ВОЛОГІСТЬ, *влажность - 1) В. гірської породи - міра насиченості її водою. 2) В. повітря та інших газів - вміст в них парів води. Розрізнюють абсолютну та відносну В. 31 страница

ТЕКТОНІЧНІ РУХИ, * тектонические движения - переміщення окремих ділянок тектоносфери під дією внутрішніх сил Землі, в тому числі сили тяжіння. Приводять до зміни форм залягання і внутрішньої структури гірських порід. Тектонічні рухи розрізняють за амплітудою (ороґенні, епейроґенні), формою прояву (складчасті, розривні і т. д.), часом прояву (давні, новітні, сучасні), напрямом дії (вертикальні, горизонтальні, коливальні), а також за механікою, масштабом дії і т. ін.

ТЕКТОНІЧНІ ЦИКЛИ, * тектонические циклы - інтервали в історії великих тектонічних структур, протягом яких повторюється із деякими змінами поступально спрямований розвиток тектоносфери. Повний тектонічний цикл складається з геосинклінальної, ороґенної та платформеної стадій. Рубежі між геосинклінальною та ороґенною стадіями тектонічних циклів пов’язані з загальнопланетарною складчастістю.

ТЕКТОНОСФЕРА, * тектоносфера - зовнішня оболонка Землі (земна кора і верхня частина мантії), в якій відбуваються тектонічні й магматичні процеси.

ТЕКТОНОФІЗИКА, * тектонофизика - розділ тектоніки, який вивчає фізичні умови виникнення й поширення деформацій у верствах гірських порід на основі даних фізики і механіки. Методи тектонофізики базуються на відновленні давніх полів напружень, що існували в тектонічних структурах, і моделюванні тектонічних процесів на еквівалентних матеріалах.

ТЕКТООРОГЕНІЯ, * тектоорогения - теоретичний напрям у геології, який розглядає сучасний стан рельєфу і форму Землі як результат тривалого геологічного розвитку її матеріальної системи, що перебуває в безперервному русі.

ТЕКУЧІ (РІДИННІ) ВИБУХОВІ РЕЧОВИНИ, * жидкие взрывчатые вещества - водо- чи розчинонаповнені вибухові речовини, що вміщують воду у кількості, достатній для надання властивості текучості і заповнення зарядної порожнини будь-якої форми, включаючи нерівності її стінок.

ТЕЛЕ..., *теле... - у складних словах означає здійснюваний на відстані, той, що діє на далеку відстань, телевізійний.

ТЕЛЕАВТОМАТИКА, *телеавтоматика - галузь автоматики, що охоплює теорію та принципи побудови систем керування із застосуванням методів та засобів телемеханіки та сукупність телемеханічних пристроїв.

ТЕЛЕКОНТРОЛЬ, * телеконтроль - передача на відстань інформації про стан та основні параметри об’єктів, що контролюються з допомогою методів телемеханіки (телевимірювання і телесигналізації).

ТЕЛЕМЕТРІЯ, *телеметрия - сукупність технічних засобів і методів вимірювання на віддалі різних фізичних, технічних та інших величин у промислових, енергетичних, транспортних та інших установках.

ТЕЛЕМЕХАНІКА, *телемеханика - наука про вимірювання, регулювання і контроль параметрів будь-яких об'єктів, а також керування цими об'єктами на значній віддалі; відповідна галузь техніки.

ТЕЛЕФОННА СТАНЦІЯ ГІРНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА, * телефонная станция горного предприятия - один з основних пристроїв оперативного телефонного зв’язку. Призначена для посилання виклику абонентів і прийому викликів від них, з’єднання абонентів, комутації абонентських ліній та забезпечення їх іскробезпеки (на шахтах небезпечних по газу й пилу), для розміщення джерел живлення.

ТЕЛУР, *теллур - хімічний елемент VI групи періодичної системи, символ Те, ат. н. 52; ат.м. 127, 60. Сріблясто-сірий крихкий метал. Напівпровідник. За звичайних умов не реаґує з повітрям, при нагріванні горить. У природі буває у вигляді телуридів. Використовують як добавку до металів та сплавів, для вулканізації каучуків, забарвлення скла, як напівпровідник тощо.

