методів їх ефек­тивного використання (від грецьк. «logos») для здобуття нових знань, по­яснення нових економічних явищ і процесів. Ця функція ґрунтується на тому, що національна економіка як наука, використовуючи досягнення ін-


Глава 1. НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: ЗМІСТ ТА ОСНОВИ РУХУ

ших наук, визначає загальні економічні закони й закономірності розвитку, які стають початковою методологічною посилкою досліджень в інших на­уках, тобто формує методологічну основу не тільки для власного подаль­шого розвитку, а й розвитку інших економічних наук, розробляє загальні методологічні принципи для обґрунтування практичних рішень з перетво­рення й вдосконалення економічної дійсності.

Практична функція національної економіки поєднує декілька взаємо­пов'язаних вимірів:

1. За виміром «теоріяпрактика» об'єктивні економічні реалії, кон­
кретні факти є вихідною базою теоретичного дослідження. Зазвичай, на
його першому етапі відбувається збір і первинна обробка фактичних мате­
ріалів, формуються необхідні передумови і припущення, виділяються ре­
презентативні економічні суб'єкти (домашнє господарство, фірма, держа­
ва), поведінка яких аналізується за допомогою відповідного методологіч­
ного інструментарію.

На другому етапі отримані результати узагальнюються (агрегуються), розробляються відповідні гіпотези і моделі, виявляються залежності, тен­денції, закономірності та закони руху національної економіки на всіх рів­нях, на основі яких формуються пропозиції та рекомендації органам дер­жавної влади.

Змістом третього етапу є верифікація (перевірка) зазначених гіпоте­тичних розробок реальною практикою господарювання. Підтверджені практикою гіпотетичні розробки набувають статусу концепцій, теорій, нау­кових законів або закономірностей. Отже, національна економіка як наука починається з практики і завершується практикою.

2. За виміром «минулесучаснемайбутнє» економіко-теоретич-ний аналіз минулого, по-перше, дозволяє висувати нові гіпотези, а також перевіряти й коригувати вже існуючі, а по-друге, — є передумовою аналізу майбутнього, головна мета якого — розробка прогнозів можливого розви­тку національної економіки.

3. На відміну від позитивної, нормативна наука відповідає на запи­тання: «Якою повинна бути національна економіка?». Вона є сукупністю уявлень про її «еталонний», оптимальний стан. Найбільш концентрованого


НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

вигляду нормативна наука набуває у розробці економічної політики, перш за все, її економічних цілей та інструментів.

Функції національної економіки взаємопов'язані та взаємообумовлені. Наприклад, чим ґрунтовніші позитивні наукові положення про реальні економічні процеси, тим більш практично значущими є наукові пропозиції та рекомендації органам державної влади. Важливо не допускати абсолю­тизації одних функцій і недооцінки інших, враховувати певний баланс між ними. Так, надмірна заідеологізованість економічних рішень за радянських часів часто суперечила не тільки науковим обґрунтуванням і доказам, але й здоровому глузду. Будь-яка економічна політика не буде успішною, якщо не опиратиметься на принципи узгодженості та оптимізацп економічних інтересів різних соціальних верств і прошарків населення країни.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.