Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Показання до застосування. 1.Операції на опорно-руховому апараті.






1.Операції на опорно-руховому апараті.

2.Астенічні стани, неврози, після перенесених травм, при яких показана стимуляція фізичних та психічних функцій.

3.Для підвищення працездатності при екстремальних умовах праці.

4.Комплексна терапія деяких інфекційних захворювань.

5.У спортивній медицині для відновлення м’язової активності після інтенсивного фізичного навантаження.

Класифікація адаптогенів

І. За походженням:

1. Адаптогени рослинного походження:

- настойка кореня женьшеню;

- гінсана – високостандартизований екстракт женьшеню;

- біоженшень – спиртова настойка;

- екстракт елеутерококу рідкий;

- настойка лимонника китайського;

- екстракт радіоли рідкий;

- настойка заманихи;

- настойка аралії;

- настойка стеркулії;

- екстракт левзеї рідкий;

- екдистен – препарат, що містить природню речовину стероїдної структури, виділену із коренів та кореневищ левзеї сафроловидної;

- сапарал – сума амонійних основ солей тритерпенових глікозидів з кореня аралії високої.

2. Адаптогени тваринного походження:

- пантокрин – рідкий спиртовий екстракт з рогів марала, ізюбра і плямистого оленя;

- рантарин – екстракт із пантів самців північного оленя.

Класифікація антидеприсантів

1. Інгибітори МАО:

- незворотної дії (невибіркові інгибітори МАО): ніаламід (Ніамід, Нуредал);

- зворотної дії (вибіркові інгибітори переважно МАО-А): пірліндол (Піразидол), бефол;

2. Інгибітори зворотнього нейронального захоплення медіаторних моноамінів:

- невибіркові інгибітори зворотного нейронального захоплення нейромедіаторів (трициклічні антидепресанти): іміпрамін (Імізін), амітриптилін (Амізол);

- вибіркові інгибітори оборотного нейронального захоплення норадреналіну: мапротилін (Людіоміл);

- вибіркові інгибітори оборотного нейронального захоплення серотоніну: флуоксетин (Продеп, Фрамекс);

- вибіркові інгибітори оборотного нейронального захоплення серотоніну і норадреналіну: мілнаципран (Іксел);

3. Різні антидепресанти: гіперицин (Деприм) – рослинного походження.

 

39. Серцеві глікозиди та неглікозидні кардіотоніки: визначення, класифікація, номенклатура. Механізм кардіотонічної дії серцевих глікозидів і їх фармакологічні ефекти. Покази до застосуванні, побічні реакції, протипокази.

Серцеві глікозиди- складні сполуки рослинного походження, що мають кардіотонічну активність

Порівняльна характеристика препаратів серцевих глікозидів.

-препарати наперстянки – дигоксин (Ланікор), дигітоксин (Кардіотоксин), ланатозид С (Ізоланід, Целанід), метилдигоксин (Бемекор);

-препарати строфанту – Строфантин G, Строфантин К;

-препарати конвалії – Корглікон

- горицвіту – Адонізид

- жовтушнику – Кардіовален

Фізико-хімічна характеристика серцевих глікозидів.

- полярні (гідрофільні): Строфантин, Корглікон;

- неполярні (ліпофільні): дигітоксин (Кардіотоксин);

- відносно полярні (частково гідрофільні, частково ліпофільні): дигоксин (Ланікор), ланатозид С (Ізоланід), метилдигоксин (Бемекор).

Порівняльна фармакологічна характеристика серцевих глікозидів, особливості застосування.

Нестероїдні (неглікозидні) кардіотонічні засоби:

- похідні арилалкіламінів - допамін (Дофамін), добутамін (Добутрекс);

- інгібітори фосфодіестерази – амринон (Інокор), мілринон (Примакор).

Механіз дії

Блокують SH-групи №+-К+-АТФази мембрани кардіоміоцитів. Збільшують вміст Саі+ у саркоплазмі кардіоміоцитів. У результаті взаємодії Са2+ з білкомтропоніном вивільняються скорочувальні білки актин та міозин, утворюється комплекс актоміозин, що супроводжується швидким і сильним скороченням

міофібрил міокарда.Пригнічують фосфодіестеразу (III), що приводить до накопичення цАМФ, збільшення надходження Са2+ до клітини міокарда та стимуляції функції скорочувальних білків

Фармакологічні ефекти

1. Позитивний інотропний (посилення та скорочення систоли, збільшення хвилинного й ударного об'єму серця);

2. Негативний хронотропний (уповільнення ритму серця за рахунок кардіо-кардіального рефлексу та подовження діастоли);

3. Негативний дромотропний (зниження провідності міокарда);

4. Позитивний батмотропний (підвищення збудливості міокарда).

