Середини ХVII ст.

Мета: на основі з’ясування причин і визначення рушійних сил Визвольної війни довести, що події 1648–1654 рр. були переломним етапом у житті українського етносу й, незважаючи на великі втрати, забезпечили внаслідок Переяславської ради та підписання “Березневих статей” 1654 р. існування упродовж століття автономної козацької держави – Гетьманщини.

План

1. Наукові дискусії з проблеми Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

2. Причини, привід, початок повстання 1648 р. Б. Хмельницький.

3. Переростання повстання у національно-визвольну війну.

4. Зборівська (1649 р.) і Білоцерківська (1651 р.) угоди. Формування української держави – Гетьманщини. Соціальна політика гетьманського уряду.

5. Переяславська рада. “Березневі статті” 1654 р.

6. Історичне значення боротьби українського народу за соціальне й національне визволення.

Опорні поняття: Зборівська й Білоцерківська угоди, дипломатія, альтернатива, Переяславська рада, “Березневі статті”, автономія, конфедерація, протекторат.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 26, 28, 62].

Тема 9. Українська козацька держава – Гетьманщина
(друга половина ХVII–XVIII ст.)

Мета: показати суперечливість суспільно-політичної ситуації в Україні після смерті Б.Хмельницького, хитання козацької верхівки у виборі союзників, негативний вплив їхньої міжусобної боротьби на становище народних мас; відтворити процес поступового нівелювання царизмом “Березневих статей” аж до цілковитого скасування автономії Гетьманщини; дати неупереджену морально-правову оцінку діяльності гетьманів, їхньої соціальної політики.

План

1. Основні засади української державницької ідеї.

2. Військово-адміністративно-територіальна структура української козацької держави.

3. Боротьба козацько-старшинських угруповань за гетьманську булаву.

4. Поділ Гетьманщини на Лівобережжя і Правобережжя. Руїна. Становище Запорізької Січі.

5. Поступове звуження царським урядом автономії козацької держави – Гетьманщини та її остаточна ліквідація.

6. Культурне життя на українських землях у складі Російської імперії.

Опорні поняття: автономія, гетьман, атрибути гетьманської влади, козацька ієрархія, І та ІІ Малоросійські колегії, уніфікація, поліваріантність культури, Київська (Києво-Могилянська) академія.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 10, 18, 41].

Тема 10. Запорізька Січ у ХVІІІ ст.

Мета: усебічно проаналізувати політику і ставлення царського уряду до запорожців, з’ясувати справжні причини зруйнування Січі; показати велич козацького стану, його історичну роль у розвитку національної самосвідомості, становленні національного характеру й менталітету українців, формуванні та втіленні у життя ідеї державності.

План

1. Україна й Північна війна. І. Мазепа, П. Орлик, К. Гордієнко.

2. Зруйнування Січі (1709 р.)

3. Заснування Нової Січі (1734 р.)

4. Ліквідація Запорізької Січі (1775 р.). Приєднання Криму до Російської імперії. Політична доля запорожців.

5. Історичне значення козацтва.

Опорні поняття: І. Мазепа, П. Орлик, К. Гордієнко, “Бендерська конституція”, Нова Січ, Задунайська Січ, Чорноморське козацьке військо, національна самосвідомість, менталітет, державницька ідея, Російська імперія.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 35, 40].

Тема 11. Правобережні та західноукраїнські землі під владою
Польщі та Австрійської монархії (друга половина XVII–XVIII ст.)

Мета: схарактеризувати соціально-економічні, політичні, демографічні наслідки розчленування українських земель між різними державами, їх гальмуючу роль у формуванні національної самосвідомості українців та державотворчому процесі.

План

1. Соціально-економічний розвиток Правобережжя і західноукраїнських земель. Етнічний склад населення.

2. Соціальна структура суспільства.

3. Посилення кріпосницького гніту. Виникнення мануфактур.

4. Антифеодальні рухи на Правобережжі та західноукраїнських землях.

5. Три поділи Речі Посполитої.

Опорні поняття: фільварок, мануфактура, гайдамаки, Коліївщина, опришки, ментальність, посполиті, шляхта, магнат, кріпосний селянин, демографія, національна самосвідомість.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 52].

Змістовний модуль ІІ. «Українські землі у складі Австрійської та РОсійської імперій. Українська національно-демократична

революція. (1800-1920 рр.)»

