Практичні заняття

Практичні заняття мають на меті допомогти студентам систематизувати знання по темі та навчити застосуванню їх на практиці. Всі практичні заняття проходять під керівництвом викладача, усі етапи творчого процесу проходять за його безпосередньою участю.

Практичне завдання №1: підготовка, зйомка та творення екранної роботи на документальному матеріалі, відзнятої методом хронікальної зйомки в ході становлення соціально значимої події, виконаній в жанрово-видовій формі звукозображальної оповіді (документальна новела), хронометражом від 3 до 5 хвилин, без використання авторського пояснювального тексту.

Мета завдання: напрацювати вміння творення екранного твору в основі котрого звукозорова оповідь про конкретну подію певного соціального масштабу. Дати можливість в ході практичної роботи впевнитись в необхідності напрацювання вміння швидко реагувати на перебіг розвитку подій, точного відслідковування та фіксації на камеру основних моментів ходу розвитку події, як в плані фіксації архітектонічного фрагменту події в розмаїтті зображальних жанрів, так і в плані точного інформаційного взаємодоповнення змістовних інформаційних одиниць на оповідному рівні екранного твору.

Методика виконання:

1. Вибрати для відображення таку громадську подію, яка за масштабами не має великого соціального значення, але яскраво свідчить про хід розвитку певних процесів в соціумі. Такий вибір дасть змогу ретельно відпрацювати основні моменти розвитку події в плані їх кінематографічної фіксації та ретельно підготуватись до проведення зйомки, бо невеликих масштабів громадські події мають, в своїй більшості примітивну схему розвитку та уповільнений хід становлення у часі.

2. Підготовчий період до зйомки складає декілька етапів: адміністративний, сценарний, технічний. В ході адміністративного етапу завдання полягає в отриманні якомого більшого обсягу інформації стосовно як самої події, так і про явище, що викликає її до життя. Друга сторона підготовчого періоду – отримання акредитації у розпорядників події, стосовно проведення зйомки. Ні в якому разі не намагайтеся поставити організаторів події перед фактом появи знімальної групи на події без попередньої домовленості.

Сценарний етап підготовки: якщо в вашому розпорядженні є сценарний план проведення заходу, який вам люб’язно надали організатори заходу, скористайтесь ним для розробки сценарного плану проведення зйомки та розробки сценарного плану екранного твору над яким ви працюєте. Особливу увагу приділіть розробці структурних одиниць екранної оповіді на рівні сцен та епізодів, але пам’ятайте, що чим ретельніше ви це зробите, тим зручніше вам буде в ході реальної роботи під час зйомки події вносити необхідні зміни до вашого сценарію. Якщо у вас немає сценарного плану проведення події, зробіть його самі на основі типологічної моделі проведення таких заходів за аналогією.

Технічний етап підготовки до зйомки: перевірте наскільки працездатна ваша знімальна техніка, по технічному журналу зйомочної камери впевнитесь, що вона має певний запас ресурсу до наступного технічного профілактичного огляду і повинна забезпечити вам якість відзнятого матеріалу. Особливу увагу приверніть перевірці запису звуку на камерний мікрофон та технічному стану камерного штативу. Що стосується системи живлення камери (акумуляторні батареї), то на зйомці завжди краще мати їх декілька. Виходячи з того, що студенти у своїй практиці працюють побутовими знімальними камерами, ця вимога може вважатися обов’язковою. При всякій нагоді використовуйте не камерне світло, але пам’ятайте, що треба пильну увагу приділяти балансу освітлення в кадрі та єдності кольорової температури зображення.

3. В процесі проведення зйомки перш за все пам’ятайте, що не подія для вас, а ви як хронікер, що розповідає глядачеві про подію.

4. Намітити просторові координати дослідження теми, звести їх в перелік місць зйомок (просторові об’єкти та визначити часові координати в яких тема найбільш виражена в своєму матеріалі).

5. Сформувати знімальну групу з 2 – 3 осіб, бажано студентів свого курсу, або студентів факультету ТКМ, що дасть змогу ефективно провести зйомочний період, розробити план проведення зйомок на основі сценарного плану даної роботи.

6. Під контролем фахового куратора курсу студентом проводиться ідейно-тематичний аналіз творчої заявки та сценарного плану екранного твору.

7. Знімальний період творча група проводить самостійно, звітуючи перед фаховим куратором про хід зйомок та пред’являючи для перегляду та фахового аналізу відзнятий матеріал.

8. По закінченню знімального періоду під контролем фахового куратора автором роботи проводиться сортування відзнятого матеріалу та підготовка до монтажного періоду в ході якого розробляється режисерський сценарій екранного твору в якому визначається оповідна структура роботи та йде пошук необхідного шумового та музичного оформлення екранної оповіді, уточнюється перелік начальних та фінальних титрів, проходить декілька пробних монтажних змін в ході яких уточнюється принцип, методологія та прийоми творення оповідної структури роботи.

