Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Урок №__. Дата __ Тема: Розвиток музичного образу






Мета уроку:   визначити роль виражальних і зображальних можливостей музики у розвитку музичного образу. Продовжити знайомити учнів із творчістю Е. Ґріґа. Дати поняття «веснянка». Познайомити учнів з прадавніми обрядами закликання весни. Розвивати в школярів предметні компетентності, уяву, здатність осмислено та емоційно сприймати музику і розуміти особливості її розвитку. Виховувати в третьокласників любов до природи, вчити бачити її красу в житті та мистецтві. Підтримувати пізнавальний інтерес до відтворення образів весняної природи у народній та професійній творчості. Виховувати кращі якості характеру: чуйне, добре ставлення до мам і бабусь.

Хід уроку

§ 1. Організаційний етап

§ 2.   Перевірка готовності учнів до уроку

§ 3. Актуалізація опорних знань

3.1.  Співрозмова з учнями за темами попередніх уроків.

3.2.  Розспівування. А. Житкевич «Ой весно, весно».

3.3.  Виконання пісні «Веснянка» (муз. М. Чембержі).

3.4.  Виконання в русі вивчених веснянок.

3.5.  Продовження роботи над піснею «Добра казка» (муз. М. Рожка).

3.6.  Виконання вивчених пісень про мам і бабусь.

§ 4. Мотивація навчальної діяльності

4.1.  Повідомлення теми уроку.

4.2.  Мотиваційна співрозмова з учнями.

— Уміння визначати роль виражальних і зображальних можливостей музики у розвитку музичного образу стане в нагоді майбутнім уважним слухачам і цінителям музичного мистецтва. Це допоможе учням усвідомити природу музичного розвитку — зміни, що відбуваються в музиці завдяки засобам виразності.

§ 5. Етап засвоєння нових знань

5.1.  Бесіда з учнями про веснянки.

5.2.  Розучування української народної пісні «Благослови, мати».

5.3.  Слухання п’єси Е. Ґріґа «Навесні» (або «Весняночка» К. Віленського).

5.4.  Виконання творчого завдання.

5.5.  Пісні-ігри «У вишневому садочку» або «Шум» (запис В. Верховинця).

§ 6. Узагальнення та закріплення знань

6.1.  Що запам’ятали учні про творчість Е. Ґріґа? З якими музичними творами познайомилися?

6.2.  Які прийоми розвитку музики застосував композитор у п’єсі «Навесні»?

6.3.  Що таке веснянки-заклички?

6.4.  Який настрій передає музика про весну?

§ 7. Підбиття підсумків уроку

Розвиток музики відбувається завдяки змінам засобів музичної виразності.


Урок №_______ Дата ________
Тема: А вже весна!

Мета уроку:   продовжити знайомити учнів із народними і композиторськими піснями-веснянками. Поглибити їхнє уявлення про використання мелодій народних веснянок у професійних творах, про творчість М. Лисенка. Розвивати емоційну сферу школярів, предметні компетентності, здатність розуміти роль веснянок у народних обрядах зустрічі весни. Збагачувати кругозір учнів. Виховувати в третьокласників любов до народної творчості, підтримувати пізнавальний інтерес до українського фольклору і календарно-обрядових пісень. Формувати ціннісне ставлення до мистецтва, до творчості українських композиторів. Підтримувати на уроці світлий весняний настрій.

Хід уроку

§ 1. Організаційний етап

§ 2.   Перевірка готовності учнів до уроку

§ 3. Актуалізація опорних знань

3.1.  Повторення матеріалу попереднього уроку.

3.2.  Розспівування. А. Житкевич «Ой весно, весно».

3.3.  Виконання в русі вивчених веснянок: «А вже красне сонечко» (муз. П. Козицького), українських народних пісень «Благослови, мати», «Розлилися води» та ін.; «Скоро сонечко пригріє» (муз. Б. Фільц).

3.4.  Виконання в русі пісні «Добра казка» (муз. М. Рожка).

3.5.  Співрозмова з учнями про творчість М. Лисенка.

§ 4. Мотивація навчальної діяльності

4.1.  Повідомлення теми уроку.

4.2.  Мотиваційна бесіда.

— Для чого потрібно вивчати народну творчість?

Знайомство з українським фольклором допоможе учням краще розуміти зміст народних обрядів і пісень-веснянок. Вивчення української культури — народної і професійної творчості — збагатить уявлення про життя нашого народу, сприятиме вихованню справжніх українців.