Вивчення навчального матеріалу ІІ модуля забезпечує з’ясування гальмівних факторів історичного поступу українців на шляху до консолідації в націю, їхнє поступове культурно-національне відродження, яке наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. переросло у політичне відродження. У соціально-економічній галузі цей період характеризується розкладом феодально-кріпосницької і становленням капіталістичної формації, що дає розуміння складності тогочасних суспільно-політичних подій, апогеєм яких стала національно-демократична революція.

Під час перевірки засвоєння матеріалу студент має засвідчити знання основних ознак розкладу феодально-кріпосницької системи господарювання, причин і наслідків скасування кріпосного права, суті капіталістичної експлуатації і національного безправ’я українського народу, що зрештою призвело до революційних вибухів 1905-1907, 1917-1920 рр. Студент повинен уміти аналізувати суспільно-політичні події з точки зору загальнолюдських цінностей та інтересів трудового народу, що є творцями історії, давати неупереджені оцінки історичним подіям і діячам, розрізняти мотиви, що рухали вчинками окремих осіб, політичних партій, визначати причини поразок і невдач та історичні уроки національно-демократичної революції 1917-1920 рр.

Тема 12. Західноукраїнські землі у ХІХ ст.

Мета: на основі характеристики соціально-економічного і політичного становища українського населення у складі Австрійської (з 1867 р. – Австро-Угорської) імперії виявити причини антифеодальної й національно-визвольної боротьби, проаналізувати селянську реформу 1848 р.

План

1. Соціально-економічний розвиток.

2. Антифеодальна боротьба. Селянське повстання 1846 р. у Галичині.

3. Соціально-економічні та політичні наслідки буржуазно-демократичної революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії для західноукраїнських земель.

4. Посилення національно-визвольного руху.

5. Особливості промислового розвитку у пореформену добу.

6. Робітничий і селянський рухи. Еміграція українців на американський континент. Створення соціал-демократичної партії Галичини й Сілезії (1892 р. у Львові).

Опорні поняття: дискримінація, соціальне й національне гноблення, рутенство, паліатив, рутенці, буржуазна (буржуазно-демократична) революція, скасування кріпацтва, федерація, конфедерація, іпотека, лихварство, еміграція, малоземелля, демонстрації, збори, мітинги, соціал-демократична партія, народовство, москвофільство.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 18, 28, 50, 52].

Тема 13. Українські землі у складі Російської імперії
в першій половині ХІХ ст.

Мета: з’ясувати політичне становище українців у складі Російської імперії, визначити ознаки кризи феодально-кріпосницької системи господарювання, і, як наслідок, проаналізувати основні тенденції у розвитку суспільно-політичної думки.

План

1. Загальна характеристика політичної системи й адміністративного устрою Російської імперії.

2. Становище українців в імперській бюрократичній державі.

3. Ознаки розкладу феодально-кріпосницької системи господарювання і зародження нових капіталістичних виробничих відносин.

4. Участь українців у Вітчизняній війні 1812 р.

5. Зростання національної самосвідомості. Фольклорно-етнографічний етап українського національного руху.

6. Рух декабристів в Україні.

7. Кирило-Мефодіївське товариство.

8. Українська культура у підросійській Україні.

Опорні поняття: кріпосні та державні селяни, місячина, вільнонаймана праця, кріпосна мануфактура, розклад феодально-кріпосницької системи, вотчинні, посесійні та капіталістичні підприємства, товарно-грошові відносини, натуральне й товарне господарство, національна самосвідомість, національний рух, масони, декабристи, кирило-мефодіївці.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 18, 28, 58].

Тема 14. Українські землі у складі Російської імперії
у другій половині ХІХ ст.

Мета: з’ясувати причини і зміст буржуазних перетворень в Україні у 60–70-х рр., визначити суть селянської реформи та її соціально-економічні і політичні наслідки.

План

1. Соціальне напруження в середині ХІХ ст. Спроби уряду покращити суспільно-політичну ситуацію в країні.

2. Передумови і причини реформи 1861 р., її зміст, суть і наслідки.

3. Буржуазні перетворення 60-70-х рр.

4. Класова боротьба на селі.

5. Особливості промислового перевороту (капіталістичної індустріалізації 60-90-х рр.). Формування класу буржуазії і пролетаріату.

6. Суспільно-політичний рух.

7. Культурницький етап українського національного руху.

8. Розвиток культури в умовах антиукраїнської політики царату.

