Рекомендації щодо організації процесу написання курсової роботи

1. У процесі написання курсової роботи необхідно орієнтуватися на теоретичні та практичні засади вивченого навчального курсу «Основи наукових досліджень».

2. Слухачам не слід порівнювати одному з іншим зауваження, зроблені науковим керівником у чернетці курсової роботи, оскільки вони, як правило, носять індивідуальний характер.

3. Чернетку науковому керівникові слід подавати:

• із виділеними абзацами, пронумерованими сторінками та вільними берегами на них;

• чітко написаною, нерозбірливо написані роботи на кафедру не приймаються;

• написаною через два інтервали, щоб науковому керівникові можна було записати зауваження.

4. Науковий керівник має право робити виправлення в чернетці ручкою із червоним чорнилом.

5. Робота виконується від першої особи множини: «Ми зробили...».

6. На кожному етапі написання курсової роботи потрібно радитися із науковим керівником. Якщо слухач у процесі написання роботи на кожному етапі не радився з науковим керівником, то така робота для перевірки прийматися не буде.

7. Науковий керівник не зобов'язаний виправляти орфографічні, граматичні та пунктуаційні помилки. Робота із значною кількістю названих помилок не рецензується і повертається слухачеві для доопрацювання.

8. Курсова робота – це не реферат, не конспект, а індивідуальне дослідження слухача. Однак, від нього не вимагається самостійного написання курсової роботи від першої до останньої сторінки, адже всі наступні дослідження будь-якого рівня обов'язково ґрунтуються на попередніх дослідженнях, зроблених науковцями чи іншими дослідниками в галузі визначеної проблеми.

Тому основна увага звертається на уміння студента:

• правильно добирати літературу щодо кола питань досліджуваної теми;

• уміння аналізувати та систематизувати її;

• робити висновки із прочитаного.

9. Якщо в тексті вживається словосполучення «ряд дослідників», то далі у в ньому слід перерахувати прізвища науковців.

10. Не завжди можна дослівно вводити до контексту курсової роботи цитату використаної літератури, оскільки виклад матеріалу в різних джерелах може мати не науковий стиль або стиль, що не відповідає специфіці написання курсового дослідження.

11. Кожен параграф першого розділу обов'язково потрібно розпочинати із аналізу ключових понять за усіма можливими словниками.

12. Міні-висновки до кожного параграфу та загальні висновки повинні бути логічно пов'язаними із вступом дослідження (завдання поставили – виконали; гіпотезу сформулювали – довели).

13. Науковий керівник рекомендує студенту літературу, але він не зобов'язаний надавати слухачеві її повний перелік або ж власну літературу, оскільки це персональне дослідження слухача.

14. У курсовій роботі не слід вдаватися до надмірного цитування.

15. Писати треба вдумливо, не наводячи абсурдних цитат та неосмислених прикладів.

16. У процесі аналізу літератури необхідно вказувати автора інформації, наукової думки, цитати, експериментальних досліджень, сайтів тощо (див. додаток 3). Наприкінці роботи має подаватися точний перелік використаних наукових джерел. Порядковий номер використаного у тексті джерела повинен збігатися з його порядковим номером у списку. Наприклад, у тексті: «Про що писав у своєму дослідженні П.П.Блонський [1]». У списку використаних джерел:

1. Блонский П.П. Психология младшего школьника. /Под ред. А.И.Липкиной и Т.Д.Марцинковской.- М.: НПО«МОДЭК», 1997

17. Коли ж у тексті подається цитата, то потрібно посилатися не лише на порядковий номер джерела відповідно із його подальшим номером у списку, а й зазначати сторінку наукової роботи, з якої використано цитату: [4, с. 35].

18. Тексти анкет, зразки розпорядчих документів, значна частина таблиць та рисунків подаються в додатках, однак інколи вони можуть наводитися у основному тексті курсового дослідження, якщо за розміром не перевищують однієї сторінки.

19. Кожен параграф має закінчуватися невеликим (один абзац) висновком слухача про результати здійсненого в параграфі дослідження: «Отже,...», «Таким чином,...», «Отож,...», «Аналіз літератури дозволив нам зробити такі висновки...», який, у свою чергу, має підтверджувати назву параграфу.