§ 5. Етап засвоєння нових знань

5.1.  Бесіда з учнями про веснянки.

5.2.  Ознайомлення з українською народною піснею «А вже весна».

5.3.  Розповідь про оперу М. Лисенка «Зима і Весна».

5.4.  Слухання хору «А вже весна» з опери М. Лисенка «Зима і Весна».

5.5.  Розучування пісні «Танок сорок» (муз. Б. Фільц).

5.6.  Виконання творчого завдання.

§ 6. Узагальнення та закріплення знань

6.1.  Яка музика звучала на уроці?

6.2.  Який настрій виражають усі веснянки?

6.3.  Пригадайте твори М. Лисенка. Назвіть особливості його творчості.

6.4.  Яка народна пісня звучить в опері «Зима і Весна» М. Лисенка?

§ 7. Підбиття підсумків уроку

Веснянки виражають світлий настрій, почуття радості від приходу весни і єднання людини з природою.


Урок № ______. Дата ________
Тема: Розвиток музики. Узагальнення

Мета уроку:   узагальнити знання учнів за темою «Розвиток музики». Закріпити їх уявлення про інтонацію і розвиток музики як корінні основи музики. Розвивати предметні компетентності учнів, творчі здібності, активізувати образне мислення, збагачувати кругозір. Виховувати в третьокласників інтерес до музичного мистецтва, підтримувати бажання вивчати його особливості.

Хід уроку

§ 1. Організаційний етап

§ 2.   Перевірка готовності учнів до уроку

§ 3. Актуалізація опорних знань

3.1.  Співрозмова з учнями за темами попередніх уроків.

3.2.  Розспівування. А. Житкевич «Ой весно, весно».

3.3.  Виконання в русі вивчених пісень.

3.4.  Перевірка знань за темою «Розвиток музики».

§ 4. Мотивація навчальної діяльності

4.1.  Повідомлення теми уроку.

4.2.  Мотиваційна співбесіда.

— Уявлення про інтонацію і розвиток як корінні основи музики є ключовими для розуміння особливостей музичного мистецтва. Ці знання необхідні для всіх любителів музики. Уміння спостерігати за змінами в музиці, розуміти особливості різних прийомів розвитку суттєво збагатить сприймання музики учнями і сприятиме їхньому духовному і творчому розвитку.

§ 5. Етап засвоєння нових знань

5.1.  Розучування пісні «Танцювало дощенятко» (муз. І. Островерхого).

5.2.  Слухання п’єси Г. Саська «Весняний дощик».

5.3.  Виконання творчого завдання.

5.4.  Створення ритмічного супроводу до «Пісні веселки» А. Філіпенка.

§ 6. Узагальнення та закріплення знань

6.1.  Що таке розвиток музики?

6.2.  Назвіть прийоми розвитку музики.

6.3.  Наведіть приклади музичних творів, в яких застосовані різні прийоми розвитку музики.

§ 7. Підбиття підсумків уроку

Інтонація і розвиток — основи музики, які розкривають зміст музичного твору.


Урок №_____. Дата _______
Тема: Будова (форми) музики. Одночастинна форма.

Мета уроку:   формувати в учнів свідоме сприйняття різних форм музики в їхньому органічному зв’язку зі змістом музичного твору. Дати поняття «музична форма» і «одночастинна форма музики». Розвивати в третьокласників предметні компетентності, розуміння особливостей одночастинної побудови музики, вдосконалювати навички виконання канону. Виховувати освічену, мислячу й чуйну особистість. Підтримувати в школярів пізнавальний інтерес до вивчення основ музичного мистецтва.

Хід уроку

§ 1. Організаційний етап

§ 2.   Перевірка готовності учнів до уроку

§ 3. Актуалізація опорних знань

3.1.  Розспівування. А. Житкевич «Ой весно, весно».

3.2.  Виконання вивчених пісень без приспіву: українські народні пісні «Благослови, мати», «Грицю, Грицю, до роботи», «Гей, там на горі Січ іде»; російська народна пісня «Во поле берёза стояла» та ін.

3.3.  Виконання пісні «Танок сорок» (муз. Б. Фільц).

§ 4. Мотивація навчальної діяльності

4.1.  Повідомлення теми уроку.

4.2.  Мотиваційна бесіда.

— Вивчення даної теми допоможе учням сприймати форму музики як засіб утілення композитором змісту музичного твору. Різні побудови сприяють більш яскравому розкриттю образів музики, підкресленню головної думки музичного твору.

