Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






ВОЛОГІСТЬ, *влажность - 1) В. гірської породи - міра насиченості її водою. 2) В. повітря та інших газів - вміст в них парів води. Розрізнюють абсолютну та відносну В. 33 страница






ТУРБІНА, *турбина - лопатковий (лопатевий) двигун, що перетворює енергію робочого тіла (пари, рідини, газу) на енергію обертового вала. Є газові турбіни, гідротурбіни й парові турбіни, активні, реактивні, конденсаційні і теплофікаційні турбіни. Т. - основний робочий елемент турбобуру, турбовентилятора і т.і.

ТУРБОАҐРЕҐАТ, *турбоагрегат - жорстко з'єднані на одному валу турбіна й робоча машина (електричний ґенератор, насос, компресор тощо).

ТУРБОБУР, * турбобур - вибійний гідравлічний турбінний двигун для буріння глибоких свердловин. Турбіна отримує енергію від потоку глинистого розчину, що нагнітається у свердловину по трубах. Застосовується багатоступеневі та секційні турбобури для буріння свердловин діаметром 90…600 мм.

ТУРБОВЕНТИЛЯТОР, *турбовентилятор - відцентровий або осьовий вентилятор, що його приводить у рух турбіна.

ТУРБОҐЕНЕРАТОР, *турбогенератор - ґенератор змінного струму з приводом від турбіни.

ТУРБОКОМПРЕСОР, *турбокопрессор - відцетрований або осьвий компресор, що його приводить у рух турбіна.

ТУРБУЛЕНТНИЙ, *турбулентный - вихровий; т. р у х — бурхливий невпорядкований рух рідин або газів при якому елементи рідини або газу рухаються по складних траекторіях. При числі Рейнольдса Re > 1 000 рух рідини турбулентний. При Re < 1 — Ламінарний. Мінімальна швидкість руху повітря у виробці, при якій забезпечується турбулентний рух, — 0.018 м/с. Основний вид руху повітря — по гірничих виробках.

ТУРБУЛЕНЦІЯ, *турбуленция - в гідромеханиці та аеромеханіці — хаотичний рух частинок або газу; бурхливість; в атмосфері — невпорядковані та випадкові зміни напряму й швидкості частинок повітря.

ТУРМАЛІН, *турмалин, **tourmalin - мінерал класу силікатів змінного складу. Важливий мінерал бору. Сингонія тригональна. Густина 2, 9-3, 25. Твердість 7, 0-7, 5. Колір чорний, рожевий, бурий, зелений та ін. Блиск скляний. Утворюється переважно при пневматолітових і гідротермальних процесах. Найчастіше зустрічається в пегматитових і кварцевих жилах разом з кварцем, польовими шпатами, слюдами, каситеритом, топазом, флюоритом. Рідше магматичний (акцесорний у ґранітах), метаморфічний. В Україні зустрічається на Волині та у Приазов’ї. Використовується як п’єзоелектрик, деякі відміни - як дорогоцінне каміння.

ТУРНОДОЗЕР (ПЕРЕСУВАЧ), * турнодозер - аґреґат, гусеничний чи колісний трактор, обладнаний навісним рейкозахватним механізмом, підвішеним збоку на крані та з’єднаним з трактором шарнірною рамою. Призначений для пересування вибійних та відвальних конвеєрів і тимчасових колій на кар’єрах.

ТУФИ, * туфы - загальна назва зцементованих пористих осадових і вулканогенно-осадових порід. Виділяють вапнякові туфи, вулканічні туфи та ґейзерити. В Україні є в Криму та на Поділлі. Використовують у будівництві.

ТУФОБРЕКЧІЯ, * туфобрекчия - ущільнена гірська порода, що складається з різних за розміром кутастих, рідше - слабкообкатаних уламків ефузивних гірських порід, зцементованих вулканічним попелом.

ТУФОЛАВИ, *туфолавы - вулканiчнi породи з туфовою масою (з лави та попiлу) та порiвняно крупними включеннями темного скла.

ТЮБІНГ, * тюбинг, **tubbing - елемент постійної збірної конструкції, яка утворює і закріпляє внутрішню поверхню підземних виробок (споруд). Найчастіше застосовують при спорудженні тунелів і шахтних стовбурів.