ТЕЛУРИДИ, * теллуриды - сполука телуру з електропозитивними елементами, головним чином з металами. Зустрічається у вигляді природних мінералів, наприклад, геситу Ag₂Te, рикардиту Cu₄Te₃. Кристали Т. відзначаються напівпровідниковими властивостями.

ТЕЛЬФЕР, *тельфер - машина для підіймання та горизонтального переміщення вантажів, тобто таль з електричним приводом. Інша назва — е л е к т р о т а л ь.

ТЕМП НАГНІТАННЯ, * темп нагнетания - кількість рідини, що вводиться у пласт під тиском за одиницю часу при попередньому зволоженні масиву. Іноді темп нагнітання називають швидкістю нагнітання чи хвилинною витратою рідини при нагнітанні її в масив.

ТЕМПЕРАТУРА ВИБУХУ, * температура взрыва - температура газоподібних продуктів, що утворюються в процесі вибухового перетворення речовин (1800…4500 °С).

ТЕМПЕРАТУРА ЗАЙМАННЯ, * температура загорания, **temperature ignition - температура горючої речовини, при якій вона виділяє горючі пари та гази з такою швидкістю, що після їх займання від джерела запалювання виникає стійке горіння.

ТЕМПЕРАТУРА КРИТИЧНА, * температура критическая - температура, при досягненні якої самонагрівання може швидко перейти у загоряння. Для вироблених просторів у вугільних шахтах і для штабелів на складах при темперетурі 60…70 °С слід вживати заходи для ліквідації самонагрівання.

ТЕМПЕРАТУРА ПЛАВЛЕННЯ, *температура плавления, **melting point - температура переходу твердої речовини в рідинний стан. Важлива фізична константа мінералів.

ТЕМПЕРАТУРА ПОВІТРЯ, * температура воздуха - змінна візична величина, що характеризує тепловий стан атмосфери. Вимірюється у ґрадусах за температурними шкалами Цельсія (°С) та Кельвіна (°К). Для спостережень за температурою повітря біля земної поверхні використовують термометри і термографи, у верхніх шарах атмосфери — мереорографи й радіозонди. Згідно з Правилами безпеки у вугільних і сланцевих шахтах максимальна температура повітря у гірничих виробках складає 26 °С.

ТЕМПЕРАТУРА СПАЛАХУ, * температура вспышки - мінімальна температура, при якій суміш горючіх парів з повітрям здатна спалахнути у закритій посудині при наявності джерела запалювання (іскра, вогонь, дуже нагріте тіло). Спалах без джерела запалювання при нагріванні парів з повітрям називається самозайманням. При постійному тиску характеризує вибухобезпечність парів даної рідини і є класифікуючою ознакою горючих рідин за їх пожежонебезпекою.

ТЕНАНТИТ, *теннантит, **tennantite - Cu₁₂As₄Si₃. Поширений мінерал гідротермальних колчеданових мідних та поліметалічних родовищ. Рідше утворюється метасоматичним шляхом за рахунок Ві.

ТЕНАРДИТ, *тенардит, **thenardite - Na₂[SO₄]. - мінерал класу сульфатів, прозорий, переважно безбарвний. Сингонія ромбічна. Густина 2, 66. Твердість 2, 5-3. Блиск скляний.Зустрічається в соляних осадових родовищах. Рідше утворюється при гідротермальних і пневматолітових процесах. Використовують при виготовленні скла, соди тощо. Від прізвища французького хіміка Л.Тенара.

ТЕНЗОМЕТР, *тензометр - прилад для вимірювання деформацій, спричинених механічними напруженнями в деталях конструкцій, у зразках матеріалів тощо.

ТЕНЗОР, *тензор - узагальнення понять скаляра, вектора (напр., Т. н а п р у ж е н н я, Т. д е ф о р м а ц і ї). Т. задається набором з З ^r чисел і особливими законами перетворення. Число r називається р а н г о м Т. Скаляр є Т. н у л ь о в о г о рангу, вектор — Т. п е р ш о г о рангу. У гірничій справі Т. описується напружений стан масиву порід.

ТЕНСІОМЕТР, *тенсиометр - прилад, яким вимірюють поверхневий витяг рідини.

