Наполегливість та ініціатива — основні характеристики режисера. Режисер повинен відстоювати право на керування зйомками.

Оформлення відеоряду, знятого оператором - завдання режисера. Саме він повинен звести воєдино текст, написаний репортером, і картинку відповідно до правил монтажу. На етапі монтажу режисер уточнює з випусковим редактором зміст новинних блоків і разом з монтажером монтує кожен сюжет. На цьому етапі можливі зміни текстів у разі їх надмірності щодо знятого відео або навпаки. Часто журналісти пишуть тексти для своїх відеоматеріалів, ігноруючи наявне зображення, перетворюючи відео в якийсь фон для свого тексту, і їх мало цікавить, що в цей момент бачить глядач.

Телевізійний режисер повинен виробити в собі вміння засвоїти авторський задум і виявити засоби, за допомогою яких можна втілити його на телеекрані. Неодмінна вимога до професії телережисера - володіння телевізійною технікою, знання її прихованих можливостей. У багатьох програмах теленовин безпосередній технічний монтаж відеосюжетів здійснюють самі режисери. У деяких програмах завдання режисера - керувати діями відеоінженера, який працює безпосередньо з обладнанням. Керівництво пояснює це матеріальною відповідальністю за монтажне обладнання технічного персоналу студії. Подібне розділення не сприяє швидкості монтажу, тому що відеоінженеру, яким керує режисер, не залишається можливості творчо працювати над сюжетом, і до кінця робочого дня він просто втомлюється, не зацікавлений в кінцевому продукті. Неузгодженість на зйомках репортера і оператора викликає брак відеоматеріалу, відповідного сценарію. Як наслідок, режисерам доводиться перекривати начитаний текст відео, що не відповідає цьому тексту. Від монтажу таких сюжетів іноді доводиться відмовитися.

Монтаж в хроніці дещо спрощений (С.М. Ейзенштейн навіть називав його „низьким"). Це пояснюється тим, що в процесі розмови інформативними є сенс діалогу, інтонація, міміка, жести. Логічний монтаж, що не знижує документальності сюжету, — стандарт для репортажу. Поєднання двох зображень, в результаті чого „стик" спричиняє значний вплив на смисл кадрів (чи зовсім його „перевертає" - „ефект Кулешова") можна зустріти в сюжетах рідко, в такий монтаж включають кінохроніку чи відеоархів. Іноді можливо застосовувати різномасштабні різкі переходи —„скачки", швидкі „від'їзди" чи „наїзди". Приміром, на екрані дорога, вдалині щось темніє — одразу крупний план: труп людини. За допомогою такої склейки ніби звучить вигук: „Ох! ". Іноді свідомо „рубають" стики, роблять їх грубішими. Ці прийоми використовують в сюжетах досить рідко, наприклад, якщо йдеться про надзвичайні події. Незавершеність фраз, уривчастість відео ряду ніби підкреслює, що зйомка проходила в ненормальних умовах, що оператору неможливо було знімати „правильно". І все ж головне в інформаційному монтажі — не втратити характер документу.

Режисеру слід мати для монтажу сюжету: оригінал (сценарій) чи стрічку з начитаним текстом; загальне уявлення щодо використання в сюжеті знятого та архівного відеоряду (монтажний лист); звукові чи відео ефекти (де вони доречні).

У монтажній режисер збирає разом ряд розрізнених кадрів, які ілюструють або доповнюють текст. Вони не повинні різати око, чи скакати, виглядати дивно. Навички монтажера будуть корисні, адже саме режисер відповідає за відеонаповнення. Сюжет повинний мати " застрілочний" план — перший кадр відеоряду. Глядач тоді дуже швидко «в'їжджає» у місце розташування і загальну тему сюжету. Режисеру необхідно думати і про альтернативу, оскільки деякі кадри виявляться не придатними.

Інший важливий момент, режисер може використовувати природний звук, щоб прикрасити сюжет. Режисер повинен пам'ятати, що відеоряд може розповідати сам за себе, тому іноді режисер може дозволити кадрам говорити за себе.

Правила створення інформаційного сюжету, якими керуються більшість режисерів при монтажі інформаційних матеріалів:

Оскільки сюжет поєднання звуку та зображення, то після довгого озвученого уривка краще всього дати зображення та природній звуковий фон (інтершуми). Завдяки цьому варіюється ритм та зберігається інтерес глядачів; Інший важливий момент, режисер може використовувати природний звук, щоб прикрасити сюжет. Режисер повинен пам'ятати, що відеоряд може розповідати сам за себе, тому іноді режисер може дозволити кадрам говорити за себе. Кадри варто розміщувати логічно.. Кожен кадр має включатися обґрунтовано, його тривалість мусить бути оправданою. Зображення та слово не мають конкурувати одне з одним за увагу аудиторії. Якщо важливий дикторський текст, він має доповнюватися нейтральним відеоматеріалом. Коли важливий відеоряд, то не можна насичувати текст фактами і подробицями. Хай деякий час переважають зображення і шуми; Обличчя та голоси людей найбільше відображають суть явища. Не забудьте зробити акцент на міміці, жестах та тоні голосу. Саме, правильна композиційна побудова і монтаж є основними завданнями режисера.

