Вплив низької температури на організм

Низька температура може діяти на весь організм або на окремі ділянки тіла. При загальній дії виникає гіпотермія, при місцевій – відмороження

Гіпотермія (переохолодження) характеризується зниженням температури тіла. Це стається не одразу. Процес супроводжується напруженням фізичних і хімічних механізмів терморегуляції, які запобігають цьому. Віддача тепла сповільнюється за рахунок звуження периферичних судин і зменшення потовиділення. Обмежуються всі шляхи теплообміну з навколишнім середовищем - випаровування, випромінювання (втрата тепла у вигляді електромагнітних хвиль), конвекція (перенос тепла молекулами повітря), кондукція (втрата тепла під час прямого контакту з предметами).

Перебудовується нейро-ендокринна система. Збільшується синтез адреналіну, гормонів щитовидної залози, глюкокортикоїдів. Ці гормони мобілізують жири, глікоген і частково білки на потреби енергозабезпечення адаптації до холоду.

Перебудова терморегуляції дозволяє довгий час підтримувати постійну температуру тіла в умовах холоду. Гіпотермія настає лише при надмірному і тривалому охолодженні. Організм може загинути від порушення функцій життєво важливих органів, якщо температура тіла опуститься до критичного рівня. Крайня межа, при якій потерпілий залишився живий, складає 16 ⁰С.

Зниження температури тіла сповільнює обмін речовин і зменшує потребу в кисні, у зв’язку з цим опірність організму до гіпоксії зростає. Цей факт давно знайшов застосування в медицині. Ще з 50-х років штучну гіпотермію почали використовувати при операціях на мозку, серці і магістральних судинах. Її поєднували з так званими “літичними коктейлями”, тобто фармакологічними препаратами, які запобігають м’язовому тремору і утворенню внутрішнього тепла, - хлорпромазином і барбітуратами. Гіпотермія зменшує загрозу гіпоксії, перш за все - для нейронів головного мозку. При помірній гіпотермії (32-28 ⁰С) споживання кисню знижується на 50 %, це дає можливість виключити серце з кровообігу на 6-10 хв. В разі глибокої гіпотермії серце може бути виключене на 60 хв при температурі 12, 5 ⁰С і навіть на 80 хв - при температурі 6 ⁰С.

Крім загального зниження температури, застосовують локальну гіпотермію різних органів. Цей метод набув широкого розповсюдження, тому що не вимагає штучного кровообігу. Охолодження мозку через зовнішні покриви голови (краніо-церебральна гіпотермія) використовується в реанімаційній практиці при гострій гіпоксії і набряку мозку, а також для лікування новонароджених з черепномозковою травмою і тяжкою асфіксією. Серце охолоджують при оперативному лікуванні вроджених вад. Гіпотермію нирки викликають при трансплантації органа, резекції полюса нирки, видаленні множинних камінців. Гіпотермія шлунка ефективна при виразковій хворобі як метод зупинки профузних кровотеч.

Досягнення кріобіології знайшли застосування у ще одній медичній галузі - консервуванні органів і тканин з метою їх подальшої трансплантації. Локальна дія холоду може спричинити відмороження. Це запальний процес, який за глибиною пошкодження тканин поділяють на чотири ступені: перший - поверхневе пошкодження епідермісу, другий - поява пухирів, третій - некроз підшкірної клітковини, четвертий - некроз м’яких тканин і кісток

Іноді загальна або місцева дія низької температури викликає пригнічення резистентності організму до патогенних впливів, особливо до інфекційних агентів. Цей стан називають простудою, а хвороби, що легко виникають на її фоні - простудними. До них належать бронхіт, пневмонія, ангіна, гломерулонефрит та багато інших.