Покращання енергетичного балансу міокарда (збільшення вмісту АТФ, глікогену), зменшення потреби міокарда в кисні, нормалізація вуглеводного, білкового, ліпідного й електролітного обміну. Збільшення діурезу.Седативна, антиаритмічна, антигіпертензивна, антиангінальна дія

Покази

Хронічна серцева недостатність

Вегето-судинна дистонія, вегетативний невроз

Гостра серцева недостатність Короткочасна терапія застійної серцевої недостатності

Пароксизмальна суправентрикулярна та миготлива тахіаритмія

Протипокази Гострі запальні та дистрофічні зміни міокарда з порушенням ритму, шок, виражена брадикардія

40. Протиаритмічні засоби: визначення, класифікація, номенклатура. Покази до застосування.

Протиаритмічні- це припарати, які нормалізують порушення ритму серцевих скорочень, попереджують або усувають виникнення аритмій

Класифікація

Засоби, переважно блокуючі іонні канали (мембраностабілізатори)

1. Засоби, що блокують натрієві канали

IA клас (хінідин і хінідиноподібні засоби): Хінідина сульфат, прокаїнамід (Новокаїнамід), дизопірамід (Ритмілен), Аймалін;

IB клас: лідокаїн (Ксикаїн), фенітоїн (Дифенін);

IC клас: Флекаїнід, пропафенон (Ритмонорм), морацизин (Етмозин), Етацизин.

2. Засоби, що блокують кальцієві канали: верапаміл (Фіноптин, Кордарон), дилтіазем (Дилакор).

3. Засоби, що блокуючть калієві канали (подовжуючі реполяризацію і потенціал дії): аміодарон (Кордарон), Орнід, соталол (Гілукор).

II. Засоби, що переважно впливають на рецептори еферентної інервації

1. β -адреноблокатори:

- β 1-адреноблокатори (кардіоселективні): атенолол (Теноблок, Атенобене), метопролол (Корвітол, Егілок), талінолол (Корданум), бетаксолол (Локрен), ацебутолол (Сектраль), целіпролол (Целіпрес)

- β 1- β 2-адреноблокатори (неселективні): пропранолол (Анаприлін, Індерал, Обзидан), соталол (Гілукор), піндолол (Віскен), окспренолол (Тразикор), Дилевалол, Картеолол, Буциндолол.

2. β -адреноміметики: ізопреналін (Ізадрин), добутамін (Добутрекс);

3. симпатоміметики: ефедрину гідрохлорид (Ефедросан)

4. М-холіноблокатори: атропіну сульфат (Атромед)

III. Різні засоби з антиаритмічними властивостями

1. Препарати калію та магнію: Панангін, Аспаркам

2. Серцеві глікозиди

3. Стимулятори пуринергічних рецепторів: Аденозину фосфат.

Класифікація, номенклатура і порівняльна характеристика протиаритмічних препаратів за показами до використання:

1.Засоби, що усувають тахіаритмію і екстрасістолію:

- мембраностабілізатори

- β -адреноблокатори

- препарати калію та магнію

- серцеві глікозиди

- стимулятори пуринергічних рецепторів

2.Засоби, що усувають брадіаритмію і блокади серця:

- М-холіноблокатори

- β -адреноміметики

- симпатоміметики

Покази

Передсердна тахікардія надшлуночкова тахікардія (шлуночкова тахікардія передсердна екстрасистолія шлуночкова екстрасистолія, суправентрикулярна пароксизмальна тахікардія, миготлива аритмія фібриляція передсердь фібриляція шлуночків, передозування серцевих глікозидів, епілепсія, хвороба Меньєра), усі види місцевоїанестезії, профілактика мігрені.

41. Гіпотензивні засоби: визначення, класифікація, номенклатура. Механізм гіпотензивної дії основних груп препаратів. Покази, побічні реакції, протипокази. Комбіновані гіпотензивні препарати.

Гіпотензивні -це засоби які знижують артеріальний тиск і застосовуються для лікування гіпертонічної хвороби

класифікація

I. НЕЙРОТРОПНІ ЗАСОБИ (Засоби, які зменшують стимулюючий вплив адренергічної інервації на серцево-судинну систему)

1. Засоби, що знижують тонус вазомоторних центрів: клонідин (Клофелін, Гемітон), гуанфацин (Естулік), метилдофа (Допегіт), моксонідин (Фізіотенз).

