Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Продовження сталінізму.
|
|
СРСР та нові незалежні держави
СРСР (1945-1985 рр.)
ПРОДОВЖЕННЯ СТАЛІНІЗМУ.
А) Повоєнна розруха в країні. Відбудова господарства.
Відродження народногосподарського комплексу СРСР почалось одразу після визволення з-під нацистської окупації.
У руїнах лежали 1710 міст та понад 70 тис. сіл, було зруйновано більш як 31 тис. промислових підприємств.
В Україні, наприклад, залишилися цілими лише 19% довоєнної кількості промислових об'єктів, тоді як в Італії вціліло 80%, а в Західній Німеччині — 90% виробничих потужностей.
Війна заподіяла величезної шкоди сільському господарству: на чверть скоротилися посівні площ і, погіршився обробіток ланів, зменшилися врожайність, рівень механізації, скоротилася чисельність працездатного населення.
У цілому матеріальні збитки СРСР, заподіяні війною, становили 2569 млрд крб. (у довоєнних цінах).
Фактично відбудову економіки СРСР було завершено на початку 50-х рр. За короткий час було відбудовано і побудовано 6200 промислових підприємств.
Нові гіганти індустрії виросли на Уралі, в Західному Сибіру, Казахстані, житлове будівництво становило 100 млн м2 на рік. Одначе виробництво в сільському господарстві залишалося на рівні середини 20-х рр.
Залишався непристойно низьким життєвий рівень населення: заробітна платня робітника і службовця в середньому становила 70 крб., колгоспника — 17 крб. на місяць, тоді як ціни зросли втричі проти 1940 р.
Негативні наслідки для населення СРСР мало й здійснення грошової реформи 1947 р., за якою проводився обмін старих грошей на нові за курсом: 10 старих крб. до 1 нового крб.;
на ощадних книжках: до 3 тис. — один до одного, більше 10 тис. — два до одного. Обмін проводився за місцем роботи, тому в умовах репресій та підозрілості населення побоювалося обмінювати всі наявні гроші; як наслідок, маса грошей лишилася без обміну на руках.
Лише невелика частина суспільства — партійно-державна номенклатура, що обслуговувалася цілою системою спецмагазині в і спецрозподільників, мала високий достаток.
Виникає питання: чому СРСР відмовився від допомоги за планом Маршалла?
Одні дослідники вважають, що Сталіна не задовольнила одна з умов надання допомоги урядом США, а саме: " країни, які прагнуть отримати допомогу, повинні надати всебічну і правдиву інформацію про стан своєї економіки".
Різними були й моделі відбудови в СРСР та в західноєвропейських державах. Якщо на Заході передовсім відбувалася стабілізація валюти, затим відновлювалась інфраструктура (доріг, засобів комунікації), розвивалися сільське господарство і легка промисловість і лише потім вводилися нові технології у важку промисловість, то в радянській економіці основний наголос робився на відновленні важкої індустрії, економії коштів за рахунок сільського господарства і соціальної сфери.
Процес відбудови здійснювався централізовано, на основі єдиного загальносоюзного плану.
Отож, відбудова зруйнованого господарства в СРСР та країнах Західної Європи здійснювалась по-різному.
Б) Суспільно-політичне життя. Люди хотіли жити краще, без страху. Сталіна, як і раніше, шанували, славили, схилялися, підносили, але водночас вірили, що не буде більше насильства.
Навколо нього сформувалася група найближчих поплічників, до якої належали Молотов, Берія, Каганович, Жданов, Ворошилов.
Особливе місце у цій системі посідали репресивні органи, що їх контролювали Сталін та Берія (останній очолював служби внутрішніх справ та безпеки країни).
13 січня 1953 р. в центральній пресі повідомлялося про викриття " терористичної групи" лікарів, які обслуговували кремлівське керівництво.
Більшість обвинувачуваних були єврейської національності, що викликало сплеск розгнузданого антисемітизму в країні.
Було заарештовано дружин " ворогів народу", їхніх дітей звільняли з роботи, виключали з партії та комсомолу.
У ті ж роки провадилася кампанія " боротьби проти безрідного космополітизму". Космополітом оголошували будь-яку людину, яка цікавилася західними музикою, літературою, живописом.
Досягнення світової культури були відгороджені від радянських людей нездоланною стіною. Цілеспрямовано знищувались і фізично, і морально відомі діячі культури.
Ця кампанія була пов'язана з ім'ям одного з підручних Сталіна — секретарем ЦК ВКП(б) А.Ждановим. Тому її ще називають " ждановщиною".
Репресії спрямовані проти О. Фадєєва та першого варіанта його роману " Молода гвардія", проти кінорежисера С.Ейзенштейна та його фільму " Іван Грозний". " Безідейними та ідеологічно шкідливими " було визнано твори М.Зощенка і вірші А.Ахматової. Їх обвинувачували в " непристойності й аполітичності, песимізмі й занепадництві".
" Народний " академік, один із керівників аграрної науки в СРСР Т.Лисенко, користуючись підтримкою Сталіна, 1948 р. розпочав кампанію викриття " вейсманістів-морганістів" і критики генетиків, яку ще називають " лисенківщиною". Було заборонено такі перспективні напрями в науці, як квантова фізика, теорія ймовірності, статистичний аналіз у соціології та ін.
Ще одним злочином Сталіна було те, що, оголосивши цілі народи зрадниками, протягом другої половини 40-х рр. було здійснено масштабні депортації цих народів з їхніх історичних етнічних територій до районів Сибіру, Казахстану, Середньої Азії.
Так, було звинувачено у зраді та депортовано
- німців Поволжя (400 тис. душ),
- кримських татар (200 тис),
- чеченців (400 тис),
- інгушів (100 тис),
- калмиків (140 тис),
- карачаївців (80 тис),
- балкарців (40 тис. душ).
Протягом десяти років представники цих національностей від малолітніх до людей похилого віку були поза законом (позбавлені будь-яких прав).
Репресії 1945—1953 рр. були чітко продуманими акціями і мали на меті зміцнення тоталітарного режиму.
В) Боротьба за владу після смерті Сталіна.
|
|