9. Монтаж роботи студентом проводиться самостійно під контролем та з практичними консультаціями фахового куратора. По закінченні первинного монтажу роботи вона виноситься на перегляд фаховому куратору і детально аналізується з точки зору як технічної так і творчої якості. Після внесення правок та змін і доповнень, які студентом виконуються самостійно, робота здається як завершена виробництвом з відповідною рецензією фахового куратора.

10. До практично виконаної роботи яка повинна бути записана в форматі DVD, додається пояснювальна записка, виконана як режисерський проект екранного твору. Режисерський проект екранного твору складається за типовою схемою, розробленою кафедрою телебачення і затвердженою методичною радою факультету ТКМ.

11. Захист практичної роботи проходить в рамках модульного контролю в умовах відкритого перегляду і оцінюється за 12 бальною шкалою, якщо робота виконана і здана в термін визначений учбовим планом. В разі зриву графіку виробництва, коли робота здана з порушенням терміну виробництва, сума нарахованих їй балів не може перевищувати 9 балів.

Практичне завдання № 2: підготовка, зйомка та творення авторського журналістського матеріалу інформаційного мовлення.

Мета завдання: оволодіння методикою роботи над авторськими журналістськими матеріалами сфери інформаційного мовлення, напрацювання умінь та первинних навичок творення екранної оповіді в рамках канонічної жанрово-видової екранної інформаційної форми (інформаційне повідомлення, звіт, інтерв’ю,).

Методика виконання:

1. Практичне завдання № 2 виконується в три етапи, кожний з котрих є творенням канонічної інформаційної жанрово-видової форми: інформаційного повідомлення, звіту, інтерв’ю. Порядок виконання етапів послідовний щодо переліку жанрово-видових форм. Проблематика матеріалів на розсуд студента з обов’язковою вимогою актуальності або злободенності матеріалу. Хронометраж кожного матеріалу від 1 хвилини до 2 хвилин.

2. Робота над виконанням завдання починається з визначення теми, її актуальності або злободенності для певної соціальної групи, яка виступає в якості адресату інформаційного повідомлення, та пошуку інформаційного поводу для звертання до даної тематики. В якості інформаційного поводу завжди виступає факт реальності (дійсності) від якого відштовхується в своєму повідомленні автор.

3. Розробляючи структуру матеріалу треба виходити з природи жанрово-видової форми, над якою ви працюєте.

4. Пошук прийому подачі інформації (аналог сценарного ходу) залежить від конкретики змісту повідомлення, його соціальної значущості для суспільства та стилю викладення повідомлення. Наприклад: для інформаційного повідомлення в якості прийому подачі інформації може виступати принцип «перевернутої піраміди», а в інтерв’ю, ви підете шляхом «від загального до конкретного».

5. Творення основної змістонесущої структури повідомлення починається з викладення інформації в ієрархії її значимості для розуміння змісту повідомлення. В інформаційному мовленні основні змістонесущі елементи повідомлення, як правило, завжди розміщені в звуковому ряду інформації, що передається. Зображальна інформація виступає, формально, в ролі додаткової, але в творенні образу події (про яку йдеться в повідомленні) виходить на перший план.

6. Визначення ролі візуальної інформації та номенклатури зображень, необхідних для викладення змістовного обсягу повідомлення.

7. Використання принципу взаємодоповнення інформаційних потоків (звукового та зображального) при творенні повідомлення.

8. Складання сценарного плану зйомки та визначення обсягу необхідної номенклатури зображень для формування оповідної структури матеріалу.

9. Проведення зйомки методом імпровізації на основі розробленого сценарного плану матеріалу.

10. Перегляд відзнятого матеріалу, структурування зображального ряду відносно основної змістонесущої структури твору, уточнення авторського тексту виходячи з наявності конкретики зображення.

11. Звукозапис авторського тексту.

12. Монтаж матеріалу.

13. Редакторський перегляд та внесення змін, формування остаточної версії матеріалу.

Виконання завдання повинно йти з урахуванням загальних положень, визначених в методиці виконання завдання № 1.

Практичне завдання №3: творення авторського журналістського матеріалу в жанрово-видовій формі подієвого репортажу.

Мета завдання: оволодіння методикою роботи над інформаційним матеріалом в жанрово-видовій формі репортажу з місця події, придбання практичного досвіду творення репортажної форми, пізнання в практиці творення жанрової природи репортажу.

Методика виконання:

1. Робота починається з уточнення жанрової природи репортажу як розповіді про подію в часо-просторових координатах становлення події як факту реальності учасником або свідком події.

2. Визначення природи поведінки репортера як свідка події. Людина в кадрі – як дійова особа події. Завдання дійової особи ведучої розповідь про подію. «Стенд-ап» - як прийом спілкування репортера з глядачем, основний формообразуючий прийом творення репортажу.

3. Підготовка до зйомки репортажу: подія як матеріалізація явища в конкретиці його становлення в часо-просторових координатах розвитку. Збір інформації стосовно події та явища. Основні принципи відображення події. Сценарний хід та сценарний план, структурування оповіді. Принцип: три «стенд-ап»а, два закадра – типова схема структурування репортажу з місця події.

