Двірничка

замітає вулицю. «Ох і насмітили тут!» - вона намагається, щоб її не помітили. Дехто її добре знає, вітається, дехто байдуже проходиться повз, але в основному люди ходять туди-сюди і зовсім не звертають на двірничку уваги.

Проте їй так не здається. Їй здається, що всі люди, що проходять повз, дивляться на неї з докором, погордою, наче, її зневажають. Хоча вона і робить корисну для всіх них справу – прибирає вулицю. Вона намагається переконати себе, що у неї все нормально, що не всі люди академіки. Є і двірники, і вони мають бути, бо без них хто ж тоді замітатиме вулиці?

Проте всі ці аргументи не допомагають двірничці, вона не може переконати саму себе. Гризе думка про те, що вона могла б бути кимось більшим, що вона була варта кращого. Була… А стала двірником. Мала чудові здібності до навчання, мріяла стати лікарем. У неї навіть був шанс здійснити свою мрію. Але шанс цей вона змарнувала і працює тепер двірником. А могла б… могла б здійснити свою мрію. Хоч лікар і не вельми добре оплачувана робота, але престижніша, ніж двірник! Не соромно перед людьми принаймні було б…

З-за рогу будинку виходить якась жінка. Двірничка відвертає погляд і мете далі.

Повія

стоїть на вулиці під ліхтарем вечірнього міста. Коротка спідничка, за маленька блуза. Це видно, бо їй потрібно весь час її підтягати то вгору, то вниз. Туфлі звичайні, бо у тих, що з підборами, зламалась одна шпилька, а на інші грошей поки що нема. Волосся розсипане по плечах. Останній шампунь на нього пішов. Прострочена (слава Богу, не видно) помада на губах. На пристойний макіяж її не стати.

Ще й конкуренток повно. Оподаль стоять повії, у яких є сутенер. У них набагато привабливіший вигляд, але і ціни вищі, нічого не скажеш. У неї ціна маленька, бо працює вона без сутенера. Часом і ті маленькі гроші не заплатять. Та й підходять до неї мало не бомжі, не велике задоволення. Та і хіба така робота – задоволення?

Колись вона була моделлю, її фотографували, нехай для журналів сумнівної якості і репутації. Їй навіть пощастило – якийсь «Бред Пітт» з нею одружився. Тривало це років зо п’ять. Потім її викинули з роботи, сказавши, що як модель вона свій вік відслужила. Так, наче вона якась річ! З «Бредом Піттом» вони розлучились. Фаху жодного вона не мала, тож опинилась на вулиці, торгуючи собою.

Попит на неї невеликий, але у неї немає грошей виглядати краще. Треба, напевно, знайти сутенера. Раніше її ніхто не брав через її жадібність, бо вона хотіла отримувати всі гроші, а не ділитись із сутенером. Але так вона не отримує жодних грошей. Ну майже жодних. А з сутенером отримувала б хоч якісь…

Повз проїжджає «круте» авто. В ньому сидить, певно, якийсь багатій. Він із цікавістю розглядає її і її конкуренток. Повія випинає груди, намагається набути якнайбільш сексуального вигляду. Але у неї, видно, не виходить. Багатій, вийшовши з машини, прямує до її конкуренток.