Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Висновки до другого розділу






У другому розділі ми досліджували міжособистісну значущість в системі «студент-студент» за методиками: «Q-сортування» В. Стефансона та методикою «Визначення індексу групової згуртованості» Сішора. Проаналізувавши результати емпіричного дослідження міжособистісної значущості в системі «студент-студент», нами було виявлено, що у досліджуваних нами студентських групах переважають товариськість та згуртованість у стосунках, більшість опитуваних піддаються конформізму в поведінці у своєму студентському колективі та уникають вирішення проблем і конфліктів у групі, що сповільнює рівень розвитку взаємостосунків у студентській групі та є проявом ліберальних ознак групи, малої ініціативності та активності її учасників.

Тому нами було запропоновано шляхи та напрями підвищення рівня ініціативності та внутрішньогрупової активності студентської групи, які, на нашу думку, сприятимуть оптимізації відносин міжособистісної значущості в системі " студент-студент". Серед яких варто звернути увагу на: організацію студентського самоврядування та впровадження у процес навчання та виховання такої інноваційної технології навчання, як ділова гра.

 

 

ВИСНОВКИ

1. У дані роботі, нами було виявлено соціально-психологічну структуру студентської групи, та визначено чинники і особливості прояву міжособистісних стосунків у студентській групі. Ми дали визначення феномену система «студент-студент» - це вид міжособистісних, специфічних відносин між студентами, як об’єктами навчання, самою студентською групою та окремою особистістю у цій групі, які характеризуються рівністю та значущістю для всіх сторін цих відносин. Нами було пояснено психологічні явища, які характеризують студентський колектив як цілісність. А саме: соціальна фасилітація, соціальна інгібіція, соціальна лінь, децентрація, навіювання, переконування, соціальні очікування, соціальне порівняння, наслідування, атракція та конформність.

2. Ми розглянули теоретичні та методологічні проблеми дослідження міжособистісної значущості в системі «студент-студент». Нами були запропоновані власні визначення міжособистісних відносин та міжособистісної значущості. Міжособистісні відносини – це соціально-психологічна система зв’язків між двома чи більше індивідами, або певною соціальною групою, з урахуванням емоційно-чуттєвого аспекту взаємодії між людьми, а також тих умов і факторів, які впливають на особистість та її відносини з іншими. Міжособистісна значущість – це соціально-психологічний феномен, що характеризується наявністю міжособистісних відносин, який є важливими для взаємодії та налагодження стосунків індивіда з іншими людьми, а також для взаємодії соціумі з окремим індивідом. Також, ми зробили категоріальний аналіз міжособистісної значущості.

3. На основі результатів емпіричного дослідження, щодо визначення міжособистісної значущості в системі «студент-студент», за допомогою методики «Q-сортування» В. Стефансона та методики «Визначення індексу групової згуртованості» Сішора, нами було запропоновано шляхи та напрями, які допоможуть соціальному педагогу оптимізувати міжособистісну значущість в системі «студент-студент».

Рекомендації соціальному педагогу щодо оптимізації міжособистісної значущості в системі «студент-студент»:

· включати у виховний та навчальний процес завдань моральної та естетичної орієнтованості;

· використовувати активні методи навчання, рольові ігри, ділові ігри, диспути, бесіди, що дозволяють актуалізувати позицію студента;

· організовуючи педагогічну взаємодію дбати про створення творчої та дружньої атмосфери;

· поєднувати у своїй соціально-педагогічній діяльності індивідуальні і колективні форми роботи студентів;

· здійснювати поетапний контроль і корекцію індивідуального процесу розвитку соціальної активності студента;

· сприяти забезпеченню організаційно-управлінських та матеріально-технічних можливостей для реалізації різноманітних соціальних ініціатив молоді;

· стимулювати сучасне студентство до організації студентського самоврядування, що в подальшому житті молоді сприятиме розвитку в них активної громадської позиції та прояву в них ініціативності до вирішення життєвих і професійних проблем.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.