Опорні поняття: селянська реформа, викупні платежі, оренда, конкуренція, феодальні пережитки, меценати, прусський і американський шляхи розвитку капіталізму в сільському господарстві, суспільний клас, буржуазія, пролетаріат, класова боротьба, первісне нагромадження капіталу, національна й класова самосвідомість, суспільний рух, народники, культурництво, громади, недільні школи, соціал-демократія.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 18, 28, 58].

Тема 15. Українські землі у міжнародній торгівлі (Х–ХІХ ст.)

Мета: на основі конкретного історичного матеріалу довести взаємозалежність розвитку економіки й зовнішньої торгівлі, вплив на її розвиток політичних факторів.

План

1. Основні напрями зовнішньої торгівлі Київської Русі. Торговельні шляхи.

2. Козацький і татарський фактори у міжнародній торгівлі українців.

3. Західноєвропейський напрям зовнішньої торгівлі, зміни у складі товарної маси (XV – перша половина XVII ст.).

4. Торговельні зв’язки Лівобережжя і Слобожанщини (середина XVII – середина XIX ст.).

5. Зміни у розвитку торгівлі у другій половині ХІХ ст.

6. Формування купецького стану й торговельно-промислової буржуазії.

Опорні поняття: географія торговельних зв’язків, торговельні шляхи, експорт, імпорт, реекспорт, право складу, мито, транзит, товарна маса, платіжні засоби, ярмарки, національний і всеросійський ринок, протекціонізм, біржа, людський фактор.

Література за списком: [ 38, 44-45, 61, 75].

Тема 16. Україна на початку ХХ ст.

Мета: з’ясувати особливості соціально-економічного і політичного розвитку України на початку ХХ ст., причини першої демократичної революції; показати трагедію українського народу в І світовій війні.

План

1. Соціально-економічне та політичне становище України у складі Російської імперії.

2. Початок політичного етапу українського національного руху.

3. Революція 1905–1907 рр. в Україні: причини, характер, наслідки.

4. Столипінська аграрна реформа.

5. Причини і характер І світової війни. Розстановка політичних сил в Україні та їх ставлення до війни.

6. Воєнні дії 1914-1916 рр.

7. Загострення соціальних суперечностей.

Опорні поняття: криза, безробіття, синдикати, монополія, акції, інвестори, дивіденди, кооперація, антагонізм, страйки, ради робітничих депутатів, профспілки, марксизм, більшовики, меншовики, соборність, автономія, федерація, “Просвіти”, СВУ, січові стрільці.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 16, 18, 36, 69].

Тема 17. Боротьба за відродження державності України (1917–1920 рр.)

Мета: довести, що соціально-класові суперечності в Російській імперії, у т.ч. в Україні, досягли свого апогею в 1917 р., внаслідок чого активізувалася соціальна і національно-визвольна боротьба в Україні, що призвело до зміни соціально-економічної формації.

План

1. Ускладнення соціально-економічної та політичної ситуації у 1916 – на початку 1917 р.

2. Лютнева буржуазна революція 1917 р. у Петрограді та її наслідки в Україні.

3. Центральна Рада: політична, соціально-економічна, воєнна діяльність.

4. Протистояння Центральної Ради й радянської влади.

5. Гетьманат і Директорія.

6. Проголошення Української соціалістичної радянської республіки. Конституція УСРР 1919 р. Політика „воєнного комунізму”.

7. Причини поразки національно-демократичної революції.

Опорні поняття: буржуазна революція, Тимчасовий уряд, Центральна Рада, Універсали, Жовтневий переворот, октябристи, кадети, соціал-демократи, більшовики, меншовики, гетьман, Директорія, радянська влада, Брестський мир, “воєнний комунізм”, соціалізм.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 16, 18, 29, 36, 60, 63].

Змістовний модуль ІІІ. «Україна в умовах планової економіки і радянської політичної системи. Проголошення і

розвиток незалежної Української держави (1921-2010 рр.)»

У теоретичному і фактичному матеріалі модуля ІІІ відбивається суперечливий характер розбудови планової економіки і радянської політичної системи, загострення міжнародної ситуації, що призвело до розв’язування Другої світової війни і нападу Німеччини на СРСР. На фоні покращення внутрішньополітичної ситуації після розвінчання культу особи Сталіна розкриваються пошуки шляхів удосконалення соціалістичної моделі держави, прорахунки партійно-політичного керівництва і нарешті здобуття Україною незалежності та її розвиток.

