Й день. *Солотвінські озера. Музей історії солотвинського соледобування

* Сніданок

* Солотвінські озера. Музей історії солотвинського соледобування

Солотвино (з румунської “ропа”, тобто дуже солона вода)має копальні, де видобувають кам’яну сіль. За легендою, донька Бейли IV Кунігунда кинула свій перстень в одну з солотвинських шахт. Після заміжжя королева переїхала до Польщі. Під Краковом, в місцевості Величка, цей перстень в місцевій шахті знайшли польські солекопи. Нині Солотвино відоме українською алергологічною лікарнею та мінералізованими озерами.

* Велятинські термальні басейни

Умови, звісно, не зовсім «європейські», але коли мова йде про оздоровлення, це відходить на другий план. Головне – з яким настроєм ти йдеш відпочивати і оздоровлюватись на одинці з природою. Велятинські термальні води лікують захворювання опорно – рухового апарату, серцево – судинної системи, гінекологічні, органів дихання тощо.

* Обід

* Іза – столиця лозоплетіння на Закарпатті

На центральній вулиці села майже біля кожної хати справжні витвори мистецтва із лози: столи, стільці, крісла-гойдалки, етажерки, тумбочки, вази, шкатулки, кошики, обплетені бутлі, різні сувеніри, тощо. Не дивлячись на, скажемо відверто, недешеве мистецтво торгівля тут завжди йде жваво.

* Нанківський монастир. Святкова вечірня служба

Місцеві жителі розповідають історію, що перед образом Божої Матері вирішили збудувати каплицю, але власник поля був проти. Святиню перемістили і поклали її на віз, однак воли, які були впряжені, не ворухнулися і навіть збільшення їхньої кількості не допомогло. Коли господар замахнувся на них батогом, то вдарив образ Богородиці і на ньому з’явився шрам, а з очей Пречистої потекли сльози. З того часу в народі ікону почали називати «Просльозивша». За неповагу до святині господар поля був покараний, його рід повністю виродився, хоча був одним з найбільших в Нанкові. На місці з`явлення образу забило джерело, яке є цілющим і не висихає в самі страшні посухи.

* Великий Коропець. Хліб на дровах

Окрім того, що хліб у В. Коропці випікають на дровах, особ­ливість пекарні в тому, що вона розмістилася при дорозі. Серед клієнтів магазину при дорозі, що між Мукачевом і Сільцем, було чимало відомих людей. Навідувався навіть президент Кучма з делегацією! Але найбільше майстрам пекарні запам’ятався візит співака Івана Поповича. Тоді відомий виконавець з Іршавщини заспівав жінкам так, що аж стіни тряслися!

Нині в пекарні працює 28 осіб у дві зміни: одні вночі випікають хліб, інші вдень виготовляють калачі, тістечка, печиво. Праворуч від печі – два великі чани, в яких замішують тісто. Це, до речі, – єдине, в чому допомагає машинка. Решта – «ручна» робота. Випікають у В. Коропці і хліб із кукурудзяної муки, і з висівок, і калачі по-домашньому, і навіть тістечка. «У технологічному процесі не використовуємо жодних добавок, наші вироби – за рецептами бабусь. У цьому, певно, й успіх продукції. Особливого ж смаку додає те, що печеться на дровах, – розповідає майстер-пекар, який працює тут понад десять років. – Така паляниця тиждень не черствітиме».

Й день

* Сніданок

* Замок Шенборнів

Замок Берегвар — резиденція графів Шенборнів. Тут є романтичне місце під назвою Скеля Кохання, з якого відкривається захопливий краєвид гірських просторів. Але головна атракція — це санаторій “Карпати”. Будівля має своєрідну родзинку: її побудовано за астрономічнім принципом. Це означає, що кожний елемент споруди не тільки виконує свою практичну функцію, але й має символічне значення. Так, кількість вікон становить 365 — за кількістю днів року. Ще одне віконце замуроване на випадок високосного року. Димоходів у палаці — 52, стільки ж, скільки у році тижнів. Входів 12 — за числом місяців, а кути замку прикрашають 4 вежі, що відповідають 4 порам року.