ТЕОДОЛІТ, * теодолит, **theodolite - геодезичний прилад для вимірювання на місцевості кутів у горизонтальній та вертикальній площинах. Основні частини теодоліта: зорова труба, горизонтальні й вертикальні лімби, аладада і рівні для встановлення осей обертання. Застосовують теодоліт при геодезичних, маркшейдерських, астрономічних та інших роботах.

ТЕОРЕМА, *теорема - твердження, правильність якого встановлюють за допомогою спеціальних міркувань (доведень).

ТЕОРЕТИЗУВАТИ, *теоретизировать - 1) Створювати теорію, міркувати над теоретичними питаннями. 2) Міркувати загально, у відриві від практики.

ТЕОРЕТИЧНИЙ, *теоретический - 1) Властивий теорії, той, що стосується теорії. 2) Добутий шляхом логічних операцій або математичних розрахунків.

ТЕОРІЯ, *теория - 1) Логічне узагальнення практичного досвіду людей. 2) Система вірогідних наукових знань про якусь сукупність об'єктів, яка описує, пояснює і передбачає явища певної предметної галузі. Т. є найдосконалішою формою наукового відображення дійсності. 3) Загальні міркування на противагу практичній діяльності.

ТЕОРІЯ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН, * теория взрывчатых веществ - розділ хімії, що розглядає процес вибухового перетворення вибухових речовин (швидкість, повнота та передача детонації, температури вибуху тощо).

ТЕОРІЯ ВИБУХУ У СЕРЕДОВИЩІ, * теория взрыва в среде - розділ науки про вибухові роботи, що розглядають процес впливу вибуху на навколишнє середовище, поведінку середовища під впливом вибуху та закономірності, що визначають результат механічної дії вибуху.

ТЕОРІЯ ПОХИБОК, * теория погрешностей - наукова дисципліна, яка вивчає властивості, методи оцінки та зведення похибки вимірювання до мінімуму.

ТЕПЛОВИЙ БАЛАНС ШАХТИ, * тепловой баланс шахты - розподіл теплоти, що виділяється у шахті за різними джерелами. Для шахт Донбасу тепловіддача від гірських порід на глибині 900 м становить 44.6 %, на глибині 1100 м — 52.5 %, від окиснення вугілля й дерева — відповідно 31.5 і 25.6 %, від охолодження вугілля — 8.3 та 9.1 %, від механічної роботи та електроенергії — 9.3 і 8.2 %, від інших джерел — 6.3 та 4.9 %. У рудниках репловіддача з гірського масиву 28.5 %, з інших джерел — 71.5 %. Найбільше впливає на температуру повітря у шахтах теплообмін з гірськими породами, у тому в очисних вибоях, що розташовані на значній віддалі від стовбура, яким подається повітря, температура повітря близька до температури порід.

ТЕПЛОВИЙ ЗАХИСТ, * тепловая защита - 1)Заходи по захисту респіраторників від шкідливої та небезпечної дії високої температури повітря при ліквідації аварій, зокрема пожеж. Поділяються на допоміжні (розпилювачі води, щити для захисту від променевої теплоти, повітряні струмені) та газотеплозахисні апарати. 2) Комплекс приладів і пристроїв, що запобігають перегріву об’єкта понад допустиму температуру.

ТЕПЛОВИЙ ПРОБІЙ, * тепловой пробой - пробій (руйнування) породи в результаті її нагрівання електричним струмом.

ТЕПЛОГАЗОВА КАМЕРА, * теплогазовая камера - ізольоване приміщення для випробовування респіраторів і тренування респіраторників при роботі в умовах задушливої атмосфери, високих температур та вологості. Обладнана контрольно-вимірювальними приладами, сигнальними пристроями та печами для задимлення повітря у камері.

ТЕПЛООБМІННИЙ АПАРАТ (ТЕПЛООБМІННИК), * теплообменный аппарат - апарат (пристрій) для перенесення теплоти від одного теплоносія до другого або від теплоносія до поверхні тіла, що його нагрівають. До теплообмінного апарату належать випарники, економайзери, льодоґенератори, пароґенератори, повітронагрівачі, градирні та ін. Застосовують теплообмінні апарати у теплоенергетиці, промисловості, сільському господарстві, системах вентиляції та опалення тощо.