Під час поточного контролю засвоєння матеріалу студент повинен виявити знання фактичного матеріалу із зазначенням конкретних подій, дат, персоналій, суті нової економічної політики та тоталітарної форми правління, причини, хід і наслідки ІІ світової і Великої Вітчизняної воєн, уміти оцінити подвиг радянського народу і внесок українців у перемогу над фашизмом; розуміти складнощі відбудовчого періоду, характер хрущовської політичної «відлиги», визначати причини і наслідки кризи тоталітарної системи; з’ясовувати обставини проголошення незалежності України і розпаду СРСР, аналізувати першоджерела, що дають змогу неупередженого ставлення до історії і проблем сучасного періоду історії української держави.

Тема 18. УСРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.)

Мета: з’ясувати суперечливий характер політичного, економічного і культурного розвитку України у 20-х рр.; дати оцінку політичного курсу ВКП(б); схарактеризувати досягнення і прорахунки у галузі економіки, сільського господарства і культури.

План

1. Відбудова і розвиток економіки УСРР на засадах НЕПу.

2. Початок соціалістичної індустріалізації.

3. Утворення Союзу СРР. Статус УСРР у складі Союзу.

4. Коренізація (українізація) та її наслідки.

Опорні поняття: НЕП, госпрозрахунок, непмани, соціалістична індустріалізація, автономізація, Союз Соціалістичних Радянських Республік, українізація, коренізація.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 16, 18, 32-33, 46].

Тема 19. Розвиток української держави за тоталітарної системи (1929–1938 рр.)

Мета: викрити недоліки командно-адміністративної моделі господарювання з одночасним показом здобутків у галузі економічного розвитку завдяки надмірним зусиллям трудящих.

План

1. Становлення тоталітарної системи.

2. Форсована індустріалізація.

3. Суцільна колективізація та її наслідки.

4. Здобутки і прорахунки компартійного керівництва економікою.

5. Культурна революція: надбання і втрати.

6. Економічний стан України напередодні Великої Вітчизняної війни.

Опорні поняття: п’ятирічки, індустріалізація, колгоспи, голодомор, розкуркулення, депортації, конституція.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 32-33, 46].

Тема 20. Українські землі у складі Польщі, Румунії
та Чехословаччини між двома світовими війнами

Мета: з’ясувати причини входження західноукраїнських земель до складу іноземних держав, довести природність прагнення українців до возз’єднання в єдиній Українській державі.

План

1. Історична доля західноукраїнських земель за наслідками І світової війни.

2. Економічне становище західноукраїнських земель у 20-30-х рр. ХХ ст.

3. Суспільно-політичний рух на західноукраїнських землях.

4. Возз’єднання західноукраїнських земель з Україною у складі СРСР.

Опорні поняття: асиміляція, полонізація, польські осадники, КПЗУ, УНДО, ОУН, депортація, радянізація, пакт Молотова-Ріббентропа.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 32-33].

Тема 21. Україна в Другій світовій та Великій Вітчизняній війнах (1939–1945 рр.)

Мета: схарактеризувати місце України в політичних та економічних планах Гітлера, з’ясувати причини невдач Червоної армії на початковому етапі війни, показати велич подвигу радянського народу й внесок українців у розгром гітлерівської Німеччини.

План

1. Причини і характер Другої світової війни.

2. Історіографія Великої Вітчизняної війни.

3. Віроломний напад Гітлера на СРСР. Україна в загарбницьких планах гітлерівської Німеччини.

4. Оборонний період війни.

5. Німецький окупаційний режим в Україні.

6. Рух опору (партизанський рух, партійне й комсомольське підпілля, ОУН–УПА).

7. Контрнаступ радянських військ. Визволення України від німецьких загарбників.

8. Завершення Великої Вітчизняної та Другої світової воєн.

9. Політичні наслідки й уроки Другої світової й Великої Вітчизняної воєн.

Опорні поняття: фашизм, план “Барбаросса”, мобілізація, окупація, евакуація, партизани, патріотизм, колабораціонізм, коаліція, підпілля, геноцид, концтабір, Другий фронт, ленд-ліз, капітуляція, ОУН–УПА, ООН.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17-18, 23, 39, 50, 56, 59, 72 ].

Тема 22. Україна у першому повоєнному десятиріччі. Хрущовська політична “відлига” (друга половина 40-х – перша половина 60-х рр. ХХ ст.)

Мета: показати звитяжну працю українського народу й допомогу радянських республік у повоєнній відбудові, десталінізацію політичного життя.

План

1. Відбудова зруйнованого під час війни народного господарства.

2. Радянізація західних областей УРСР.

3. Розвінчання культу особи Сталіна.

4. Включення Криму до складу УРСР.