ТЯГАЧ З НАПІВПРИЧЕПОМ, * тягач с полуприцепом - поєднання колісного автотягача із вкороченою рамою, що має спеціальний опорно-зчіпний пристрій, і напівпричепа кар’єрного типу з самоскидним розвантажувачем. Іноді називають поїздом.

ТЯГОВЕ ЗУСИЛЛЯ, * тяговое усилие - зусилля, що виникає в процесі роботи у тяговому органі машини, наприклад, гірничої машини.

ТЯГОВИЙ АҐРЕГАТ, * тяговый агрегат - транспортний тяговий засіб, що складається з електровоза та одного чи двох моторних думпкарів, один з яких може бути замінений спеціальною моторною дизельною секцією, яка використовується для живлення електродвигунів при пересуванні аґреґата по тимчасовій колії кар’єру.

ТЯГОВИЙ ЛЯНЦЮГ (ГІРНИЧОЇ МАШИНИ), * тяговая цепь - різновид тягового органу, призначений для переміщення гірничої машини чи її виконавчого органу при роботі та маневрах. При комбайновому вийманні тяговий ланцюг прокладається у напрямку руху машини і кінці її закріплюються. Комбайн має привідну зірку, яка входить у зчеплення з ланками тягового ланцюга. При струговому вийманні ланцюг є замкненим у коло і прокладається між двома привідними зірками. Тяговий ланцюг розділяють на робочу, хвостову, зворотну, відкриту та закриту вітки.

ТЯГОВИЙ ОРГАН, * тяговый орган - елемент конвеєра чи іншої машини для передачі тягового зусилля від приводу до місць виникнення опору рухові. Може бути ланцюговим у скребкових, пластинчастих та стрічково-ланцюгових конвеєрах чи канатним у стрічково-канатних конвеєрах.

ТЯГОВІ РОЗРАХУНКИ, * тяговые расчеты - розрахунки тягових характеристик механічних транспортних засобів. Складаються з визначення сил, що діють на поїзд (сили тяги локомотива, сил опору руху поїзда, гальмівних сил); складання і розв’язання рівняння руху поїзда під дією прикладених до нього сил. Розраховуються маси поїздів, визначається тривалість ходу поїздів по виробках та дільницях шахти, вирішуються задачі гальмування. Визначаються витрати струму, повітря, палива, енергії.


У

УВАРОВІТ, *уваровит, **uvarovite - Ca3Cr2[SiO4]3. Силікат острівної будови з групи ґранату. Калієво-хромистий ґранат. Колір - смарагдово-зелений. Зустрічається звичайно у вигляді кристалів разом з хромшпінелідами і хромовими хлоридами у родовищах хромітів серед ультраосновних вивержених порід.

УГЛЕНІТ, * угленит запобіжна ВР V класу на основі обмінної пари солі (нітрат натрію — хлористий амоній), що містить речовини для гасіння полум'я і сенсибілізуючі нітроефіри. Випускаються, зокрема, угленіти марок №5 і Е-6; останній входить до складу запобіжних патронів СП-1, що належать до VI класу ВР.

“УГОЛЬ” - щомісячний науково-технічний та виробничий журнал. Видається у Москві з 1925 р. Близько 250 статей на рік. Тираж 7500 примірників.

“УГОЛЬ УКРАИНЫ” - щомісячний науково-технічний, виробничий та соціально-економічний журнал Мінвуглепрому України. Видається у Києві з 1957 р. Близько 200 статей на рік. Тираж 2670 примірників.

УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ, * Украинский щит - брилове підняття кристалічного фундаменту південної частини Східно-Європейської платформи, що простягається в межах України вздовж середньої течії Дніпра смугою завдовжки понад 1000 км, завширшки близько 250 км. Складений (близько 90 %) метаморфічними гірськими породами (мігматитами, ґнейсами, ґранітоґнейсами, кристалічними сланцями тощо) та магматичними гірськими породами (ґранітоїдами, габро, діабазами та ін.) архейського та протерозойського віку. В центральній частині вони виходять на поверхню або перекриті незначною товщею осадових порід, на бортах щита занурюються під відклади Дніпровсько-Донецької і Причорноморської западин. Український щит розбитий сіткою глибинних розломів на окремі блоки. З гірськими породами Українського щита пов’язані різноманітні корисні копалини: залізні руди, графіт, будівельні матеріали, дорогоцінне каміння, мінерал ьні води тощо.