ТЕПЛОТА ВИБУХУ, * теплота взрыва - кількість теплоти, що виділяється при вибуховому розкладі вибухових речовин за короткий проміжок часу. Знаходиться у межах 2.7…6.3 МДж/кг.

ТЕПЛОТА ЗГОРЯННЯ, * теплота сгорания - кількість теплоти, що виділяється при повному згорянні одиниці маси палива у кисні. Найважливіший показник для характеристики палива. Теплота згоряння кам’яного вугілля Донбасу та Львівсько-Волинського басейну складає 3.32…3.67 МДж/кг.

ТЕПЛОТА ОКИСНЕННЯ, * теплота окисления - питома теплота сорбції (поглинання), тобто кількість теплоти, що утворюється внаслідок сорбції вугілля 1 мл кисню: для вугілля дорівнює 12.6…16.7 МДж/мл.

ТЕПЛОФІЗИЧНІ ПАРАМЕТРИ ГІРСЬКИХ ПОРІД, * теплофизические параметры горных пород - питома теплопровідність, питома теплоємкість, коефіцієнти лінійного та об’ємного розширення, тепловіддача, плавкість, випаровуваність. Відіграють велику роль при термічних та електрофізичних способах руйнування.

ТЕРБІЙ, *тербий - хімічний елемент ІІІ групи періодичної системи, символ Тв, ат. н. 65; ат. м. 158, 9254. Блискучий метал, належить до лантоноїдів. Хімічно активний, на повітрі окиснюється. Застосовують у різних сплавах, люмінофорах, для виготовлення скла, лаків, фарб тощо. Від назви селища Ітербю у Швеції, де його вперше знайдено.

ТЕРИГЕННІ ВІДКЛАДИ, * теригенные отложения - геологічні відклади, що складаються з уламків гірських порід і мінерал ів, які утворилися внаслідок перенесення продуктів руйнування суходолу й перевідкладення їх на схилах, у долинах рік, морських та озерних басейнах. З теригенних відкладів утворюються уламкові гірські породи.

ТЕРИКОН, * террикон - конусоподібний насип порожньої породи на поверхні землі біля шахти, копальні. Тільки біля вугільних шахт Донбасу відомо біля 700 Т. Частина з них - горілі, які використовуються як матеріал-наповнювач у будівельній промисловості, при будівництві доріг, дамб тощо. Частина Т. горить (через самозаймання органічної речовини) - при цьому температура речовини всередині Т. знаходиться в межах 100-800⁰ С. Матеріал Т. може бути сировиною для видобутку деяких металів, в тому числі й рідкісних.

ТЕРМАЛЬНІ ВОДИ, * термальные воды - підземні води та джерела з підвищеною температурою порівняно з водами звичайної температури у даній області. Розрізняють термальні води: відносні (температура вища від середньої річної температури повітря у даній місцевості) та абсолютні (з температурою 20…37 °С, більшою за максимальну середньорічну температуру повітря на землі).

ТЕРМІН, *термин - 1) Слово або словосполучення, що виражає певне поняття якоїсь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо. 2) Строк, визначений час.

ТЕРМІНАЛ, * терминал - технологічний комплекс, розташований на одному з кінців транспортної лінії або просторово-протяжного технологічного ланцюга. Наприклад, головний Т. магістрального вуглепровода.

ТЕРМІНАЛЬНИЙ, *терминмальный - кінцевий.

ТЕРМІСТОР, *термистор - напівпровідниковий опір, що його величина залежить нелінійно від температури. Застосовують Т. як елементи вимірювальних приладів, регулятори тощо.

ТЕРМІЧНИЙ, *термический - тепловий, той, що належить до тепла, температури; т. а н а л і з — один з основних методів фізико-хімічного аналізу, за допомогою якого визначають температуру плавлення й кристалізації; т. е к в і в а л е н т р о б о т и — кількість тепла в теплових одиницях, еквівалентна роботі в джоулях (0, 24 ^кал/_дж), кілоґрамометрах (1/427 ^ккал/_кГм); т - і с т а л і хімічних елементів — температура плавлення — кипіння, теплоємність, теплопровідність.

ТЕРМІСТОР, *термистор - напівпровідниковій опір, що його величина залежить нелінійно від температури. Застосовують Т. як елементи вимірювальних приладів, регулятори температури тощо.

