Лікарсь кі рослини родини маков і

Мак-самосійка, або мак дикий (Рараver rhoeas)

Морфологія. Однорічник. Стебло вкрите горизонтально відхиленими волосками. Листки перисторозсічені з

гострозубчастими частками, причому верхівкові частки довші за бічні. На верхівці стебла розташована червоного,

рідше рожевого або білого кольору велика двостатева, правильна квітка діаметром до 15 см. Чашечка має два чашоли-

стки, які щільно налягають один на одного. Пелюсток 4, вільних, розташованих по 2 у двох колах. Біля основи пе-

люстки легко помітити темні плями. Тичинок багато, вони вільні, з тонкими, червонуватого кольору тичинковими

нитками і темно-сірими пиляками. Маточка бочечкоподібної форми із сидячою зірчастою приймочкою, лопаті якої

притиснуті до зав'язі і налягають одна на одну. Плід у маку – коробочка, при основі звужена в добре помітну ніжку,

відкривається дірочками, які знаходяться на верхівці її, під лопатями приймочки. Цвіте з другої половини червня по

серпень.

Формула квітки: *Са2 Со2+2 А G(4-20).

Екологія і поширення. Мак дикий росте розсіяно по всій території України як бур'ян на полях, на межах і

засмічених місцях, уздовж доріг, на кам'янистих схилах.

Сировина. Пелюстки і плоди.

Дія. Снодійна, пом'якшувальна, болетамувальна, седативна, обволікаюча, мокротовидільна, потогінна та крово-

спинна.

Застосування. Настій пелюсток приймають при перевтомі, головному болю, використовують проти кашлю, при

бронхітах, трахеїтах і ларингітах, від безсоння, у випадку серцебиття, для лікування діареї й дизентерії, при болях у

черевній порожнині та в разі мимовільного сечовипускання. Відвар головок найчастіше вживають при гострому кашлі

(особливо у дітей), серцебитті, болях у черевній порожнині та у випадку нерегулярних і мізерних місячних. У деяких

країнах плоди маку застосовують при онкологічних захворюваннях органів черевної порожнини, при саркомі, кон-

диломі та при зовнішніх формах раку.

Мак снотворний (Papaver somniferum)

Морфологія. Однорічна трав’яниста рослина з прямостоячим, укритим восковим нальотом стеблом, 1, 5 м зав-

вишки. Коренева система стрижнева, проникає в грунт до 1 м. Прикореневі листки видовжені, розміщені спірально,

20-30 см завдовжки. Стеблові листки широколанцетовидної або яйцевидної форми, стеблообгортаючі, з порізаними

краями. Квітки великі, фіолетового, білого або червоного кольору. Гінецей складається з багаточисленних

плодолистків, які утворюють кулеподібну маточку з темною пухнастою приймочкою. Плід – багатонасінна коробочка

кулястої або довгастої форми, що при достиганні насіння залишається “глухою”, тобто закритою (ці.ю властивістю

даний вид відрізняється від напівкультурних самосійок з коробочками, які відкриваються). Цвіте у червні-липні.

Формула квітки: *Са2 Со2+2 А G (4-20).

Екологія і поширення. Оновні плантації рослини знаходяться в Ірані, Туреччині, Киргизії та Казахстані. Мак

снотворний раніше вирощували по всій території України як лікарську, олійну й декоративну рослину; але зараз його

культура у зв’язку з поширенням наркоманії заборонена. Тепер його обмежену кількість вирощують лише у

спеціальних господарствах. Рослина іноді трапляється здичавіло на забур'янених місцях. У дикому стані невідомий.

Сировина. Коробочки маку снотворного із залишками верхньої частини стебел завдовжки до 10 см, які

заготовляють у період повної стиглості.

Дія. Болезаспокійлива, снодійна.

Застосування. 20% ліків містять опій або його основні алкалоїди: морфін, кодеїн, наркотин, папаверин – всього

26. Опій застосовують при лікуванні невралгії, гіпертензії, правця тощо. Морфін застосовують як знеболюючий засіб

при травмах, у доопераційному й післяопераційному періодах, при сильних болях, пов'язаних з патологією внутрішніх

органів, у разі безсоння, зумовленого сильними больовими відчуттями. Кодеїн входить до складу таблеток, які

призначають для тамування кашлю, як відхаркувальний засіб, а також до складу мікстури Бехтерєва, яка має заспокій-

ливі властивості. В поєднанні з ненаркотичними анальгетиками кодеїн застосовують при головних болях, невралгіях

тощо. Папаверин зумовлює зменшення тонусу і розслаблення гладеньких м'язів, заспокійливо діє на центральну

нервову систему, через це його використовують при спазмах кровоносних судин і гладеньких м'язів органів черевної

порожнини та при спазмах бронхів.