УКРУПНЕНІ ВАРТІСНІ ПОКАЗНИКИ, * укрупненные стоимостные показатели - вартісні показники, використовуючи табличні значення та аналітичні вирази яких можна скласти математичну модель витрат на будівництво й експлуатацію гірничого підприємства, однієї його черги чи горизонта, та шляхом дослідження моделі на мінімум встановити оптимальні проекти рішення; розрахувати приблизну вартість будівництва підприємства та проектну собівартість продукції.

УЛАМКОВІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, * обломочные горные породы - осадові гірські породи, що складаються повністю чи переважно з уламків різних гірських порід і мінерал ів. Розрізняють уламкові гірські породи пухкі й зцементовані. За розмірами уламків їх поділяють на грубоуламкові (псефіти), піщані (псаміти), пилуваті (алеврити) й глинисті (пеліти) породи. Використовують у будівництві, скляній та металургійній промисловості тощо.

УЛОГОВИНА, * котловина, ложбина, лощина - зниження на земній поверхні різного походження, замкнуте майже з усіх боків. Великі улоговини є також на дні океанів.

УЛЬТРА..., *ультра... - префікс, що означає " над", " крайній", " за межами".

УЛЬТРАМЕТАМОРФІЗМ, * ультраметаморфизм - сукупність глибинних природних процесів у надрах землі, які спричиняють диференціацію, перекристалізацію, а також розплавлення гірських порід з мігматизацією й ґранітизацією їх; один з видів метаморфізму.

УЛЬТРАМІКРОСКОП, *ультрамикроскоп - мікроскоп з пристроєм, що добре освітлює збоку розглядувані об'єкти. За допомогою У. можна розглядати частинки розміром менші від 0, 1 мкм, тобто значно менші, ніж при користуванні досконалим мікроскопом без цього пристрою.

УЛЬТРАМІКРОСКОПІЯ, *ультрамикроскопия - мікроскопічний аналіз пилового аерозолю чи пилових препаратів, при яких з поля зору усунуті прямі промені і спостерігаються лише дифраговані (розсіяні пилинками). Дозволяє спостерігати положення та переміщення частинок пилу, дає уяву про їх форму й розміри, менші за довжину хвилі видимого світла (0.3-1 мкм).

УЛЬТРАМІКРОТОМ, *ультрамикротом - прилад, за допомогою якого одержують надтонкі зрізи для досліджень.

УЛЬТРАОСНОВНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, * ультраосновные горные породы - група магматичних гірських порід, які не містять польових шпатів; вміст кремнезему в них досягає 30-44 % за вагою. У складі ультраосновних гірських порід багато магнію й заліза; головними породоутворюючими мінерал ами є оловін і піроксени.

УЛЬТРАСТРУКТУРА, *ультраструктура - найдрібніші електронно-мікроскопічні структурні елементи.

УЛЬТРАФІЛЬТР, *ультрафильтр - прилад для відокремлення рідини від колоїдних (див. колоїди) частинок проціджуванням крізь малопроникні перегородки.

УМОВНЕ ПАЛИВО, * условное топливо - одиниця, прийнята для зручності співставлення різних видів палива. За одиницю прийняте паливо, теплота згоряння якого дорівнює 29 х 106 Дж/кг. Для газоподібних видів палива теплоту згоряння відносять до одиниці об’єму.

УМФОРМЕР, *умформер - електрична машина, що перетворює постійний струм однієї напруги на постійний струм іншої напруги.

УНІ..., *уни... - у складних словах означає " єдино", " одно".

УНІВЕРСАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВЕНТИЛЯТОРІВ, * универсальные характеристики вентиляторов - сімейство кривих, що проходять через точки однакових коефіцієнтів корисної дії індивідуальних характеристик для різних швидкостей обертання вентилятора.

УНІТАРНИЙ, *унитарный - єдиний; той, що становить єдине ціле.

УНІФІКАЦІЯ, *унификация - приведення чогось до єдиної форми, системи.

УНІФІЛЯРНИЙ, *унифилярный - однонитковий (напр., у. кабель, у. підвіс).

УПОРНИЙ СТОЯК, * упорная стойка - 1) Стояк, призначений для кріплення вільного кінця тягового органу машини чи пристрою, до якого вони підтягуються. 2)Стояк, призначений для кріплення гідро- та пневмодомкратів пересування вибійних вонвейерів.

