Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
|
Порівняльна характеристика лідера та керівника
| Л і д е р | К е р і в н и к |
| Спільне | Відмінне |
| Спільні риси: - здійснення ролі координаторів, організаторів соціальної групи; - реальний соціальний вплив у групі, що здійснюється, однак, різними засобами; - використання субординаційних відносин, які чітко регламентовані для керівника і не передбачені для лідера. • лідер концентрує увагу на тому, щоб люди робили правильні речі •вносить порядок і послідовність у виконувану роботу •вдохновляє людей, додає ентузіазму до роботи •здатний сам ставити колективу ціль для досягнення •уміє враховувати і прислуховуватись до потреби працівників, поважає їх цінності і емоції • будує свої відносини з людьми на довірі, показуючи їм особистий приклад •застосовує постійні спроби щодо розробки нових і неоднозначних рішень проблеми • притаманний постійний аналіз справ, що склалися у колективі, заохочуються найкращі прклади, просувається незапланована, але заслужена винагорода •може встановити прийнятні стосунки з «важкими»людьми, не конфліктуючи з ними.Захищає своїх колег, але вимагає від них макс. віддачі у спільній справі Міжособистісні ролі: •символічний глава, до обов'язків якого входить виконання звичайних правових або соціальних завдань; •церемоніали, дії, зумовлені становищем, клопотання. | Аспекти відмінностей: - керівника призначають офіційно, а лідер формується стихійно. Отже, керівництво є офіційно регламентованим процесом; -керівникові закон надає певні права та обов'язки, а лідер може їх не мати; -керівник наділений певною системою офіційно встановлених санкцій, використовуючи які, може впливати на підлеглих, а лідеру ці санкції не надані; -керівник представляє свою групу в зовнішній сфері відносин, а лідер обмежений переважно відносинами в групі; -керівник, на відміну від лідера, несе відповідальність перед законом за стан справ у групі; - керівник здійснює регуляцію офіційних відносин групи як певної соціальної організації, а лідер регулює міжособистісні стосунки у групі; -лідерство виникає за умов мікросередовища (мала група), а керівництво є елементом макросередовища, тобто воно пов'язане з усією системою суспільних відносин; - керівництво є явищем більш стабільним, аніж лідерство (висунення лідера залежить від настрою групи); -процес прийняття рішення керівником значно складніший, опосередкований багатьма обставинами, які не обов'язково мають витоки в цій групі чи організації, тоді як лідер здебільшого приймає безпосередні рішення, які стосуються групової діяльності. У західній науці виокремлюють такі відмінні ознаки лідерів і керівників: 1) керівник — високоосвічений спеціаліст з великим досвідом, постійно підвищує свій професійний і науковий рівень, а лідер здебільшого не намагається зберегти систему, меншою мірою, ніж керівник, спирається на загальноприйняті управлінські методи, може нехтувати правилами управлінської ієрархії; 2) керівники добре розуміють особливості системи з її правилами і процедурами, які вони розробляють у будь-якій формі (формальній і неформальній) і забезпечують їх застосування в стандартній системі. Лідер вважає, що простота — головний принцип успіху. Якщо лідер навчає співробітників простих способів удосконалення своєї діяльності, то керівник — складних процедур і методів; 3) керівники є прихильниками кількісних, а не якісних показників. Їхня увага сконцентрована переважно на короткочасних досягненнях. Лідери часто непередбачувані, винахідливі; 4) керівник шукає сумлінних виконавців, а лідер — однодумців; 5) керівники не вибачають помилок ні собі, ні іншим, а лідери переважно визнають свої помилки і не бояться відкрито вживати необхідних заходів для їх виправлення; 6) керівники вважають, що підлеглі навіть з високою компетенцією неспроможні виконувати роботу без контролю і вказівок зверху. В основі роботи лідера — принцип рівності; 7) керівники намагаються створити собі позитивний імідж, хоча це не можливо через конфліктну природу відносин між керівником і підлеглими. Лідери цінують повагу колег, наділені репутацією людини з високою етикою, з повагою ставляться до працівників, захищають їх інтереси. Працівники вдячні лідерам і всіляко їх підтримують. •керівник- щоб люди робили речі правильно •займає пасивну позицію у відношенні до цілей.Найчастіше він, при необхідності, опирається на кимось встановлені цілі з вище і особисто в них не зацікавлений •на перше місце ставить порядок у взаємодії з підлеглими •під час досягнення цілей і мотивації підлеглих використовує контрль • при прийняті нових рішень робить акцент на старий досвід, зводить до мінімуму можливість пошуку нових шляхів із важких ситуацій • не вміє налагоджувати стосунки з «важкими» людьми.Не здатний захистити колектив в критичні періоди життя організації, спокійно відноситься до мінімального вкладу своїх співробітників Міжособистісні ролі: •відповідальний за мотивацію та активізацію підлеглих, за набір, підготовку працівників і пов'язані з цим обов'язки; •фактично всі управлінські дії за участю підлеглих. |
Між керівництвом і лідерством є схожість і відмінності. Із психологічної точки зору керівництво є процесом соціально-психологічного впливу, коли індивід свідомо впливає на інших з метою структурувати дії та відносини у групі, організації. А керівник для психології є передусім індивідом, який реально виконує особливі функції керівництва, управління та організації діяльності. До основних його функцій належать визначення цілей спільної діяльності відповідно до напряму розвитку організації, структурування діяльності й відносин, здійснення впливу на персонал під час виконання накреслених цілей.
Лідерство – це мистецтво, вінець управлінської діяльності. Його значимість в існуванні організацій та їх управлінні дуже вагома та суттєва. Лідерство – це не управління. Управління концентрує увагу на тому, щоб люди робили речі правильно, а лідерство – на тому, щоб люди робили правильні речі. Лідерство (англ. leader — провідник, ведучий, керівник) виявляється у вмінні пробудити у співробітників мрію, до якої вони прагнутимуть наблизитися, «вдихнути» в них необхідну для цього енергію. Воно теж має в собі ознаки організації та управління групою, впливу на неї. У психологічному аспекті лідер належить до групи і наділений правом приймати рішення в значущих ситуаціях. Він, як центральна фігура в організації спільної діяльності та регулюванні взаємин у групі, впливає на окремих осіб або на групу загалом, спрямовує їхні зусилля на досягнення поставлених цілей.Лідер і керівник – одна і та сама особа. В цьому випадку група працюватиме як єдина команда, віддана своєму капітанові, тобто найефективніше з погляду діяльності і найбільш гармонійно з погляду людських стосунків.
Керівнику, як і лідеру, необхідно знати і могти реалізувати наступне: -формувати систему необхідно під конкретний задум (мету), наявний у лідера.Важливим елементом системи є апарат управління і регулювання потоків інформації.Кожен із елементів системи (відділів організації) представлений людьми, і вся різноманітність відносин в системі визначається взаємодією окремих людей.Всі люди різні, і ні одна людина не краща іншої. Питання полягає в тому, наскільки ефективно людині вдається використати свій потенціал, а лідеру – створити оптимальні умови для реалізації задатків неповторної своєрідності рис кожної людини.Для людини легше підібрати відповідне місце в системі, ніж намагатися змінити його особистісні особливості шляхом тиску і насилля.Коли відповідне місце в системі для людини знайдене, слід регулювати взаємовідносини як по горизонталі (між співробітниками), так і по вертикалі (керівник – підлеглий).
Данная страница нарушает авторские права?