20. Загальний висновок повинен складатися із логічно поєднаних висновків усіх попередніх параграфів, розділів. У загальному висновку обов'язково має бути зазначено про підтвердження гіпотези, загальний внесок у теорію та практику психологічної науки, окреслено коло подальших наукових досліджень цього напрямку.

21. Кількість використаних наукових джерел у переліку має складати не менше 30 одиниць для написання курсового дослідження. Літературні джерела бажано повинні охоплювати останні 10 років дослідження.

22. Курсова робота, написана на тему, не запропоновану кафедрою або видозмінена слухачем, для перевірки не приймається.

Курсова робота має бути поданою надрукованою або чітко написаною від руки, вкладеною до стандартної папки. Середній обсяг роботи – до 30-35 сторінок з параметрами сторінки: ліве поле – 3, 5 см, праве – 1, 5 см, верхнє поле – 2, нижнє поле – 2 см. Шрифт: Times New Roman, розмір символів: 14, міжрядковий інтервал: 1, 5. Для роботи обов’язковою є нумерація сторінок.

Курсова робота починається з титульної сторінки, на якій номер сторінки не ставиться. Зразок оформлення титульної сторінки (див. Додаток 1). На другій сторінці подається зміст. Зміст - це остаточно відредагований план курсової роботи з вказівкою сторінок кожного розділу і параграфа в тексті (див. Додаток 2). На наступних сторінках номери проставляються у правому верхньому куті сторінки без крапки після цифри.

У процесі написання курсової роботи керівником надаються консультації щодо її виконання. Повністю оформлену курсову роботу потрібно здати науковому керівникові на перевірку. У разі потреби вона доопрацьовується відповідно до зауважень наукового керівника, а потім допускається до захисту.

Курсова робота перед здачею має бути підписаною слухачем і поданою науковому керівнику на рецензування за два тижні до захисту.

Порядок захисту курсової роботи:

1. Виступ автора (до 10 хвилин), у якому розкривається основний зміст роботи, результати експериментального дослідження, висловлюються власні пропозиції та методичні рекомендації.

2. Відповіді автора на запитання щодо досліджуваної проблеми членів комісії та присутніх на захисті слухачів.

3. Оцінювання членами комісії змісту та захисту курсової роботи слухача.

При оцінці курсової роботи враховуються:

1. Науково-теоретичний рівень змісту, теоретична обґрунтованість теми, чітко розроблений науковий апарат.

2. Вироблення навичок щодо розробки і вирішення наукової проблеми, уміння самостійно працювати з літературними джерелами, виділяти й аналізувати провідні концепції, ставити експеримент, грамотно оформляти бібліографію.

3. Використання методів дослідження, самостійний і творчий підхід до аналізу явищ і процесів.

4. Планомірний і систематичний характер роботи студента над темою.

5. Правильність оформлення курсової роботи і своєчасність її здачі.

Якщо при захисті курсової роботи слухач отримав оцінку «незадовільно», то рішенням кафедри йому пропонується нова тема роботи, яку він повинен виконати у встановлений комісією термін.

6. У разі порушення термінів здачі робіт без поважних причин на кафедру (терміни визначені кафедрою), курсова робота лаборантом не приймається, а слухач не допускається до захисту. Незахист курсової роботи вважається академічною заборгованістю. Ліквідація академзаборгованості здійснюється аналогічно до інших форм підсумкового контролю. В інших випадках (хвороба тощо) студент має право на продовження сесії.

7. Після захисту курсова робота здається науковим керівником лаборанту для зберігання.

Курсові роботи, що мають теоретичну та практичну цінність, подаються на конкурси наукових робіт слухачів, пропонуються до впровадження.

Після закінчення терміну зберігання курсових робіт (1 рік) вони списуються за актом.

Склад комісії для списування курсових робіт: керівник курсової роботи, завідувач кафедри, лаборант, один-два викладачі кафедри. Завідувач кафедри наприкінці навчального року за клопотанням викладачів може залишити для подальшого зберігання кращі курсові роботи, про що ухвалюється відповідне рішення на засіданні кафедри.