УПРАВЛІННЯ ВОДНИМ РЕЖИМОМ, * управление водным режимом - система заходів, що здійснюється при освоєнні обводнених родовищ з метою безпечного та економічного ведення гірничих робіт шляхом дії на фільтраційні параметри гірських порід та, як наслідок, на форму й величину поверхневого і підземного водяного потоку у шахті (руднику, кар’єрі).

УПРАВЛІННЯ ГАЗОВИДІЛЕННЯМ, * управление газовыделением, **control gas - сукупність заходів, спрямованих на запобігання, зниження чи перерозподіл виділення газів у межах гірничих виробок чи в період протікання робочих процесів. Може здійснюватися зміною гірничого тиску, елементів системи розробки, порядком виймання зближених вугільних пластів, способом виймання вугілля, біохімічним окисненням метану, консервацією метану у масиві вугілля, дегазацією вугільних пластів, порід та виробок.

УПРАВЛІННЯ ГІРНИЧИМ ТИСКОМ (ПОКРІВЛЕЮ), * управление горным давлением (кровлей), **control pressure (roof) - сукупність заходів з регулювання проявів гірничого тиску у робочому просторі очисної виробки та в гірничих виробках з метою забезпечення безпеки й необхідних виробничих умов. Ці заходи зводяться до вибору раціональних способів кріплення гірничих виробок, а також до попередження масових обвалень бокових порід, гірничих ударів та викидів вугілля і газу. Застосовуються такі способи: повне обвалення, плавне опускання, залишення ціликів, повна та часткова закладка, часткове обвалення.

УПРАВЛІННЯ ПЕРЕСУВАННЯ СЕКЦІЄЮ КРІПЛЕННЯ, * управление передвижения секцией крепи - існують такі способи У.п.с.к.: місцеве ручне, групове автоматизоване, дистанційне з постів управління у лаві, централізоване дистанційно-автоматичне, автоматичне, дистанційне фронтально-групове.

УПРАВЛІННЯ У ПРОФІЛІ ПЛАСТА, * управление в профиле пласта - управління ріжучими органами гірничих машин відповідно до ґіпсометрії пласта. Розрізняють ручне (місцеве) управління — з участю людини (машиніста виймальних машин, оператора комплексу та ін.); автоматичне управління — без участі людини; програмне управління — за заданою програмою.

УРАЛІТ, *уралит, **uralite - псевдоморфоза волокнистої обманки рогової по піроксену.

УРАН, *уран - радіоактивний хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи, символ U, ат. н. 92; ат. м. 238, 029. Сріблясто-білий метал; належить до актиноїдів. Відкритий німецьким хіміком Клапротом у 1789 р. Хімічно надзвичайно активний. Реаґує з більшістю неметалів. На повітрі подрібнений У. самозаймається. Середній вміст урану в земній корі складає 2, 6-4, 0 10-4%. Використовують як ядерне паливо. Солі У. застсовують у фотографії, виробництві скла тощо.

УРАНАТИ, *уранаты - солі уранових кислот.

УРАНІНІТ, *уранинит, **uraninite - UO2. Мінерал класу оксидів і гідрооксидів, чорного кольору; руда урану й радію. Сингонія кубічна. Густина 10.63-10.88, твердість 5.5-6.5. Колір від сірого до чорного. Блиск смоляний. Зустрічається в ґранітних і сієнітових пегматитах разом з турмаліном, цирконом, монацитом, слюдою, польовими шпатами, а також у гідротермальних жилах (олов’яних та сульфідних у вигляді коломорфних утворень). Радіоактивний, рідкісний. Використовується для видалення урану та радію.

УРАНОВІ РУДИ, * урановые руды - природні мінерал ьні утворення. Залежно від складу корисних компонентів розрізняють власне уранові, урано-поліметалеві, мідно-уранові, золото-уранові та інші руди. Основні мінерали, що містять уран: уранініт, слюдки, карнотит, бранерит, тюямуніт. Іноді уранові сполуки концентруються у вугіллі викопному, лігнітах, фосфоритах тощо. Родовища уранових руд є в Україні, США (Колорадське плато), ЮАР, Канаді, Конго, Німеччині, Казахстані, Росії, Австралії, Бразилії, Франції, Індії, Японії та інших країнах.