§ 5. Етап засвоєння нових знань

5.1.  Бесіда з учнями за темою уроку.

5.2.  Розучування французької народної пісні «Пастух». Виконання канону.

5.3.  Розучування початку (першої частини) «Пісні Сольвейг» Е. Ґріґа.

5.4.  Слухання фрагменту ІІІ частини Шостої симфонії П. Чайковського (маршовий епізод).

§ 6. Узагальнення та закріплення знань

6.1.  Що нового дізналися учні про музику?

6.2.  Що таке «музична форма»?

6.3.  Назвіть ознаки одночастинної форми музики.

6.4.  Які пісні належать до одночастинних творів?

6.5.  Пригадайте музичні твори, написані в одночастинній формі.

§ 7. Підбиття підсумків уроку

Музична форма — це побудова музичного твору, в якій композитор втілює його зміст.


Урок №_____. Дата _______
Тема: Будова (форми) музики. Одночастинна форма. Двочастинна побудова твору

Мета уроку:   формувати в учнів свідоме сприйняття різних форм музики в їхньому органічному зв’язку зі змістом музичного твору. Дати поняття «музична форма» і «одночастинна та двочастинна форми музики». Розвивати в третьокласників предметні компетентності, розуміння особливостей одночастинної побудови музики, вдосконалювати навички виконання канону. Виховувати освічену, мислячу й чуйну особистість. Підтримувати в школярів пізнавальний інтерес до вивчення основ музичного мистецтва.

Хід уроку

§ 1. Організаційний етап

§ 2.   Перевірка готовності учнів до уроку

§ 3. Актуалізація опорних знань

3.1.  Розспівування. А. Житкевич «Ой весно, весно».

3.2.  Виконання вивчених пісень без приспіву: українські народні пісні «Благослови, мати», «Грицю, Грицю, до роботи», «Гей, там на горі Січ іде»; російська народна пісня «Во поле берёза стояла» та ін.

3.3.  Виконання пісні «Танок сорок» (муз. Б. Фільц).

§ 4. Мотивація навчальної діяльності

4.1.  Повідомлення теми уроку.

4.2.  Мотиваційна бесіда.

— Вивчення даної теми допоможе учням сприймати форму музики як засіб утілення композитором змісту музичного твору. Різні побудови сприяють більш яскравому розкриттю образів музики, підкресленню головної думки музичного твору.

§ 5. Етап засвоєння нових знань

5.1.  Бесіда з учнями за темою уроку.

5.2.  Розучування французької народної пісні «Пастух». Виконання канону.

5.3.  Розучування початку (першої частини) «Пісні Сольвейг» Е. Ґріґа.

5.4.  Слухання фрагменту ІІІ частини Шостої симфонії П. Чайковського (маршовий епізод).

§ 6. Узагальнення та закріплення знань

6.1.  Що нового дізналися учні про музику?

6.2.  Що таке «музична форма»?

6.3.  Назвіть ознаки одночастинної форми музики.

6.4.  Які пісні належать до одночастинних творів?

6.5.  Пригадайте музичні твори, написані в одночастинній формі.

§ 7. Підбиття підсумків уроку

Музична форма — це побудова музичного твору, в якій композитор втілює його зміст.



 

Урок №______. Дата _________
Тема: Двочастинна побудова твору

Мета уроку:   познайомити учнів із двочастинною побудовою музики, пояснити її особливості. Продовжити знайомити третьокласників зі змістом і музикою сюїти Е. Ґріґа «Пер Гюнт». Розвивати в школярів емоційно-чуттєву сферу, предметні компетентності, здатність відчувати в двочастинних творах два різні настрої, збагачувати кругозір. На прикладі шедеврів світової музики виховувати в учнів високі моральні якості характеру — доброту, вірність, любов до людей і життя.

Хід уроку

§ 1. Організаційний етап

§ 2.   Перевірка готовності учнів до уроку

§ 3. Актуалізація опорних знань

3.1.  Співрозмова з учнями за темою попереднього уроку.

3.2.  Розспівування.

3.3.  Продовження роботи над французькою народною піснею «Пастух». Виконання канону.

3.4.  Виконання першої частини «Пісні Сольвейг» Е. Ґріґа.

3.5.  Виконання пісень, написаних у двочастинній формі.

§ 4. Мотивація навчальної діяльності

4.1.  Повідомлення теми уроку.