ТЕРМО..., *термо... - у складних словах відповідає поняттям " температура", " тепло".

ТЕРМОАНТРАЦИТ, *термоантрацит - антрацит, підданий тепловій обробці. Застосовують як металургійне паливо та як напівфабрикат для виробництва вугільних електродів.

ТЕРМОДИНАМІКА, *термодинамика - розділ фізики, що вивчає закономірності теплового руху і вплив його на властивості фізичних тіл.

ТЕРМОДИФУЗІЯ, *термодиффузия - дифузія складових частин розчину або газової суміші, зумовлена різницею температур.

ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНИЙ, *термоелектрический - той, що стосується термоелектрики; т. е л е м е н т — те саме, що й термоелемент; т. т е р м о м е т р — електричний термометр, дія якого ґрунтується на залежності термоелектрорушійної сили термоелемента від температури місця спаю (зварного шва); застосовують для вимірювання високих температур.

ТЕРМОЕЛЕКТРОҐЕНЕРАТОР, *термоелектрогенератор - пристрій для безпосереднього перетворення тепла на електричну енергію.

ТЕРМОЕЛЕКТРОНИ, *термоелектроны - електрони, що їх висилають дуже нагріті металеві тіла.

ТЕРМОЕЛЕМЕНТ, *термоелемент - пристрій (спай дротинок або стрічок з різних матеріалів), де тепло перетворюється безпосередньо на електричну енергію. Інша назва — т е р м о п а р а.

ТЕРМОЕМІСІЙНИЙ, *термоэммисионный - той, що пов'язаний з термоелектронною емісією.

ТЕРМОЗИТ, * термозит - пористий штучний (з розплавлених шлаків) матеріал, який застосовується у виробництві теплоізоляційних бетонів, засипів тощо. Інша назва - ш л а к о в а п е м з а.

ТЕРМОІЗОЛЯЦІЯ, *термоизоляция - захист різних споруд і апаратури від втрат тепла. Інша назва — т е п л о і з о л я ц і я.

ТЕРМОКАРСТ, * термокарст - процес просідання ґрунту, утворення западин, улоговин тощо внаслідок танення багаторічномерзлих ґрунтів і гірських порід, що містять лід.

ТЕРМОЛАБІЛЬНИЙ, *термолабильный - нестійкий проти діяння тепла.

ТЕРМОЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ, *термолюминесценция - люмінесценція тіл від їх нагрівання.

ТЕРМОМЕТР, *термометр - прилад для вимірювання температури. Дія Т. заснована на зміні фізичних характеристик тіл (об'єму, електропровідності тощо) внаслідок нагрівання чи охолодження їх.

ТЕРМОМЕТРІЯ, *термометрия - методи вимірювання температури й прилади, що для цього застосовуються.

ТЕРМОПСИХОР, * термопсихор - прилад для вимірювання температури та вологості рудникової атмосфери при пожежах.

ТЕРМОС, *термос - різновид термостата. Скляна посудина з подвійним посрібленими зсередини стінками, повітря між якими викачано. Зберігає продукт гарячим або холодним протягом кількох годин, діб.

ТЕРМОСТАТ, *термостат - пристрій, в якому підтримується стала температура.

ТЕРМОФОРИ, * термофор - посудини для відігрівання динамітів після їх замерзання чи запобігання їх замерзанню при перенесенні до місця вибухових робіт. Виготовляються з металів, що не дають іскри. Мають подвійні стінки, між якими залита вода з температурою 35…40 °С. Одночасно в Т. відігрівається до 10 кг вибухових речовин.

ТЕРМОХІМІЯ, *термохимия - розділ хімії, який вивчає теплові явища, що супроводять хімічні реакції (теплоту утворення, теплоту згорання), нагрівання чи охолодження внаслідок розчинення чогось у рідині.

ТЕРТЯ, * трение, **friction, rubbing - 1) Зовнішнє тертя — механічна взаємодія між твердими тілами, що виникає в місцях їх дотику та перешкоджає їх відносному переміщенню. В техніці роль тертя буває негативною (наприклад, воно зменшує коефіцієнт корисної дії механізмів, спричинює їх знос тощо) і позитивною (зокрема, створює можливість передачі зусиль від одних деталей машин до інших). 2) Внутрішнє тертя — сукупність процесів, що відбуваються в твердих, рідких і газоподібних тілах і приводить до необоротного перетворення їх механічної енергії в енергію внутрішню.