5. Оцінка стану соціально-економічного розвитку України і політичного керівництва М.Хрущова в радянській історіографії.

Опорні поняття: відбудова, радянізація, операція “Вісла”, десталінізація, політична “відлига”, реабілітація.

Література за списком: [1, 3, 6, 9-10, 17].

Тема 23. Наростання застійних явищ у соціально-економічному
розвитку України (друга половина 60-х – перша половина 80-х рр.)

Мета: з’ясувати причини кризового стану економіки, висвітлити спроби її реформування та схарактеризувати наслідки горбачовської перебудови.

План

1. Кінець хрущовської політичної “відлиги”.

2. Реформи середини 60-х рр.

3. Дисидентство.

4. Причини і суть соціально-економічної, політичної та духовної кризи в СРСР і в Україні.

5. Розвиток науки і культури.

Опорні поняття: реформа, дисидентство, економічний застій, криза.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-12, 37, 47, 50].

Тема 24. Поглиблення кризи тоталітаризму і розпад срср.

Проголошення і розвиток незалежної України

(друга половина 80-х рр. – початок ХХІ ст.)

Мета: з’ясувати об’єктивні та суб’єктивні фактори, що сприяли здобуттю Україною незалежності та схарактеризувати сучасний стан її соціально-економічного, політичного і культурного розвитку.

План

1. Перебудова “по-горбачовськи” та її наслідки.

2. Виникнення багатопартійної системи в СРСР і Україні.

3. Декларація про державний суверенітет України.

4. Серпневий заколот 1991 р. у Москві та його вплив на історичну долю України. Проголошення Акту незалежності України.

5. Розпад СРСР і утворення СНД.

6. Проблеми соціально-економічного і культурного розвитку незалежної України. Європейський вектор зовнішньополітичного курсу.

7. „Помаранчева революція”: причини, суть, наслідки.

Опорні поняття: перебудова, гласність, демократія, прискорення, людський фактор, плюралізм, багатопартійність, суверенітет, державотворення, національна ідея, політична реформа, опозиція, референдум, імпічмент, громадянське суспільство, правова держава, конституція, державна символіка, корупція, лібералізація, національна свідомість. екологія, екологічна свідомість, “помаранчева революція”.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 17, 22, 53].

Тема 25. Українська діаспора у світі

Мета: з’ясувати причини масового переселення українців за кордон, схарактеризувати західний та східний напрями еміграції, дати оцінку економічного і морального аспектів вимушеного виїзду працездатного населення України за кордон на постійне проживання.

План

1. Причини утворення діаспор у світі.

2. Трудова, політична, соціально-економічна хвилі еміграції з України.

3. Українці за кордоном та їх зв’язки з Батьківщиною.

4. Соціально-економічні й культурні наслідки еміграції українців для України і тих країн, що стали їм другою Батьківщиною.

Опорні поняття: діаспора, еміграція, переміщені особи, дисиденти моральний фактор.

Література за списком: [66].

5. Загальні методичні поради
щодо вивчення історії України

Історія – наука конкретна й абстрактна одночасно. Її засвоєння передбачає запам’ятовування великої кількості дат, прізвищ історичних діячів, змісту подій і вміння орієнтуватися на географічній карті. Це забезпечує глибоке розуміння матеріалу, а не його механічну фіксацію. Простий переказ фактів без аналізу причин їх виникнення і наслідків, внутрішніх і зовнішніх обставин, що сприяли чи гальмували історичний розвиток без урахування в ньому ролі об’єктивних і суб’єктивних факторів тощо буде чистою фактографією. Проте мета вивчення історії України не фактографічне її відображення, а історіософське розуміння еволюції людини і суспільства на території України в усій складності цього процесу.

Головна запорука успіху в навчанні – увага на лекціях і конспектування основного матеріалу, ретельна підготовка й активність на семінарських заняттях, написання рефератів, виконання творчих робіт і самостійне опрацювання окремих тем курсу.