4.2.  Мотиваційна бесіда.

— Завдяки знанням про двочастинну форму учні зрозуміють її особливості — зіставлення в музиці двох різних настроїв, що допоможе їм краще усвідомлювати емоційно-образний зміст музичних творів, а також замисел композиторів.

§ 5. Етап засвоєння нових знань

5.1.  Бесіда з учнями за темою уроку.

5.2.  Ознайомлення зі змістом сюїти Е. Ґріґа «Пер Гюнт».

5.3.  Слухання «Пісні Сольвейг» із сюїти Е. Ґріґа «Пер Гюнт».

5.4.  Розучування пісні «Писанка» (муз. Т. Димань).

5.5.  Виконання творчого завдання.

§ 6. Узагальнення та закріплення знань

6.1.  Поясніть ознаки двочастинної побудови музики.

6.2.  Чим двочастинна форма музики відрізняється від одночастинної?

6.3.  Які настрої виражені у «Пісні Сольвейг»?

6.4.  Пригадайте відомі вам п’єси з сюїти Е. Ґріґа «Пер Гюнт».

§ 7. Підбиття підсумків уроку

У двочастинній формі музики зоставлені два різні характери, два різні настрої.


Урок №_______. Дата _______
Тема: Тричастинна форма музики

Мета уроку:   підвести учнів до розуміння виразного значення тричастинної побудови музики. Продовжити знайомити третьокласників з творчістю Е. Ґріґа. Дати поняття «тричастиннаяформа музики». Розвивати емоційну сферу учнів, предметні компетентності, уяву, творчі здібності і художньо-образне мислення. Збагачувати кругозір третьокласників. Виховувати в школярів любов до природи, до музики, викликати бажання вивчати особливості музичного мистецтва. Підтримувати на уроці позитивний, оптимістичний настрій.

Хід уроку

§ 1. Організаційний етап

§ 2.   Перевірка готовності учнів до уроку

§ 3. Актуалізація опорних знань

3.1.  Повторення матеріалу попереднього уроку.

3.2.  Розспівування. А. Житкевич «Ой весно, весно».

3.3.  Бесіда з учнями про веснянки.

3.4.  Виконання в русі вивчених веснянок.

3.5.  Виконання французької народної пісні «Пастух» (канон).

3.6.  Продовження роботи над піснею «Писанка» (муз. Т. Димань).

§ 4. Мотивація навчальної діяльності

4.1.  Повідомлення теми уроку.

4.2.  Мотиваційна бесіда.

— Знайомство учнів із прикладами і особливостями тричастинної форми музики сприятиме усвідомленню її як засобу втілення композиторського замислу і ствердження головної думки музичного твору (повторення музики І частини наприкінці твору). Ці знання корисні для майбутніх шанувальників музики.

§ 5. Етап засвоєння нових знань

5.1.  Розучування пісні «Грає веснонька» (муз. Ю. Михайленко).

5.2.  Бесіда з учнями за темою уроку.

5.3.  Слухання п’єси Е. Ґріґа «Похід гномів» (або «Весела. Сумна» Л. Бетховена).

§ 6. Узагальнення та закріплення знань

6.1.  Назвіть ознаки тричастинної побудови твору.

6.2.  Чим тричастинна форма музики відрізняється від одночастинної і двочастинної?

6.3.  Чому Е. Ґріґа називали композитором-казкарем?

§ 7. Підбиття підсумків уроку

У тричастинній побудові твору зіставлені різні характери музики. Повторення першої частини затверджує головну думку музичного твору.

Урок №______. Дата _______
Тема: Рондо

Мета уроку:   продовжити знайомити учнів із різними формами музики. Пояснити особливості побудови рондо. Вчити школярів визначати музичну форму за певними ознаками. Дати поняття «рондо». Розвивати емоційну сферу учнів, предметні компетентності, творчі здібності. Поглиблювати розуміння школярами ролі форми у музичному творі. Збагачувати загальний і музичний кругозір. Виховувати освічену, мислячу й чуйну особистість, здатну емоційно сприймати музику і розуміти її особливості.

Хід уроку

§ 1. Організаційний етап

§ 2.   Перевірка готовності учнів до уроку

§ 3. Актуалізація опорних знань

3.1.  Співрозмова з учнями за матеріалом попередніх уроків.

3.2.  Розспівування. Поспівки «Ми — третьокласники», «Ми — хлопчики», «Дівчатка ми».

