Тема 2. 7. Суспільство та правова держава

У результаті вивчення теми студенти повинні знати:

• виникнення, розвиток і формування ідеї правової держави як процес висвітлення взаємовідносин держави і права. Еволюція вчення про правову державу як продукт розвитку громадянського суспільства;

• економічні, соціальні, політичні, ідеологічні, правові передумови створення правової держави;

• поняття та ознаки правової держави. Правова держава як втілення панування права й верховенства закону. Безумовне визнання, законодавче закріплення, реальне здійснення та гарантування прав і свобод людини та громадянина. Зародження та функціонування правової держави в умовах громадського суспільства. Правове регулювання поділу державної влади. Передачу народу своїх повноважень на управління суспільними справами державним органам через правові процедури. Взаємна відповідальність особи і держави. Наявність демократичного, гуманного, справедливого законодавства. Функціонування незалежного й ефективного суду. Високий рівень правосвідомості та правової культури в суспільстві. Соціальна і юридична захищеність особи;

• правовий статус особи та держави. Головні риси правового статусу особи. Основи правового статусу - конституційний статус. Види прав і свобод. Гарантії прав, свобод та обов'язків. Загальні і спеціальні юридичні гарантії. Конституційні та галузеві гарантії. Економічні, соціальні, політичні, ідеологічні загальні гарантії;

• шляхи розбудови правової держави в Україні. Подолання відчуження людини від засобів виробництва, власності. Чітку роботу законодавчої влади - це основа Конституції та законів. Створення незалежної судової системи. Формування в населення нового правового мислення, високого рівня правової культури, знання законів та вміння використовувати їх у повсякденному житті. Забезпечення здійснення системи " стримувань і противаг".

Після опрацювання теми студенти повинні вміти:

- аналізувати ідею правової держави як загальнолюдську цінність;

- характеризувати поняття та ознаки правової держави;

- виділяти характерні риси соціальної держави, її принципи, ознаки;

- характеризувати Конституцію України як передумову розбудови демо­кратичної правової соціальної держави;

- розкривати історію розвитку концепції про права людини;

- характеризувати сучасний стан забезпечення прав людини;

- визначати поняття «основні права людини», класифікувати основні права людини;

- аналізувати основні тенденції розвитку інституту прав людини;

- характеризувати міжнародні механізми захисту основних прав людини;

- розкривати закріплення основних прав людини та громадянина у Кон­ституції України.

Ключові поняття:

Правова держава, ознаки правової держави, верховенство права, верховенство закону, взаємна відповідальність особи і держави, соціальна держава, людина, особа, громадянин, правовий статус особи, права людини, права громадянина, «покоління прав людини», права дитини, обов’язки людини, основні права нації (народу), основні права людства, гарантії прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, механізм захисту прав людини.

1. Історія ідеї про правову державу

Поняття «соціальна держава» з'явилося у XX ст., тоді як поняття «правова держава» виникло раніш - у XIX столітті, хоч джерела як правової держави, так і соціальної держави варто шукати у далекій давнині. Уже відомі мислителі античності (Платон, Арістотель та ін.) зверталися до пошуків принципів, форм і конструкцій погодженої взаємодії влади і права.

Античними авторами було вироблено ряд положень про правову державу: про владу закону як поєднання сили і права (Арістотель, Солон); про відмінності правильних і неправильних форм правління (Сократ, Платон); про відмінності природного і позитивного права та їх співвідношення (Арістотель, Демокріт); про рівність людей за природним правом (римські юристи, стоїки); про право як вираження справедливості, що регулює норми спілкування (софісти, Цицерон та ін.); про державу як правове об'єднання людей (Цицерон); про сфери приватного і публічного права, про юридичну особу, суб'єкта права (римські юристи).

Протягом історії сенс і зміст ідеї про правову державу в різних мислителів, політичних і суспільних діячів значно розрізнялися. У той час як в одних ідея такої держави пов'язувалася з приватною власністю, експлуатацією чужої праці і привілейованим становищем у суспільстві певних класів і шарів, інші розуміли її зовсім по-іншому.

Філософську основу сучасної концепції правової держави заклав німецький філософ І. Кант, у вченні якого центральне місце займає людина як член суспільства і як особистість. Хоч словосполучення «правова держава» у його працях не вживалося (воно звучить у нього як «правовий державний устрій»), Кант наполягав на узгодженні дій держави з правом, підпорядкуванні його правовим законам.

Уперше термін «правова держава» вжив К. Т. Велькер (1813), І. X. Фрайхер фон Аретин (1824). Узагальнене поняття «правова держава» пов'язують з ім'ям Р. Моля, що ввів його в загальний державно-правовий і політичний вжиток. У 1829 році він дав визначення правової держави як конституційної держави, що має ґрунтуватися на закріпленні в конституції прав і свобод громадян, на забезпеченні судового захисту особи.Серед тих, хто підтримував і розвивав ідеї правової держави були Дж.Лок, Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Русо, а наприкінці ХІХ- початку ХХ ст.. – українські вчені О. і Б. Кістяківські, Ф.Тарнавський, Ст. дністрянський, М.Палієнко, О.Малицький, В.Старосольський та інші.

Отже, історично правова держава - це конституційна держава. Вона виникає як реакція на абсолютну монархію, як вимога обмеження діяльності центральних виконавчих органів відповідними загальними правовими актами, сформульованими представницькими органами.

Ідея правової держави охопила країни Західної Європи, Північної Америки, розвиваючись і збагачуючись протягом десятиліть. Домінуючою стає ідея про те, що в правовій державі відносини між людьми і державою регулюються нормами, які встановлюють порядок і виключають безвладдя і застосування насильства.