2. Засоби, що блокують вегетативні ганглії: азаметонію бромід ( Пентамін), трепірію йодид (Гігроній), гексаметонію бензосульфонат (Бензогексоній). 3. Засоби, що пригнічують адренергічні нейрони на рівні пресинаптичних закінчень (симпатолітики): резерпін (Рауседил), Раунатин, октадин (Ізобарин).

4. Засоби, що блокують адренорецептори (адреноблокатори):

А) α -адреноблокатори:

а) блокуючі пост- і пресинаптичні α 1- α 2-адренорецептори: фентоламін (Регітин), троподіфен (Тропафен)

б) блокуючі постсинаптичні α 1- адренорецептори: празозин (Адвезутен), доксасозин (Кардура).

Б) β - адреноблокатори:

а) блокуючі β 1-адренорецептори: атенолол (Теноблок, Атенобене), метопролол (Корвітол, Егілок), талінолол (Корданум), бетаксолол (Локрен), ацебутолол (Ацекор), целіпролол (Целіпрес)

б) блокуючі β 1- β 2-адренорецептори: пропранолол (Анаприлін, Індерал, Обзидан), соталол (Гілукор), піндолол (Віскен), окспренолол (Тразикор), Дилевалол, Картеолол, Буциндолол.

В) β -, α - адреноблокатори: лабеталол (Альбетол, Лакардія), карведілол (Дилатренд, Корвазан)

II. ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РЕНІН-АНГІОТЕНЗИНОВУ СИСТЕМУ

1. Інгібітори ангіотензинперетворююго ферменту (АПФ) каптоприл (Капотен), еналаприл (Енафрил, Інворил), лізиноприл (Диротон, Ліприл);

2. Блокатори рецепторів ангіотензину II – лозартан (Козаар), ірбесартан (Апровель).

III. ПЕРИФЕРИЧНІ СУДИНОРОШИРЮВАЛЬНІ ЗАСОБИ МІОТРОПНОЇ ДІЇ (Міотропні засоби):

1. Засоби, що впливають на іонні канали:

а) блокатори кальцієвих каналів: ніфедипін (Фенігідин, Корінфар), амлодипін (Норваск, Амло), верапаміл (Лекоптин), галопаміл (Прокорум), дилтіазем (Діакордин);

б) активатори калієвих каналів: міноксидил (Регейн), діазоксид (Гіперстат)

2. Донатори окису азоту (NO): натрію нітропрусид (Наніпрус)

3. Блокатори α -адренорецепторів і серотонінових рецепторів: кетансерин (Суфрексал), Урапідил.

4. Блокатори α -адренорецепторів, серотонінових і гістамінових рецепторі: Індорамін

5. Різні препарати: гідролазин (Апресин), бендазол (Дибазол), магнію сульфат (Кормагнезин).

IV. ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ВОДНО-СОЛЬОВИЙ ОБМІН (Сечогінні засоби):

фуросемід (Лазикс), гідрохлортіазид (Гіпотіазид), індапамід (Індопрес, Арифон).

Препарати для купірування гіпертензивного кризу.

Фармакологічна характеристика, взаємозамінність, порівняльна оцінка препаратів різних груп. Фармакобезпека. Особливості використання гіпотензивних препаратів при різних фізіологічних і патологічних станах організму: похилий вік, вагітність, наявність хронічних захворювань: цукрового діабету, хронічних неспецифічних хвороб легень, метаболічного синдрому, тощо.

Комбіновані гіпотензивні засоби:

1.препарати, що містять резерпінАдельфан, Синіпрес, Норматенс, Хомвіотензин, Кристепін;

2.препарати, що містять інгібітори АПФ і діуретикиКаптопрес, Енап НL, Капозид, Ліпразид;

3.препарати, що містять b-адреноблокатори і діуретикиВіскалдикс, Тенорик, Атенол Н.

Механізм дії

Стимулюють агадренорецепториСРЦ, зменшують вихід норадрена-ліну в синагтгочну адлину.Стимулює

імюазолйоеі рецептори ЦНС, пригнічує активнсіь СРЦ Зменшують низодний ситзттнийвплив наСОС

Покази

Гіпертонічна хвороба, хронічна серцева недостатність, ІХС, профілактика нападів стенокардії, стабільна стенокардіятахіаритмії (синусова тахікардія, надшлуночкова екстрасистолія, пароксизмальна суправентрикулярна профілактикагіпертонічного кризу, інфаркту міокарда, гострої серцевої недостатності нейроциркуляторна дистонія, неврози серця

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.