Мачок жовтий (Glaucium flavum)

Морфологія. Дворічна або багаторічна рослина сизувато-зеленого забарвлення. Корінь стрижневий, довгий (до

30 см), спірально закручений. Стебло пряме, округле, розгалужене, голе, іноді вкрите волосками. Прикореневі листки

ланцетні, трикутні або яйцевидні. Стеблові листки численні, розміщені почергово. Середні – більш крупні, подібні на

прикореневі, але сидячі, значно більш тонкіші й глибше розсічені. Верхні – обгортають стебло, короткі, овальні, по

краю майже із суцільними лопатями. Квітки крупні (до 2-5 см у діаметрі), правильні, поодинокі, лимонно-, золотисто-

або оранжево-жовті, зрідка – кавово-червоні з жовтуватою основою. Чашолистків 2, пелюсток – 4 (у двох парах,

вільні), тичинок – до 100-150; маточки нахилені, голі або голчасто-щетинкові, видовжені, яйцевидні, гострі. Плоди –

стручкоподібні лінійні коробочки з товстою несправжньою перегородкою довжиною 15-25 см. Вся рослина містить

молочний жовтий сік. Цвіте з травня по серпень, насіння дозріває у липні-вересні.

Формула квітки:

Екологія і поширення. Росте в літоральній смузі по берегах Чорного моря в Криму (від Євпаторії до Керчі), на

галечниках і схилах. Уведений у культуру.

Сировина. Трава рослини.

Дія. Болезаспокійлива, спазмолітична, седативна, відхаркувальна, сечогінна, протидіабетна, гіпотензивна, проти-

кашлева.

Застосування. У клінічних умовах глауцин мачку жовтого показує добру дію при лікуванні бронхіту, фарингіту

й крупозної пневмонії, при абсцесі легень та при інших хворобах органів дихання. Протикашлева дія мачку жовтого

подібна до дії кодеїну, але глауцин менш токсичний, не тамує дихання, не закріплює й не спричинює наркотичних

станів, тому особливо придатний у педіатрії. Зовнішньо мачок застосовують для загоювання гнійних ран. Насіння

рослини містить до 35% жирної олії, яка придатна в їжу і для виробництва мила.

Чистотіл великий (Сhelidonium majus)

Морфологія. Багаторічна трав'яниста рослина з коротким кореневищем і стрижневим галузистим коренем. При

пошкодженні будь-якої частини рослини з неї витікає оранжевого або жовтого кольору молочний сік із специфічним

важким запахом. Стебло прямостояче, 30-80 см заввишки, циліндричне, розгалужене, розсіяно опушене. Листки

чергові, перисторозсічені, сегменти оберненояйцевидно-видовжені або округло-яйцевидні, нерівномірнозубчасті або

виїмчасто-лопатеві, часто збіжні, нижні нерідко при основі звужені в черешок, зверху яскраво-зелені, зісподу сизуваті,

розсіяно опушені; нижні – на довгих черешках, верхні – майже сидячі. Квітки, жовті, по 3-8 у зонтикоподібних

суцвіттях. Чашечка складається з 2, іноді з 3 рано опадаючих чашолистків. Яскравих золотисто-жовтих пелюсток 4,

вони розташовані в 2 кола. Тичинки численні, вільні. Маточка одна, з двох плодолистків, з довгою одногніздою за-

в'яззю, коротким стовпчиком та дволопатевою приймочкою. Плід – стручкоподібна коробочка, відкривається двома

стулками. Насіння коричневе, з сітчастим малюнком. В основі насінної ніжки розміщений білий соковитий придаток

(коронка), який є принадою для мурашок, що поширюють насіння чистотілу. Цвіте з другої половини квітня до

вересня.

Формула квітки: *Са2 Со2+2 А G(2).

Екологія і поширення. Чистотіл звичайний росте в Європі, Сибіру, Середній Азії, по всій території України на

перегнійних, багатих грунтах під парканами, в садах, парках, засмічених місцях, узліссях, біля скель у тінистих міс-

цях.

Сировина. Сушена, рідше свіжа трава.

Дія. Жовчогінна, спазмолітична, болезаспокійлива, седативна, протизапальна (бактерицидна), сечогінна і про-

носна.

Застосування. Настій з трави і сік із свіжої трави застосовується для припікання бородавок; у народній медицині

корені, траву і особливо молочний сік застосовують при лікуванні різних шкірних захворювань, при подагрі, жовтя-

ниці, шкірному туберкульозі, гепатитах, холангітах, холециститах, жовчнокам'яній хворобі. Позитивний терапевтич-

ний ефект спостерігається також при лікуванні гастриту, подагри, ревматизму, грудної жаби, бронхіальної астми,

коклюшу, геморою. Чистотіл затримує ріст пухлин і особливо показаний при передракових станах і після операцій з

приводу видалення злоякісної пухлини, бо затримує розвиток метастазів.