4. Підготовча робота на місці розвитку події: огляд просторової точки розвитку події, вибір найбільш сприятливих точок показу масштабу події, прив’язка сценарного плану до конкретики простору події, уточнення кількості точок прямого спілкування репортера з глядачем.

5. Зйомка репортажу методом підготовленої імпровізації. Особливості роботи з номенклатурою зображального ряду, проблема монтажної (оповідної) погодженості зображення. Генеральний напрям зйомки матеріалу, часо-просторові координати оповіді.

6. Особливості роботи над репортажем з місця події в монтажному періоді – вибудова оповідного каркасу твору. Роль «стенд-ап»у та «жанрової картини» в вибудові матеріалу в формі репортажу з місця події. Прийом «паралельного монтажу» в роботі над репортажем.

7. Редагування. Внесення змістовних та формальних коректив.

Практичне завдання № 4: тематичний (проблемний репортаж як авторський журналістський матеріал.

Мета завдання: набути первинного досвіду в роботі над жанрово-видовою формою тематичного репортажу в інформаційному мовленні.

Методика виконання:

1. Уточнення природи жанрово-видової форми.

2. Проведення підготовчого періоду на основі методик виконання практичних завдань №№ 1 – 3.

3. Особлива увага повинна привертатись к проблемі зображальної культури матеріалу та пошуку сценарного ходу в побудові сюжетної (драматургічної) структури твору.

4. В ході роботи над завданням, фаховим куратором повинно акцентуватись не тільки природа жанрової форми репортажу, але і його близькість до художніх оповідних форм, що й дає цьому жанрові розглядатись як форма оповідної екранної мініатюри.

Практичне завдання № 5: творення інформаційного екранного продукту в формі інформаційного випуску.

Мета завдання: надати можливість набути первинного досвіду творення екранного цілого (як самодостатнього екранного продукту) використовуючи відносно самостійні журналістські форми; сформувати вміння змістовної та формоутворюючої структуризації та естетичного узгодження якісно нового цілого на підвалинах колективної авторської роботи, націленої на єдиний результат.

Методика виконання:

1. Колективне обговорення (складом курсу) змісту завдання: створення моделі випуску інформаційного електронного періодичного видання – інформаційного випуску (випуску телевізійних новин). Уточнення змістовної та формоутворюючої структури екранного продукту, її адресної спрямованості, моделі ефірного існування (міські, обласні новини), тематичного напрямку (загального змісту, тематичний інформаційний випуск – спорт, економіка, культура, освіта, тощо). Результатом цього етапу роботи стає розробка індивідуального проекту моделі інформаційного випуску. Проект містить: а) загальну частину в якій оговорюються адресна спрямованість, періодичність виходу видання, його тематичний напрямок, цільова аудиторія; б) загальні принципи побудови: ідеологічні засади видання, типологічна структура випуску, жанрово-видова номенклатура авторських журналістських матеріалів, вимоги до стандарту авторських матеріалів – хронометраж мінімальний, максимальний, заборона чи бажаність використання тих чи інших прийомів зйомки, використання архівних та сторонніх відеоматеріалів, включення до матеріалів цитат з екранного продукту сторонніх виробників, принципи субтитрування, вимоги до якості звуку, тощо; в) загальні принципи оформлення видання: естетичні вимоги та ескізи начальної та кінцевої заставок, рубрикаційні заставки, ескіз оформлення студійної частини випуску, модель звукового оформлення випуску, темпоритмічна структура випуску; г) макет верстки випуску з синопсисом матеріалів випуску; д) вимоги до ведучого випуску: одяг, зачіска, манера спілкування з глядачем, мовна культура.

2. Паралельно з розробкою індивідуального проекту інформаційного випуску, в ході практичних занять йде робота над моделюванням колективної версії випуску. В ході виконання практичних робіт №№ 2 – 4 на курсі утворюється банк з інформаційних матеріалів. Розробляється кожна з позицій, що входе до проекту, пов’язується тематика авторських журналістських матеріалів, над якими працюють студенти, щоб вони могли стати частинами випуску. В залежності від творчої активності студентів розподіляються виробничі обов’язки і в ході творення студенти мають змогу сформувати не тільки фахові уміння, але й уміння з сфери споріднених спеціальностей. Зйомка студійної частини та монтаж авторських матеріалів, складання випуску в цілому, все це під керівництвом фахового куратора студенти виконують на виробничій базі факультету ТКМ.

3. В ході роботи над випуском студенти реально працюють як журналісти, оператори, звукооператори, інженери монтажу, монтувальники декорацій, освітлювачі та режисери. Це дає можливість розуміння фахової природи спорідненої спеціальності. До того ж, у студентів є можливість використати на практиці ті знання, уміння та навички, які вони отримали в ході учбових дисциплін «Мова на телебаченні», «Майстерність оператора», «Акторська майстерність» та інші. Робота виноситься на відкритий перегляд з подальшим обговоренням.

Література: [1], [3], [4], [5], [7], [11], [19], [21]