Важливо правильно організувати роботу з навчально-методичною літературою, історичними документами. Спочатку слід ознайомитись із загальним змістом підручника та окремих його розділів. Починати вивчення окремої теми треба з ознайомлення з її структурою (поділ на параграфи, ліхтарики), що націлює відразу на її розуміння. Перед тим, як читати текст, обов’язково слід пригадати попередній матеріал, бо історія пишеться за хронологією і має причинно-наслідкові зв’язки, а не хаотичні події, які виникали самі по собі. Якщо Ви не механічно запам’ятовуєте, а намагаєтесь зрозуміти матеріал, прив’язуючи його до конкретної місцевості (території), конкретної дати (року, століття, тисячоліття тощо) і конкретних діячів, Ви не сплутаєте його з іншими подіями. Якщо в тексті трапляються незрозумілі терміни, обов’язково треба з’ясувати їх зміст за словником, інакше матеріал не засвоїться. Читання тексту без розуміння термінології – це марна трата часу. Важливо також підключити власну уяву, спробувати “перенестися” в ту добу і зрозуміти, що відчували, як жили, про що мріяли, чого хотіли, за що боролися наші пращури. За хронологічною таблицею слід запам’ятовувати основні дати, підключаючи асоціативне мислення.

Прочитавши параграф, перекажіть його, упевнившись, що Ви все зрозуміли. Після цього продовжуйте вивчення теми, а під кінець дайте відповіді на власні запитання або ті, що подано в підручнику, в методичному збірнику. Обов’язково слід вивчати історичні документи, що дозволяє відчути дух епохи і виробити власну позицію чи оцінку подій, незалежно від їх інтерпретації в підручнику чи то позиції викладача на заняттях. Таким чином справді пануватиме плюралізм в історичній науці.

Успіху Вам у вивченні історії України!

6. Плани і методичні поради до семінарських

Занять

Змістовний модуль І. (первіснообщинний лад – кінець ХVІІІ ст.)

а) Плани і методичні поради до семінарських занять

Теми 1-4. Первісне суспільство і перші державні утворення
на території України. Київська Русь – історичний феномен
ІХ – середини ХІІІ ст.

Мета семінарського заняття – закріпити лекційний матеріал про початкову історію людства та перші державні утворення на терені сучасної України, з’ясувати питання, хто ж був пращуром сучасних українців, причини утворення східнослов’янської держави та її занепад.

Семінарське зан яття 1.

План

1. Предмет і завдання дисципліни «Історія України». Місце дисципліни «Історія України» в системі гуманітарного знання.

2. Періодизація історії України.

3. Найдавніші племена та території теперішньої України.

4. Східні слов’яни: походження, розселення, розвиток господарства, вірування.

Семінарське заняття 2.

План

5. Первіснообщинний лад на території України і початок його розкладу.

6. Причини утворення Давньоруської держави. Наукові дискусії щодо походження назви “Русь”. Перші згадки терміна “Україна”.

7. Соціально-економічний та політичний розвиток Київської Русі (кінець ІХ – перша половина ХІ ст.).

8. Посилення відцентрових тенденцій. Князівські міжусобиці.

9. Гальцо-Волинське князівство.

10. Місце і роль Київської Русі в історії східнослов’янських народів і на міжнародній арені.

Опорні поняття: етногенез, плем’я, східні слов’яни, анти, склавини, протодержави, поляни, древляни, сіверяни, дуліби, бужани, волиняни, тиверці, уличі, князь, дружина, держава, первіснообщинний лад, язичництво, ранній феодалізм, Київська Русь, майнова нерівність, християнство.

Вивчення соціальних процесів, що відбувалися за первіснообщинної формації, її розкладу і поступового зародження ранньофеодального суспільства сприятиме розумінню студентами еволюції людства, яка визначається ступенем розвитку продуктивних сил і характером виробничих відносин. Поява соціальної нерівності і приватної власності зумовила виникнення перших державних утворень, а згодом міцної держави у східнослов’янських племен. Кращому засвоєнню питань сприятиме умовний поділ історії Київської Русі на три періоди:

1. Виникнення і розвиток Давньоруської держави (перша половина ІХ – кінець Х ст.). Ознаки державності, перші спроби християнізації, розширення кордонів держави, формування феодальних виробничих відносин.

2. Піднесення і розквіт Київської Русі (кінець Х – середина ХІ ст.). завершення процесу об’єднання східнослов’янських племен навколо Києва. Поява кодифікованого права " Руська правда".

3. Політична роздробленість Київської Русі (кінець ХІ – середина ХІІІ ст.). Напади кочівників, міжусобні війни, посилення відцентрових тенденцій, ослаблення держави. Монголо-татарська навала, остаточний розпад Київської Русі.

Готуючись до семінару, слід пам’ятати, що вирішальну роль у формуванні українського етносу (народу) відіграли міграційні процеси ІІ–VІІ ст. Слов’янство як самостійна етнічна спільнота вийшло на історичну арену на початку І тис. н.е. Це був динамічний і драматичний час великого переселення народів (ІІ–VІІ ст.). необхідно засвоїти географію розселення східнослов’янських племен. На основі писемних, археологічних, лінгвістичних, етнографічних, антропологічних та ін. джерел учені локалізують місцезнаходження давніх слов’ян на території між Дніпром, Дністром і Західним Бугом, інакше кажучи, між балтами, германцями та іранцями.