УРАНОВІ СЛЮДКИ, * урановые слюдки - група мінерал ів — водних фосфатів і арсенатів уранілу та двовалентних металів. Мають досконалу спайність. Сингонія ромбічна або тетрагональна. Густина 3…6.23, твердість 2…3. Колір яскраво-жовтий, зелений, рожевий. Блиск перламутровий. Радіоактивні.

УСАДКА ВУГІЛЛЯ, * усадка угля - зменшення об’єму вугілля при перетворенні його в кокс. Відбувається після того, як вугілля для коксування перетвориться у напівкокс (при температурі 460…500 °С). Дальше перетворення у кокс зв’язаних з виділенням залишкової кількості газоподібних продуктів, що супроводжуються деяким скороченням об’єму, називається усадкою.

УСАДКА ЗАКЛАДОЧНОГО МАСИВУ, * усадка закладочного массива - зменшення об’єму закладочного масиву за рахунок ущільнення під впливом власної маси та гірничого тиску. Виражена у процентах від початкового об’єму.

УСАДКА ПОРІД, * усадка пород - здатність вологих порід зменшувати свій об’єм при висиханні. Величина усадки залежить від кількості та якості глинисто-колоїдних фракцій, що є в породі. Більш глинисті групи дають більшу усадку. Розрізняють лінійну та об’ємну усадку порід.

УСЕРЕДНЕННЯ ВУГІЛЛЯ, *усреднение угля, **coal averaging, ***Kohlenvergleichsmдssing - комплекс технологічних операцій та організаційних заходів метою яких є досягнення однорідних властивостей перероблюваної маси вугілля. Широко застосовується У. вугілля перед коксуванням.

УСТУП, * уступ, **bench - 1) При розробці родовищ відкритим способом це частина борту кар’єра у формі східця. Висота до 60 м. 2) При розробці родовищ підземним способом — частина вибою, утворена двома площинами, які перетинаються. За розмірами та розташуванням в очисному вибої розрізняють уступи довгі й короткі, горизонтальні й вертикальні, діагональні. Відбійка корисної копалини може здійснюватися чи за напрямом руху вибою, чи перпендикулярно до нього.

УСТЯ ВИРОБКИ, * устье выработки - місце проникання підземної виробки до поверхні чи до іншої виробки.

УТИЛІЗАЦІЯ, *утилизация - використання чогось для переробки; доцільне застосування відходів, лишків у господарстві.

УХИЛ РЕЙКОВОЇ КОЛІЇ, * уклон рельсового пути - тангенс кута нахилу колії (рейки) до горизонту. Величина У.р.к. визначається відношенням перевищення кінців відрізка колії до довжини цього відрізка і виражається десятковим дробом, наприклад, ухил 0, 005 характеризує перевищення колії в 5 см. на відрізку 10 м.


Ф

ФАБРИКА, *фабрика, **dressing plant - форма організації виробництва; промислове підприємство. Збагачувальна Ф. - підприємство для збагачення корисних копалин. Розрізняють індивідуальні З.ф. - для збагачування корисної копалини однієї шахти, групові та центральні З.ф. - для збагачування корисної копалини групи шахт. Дробильна Ф. - єдиний комплекс дробильних машин, грохотів, бункерів, транспортних засобів.

ФАЗА, *фаза - 1) В теорії коливань — величина, що характеризує стан коливального процесу в якийсь момент. 2) В електротехніці — один з проводів багатофазового струму. 3) У фізичній хімії, зокрема, однорідна, складова частина фізико-хімічної системи, відмежова поверхнею розділу від інших частин цієї системи (напр., суміш льоду й води при 0° С являє собою фізико-хімічну систему, а окремо лід і вода — тверду й рідку її Ф.).

ФАЗОВИЙ, *фазовый - пов'язаний з поняттям " фаза", ф - а ш в и д к і с т ь — швидкість переміщення фази коливання (напр., гребеня хвилі) в просторі; ф-е р е л е — пристрій, що реаґує на зміну зсуву фаз між струмом і напругою в системах змінного струму.

ФАКЕЛ, *факел - потік розжарених газів з завислими частинками палива, попелу й сажі.

ФАКТОР, *фактор - умова, рушійна сила, причина якогось явища.

