Протопласт і його складові: цитоплазма та органоїди клітини. Їх будова, функції значення.

Протопласт — живий вміст клітини. До складу протопласта входить цитоплазма, у якій розташовані інші структурні компоненти (органели): пластиди, мітохондрії, ендоплазматична сітка, комплекс Гольджі, сферосоми, рибосоми і ядро — центр регуляторної діяльності клітини (мал. 7).

Цитоплазма. У живій рослинній клітині цитоплазма — обов'язкова структурна одиниця, у якій відбуваються життєві процеси: дихання, фотосинтез, ріст, рух тощо.

Цитоплазма — напіврідка прозора і в'язка гомогенна маса, розташована під клітинною оболонкою. Хімічний склад її складний. Основну масу становить вода

(80— 90%), білки -12%),

ліпіди (2—3%), сахариди (1—2%), мінеральні речовини (1 — 1, 5%).

Мал. 7. Будова рослинної клітини (схематичне зображення): 1 — ядро; 2 — ядерце;

3 — ядерна оболонка;

4 — ядерна пора; 5 — вакуоль; 6 — хлоропласт;

7 — мітохондрія; 8 — комплекс Гольджі; 9 — ендо-плазмотична сітка; 10 — рибосоми; 11 — клітинна стінка; 12 — пори клітинної оболонки; 13 — плазмодесми

Цитоплазма — біологічний колоїд і перебуває в тісній взаємодії з органелами, які вона оточує.

Цитоплазма складається з трьох шарів: двох зовнішніх (плаз-молеми, яка межує з оболонкою клітини, і тонопласта, що оточує вакуолю) та середнього шару, що становить основну масу цитоплазми, який називають гіалоплазмою (мезоплазмою).

Гіалоплазма є матриксом (від лат. matrix — субстрат, основа), в якому розташовані всі органели клітини. Вона здатна до активного руху і бере участь у внутрішньоклітинному транспортуванні речовин.

За властивостями гіалоплазма є колоїдом, здатним переходити із стану гелю в стан золю і навпаки. Функції її пов'язані з явищами росту, передачі подразнення та спадковості тощо. Частина білків гіалоплазми формує специфічні ультраструктури — мікротрубочки і мікрофіламенти.