3.3.  Виконання пісень «Писанка» (муз. Т. Димань) і «Грає веснонька» (муз. Ю. Михайленко) з ігровими рухами.

§ 4. Мотивація навчальної діяльності

4.1.  Повідомлення теми уроку.

4.2.  Мотиваційна бесіда.

— Осягнення учнями особливостей побудови рондо підведе їх до розуміння вибору композиторами саме цієї форми музики задля втілення образного змісту. Вміння визначати музичну форму за певними ознаками збагатить слухацький досвід учнів, сприятиме більш уважному сприйманню музичних творів.

§ 5. Етап засвоєння нових знань

5.1.  Бесіда з учнями за темою уроку.

5.2.  Створення «Класного рондо». Виконання творчого завдання.

5.3.  Слухання (розучування) пісні «Навіщо нам збудували дім?» (муз. Д. Кабалевського).

5.4.  Слухання п’єси «Весняне рондо» Б. Фільц або «Рондо в турецькому стилі» В. Моцарта.

5.5.  Виконання творчого завдання.

§ 6. Узагальнення та закріплення знань

6.1.  Що нового про музику дізналися учні на уроці?

6.2.  Поясніть ознаки форми рондо.

6.3.  Чим форма рондо відрізняється від тричастинної побудови музики?

6.4.  Пригадайте музичні твори, написані у формі рондо.

§ 7. Підбиття підсумків уроку

У формі рондо відбувається чергування головної теми і різних епізодів.


 

Урок №_______ Дата ________
Тема: Варіації. Ознаки форм музики.

Мета уроку:   пояснити учням принцип побудови варіацій. Навести приклад варіацій у творчості українських композиторів. Дати поняття «варіації». Закріпити уявлення учнів про вивчені форми музики. Розвивати в школярів уміння визначати ознаки різних музичних форм, предметні компетентності, творчі здібності. Засобами мистецтва виховувати освічену, творчу особистість. Формувати в школярів ціннісне ставлення до мистецтва, підтримувати інте-рес до народної і класичної музики.

Хід уроку

§ 1. Організаційний етап

§ 2.   Перевірка готовності учнів до уроку

§ 3. Актуалізація опорних знань

3.1.  Повторення матеріалу попереднього уроку.

3.2.  Розспівування. Д. Кабалевський «Класне рондо».

3.3.  Виконання пісні «Навіщо нам збудували дім?» (муз. Д. Кабалевського).

3.4.  Виконання української народної пісні «Ой на горі жито».

3.5.  Перевірка знань за темою «Музична форма». Запитання та завдання.

§ 4. Мотивація навчальної діяльності

4.1.  Повідомлення теми уроку.

4.2.  Мотиваційна бесіда.

— Знайомство учнів із принципом побудови варіацій допоможе їм краще зрозуміти багато популярних творів, спостерігати за перетворенням теми, змінами, які відбуваються в її звучанні. Знання про форму музики також є ключовими і дуже важливими для справжніх цінителів музичного мистецтва.

§ 5. Етап засвоєння нових знань

5.1.  Слухання вокального твору О. Бородина «Спляча княжна».

5.2.  Бесіда з учнями за темою уроку.

5.3.  Творче завдання. Створення варіацій (українська народна пісня «Ой на горі жито»).

5.4.  Слухання Варіацій на тему української народної пісні «Ой на горі жито» М. Різоля.

5.5.  Розучування пісні «Світи нам, сонечко» (муз. Р. Бойка) з дитячої опери «Пісенька в лісі». Перегляд фрагменту мультфільму.

5.6.  Творче завдання.

§ 6. Узагальнення та закріплення знань

6.1.  Що таке музична форма?

6.2.  Які форми музики ви знаєте?

6.3.  За якими ознаками ви їх відрізняєте?

6.4.  Наведіть приклади музичних творів, написаних у різних формах.

6.5.  Для чого композиторам потрібні різні форми музики?

§ 7. Підбиття підсумків уроку

Варіації — це музична форма, яка складається з теми і видозмінених її повторень — варіацій.

Музична форма втілює образний зміст музичного твору. Ознаками певної музичної форми є повторення музики одного характеру (просте і варіативне) або контрастне зіставлення частин різного характеру.

