Третій закон Ньютона. Імпульс тіла. Закон збереження імпульсу. Реактивний рух. Значення робіт Ціолковського, Кондратюка, Корольова у розвитку космонавтики.

Третій закон Ньютона: будь-які два тіла діють одне на одне з силами, онаковими за модулем і протилежними за напрямком.

Імпульс тіла – це векторна фізична величина, що дорівнює добутку маси тіла на його швидкість.

Закон збереження імпульсу: У замкненій системі геометрична сума імпульсів залишається сталою при будь-яких взаємодіях тіл цієї системи між собою.

Реактивний рух — рух, що виникає за рахунок відкидання частини маси тіла із певною швидкістю.

Цілковский. Його креслення лягли в основу проектування сучасних космічних апаратів. У широке коло інтересів Ціолковського входили такі наукові проблеми, як теорія газів, механіка тваринного організму, міжпланетні подорожі, дослідження світових просторів реактивними приладами, потяга на повітряній подушці, основи теорії ракет і рідинного ракетного двигуна, задача посадки космічного апарата на поверхню планет, позбавлених атмосфери. Уперше висловлює думки про можливість скорення космічного простору за допомогою реактивного приладу.

Кондратюк.. Механік і винахідник, автор досліджень можливості ракетного польоту у світовий простір, автор оригінальний ідей у рішенні проблем міжпланетних подорожей. Він запропонував використовувати як паливо космічних ракет водневі з'єднання деяких металів і металоїдів, зокрема – бороводород.

Короольов. Видатний конструктор і вчений, що працював в галузі ракетної і ракетно-космічної техніки. Двічі Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, академік Академії наук СРСР, він є творцем вітчизняної стратегічної ракетної зброї середньої і міжконтинентальної дальності й основоположником практичної космонавтики.

9. Самоіндукція. Індуктивність. Енергія магнітного поля струму.

Самоіндукція — явище виникнення електрорушійної сили в провіднику при зміні електричного струму в ньому. Знак електрорушійної сили завжди такий, що вона протидіє зміні сили струму. Самоіндукція призводить до скінченного часу наростання сили струму при вмиканні джерела живлення і спадання струму при розмиканні електричного кола.

Індуктивність — фізична величина, що характеризує здатність провідника накопичувати енергію магнітного поля, коли в ньому протікає електричний струм. Позначається здебільшого латинською літерою {\displaystyle L}, вимірюється в Генрі.

Енергія магнітного поля провідника зі струмом дорівнює:

E= ½ LI²

де {\displaystyle I}I — сила струму, а {\displaystyle L}L — індуктивність, що залежить від форми провідника.

10. Властивості поверхні рідини. Поверхневий натяг. Капілярні явища. Явища змочування і капілярності в природі та техніці.

Поверхневий шар рідини відрізняється від внутрішніх шарів тим, що його молекули з одного боку мають зовсім інших сусідів, ніж молекули інших шарів.

На межі з повітрям рідина має вільну поверхню, по якій молекули рідини контактують з нечисленними молекулами повітря. Дії молекул інших шарів рідини на молекулу якогось внутрішнього шару скомпенсовані, а на молекулу поверхневого шару — ні. Завдяки результуючим силам молекули внутрішніх шарів тягнуть униз молекули поверхневого шару, створюючи таким чином поверхневий натяг.

Капілярні явища, фізичні явища, обумовлені дією поверхневого натягнення на кордоні розділу середовищ, що не змішуються.

Капілярні явища відіграють велику роль у природі й техніці.
Наприклад, вологообмін у грунті й рослинах здійснюється за рахунок
підняття води по якнайтонших капілярах. На капілярності засновано дію
гніту, вбирання вологи бетоном, тощо.

Змочування – явище, що виникає при контакті рідини з поверхнею
твердого тіла, в результаті якого вільна поверхня рідини скривлюється.

На явищі змочування грунтується, наприклад, метод збагачення,
флотації руди, – відокремлення руди від порожньої породи