Попелюшка.

Кучер вийшов просто клас, Всім кротам хоч на показ. (Обнімає та цілує фею). Вдячна долі я за те, Що хрещена в мене є! Та на бал не можу йти, Бо нема що одягти.

Фея.

Паличкою я махну, Нею ледь тебе торкну, І зміню життя твоє, Дороге дитя моє.

(Звучить музика, Попелюшка скидає старе вбрання та перетворюється на принцесу).

Попелюшка.

Диво сталося зі мною, Це не вбрання – це чудо-наряд, Коштовні камінці на ньому, Немов ті іскорки горять. Все блищить, усе сріблиться, Й діадема аж іскриться! (Попелюшка починає на радощах співати та пританцьовувати, фея помічає, що на ній старе взуття).

Фея.

Та що за взуття, це ж калоші старі, До твого вбрання не підходять вони. (Звучить музика, ведучі приносить черевички). Черевички кришталеві Зорі з неба принесли. Нам під плаття твоє бальне Кращих ніде не знайти. Черевички кришталеві Тобі щастя принесуть. Ось, взувай їх, Попелюшко, Та скоріш у добру путь!

Попелюшка.

Ой, не віриться мені, Хрещена, дякую тобі!

Фея.

Послухай, моя доню, Що треба тобі знати. Не пізніше ніж в 12 Треба з балу повертатись. Як проб’є 12 раз, Зникнуть чари всі ураз! А тепер на бал спіши, Веселись там від душі.

Попелюшка.

Сон напевно це чудовий, Поспішаю я на бал. Танцювати з принцом буду, В замку принца карнавал!

Ведуча – ІІ.

Та дорога неблизька, Звивиста та ще й близька. Попелюшка, як принцеса, Зайняла в кареті місце Й з посмішкою на лиці Опинилась при дворі.

Дія ІІ. В королівському палаці

Король.

Принце, сину наш єдиний, Ти уже дорослий став. Тому треба, щоб дружину Сьогодні на балу обрав.

Принц.

Я не хочу ще женитись – Не цікаво це мені. Краще з друзями у полі Поскакати на коні, В лісі люблю полювати, З лука шишки позбивати…

Король.

Безумовно це цікаво, Але все це лиш забави. Варто думати про те, Королівство як живе. Ми учителів наймали, Щоб тебе вони навчали, Як в державі владу мати Й королівством керувати.

Принц.

Щоби вміло управляти, Треба глибші знання мати. Маю намір на навчання Я податись за кордон.

Королева.

Ти послухай, любий сину, Те, що скаже тобі мати.Королем щоб бути мудрим, Треба добре серце мати.Вчився добре ти, старанно, Учителів найкращих мав, Та якби ти одружився, Життя б по-іншому сприймав.

Принц.

Принцес багато знаю я, Та все ж достойної нема. Всі корисливі, скупі, Лиш одне в них на меті – Вбрання і персні золоті, Прислуга, зачіски чудові, А в серці в них нема нічого.

Королева.

Ти, сину, зовсім не правий. Це ти ще просто не зустрів Тієї дівчини, що в серці Залишила б гарячий слід, Котра кохала б тебе дуже І розтопила б в серці лід.

Принц.

Мене ви не переконали, На бал я зовсім не прийду…