Дитячий спортивний оздоровчий табір Петрос с. Татарів

Лесько Олександр Сергійович за період педагогічної практики, в дитячому літньому оздоровчому таборі Петрос, проявив себе з позитивного боку: дисциплінований, відповідальний, вміє контактувати з дітьми. Проявляв відкриті зусилля у напрямку своєї роботи.

До дітей ставиться з любов'ю. Активно бере участь в роботі табору. Студент вміло застосовував свої теоретичні знання на практиці.

Методично грамотно організовує дітей на навчальну роботу, регулює їх увагу, активізує розумову діяльність, використовує наочні матеріали. Навчився працювати з дітьми, проводити різні виховні та ігрові заходи, організовувати туристичний гурток, рухливі ігри на повітрі, супроводжувати дітей на різні екскурсії по різних виходам, проявляючи педагогічний такт.

Студент намагається здійснювати принцип індивідуального підходу до дітей. Уміло уникає конфліктних ситуацій. Володіє туристичними основами, спортивним орієнтуванням, вмінням водити екскурсії.

Використовує метод словесного заохочення.

За весь час проведення туристичного гуртка, діти навчилися основам в’язання різноманітних туристичних вузлів, користуватися картою і компасом, одяганню спец-системи, основам альпінізму, спуску і підйому по крутопохилій.

Діти проявляли активність, зацікавленість, добре засвоїли нові знання і навички. Відрізняється комунікабельністю і ініціативністю. Цілеспрямований, завжди доводить рішення поставлених завдань до кінця.

Оцінка за педагогічну практику: " ".

ЗВІТ

про проходження літньої виробничої педагогічної практики

в дитячому спортивному оздоровчому таборі «Петрос»

студента ІІІ курсу,

напряму підготовки «Фізичне виховання»

Коломийського інституту

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Леська Олександра Сергійовича

З 04.06. по 14.06.2016 року я проходив літню виробничу педагогічну практику в дитячому спортивному оздоровчому таборі «Петрос».

За адресою с. Татарів, Яремчанської міськради, Івано-Франківської області. Тут є можливість добре відпочити та набратися сил, подихати чистим гірським повітрям, отримати незабутні враження від спілкування з друзями, цікаво провести час. У гарному стані спальний корпус, чудова колиба- їдальня. З боку табору протікає річка Прут, а навколо гори вкриті хвойними лісами.

На першій зміні було організовано відпочинок 85 дітям віком від 8 до 16 років, які були сформовані за принципом жеребкування у 6 загонів. До педагогічного складу входили культорганізатори, 12 вихователів, методист, заступник директора і директор.

Здійснював роботу на посаді вихователя, проживав у першому корпусі у підвальному приміщенні без санвузла з колегами по практиці Назаром Кречком, Владиславом Фомченком. Моїм напарником була Півень Христина Володимирівна – досвідчений, амбітний і креативний вихователь. Дисциплінований знавець своєї справи, що відповідно чинило позитивний вплив на спільну роботу в загоні.

Загальна кількість вихованців загону нараховувала 15 осіб, з них 11 дівчата, та 4 хлопці. Середній вік – 13 років. Слід відзначити цікавість дітей до проведення їхнього дозвілля в таборі, достатній рівень культури та вихованості. За допомогою цього, а також моєї праці вдалося досить швидко здружити колектив, що у подальшому дало змогу продуктивно працювати, долати труднощі та здобувати перемоги і виграти кубок табору, діти мого загону отримали пам’ятні медалі і значки переможців

Протягом зміни у дітей спостерігався гарний настрій, бажання знаходити нових друзів, брати участь у різноманітних конкурсах та виховних заходах, відвідувати різноманітні гуртки. Значна частина мого загону відвідувала гурток туризму, який проводив я, інші – за своїми творчими нахилами. Оскільки табір знаходиться в долині річки Прут, оточений потужними гірськими масивами, то кожного дня вихованці брали участь у піших походах, мальовничими Карпатами, проводили спортивні ігри серед мальовничої природи.

Мій загін мав назву «Шаурмени», тобто супермени, що люблять добряче поїсти, назва, кричалка і девіз мотивували до активної участі у змаганнях. Перемоги приносили їм багато радості, а незначні невдачі тільки стимулювали до покращення своїх дій. Слід сказати про колектив дівчат, які протягом зміни неодноразово дарували всім прекрасні постановки різних танців. Цей колектив складався з Анастасії Висли, Влади Бакуменко, Софії Максимович і Анни Зеленюх та юних гімнасток Анастасії Іванчихіної і Марго Жулінської, які радували прекрасними виступами з художньої гімнастики, на конкурсі Петрос має талант. Серед хлопців вирізнявся своїм вмінням розказувати байки, в стилі стендапу Богдан Захарчук. Когорту спортсменів складали Остап Трубич, Богдана Мельничук, Маркіян Максимович, Оксана Косило. Художні здібності проявляли, Катерина Панасенко, Ксенія Куба та Софія Максимович. Всі інші залучалися до їх діяльності, здобували нові знання та уміння. Тому, до завершення зміни сформувався сильний, переможний колектив зі своїми вищезазначеними особливостями.

Варто зауважити позицію адміністрації, яка різнобічно допомагала нам створювати цікавий відпочинок дітей. Такими ж рисами відзначались і наші колеги. У нашому розпорядженні були методичні посібники, спортивний та театральний інвентар. Звісно, досвід та напрацювання старшого вихователя давали можливість практично правильніше реалізувати свої задуми. Добрим наставником став для нас директор табору, який впевнено та безпомилково проводив свою роботу, постійно піклуючись про інтереси вихованців.

Таким чином, взаємодія всього педагогічного колективу забезпечила оздоровлення дітей, задоволення творчих починань, безмежного спілкування. Участь у виховних заходах вселяла в них впевненість, відповідальність. Дівчата реалізували свій потенціал і довели всім що не тільки хлопці можуть перемагати. Найголовніше – кожен у загоні знайшов своє місце, визначив роль та став частинкою великої сім’ї «Шаурменів».

Отже, вищезгаданий період слід розглядати як перший, дуже важливий етап мого великого педагогічного шляху. Всі теоретичні знання, здобуті напередодні, дали можливість методично правильно організовувати практичну діяльність колективу. Під нашим з Христиною Володимирівною керівництвом наш ІІ загін здобув перемогу. Це велика тетанічна робота зроблена дітьми і вихователями. Діти були щасливі і вдячні вихователям за те, що ті вірили в них. На мою думку, вони стали ще на один крок ближче до дорослого життя. Чи не останньою яскравою сторінкою став день від’їзду, коли діти зі сльозами на очах відпускали своїх друзів. Таким чином, мною здобуто безцінний досвід, який у майбутньому безперечно стане у пригоді.

Директор ДСОТ Ю. І. Лазоришин

Студент-практикант О. С. Лесько

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Коломийський інститут

ДСОТ «Петрос»

Червона Шапочка

«Стара казка на сучасний лад»

Підготував:

студент групи ФВ– 3

Лесько Олександр Сергійович

Коломия

Мета заходу: навчити дітей висловлювати свою думку з приводу казки на новий лад, виховувати впевненість, вміння прислухатися до думки інших, розвивати зв'язне мовлення дітей, витримку і терпіння, бажання допомогти товаришеві.

Вік вихованців: учасники ІІ загону (9-13 р.).

Учасники заходу: вихователі ІІ загону, герої казок, діти.

Тривалість: 45 хв.

Місце проведення: сцена на плацу.

Обладнання та оформлення: музичний супровід, червона валіза, макет руля.