Студенти мають усвідомити складність проблеми визначення, кого із слов’янських племен слід вважати пращурами українців. Наукові дискусії з цього приводу тривають. Концепція М.С. Грушевського про те, що анти є безпосередніми пращурами українців, сприймається неоднозначно.

Сучасні дослідники цієї проблеми вважають, що українці лише частково є спадкоємцями антів, а більшою мірою склавинів, племена яких були відомі під назвами полян, древлян, бужан, волинян, уличів, тиверців.

З’ясовуючи питання походження Давньоруської держави, необхідно звернути увагу на всі " за" і " проти" норманської і слов’янської теорій, на тлумачення терміна " Русь".

Вивчаючи процес утворення Давньоруської держави (Київська Русь), необхідно звернути увагу на зовнішні та внутрішні чинники цього процесу: 1) потреба об’єднання східнослов’янських племен для спільної боротьби із зовнішнім ворогом в особі кочовиків, для зміцнення своїх позицій у відносинах з іншими державами; 2) соціально-економічний, політичний і культурний розвиток східних слов’ян (зародження феодальних виробничих відносин, становлення станів (класів), юридичне закріплення майнової нерівності у суспільстві тощо; 3) вплив християнізації Русі на державотворчий процес.

Підсумовуючи вивчення теми, слід зазначити історичну роль Київської Русі у подальшій долі українського народу та тогочасному міжнародному просторі.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати центри грецької колонізації у Північному Причорномор’ї.

2. Передумови утворення держави на Русі.

3. Схарактеризувати основні ознаки держави східних слов’ян.

4. Як називалися східнослов’янські племена і територія якого з них стала центром державного об’єднання “Руська земля”?

5. Обгрунтуйте необхідність і дайте оцінку запровадження християнства державною релігією на Русі.

Теми доповідей:

1. Концепції слов’янського етногенезу.
2. Грецькі колонії на території Північного Причорномор’я.
3. Галицько-Волинське князівство – продовжувач державотворчої традиції на Русі.
4. Зовнішньоекономічні та зовнішньополітичні зв’язки Київської Русі.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 10-12].

Теми 7-8. Виникнення українського козацтва. Соціальний і національновизвольний рух кінця ХVІ – початку ХVІІ ст.
Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.

Мета опрацювання на семінарському занятті однієї з провідних тем середньовічної історії України " Визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст." – поглибити засвоєння студентами фактичного матеріалу, навчити аналізувати ідейно-політичні мотиви участі представників різних соціальних верств тогочасного суспільства у визвольній боротьбі, дати оцінку Переяславської ради, “Березневих статей” 1654 р. та державотворчої діяльності Б.Хмельницького.

Семінарське заняття 1.

План

1. Соціально-економічне і політичне становище українських земель у складі Речі Посполитої.

2. Ґенеза українського козацтва. Суспільна організація Запорізької Січі.

3. Селянсько-козацькі повстання кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст.

4. Причини, рушійні сили і характер війни під проводом Б.Хмельницького.

5. Основні події періоду піднесення національно-визвольної боротьби:
а) воєнні дії 1648–1649 рр.
б) воєнні дії 1651–1653 рр.

6. Роль народних мас у національно-визвольній боротьбі.

Семінарське заняття 2.

План

7. Політична програма та державотворчі пошуки Б.Хмельницького.

8. Переяславський акт 1654 р. Історико-правова оцінка " Березневих статей".

9. Козацько-гетьманська держава середини ХVІІ ст.

10. Історичне значення національно-визвольної боротьби під проводом Б.Хмельницького.

11. Громадянська війна та поділ козацької України на два гетьманства.

Опорні поняття: соціально-економічне, національно-культурне, релігійне гноблення; повстання, рушійні сили антифеодальної і національно-визвольної боротьби, Переяславська рада, “Березневі статті”.

Готуючись до заняття, слід з’ясувати сутність початкової історії козацтва, причини виникнення і поразки та рушійні сили повстань кінця ХVІ – поч. ХVІІ ст. Студентам пропонується звернути увагу не лише на руйнівний характер народних рухів, а й на спроби повстанців творити нові суспільні відносини. Вивчаючи матеріал, потрібно виявити внутрішні і зовнішні причини визвольної війни, її мету, стратегію і тактику. У цьому зв’язку конче потрібно з’ясувати роль керівника визвольної війни – Б.Хмельницького, розглядаючи його як полководця, дипломата і державного діяча.

