Умови виникнення кредитної угоди між банком і позичальником

Місце і роль кредитних операцій у БД

Під кредитними операціями слід розуміти розміщення банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних і фізичних осіб.

Кредитування виражається в наданні позичальникові кредиту, який можна розглядати як:

- зобов’язання банку щодо надання певної суми грошей;

- гарантія, зобов’язання на придбання права щодо вимоги боргу;

- продовження строку погашення боргу, що надається в обмін на зобов’язання щодо повернення заборгованої суми та сплати про-центів з неї.

Здійснення кредитних операцій комерційним банком ґрунту-ється на певних принципах, які можна поділити на дві групи – принципи кредитування та принципи співпраці.

Принципи співпраці визначають запоруки можливості початку діяльності між банком та позичальником і полягають у наступному:

- законність – здійснення кредитування не повинно суперечити чинному законодавству;

- добровільність – банк і клієнт розпочинають свої стосунки на добровольчих засадах;

- інформативність – перед видачею кредиту банк надає клієнтові повну та достовірну інформацію щодо умов кредитування, а клієнт – банку всю необхідну інформацію для перевірки доцільності кредитування та платоспроможності клієнта, а також будь-яку іншу інформацію, що стосується кредитної угоди та не є комерційною таємницею і надалі;

- взаємовпевненість – перед початком співпраці сторони кредитної угоди мають право переконатися у платоспроможності та надійності одна одної;

- прозорість – тісно пов’язана з інформативністю, забезпечує узгодженість усіх умов майбутньої угоди, а також інформації щодо суб’єктів такої угоди.

Принципи кредитування визначають передумови надання кредитів банком клієнтові: - зворотність

- строковість – кредит надається у використання на певний пе-ріод;

- платність – за користування кредитом позичальник зобов’я-заний виплатити банку певну винагороду у вигляді відсотків за вико-ристання кредиту;

- забезпеченість – передбачає застосування заходів, які дозво-ляють забезпечити виконання зобов’язань по кредиту у разі неможливості або небажання їх виконання позичальником;

- цільове призначення – кредит видається тільки для визначеного раніше напрямку його використання.

Умови виникнення кредитної угоди між банком і позичальником

Важливе значення для ефективної організації кредитних відносин між банками і клієнтами має дотримання останніми принципів банківського кредитування, таких як: строковість повернення, цільовий характер, забезпеченість та платність кредиту.

Комерційні банки можуть надавати кредити всім суб’єктам господарської діяльності незалежно від їх галузевої належності, статуту, форм власності у разі наявності в них реальних можливостей та правових форм забезпечення своєчасного повернення кредиту та сплати процентів (комісійних) за користування кредитом.

Для виникнення кредитної угоди слід дотримуватись таких умов:

1. Кредити можуть надаватись у межах наявних вільних ресурсів банку.

2. Про кожен великий кредит (більший 10% власного капіталу банку) банк повідомляє НБУ.

3. Кредит видається за умови надання клієнтом у банк кредитної заявки.

4. Загальний розмір кредитів банку з урахуванням 100% позабалансових зобов’язань та врахованих векселів одного позичальника, не може перевищувати 25% власного капіталу банку.

5. Загальний розмір великих кредитів з урахуванням 100% позабалансових зобов’язань, виданих банком, не може перевищувати 8-кратного розміру власного капіталу банку.

6. При кредитуванні позичальника банк повинен дотримуватися економічних нормативів та вимог НБУ щодо формування обов’язкових страхових резервних фондів.

7. Рішення про надання кредиту повинно прийматися в банку колегіально, тобто затверджуватися кредитним комітетом (комісією) та оформлюватись протоколом.

8. Банки можуть надавати своїм клієнтам незабезпечені (бланкові) кредити, але тільки в межах власних коштів і лише клієнтам зі стійким фінансовим станом. Інсайдерам незабезпечені кредити видаються в межах 50% номінальної вартості акцій, що перебувають у їх власності.

9. Банк не може надавати кредити на покриття збитків клієнтів, на формування та збільшення статутного фонду клієнта, на внесення клієнтом коштів до бюджету та позабюджетних фондів (за винятком кредитування за поточним рахунком), а також підприємствам, проти яких порушено справу про банкрутство.

10. Обов’язкове укладання між банком і клієнтом кредитного договору.