Екологічні вимоги щодо використання природних ресурсів

Природокористування повинно здійснюватися з додержанням обов' язкових екологічних вимог: раціо­нального й економного використання природних ре­сурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуван­ню, забрудненню виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природ­ного середовища; здійснення заходів щодо відтворен­ня відновлюваних природних ресурсів; застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здо­ров'я населення; збереження територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших терито­рій, що підлягають особливій охороні; здійснення гос­подарської та іншої діяльності, без порушення екологі­чних прав інших осіб (стаття 40 Закону України " Про охорону навколишнього природного середовища").

Конкретні вимоги щодо охорони природних ресур­сів у процесі природокористування передбачаються актами природноресурсового законодавства - земель­ним, водним, лісовим кодексами, кодексом про надра, законами про тваринний світ, про рослинний світ, про охорону атмосферного повітря й іншими нормативно-правовими актами.

Так, наприклад, користувачі об'єктами тваринно­го світу, які здійснюють ведення мисливського та ри­бного господарства, зобов'язані: раціонально викорис­товувати об'єкти тваринного світу, не допускати погір­шення екологічного стану середовища існування тва­рин унаслідок власної діяльності, застосовувати при­родоохоронні технології під час здійснення виробничих процесів; проводити первинний облік чисельності та використання диких тварин, вивчати їх стан і харак­теристики угідь, де перебувають об'єкти тваринного світу, подавати цю інформацію органам, що здійс­нюють державний облік тварин та облік їх вико­ристання, ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу; проводити комплексні заходи, спрямовані на відтворення, у тому числі штучне, диких тварин, збереження і поліпшення середовища їх існування; здійснювати заходи щодо виконання за­гальнодержавних, регіональних, республіканських та інших територіальних екологічних програм з питань охорони, використання і відтворення тваринного сві­ту; негайно інформувати природоохоронні органи, ветеринарні, санітарно-епідеміологічні служби про ви­явлення захворювань тварин, погіршення стану сере­довища їх існування, виникнення загрози знищення та випадки загибелі тварин, здійснювати комплексні заходи щодо профілактики та боротьби із захворюван­нями; у межах закріпленої території здійснювати охо­рону об'єктів тваринного світу, дотримуватися режи­му охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України і до переліків видів тварин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; самостійно припиняти використання об'єктів тваринного світу в разі погіршення їх стану й умов існування, зниження відтворюючої здатності та виникнення загрози зни­щення тварин, негайно вживати заходів до усунення негативного впливу на тварин і середовище їх існу­вання тощо (стаття 34 Закону України " Про тваринний світ").

Підприємства, установи, організації та громадяни, діяльність яких пов'язана з розміщенням, проекту­ванням, реконструкцією, забудовою населених пунк­тів, підприємств, споруд та інших об'єктів, а також введенням їх в експлуатацію, повинні передбачати й здійснювати заходи щодо збереження умов місцезрос­тання об'єктів рослинного світу (стаття 27 Закону України " Про рослинний світ" від 09.04.1999 р.). Також: охорона рослинного світу передбачає захист зе­мель, зайнятих об'єктами рослинного світу, від ерозії, солей, підтоплення, затоплення, заболочення, засолен­ня, висушення, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими й побутовими відходами і стоками, хі­мічними та радіоактивними речовинами і від іншого несприятливого впливу й здійснення інших природо­охоронних заходів.