ТЕСЛА, *тесла - одиниця магнітної індукції в Міжнародній системі одиниць. Позначається Т. 1 Т — магнітна індукція, при якій магнітний потік крізь поперечний переріз площею 1 м ² дорівнює 1 веберу. Від прізвища хорватського фізика і винахідника Н.Тесли.

ТЕСТ, *тест - коротке стандартне завдання, метод випробування, що застосовується у різних галузях науки для одержання кількісної характеристики певних явищ.

ТЕСТЕР, *тестер - універсальний вимірювальний прилад, за допомогою якого можна виміряти кілька різних електричних величин, зокрема, опір, напругу, величину струму.

ТЕТРА..., *тетра... - у складних словах відповідає поняттю " чотири".

ТЕТРАГОН, *тетрагон - чотирикутник.

ТЕТРАЕДР, *тетраедр - чотиригранник.

ТЕТРАЕДРИТ, *тетраедрит, **tetrahedrite - Cu₁₂Sb₄S₁₃. Мінерал класу сульфосолей, колір сірий до чорного. Сингонія кубічна. Густина 4, 6-5, 1. Твердість 3-4, 5. Блиск металічний. Разом з іншими мідьвмісними мінерал ами входить до складу мідних руд; у вигляді домішок містить золото й срібло.Поширений мінерал гідротермальних свинцево-цинкових родовищ, де знаходиться в тісному параґенезисі з халькопіритом, сфалеритом, ґаленітом; зустрічається також у сурм’яно-ртутних, вольфрамитових родовищах.

ТЕХМІНІМУМ, * техминимум - мінімальний обсяг технічних знань, які повинен мати робітник певної професії та кваліфікації.

ТЕХНЕЦІЙ, *технеций - радіоактивний хімічний елемент УІІ групи періодичної системи, символ Тс, ат. н. 43; ат.м. 98, 9062. Метал сріблясто-білого кольору. У природі Т. не виявлено, одержано штучно. Застосовують як інгібітор проти корозії, у ядерній енергетиці тощо.

ТЕХНІЗАЦІЯ, *технизация. - оснащення технічними засобами, впровадження їх.

ТЕХНІКА, *техника - 1) Сукупність засобів праці, що розвиваються в системі суспільного виробництва, а також використання різних прийомів і методів впливу на природу в процесі виробництва матеріальних благ; один з найважливіших елементів продуктивних сил суспільства. 2) Сукупність прийомів, застосованих у якійсь справі (напр., г і р н и ч а Т, б у д і в е л ь н а Т.). 3) Т. у п р а в л і н н я — сукупність технічних засобів збирання, передавання, зберігання, обробки й видавання інформації, пов'язаної з керівництвом виробничими, соціальними та іншими процесами.

“ТЕХНІКА” - видавництво виробничо-технічної літератури з питань промисловості й транспорту. Засноване 1930 року у Харкові (з 1935 р. — у Києві) як державне технічне видавництво (теперішня назва — з 1964 р.).

ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ, * техника безопасности - система технічних і організаційних заходів та прийомів роботи, спрямованих на створення безпечних і здорових умов праці, один з найважливіших державних заходів в галузі охорони здоров'я. Обов’язкові вимоги техніки безпеки законодавчо закріплено в трудовому законодавстві, у спеціальних інструкціях, наказах тощо. Заходи по техніці безпеки здійснюються на підприємстві на підставі колективного договору.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ, * технико-экономический анализ - комплексне дослідження виробничо-господарської діяльності галузей матеріально-виробничого об’єднання, підприємств та їх підрозділів для виявлення впливу розвитку техніки, технології та організації виробництва на виробничо-господарську практику.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНІ ПОКАЗНИКИ, * технико-экономические показатели - планові або обліково-статистичні показники, що характеризують ступінь використання сировини, матеріалів, енергетичних та трудових ресурсів, виробничих потужностей, устаткування. Бувають загальні (єдині) для всіх підприємств та галузей і специфічні, що відображають особливості окремих галузей.