ФАКТОРІАЛ, *факториал - добуток натуральних чисел від 1 до заданого натурального числа, тобто 1. 2. 3... n; позначається n!

ФАКТУРА, *фактура - особливості побудови та оздоблення поверхні будь-якого предмета.

ФАНЕРОЗОЙ, * фанерозой - один з двох найбільших періодів геохронологічної шкали (еон). Охоплює палеозойську, мезозойську й кайнозойську еру. Почався близько 570 млн. років тому. Триває досі.

ФАРАДА, *фарада - одиниця електричної ємкості в Міжнародній системі одиниць; електроємність провідника, потенціал якого збільшується на 1 вольт, коли йому передається заряд в 1 кулон. Від прізвища англійського фізика М.Фарадея.

ФАСУВАННЯ, *фасование - розважування і пакування товарів.

ФАЦІЯ, * фация - у геології - комплекс осадових гірських порід з певними літологічними, морфологічними та ін. особливостями, що характеризують умови їхнього утворення.

ФАЯЛІТ, *фаялит, **fayalite - Fe2[SiO4]. Мінерал класу силікатів, темно-жовтого, зеленуватого кольору. Залізистий різновид олівіну острівної будови. Важливий контактово-метаморфічний мінерал. Від назви о. Фаял з групи Азорських островів.

ФЕНАКІТ, * фенакит, **phenakite - Be2[SiO4]. Мінерал класу силікатів. Ортосилікат острівної будови. Сингонія тригональна. Густина 2.97…3, твердість — 7.5…8. Безбарвний. Блиск скляний, жирний. Поширений мінерал пегматитів, де зустрічається разом з берилом, топазом, амазонітом, адуляром, гематитом, а також у гідротермальних жилах. Є на території України. Берилієва руда, деякі відміни фенакіту використовують у юверірній справі.

ФЕНОЛИ, *фенолы - органічні сполуки, похідні бензолу, що утворюються внаслідок заміни атома водию у бензольному ядрі гідроксилом; до них належать карболова кислота, гідрохінон тощо.

ФЕНОМЕН, *феномен - 1) Виняткове, незвичайне, рідкісне явище. 2) Явище, що дано нам у досвіді; сприйняте органами чуттів.

ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА СХЕМА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ, * феномено-логическая схема технологического процесса - схема, яка відображає послідовність та взаємозв’язок всіх елементарних фізичних та хімічних процесів, які мають місце при проведенні технологічного процесу.

ФЕРАЛІТИЗАЦІЯ, *фералитизация - процес глибокого вивітрювання гірських порід в умовах вологого тропічного й субтропічного клімату, що супроводиться нагромадженням залізистих утворень.

ФЕРБЕРИТ, *ферберит, **ferberite - Fe[WO4]. Важливий мінерал вольфраму. Зустрічається у кварцевих жилах, ґрейзенах і пегматитах.

ФЕРИТ, *ферит - 1) Структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (соті та тисячні частки процента) в альфа-залізі. 2) Хімічна сполука оксид у заліза (Fe2О3) з оксид ами інших металів. Відзначається феромагнітними і напівпровідниковими властивостями. Використовують для виготовлення осердь електромагнітів у різних галузях техніки.

ФЕРО..., *феро... - у складних словах відповідає поняттям " залізо ", " залізистий".

ФЕРОМАГНЕТИЗМ, *феромагнетизм - 1) Магнітовпорядкований стан речовини, що при температурі нижче точки Кюрі має самочинну намагніченість, зумовлену взаємно паралельною орієнтацією магнітних моментів атомних носіїв магнетизму. 2) Явище, яке полягає в магнітних властивостях феромагнітних тіл. 3) Вчення про магнітні властивості феромагнітних тіл.

ФЕРОМАГНЕТИКИ, *феромагнетики - сильно магнітні речовини (залізо, нікель, кобальт і деякі сплави), здатні намагнічуватися навіть у слабких магнітних полях. Вони відрізняються від інших речовин (парамагнетиків і діамагнетиків), насамперед, великою магнітною проникністю й залишковим магнетизмом.

ФЕРОМАГНІТНИЙ, *феромагнитный - той, в якому сильно виражені магнітні властивості (феромагнетики).

ФЕРОСИЦІЛІЙ ҐРАНУЛЬОВАНИЙ, * феросилиций гранулированный - зерна округлої форми сплаву заліза з кремнієм, що застосовуються як суспензоїд у важких суспензіях.