Підприємства, установи, організації та громадя­ни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійс­нюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фі­зичних і біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, пе­редбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки в галузі охорони атмосферного повітря, дозво­лами на викиди забруднюючих речовин тощо; вжива­ти заходів щодо зменшення обсягів викидів забруд­нюючих речовин і зменшення впливу фізичних фак­торів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рі­внів впливу фізичних і біологічних факторів; здійс­нювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рі­внями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охоро­ни атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, на­слідків забруднення атмосферного повітря; забезпечу­вати здійснення інструментально-лабораторних вимі­рювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності ро­боти газоочисних установок; забезпечувати розроблен­ня методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; ви­користовувати метрологічно-атестовані методики ви­конання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового по­току та концентрацій забруднюючих речовин в атмо­сферному повітрі та викидах стаціонарних і пересув­них джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування й апаратури для очищення газопилового потоку від за­бруднюючих речовин і зниження впливу фізичних і біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірю­вальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних і біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосфе­рного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати збори за забруднення навколишнього природного се­редовища та погіршення якості природних ресурсів відповідно до закону (стаття 10 Закону України " Про охорону атмосферного повітря" від 16.01.1992 р.).

Відповідно до статті 95 Водного кодексу України всі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруд­нення, засмічення, вичерпання та інших дій, які мо­жуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення риб­них запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслі­док зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зни­ження їх здатності до природного очищення, пору­шення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Зокрема, згідно статті 98 Водного кодексу України за­бороняється введення в дію: нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями й очисними спо­рудами необхідної.потужності, що запобігають забруд­ненню і засміченню вод або їх шкідливій дії, та необ­хідною вимірювальною апаратурою, що здійснює об­лік об'ємів забору і скидання води; зрошувальних і об­воднювальних систем, водосховищ і каналів - до про­ведення передбачених проектами заходів, що запо­бігають затопленню, підтопленню, заболоченню, засо­ленню земель і ерозії ґрунтів, а також забрудненню поверхневих і підземних вод скиданням із зрошува­льних систем; осушувальних систем - до повної готов­ності водоприймачів та інших споруд відповідно до затверджених проектів; водозабірних споруд - без рибозахисних пристроїв та облаштованих відповідно до затверджених проектів зон санітарної охорони водоза­борів; гідротехнічних споруд - до повної готовності пристроїв для пропускання паводкових вод і риби відповідно до затверджених проектів; 6) експлуатацій­них свердловин на воду - без оснащення їх водоре-гулюючими та контрольно-вимірювальними пристроя­ми. Забороняється також скидання у водні об'єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших видів відходів і сміття (стаття 99 Водного кодексу України).

Основними вимогами в галузі охорони надр (стаття 56 Кодексу України про надра від 27.07.1994 р.) є: забезпечення повного та комплексного геологічного вивчення надр; додержання встановленого законодав­ством порядку надання надр у користування й недо­пущення самовільного користування надрами; раціо­нальне вилучення та використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів; недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд; охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнен­ня, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку; запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей; за­побігання забрудненню надр при підземному зберіган­ні нафти, газу й інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, ски­данні стічних вод тощо.

За Лісовим кодексом України від 21.01.1994 р. (стаття 85) ліси України підлягають охороні та захи­сту, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на їх збереження від знищення, пошко­дження, ослаблення й іншого шкідливого впливу, за­хист від шкідників і хвороб, а також раціональне ви­користання. Відповідно до цього підприємства, уста­нови, організації та громадяни, діяльність яких впли­ває на стан і відтворення лісів, зобов'язані погоджу­вати з державними органами лісового господарства, державними органами охорони навколишнього при­родного середовища й іншими органами проведення організаційних, санітарних, технологічних та інших заходів щодо охорони і захисту лісів. Також, лісовим законодавством встановлені спеціальні вимоги щодо забезпечення охорони лісів у процесі здійснення окре­мих видів лісокористування.

Землекористувачі відповідно до статті 96 Земель­ного кодексу України зобов' язані: забезпечувати ви­користання землі за цільовим призначенням; додер­жуватися вимог законодавства про охорону довкілля; підвищувати родючість ґрунтів і зберігати інші кори­сні властивості землі; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади й органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановлено­му законом; зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем тощо.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть обов'язкові екологічні вимоги щодо вико­ристання природних ресурсів.

2. Якими актами природноресурсового законодавст­ва вони передбачаються?,