Тривалу боротьбу за соціальне і національне визволення від гніту шляхетської Польщі слід розглядати як етап справжнього злету суспільної енергії та творчих сил українського народу, що виявився не лише у бойових успіхах, а й в економічній напрузі, завдяки чому можна було вести тривалу й виснажливу війну з могутнім супротивником, таким як Річ посполита.

Студентами має бути простежений процес виникнення і втілення ідеї творення незалежної української держави. оцінюючи Переяславський акт 1654 р. та його наслідки, необхідно враховувати зовнішньополітичний фактор, маючи на увазі альтернативу у виборі шляхів розв’язки ситуації, що склалася, а також факт виснаження сил українського народу та його власне прагнення до об’єднання з єдиновірною Росією. І, нарешті, студенти мають дати правову оцінку " Березневих статей", враховуючи, що, хоч Росія у подальшому їх порушувала аж до повної ліквідації автономії України, Переяславський акт 1654 р. визначив історичну долю українського народу більше, ніж на три століття.

Питання для самоконтролю:

1. Назвати основні форми антифеодальної боротьби.

2. Причини поразки військ Б.Хмельницького під Берестечком.

3. Схарактеризувати соціально-економічні зрушення, що відбувалися у ході Визвольної війни.

Теми доповідей:

1. Фактори й причини виникнення українського козацтва.
2. Міжконфесійні відносини католиків і православних у Речі Посполитій. Берестейська церковна унія та її наслідки.
3. Передумови, причини, основні етапи визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.
4. Доба «Руїни» в соціально-політичній історії України другої половини ХVІІ ст.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 9-10, 28, 40].

Теми 9-10. українс ька козацька держава – гетьманщина

(друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.). Запорізька Січ у ХVІІІ ст.

Мета семінарського заняття – з’ясувати правові засади російсько-українських відносин, простежити процес інкорпорації українських земель у загальноросійську політичну і територіально-адміністративну системи, з’ясувати історичну долю українського козацтва.

План

1. Кордони, політичний та адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини.

2. Нівеляція царським урядом автономного статусу Гетьманщини. І і ІІ Малоросійські колегії.

3. Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської централізованої держави.

4. Політичний статус Запоріжжя після Андрусівського перемир’я 1667 р.

5. Історична доля Запорізької Січі у ХVІІІ ст.

Опорні поняття: автономія, полковий військово-адміністративно-територіальний устрій, генеральна військова канцелярія, козацька ієрархія, інкорпорація, малоросійські колегії.

Опрацьовуючи тему, студенти мають визначити кордони України-Гетьманщини, модель політичного устрою, що грунтувалася на елементах військової демократії. Щоправда, демократичні принципи поширювались лише на козацький стан: козаки звільнялися від різноманітних повинностей, мали своє судочинство, особисту свободу на відміну від селянства, яке дедалі більше потрапляло у залежність від козацької старшини, що поступово набирала дворянського статусу.

Варто звернути увагу на зміни характеру українсько-російських відносин на початку ХVІІІ ст. у зв’язку з посиленням централізаторських тенденцій у політичному управлінні Російської держави. На цьому тлі загострилися стосунки Петра І й гетьмана Івана Мазепи, який під час російсько-шведської війни (Північна війна 1700-1721 рр.) виступив на боці шведського короля Карла ХІІ. Це призвело до посилення контролю за діяльністю гетьманів, звуження автономних прав і зрештою ліквідації інституту гетьманства і Запорізької Січі.

Для усвідомлення суті тогочасних політичних і соціально-економічних процесів необхідно проаналізувати діяльність гетьманів: І.Мазепи, П.Орлика, К.Розумовського.

Питання для самоконтролю:

1. Основні автономні права і привілеї Гетьманщини у складі Російської імперії.

2. Значення реформ Петра І для Гетьманщини.

3. Історична доля українського козацтва. Причини знищення інституту Гетьманства та Запорізької Січі.

Теми доповідей:

1. Гетьман Іван Мазепа – військово-політичний діяч і меценат.

2. Соціально-економічне становище українського селянства у ХVІІІ ст.

1. Козацькі літописи як історико-літературні пам’ятки.

Література за списком: [1, 3, 5-6, 10, 18, 41].