ФІДЕР, *фидер - 1) Кабельна чи повітрянна лінія живлення, що відходить від електростанції. 2) Спеціальний пристрій, що автоматично подає в машину сировинний матеріал рівномірними порціями.

ФІЗИКА, *физика - наука, що вивчає загальні властивості та закони руху речовини й фізичних полів як різних форм існування матерії. Ф. Поділяється на механіку, молекулярну Ф., електромагнетизм, оптику, Ф. атома, ядерну Ф., Ф. твердого тіла, тощо. За методами досліджень розрізняють Ф. експериментальну і теоретичну. Найбільш загальними теоріями в сучасній Ф. є теорія відносності, квантова механіка, статистична Ф., термодинаміка і теорія поля. Одним з основних завдань Ф. є створення загальної теорії усіх відомих частинок та їх взаємодій (загальної теорії поля). Ф.- одна з провідних наук природознавства і наукова основа техніки. На стику Ф. з іншими науками виникла геофізика, хімічна фізика тощо.

ФИЗИКА ГОРЕНИЯ И ВЗРЫВА” - науково-технічний журнал. Видається у Новосибірську Сибірським відділенням РАН з 1965 р. Близько 150 статей на рік. Виходить 6 разів на рік. Тираж 1125 примірників.

ФІЗИКО-ТЕХНІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГІРСЬКОЇ ПОРОДИ, * физико-технические свойства горной породы - густина, середня густина, насипна густина, пористість, коефіцієнти тертя, пластичність, крихкість та ін. Залежать від літологічного та хіміко- мінерал огічного складів породи, умов залягання і стану у вибої.

“ФИЗИКО-ТЕХНИЧЕСКИЕ ПРОБЛЕМЫ РАЗРАБОТКИ ПОЛЕЗНЫХ - ИСКОПАЕМЫХ” - науковий журнал. Видається у Новосибірську сибірським відділенням РАН з 1965 р. Біля 100 статей на рік. Виходить один раз за 2 місяці. Тираж 750 примірників.

ФІЗИЧНЕ ВИВІТРЮВАННЯ, * физическое выветривание - сукупність процесів механічного руйнування мінерал ів і гірських порід без зміни їх складу під впливом добових коливань температури, замерзання і відтавання води в тріщинах, механічного виносу часток водою або вітром. Фізичне вивітрювання особливо характерне для територій з арктичним кліматом і високогірних районів.

ФІЗИЧНИЙ, *физический - належний до фізики, до світу явищ, якими вона займається; ф - е п о л е — особлива форма матерії, яка здійснює взаємодію між частинками, напр., ґравітаційне поле (поле тяжіння) здійснює притягання між частинками речовини, електричне поле — притягання або відштовхування частинок речовини, заряджених електрикою різного чи однакового знаку (відповідно); саме ф-е поле може виявлятися у вигляді окремих порцій — квантів, напр., електромагнітне поле — у вигляді квантів світла — ф о т о н і в; ф - а х і м і я — галузь хімії, де будова атомів, молекул і хімічних сполук, процеси в них вивчають за допомогою ф-их методів.

ФІЗІОЛОГІЯ ПРАЦІ, * физиология труда - розділ фізіології людини та гігієни праці, що вивчає вплив трудової діяльності й умов праці на фізіологічні функції людини, формування функціональних систем трудової діяльності. Як самостійна дисципліна фізіологія праці набула розвитку у другій половині ХІХ ст. В Україні дослідження з питань фізіології праці проводять у Харкові, Донецьку, Кривому Розі.

...ФІКАЦІЯ, *...фикация - у складних словах означає здійснювання, втілювання, напр. електрифікація.

ФІКСИЗМ, * фиксизм - гіпотеза про те, що континенти залишалися у незмінному положенні протягом всього геологічного часу.

ФІЛІТ, * филит - метаморфічна сланцювата гірська порода, що складається переважно з слюди та кварцу з домішками хлориту, альбіту тощо. Використовують у парфюмерії, промисловості будівельних матеріалів.

ФІЛЬТР, *фильтр, **filter - пристрій або речовина для розділення чого-небуть, наприклад, рідини (газу) і завислих у ній твердих домішок, розділення електромагнітних або звукових хвиль тощо.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.