 

Урок №______ Дата ________
Тема: Варіації. Ознаки форм музики. Узагальнення

Мета уроку:   пояснити учням принцип побудови варіацій. Навести приклад варіацій у творчості українських композиторів. Дати поняття «варіації». Закріпити уявлення учнів про вивчені форми музики. Розвивати в школярів уміння визначати ознаки різних музичних форм, предметні компетентності, творчі здібності. Засобами мистецтва виховувати освічену, творчу особистість. Формувати в школярів ціннісне ставлення до мистецтва, підтримувати інте-рес до народної і класичної музики.

Хід уроку

§ 1. Організаційний етап

§ 2.   Перевірка готовності учнів до уроку

§ 3. Актуалізація опорних знань

3.1.  Повторення матеріалу попереднього уроку.

3.2.  Розспівування. Д. Кабалевський «Класне рондо».

3.3.  Виконання пісні «Навіщо нам збудували дім?» (муз. Д. Кабалевського).

3.4.  Виконання української народної пісні «Ой на горі жито».

3.5.  Перевірка знань за темою «Музична форма». Запитання та завдання.

§ 4. Мотивація навчальної діяльності

4.1.  Повідомлення теми уроку.

4.2.  Мотиваційна бесіда.

— Знайомство учнів із принципом побудови варіацій допоможе їм краще зрозуміти багато популярних творів, спостерігати за перетворенням теми, змінами, які відбуваються в її звучанні. Знання про форму музики також є ключовими і дуже важливими для справжніх цінителів музичного мистецтва.

§ 5. Етап засвоєння нових знань

5.1.  Слухання вокального твору О. Бородина «Спляча княжна».

5.2.  Бесіда з учнями за темою уроку.

5.3.  Творче завдання. Створення варіацій (українська народна пісня «Ой на горі жито»).

5.4.  Слухання Варіацій на тему української народної пісні «Ой на горі жито» М. Різоля.

5.5.  Розучування пісні «Світи нам, сонечко» (муз. Р. Бойка) з дитячої опери «Пісенька в лісі». Перегляд фрагменту мультфільму.

5.6.  Творче завдання.

§ 6. Узагальнення та закріплення знань

6.1.  Що таке музична форма?

6.2.  Які форми музики ви знаєте?

6.3.  За якими ознаками ви їх відрізняєте?

6.4.  Наведіть приклади музичних творів, написаних у різних формах.

6.5.  Для чого композиторам потрібні різні форми музики?

§ 7. Підбиття підсумків уроку

Варіації — це музична форма, яка складається з теми і видозмінених її повторень — варіацій.

Музична форма втілює образний зміст музичного твору. Ознаками певної музичної форми є повторення музики одного характеру (просте і варіативне) або контрастне зіставлення частин різного характеру.

 

 

Урок №______. Дата _______
Заключний урок-концерт

Мета уроку:   показати досягнення учнів, набуті виконавські та слухацькі навички, артистичні
й творчі здібності, духовний і художній розвиток.

Хід уроку

§ І. Організаційний етап

1. Вхід під «Рондо-марш» Д. Кабалевського.

2. Бесіда з учнями. Вступне слово вчителя.

§ ІІ. Основні властивості музики — пісенність, танцювальність, маршовість

1. Д. Кабалевський. «Класне рондо» — виконання.

2. О. Янушкевич. «Уроки музики в лісі» — виконання.

3. М. Глінка. «Арагонська хота» — участь у виконанні.

4. Є. Адамцевич. «Запорізький марш».

5. Українська народна пісня «Гей, там на горі Січ іде» — виконання.

§ ІІІ. Інтонація

1. Д. Кабалевський. «Хто чергові?» — виконання.

2. І. Арсеєв. «Коваль» — виконання двома групами.

3. Д. Кабалевський. «Три подружки» — слухання.

4. Е. Ґріґ. «Весільний день у Трольхаугені» — слухання, участь у виконані.

§ IV. Розвиток музики

1. Поспівка «Ранок» (муз. Е. Ґріґа) — виконання.

2. Е. Ґріґ. «Ранок» (або «У печері гірського короля») — слухання.

3. М. Рожко. «Добра казка» — виконання.

§ V. Музична форма

1. Французька народна пісня «Пастух» — виконання канону.

2. Українська народна пісня «Ой на горі жито» — виконання варіаційно.

§ VI. Особливості музичного мистецтва

1. Заключне слово вчителя.

2. Р. Бойко. «Світи нам, сонечко» — виконання.

§ VII. Вихід із класу під звучання «Рондо у турецькому стилі» В. Моцарта.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.