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ, * технико-экономическое обоснование - передпроектний документ, що уточнює та доповнює схему розвитку й розташування відповідної галузі промисловості у частині обґрунтування економічної доцільності і господарської потреби проектування підприємства, пункту його розміщення, проектної потужності, номенклатури продукції, забезпеченості сировиною, паливом, електроенергією, водою, а також визначення основних технологічних та будівельних рішень і найважливіших техніко-економічних показників виробництва та будівництва.

ТЕХНІКУМ, * техникум - навчальний заклад, що готує кадри з середньою спеціальною освітою для різних галузей. В Україні, зокрема, перші навчальні заклади під назвою “технікум” з’явилися на початку ХХ ст. З 1922 по 1930 р. вони випускали спеціалістів вищої кваліфікації вузького профілю. В 1931 р. технікуми реорганізовано в середні спеціальні навчальні заклади. Зараз в Україні понад 700 технікумів, де навчається близько 800 тис. учнів.

ТЕХНІЧНИЙ АНАЛІЗ, * технический анализ - сукупність хімічних, фізико-хімічних та фізичних методів аналізу складу речовин. Застосовують Т.а. для визначення якості речовин, зокрема, корисних копалин та продуктів їх переробки, а також за технологічними процесами і маркуванням готової продукції.

ТЕХНІЧНІ УМОВИ, * технические условия - нормативно-технічний документ (частина технічної документації), що містить вимоги до експлуатаційних показників і методів контролю якості одного або кількох видів продукції всіх галузей господарства. Розробляються (на певний строк), якщо немає стандартів на продукцію або необхідно доповнити вимоги до неї.

ТЕХНІЧНІ УЧИЛИЩА, * технические училища - навчальні заклади системи професійної освіти. Готують кваліфікованих робітників для різних галузей народного господарства з числа випускників середніх загальноосвітніх шкіл. Створені 1954 року, у 1959-1964 рр. їх було реорганізовано в міські й сільські професійно-технічні заклади.

ТЕХНІЧНО ОБУМОВЛЕНІ НОРМИ, * технически обусловленные нормы - норми витрат праці, що розробляються виходячи із застосування раціональної технології та правильної організації виробництва і праці, економічно доцільних прийомів та методів роботи, дотримання правил безпеки.

ТЕХНІЧНОГО ВУГЛЕЦЮ ПРОМИСЛОВІСТЬ, * технического углерода промышленность - галузь нафтохімічної промисловості, підприємства якої виробляють різні види технічного вуглецю. В Україні перший сажовий завод став до ладу 1946 року в Дашаві (Львівська область), другий — 1950 року в Кадіївці (м. Стаханів). У 1965 році введено в дію Кременчуцький завод технічного вуглецю.

ТЕХНО..., *техно... - у складних словах відповідає поняттю " технологічний".

ТЕХНОҐЕНЕЗ, * техногенез - сукупність інженерно-геологічних, геоморфологічних і геохімічних процесів у земній корі, пов’язаних з виробничою діяльністю людини.

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, * технологическая схема обогащения полезных ископаемых - опис чи умовне зображення послідовності процесів та операцій обробки мінерал ьної сировини на збагачувальній фабриці. Якісна схема — найменування процесів та операцій з мінерал ьною сировиною при збагаченні. Кількісна схема вміщує дані, що характеризують якість оброблюваної сировини та добування з неї цінних компонентів. У деяких випадках якісні та кількісні схеми поєднують. Водно-шламова схема складається з даних про кількість твердого та води, що обробляються в кожній операції. Схема ланцюга апаратів характеризує обладнання для виконання процесів та операцій.

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ОЧИСНИХ РОБІТ, * технологическая схема очисных работ - способи виконання та взаємна ув’язка у часі і просторі процесів виймання корисних копалин в очисному вибої та транспортування, а також кріплення і провітрювання виробки. Визначається гірничо-геологічними умовами.

ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ПРОВЕДЕННЯ ГІРНИЧОЇ ВИРОБКИ, * техноло-гическая схема проведения горной выработки - опис і графічне зображення параметрів гірничої виробки та їх кріплення, розташування обладнання, послідовність та час виконання прохідницьких операцій, розрахункові техніко-економічні показники.