Коментар за звичай „будується" репортером. Але режисер повинен слідкувати щоб репортер передав саме ту думку, яка потрібна за змістом. Режисер повинен слідкувати за ритмічним поєднанням слова з відеорядом (щоб текст не відволікав від зображення, і, навпаки, щоб зображення не відволікало від тексту).

Режисер повинен дивиться на теми як звичайний глядач, і робити матеріали простими та зрозумілими. Це насамперед стосується сюжету новин. Йому потрібно пам'ятати один основний факт — у глядача є тільки одна можливість зрозуміти те, що ви сказали. На відміну від читачів газети, телевізійні глядачі не мають можливості повернутися і переглянути сюжет, щоб повторно спробувати зрозуміти плутанину в словах. Сюжет дивляться єдиний раз і якщо виражатися незрозуміло, то канал ризикує втратити глядачів, можливо, на дуже довгий час, можливо, навіть назавжди. Режисеру слід розвинути навички подачі інформації, щоб привертати увагу глядачів до екрана стилем, робити історію ясною і легкою. Це означає, що він мусить чітко усвідомити суть теми.

Коли сюжет йде в ефір, всі люди, що говорять (синхрон) мають бути представлені. Режисер може заощадити на тексті, уникнути незграбного представлення героїв, якщо протитрує їхні імена просто на екрані. Зараз технічне обладнання дозволяє видавати титри на екран за допомогою титрувальної машини чи комп'ютера. Також варто помістити в текстівку сюжету імена і рід занять виступаючого так, щоб монтажер міг точно відтворити ці дані, коли піде звук «синхрону».

Як говорилося раніше, ще до зйомок режисер повинен, по-можливості, втручатися в задуми репортера, передбачити, які плани будуть насамперед потрібні. Вибирати їх так, щоб вони відповідали змісту у тексті; намагатися робити це задовго до появи в монтажній. Під час зйомок належить знімати настільки багато картинок, щоб їх було достатньо. Добре складений сюжет має завжди мати текст і обмірковану послідовність картинок. Коли уміння мислити кадрами стане другим характером режисера, він не матимете великих труднощів у пошуку першокласної картинки навіть в умовах паніки картинці частіше говорити там, де це можливо. Доречно використане відео, додаткова обробка слів і картинки допоможе глядачу глибше зрозуміти й оцінити історію. Режисер повинен переконуватися, що слова і плани відповідають одне одному, не повторювати деталі, що демонструються на екрані. Іноді дозволяти картинкам говорити за себе. Важливо також будувати сюжет за принципами драматургії. Тільки в такому разі його буде цікаво дивитися, він буде доступний і зрозумілий глядачам.

„Окошмарівання факту", компромат — нове «завоювання» сучасного екрану. Вся ця чорнуха пробивається на ТБ не лише через гроші, продажність журналістів, а й тому, що вона сама по собі драматургічна і конфліктна, і можна не переймаючись професійним клопотом щодо задуму, композиції, зацікавити глядача знайденою «готовою інтригою». Від цієї тенденції, на жаль, нікуди не дітися, але тримати її під контролем, знаходити дозовані розміри негативу – серйозне відповідальне завдання для режисера.

Крім монтажу сюжетів, завдання режисера програми новин - видати програму в ефір. На час ефіру режисер стає головною дійовою особою в студії. Він керує всім процесом виходу в ефір, роботою ведучого, освітлювача, оператора і звукорежисера. У його владі зняти з ефіру будь-який сюжет за причиною, що відома тільки одному йому. Щоправда, після ефіру він повинен буде відзвітувати про своє рішення перед головним редактором.

Серед основних якостей режисера можна відзначити цілісне психологічне бачення сюжету при монтажі, хорошу реакцію на нестандартні ситуації під час ефіру і вміння згуртувати навколо себе ефірну групу.

Якщо журналіст газети при підготовці матеріалу має справу тільки з героєм репортажу, то журналіст телебачення стає при підготовці передачі членом великої творчої групи, в якій він співпрацює з режисером, оператором, ведучим і технічними працівниками. Тут постає питання команди. Ні для кого не секрет, що навіть за наявності прекрасних ведучих, режисерів та операторів програма може не вийти внаслідок їх особистої неприязні один до одного. На телебаченні досить явно видно процес " міграції" телевізійників з програми в програму. Всі телекомпанії відносяться до процесу " міграції" нормально, тому що розуміють: становлення колективу - річ непроста. У кожної команди новинної програми є свій лідер. Багато в чому від нього залежить, чи складуться відносини в програмі, а значить, настільки вдалим буде ефір. Роль лідера повинен брати на себе режисер, якщо йому не байдужі якість телепрограми і атмосфера, в якій вона створюється.

Необхідно час від часу проводити збори з колективом, де в процесі спілкування режисер повинен наполегливо впроваджувати у свідомість співробітників, що телебачення відрізняється від преси і від радіо, і чим саме. Це часто найнеприємніший обов'язок режисера, оскільки редактори і самі смутно відчувають цю різницю. Тим не менш, без цієї роботи важко домогтися єдності стилю випуску та адекватності екранного продукту його завданню. Таким чином, у процесі виробництва екранного інформаційного продукту режисер виступає таким собі зберігачем якості, яку він покликаний забезпечити на всіх етапах процесу його створення