ВОЛОГІСТЬ, *влажность - 1) В. гірської породи - міра насиченості її водою. 2) В. повітря та інших газів - вміст в них парів води. Розрізнюють абсолютну та відносну В. 19 страница

ОКОМІРНА ЗЙОМКА, *глазомерная сьемка - спрощена зйомка невеликих ділянок місцевості чи гірничих виробок, яка виконується за допомогою найпростіших приладів чи пристроїв (компасу, циркуля, візирної лінійки тощо).

ОКОНТУРЮВАННЯ РОДОВИЩ КОРИСНИХ КОПАЛИН, *оконтуривание месторождений полезных ископаемых - 1) Встановлення межі родовища корисної копалини за допомогою розвідувальних воробок, геофізичних способів і т.ін. 2) Графічна побудова контурів родовища корисної копалини за розвідувальними даними.

ОКРЕМІСТЬ, *отдельность, **parting - здатність мінералів розколюватись у певних напрямах тільки в окремих точках (на відміну від спайності).

ОКСИ..., *окси... - у складних словах означає присутність кисню в сполуках або сумішах.

ОКСИДИ, *оксиды, **oxides - хімічні сполуки елементів Е з киснем типу Е_nO_m. Інша назва о к и с л и. За хімічними властивостями можуть бути основними, амфотерними або кислотними - ці властивості змінюються з підвищенням ступеня оксидованості. Деякі оксиди є солеутворюючими.

ОКТАЕДР, *октаедр - 1) Одна з восьми частин простору, поділеного трьома взаємно перпендикулярними площинами. 2) У кристалографії одна з найпростіших форм кубічної системи кристалів. У формі О. кристалізуються магнетит, мідь, срібло, алмаз тощо.

ОЛІВІН, *оливин, **olivine - (Mg, Fe)₂[SiO₄]. Породоутворюючий мінерал класу силікатів, переважно зеленого, жовто-зеленого кольору. Ортосилікат острівної будови. Сингонія ромбічна. Густина 3, 22-4, 39. Твердість 6, 5-7, 0. Блиск - скляний. Зустрiчається звичайно у недосичених SiO₂ породах. До олiвiнової групи належать мiнерали вiд форстериту (MgSiO₄) до фаялiту (Fe₂ SiO₄). Прозорі відміни О. називаються хризолітом. О. - важливий мінерал основних і ультраосновних вивержених порід. Використовують для виготовлення вогнетривів, окремі відміни як дорогоцінне каміння. Інша назва п е р и д о т.

ОЛІГОКЛАЗ, *олигоклаз, **oligoclase - мінерал класу силікатів, суміш анортиту (10-30%) й альбіту(70-90%). Проміжний член ізоморфного ряду плагіоклазів. Склад: від Ab₉₀An₁₀ до Ab₇₀An₃₀. Породоутворюючий мінерал. Сингонія триклінна. Зустрічається переважно в кислих вивержених породах - гранітах, гнейсах, сієнітах, діоритах, а також у різних ефузивних породах - андезитах, трахітах та ін. В Україні є в межах Українського щита.

ОЛІГОЦЕНОВА ЕПОХА (ОЛІГОЦЕН), * олигоценовая эпоха(олигоцен) - остання епоха палеогенового періоду кайнозойської ери. Характеризується інтенсивними тектонічними рухами, з якими пов’язана альпійська складчатість і формування гірських систем Капат, Альп, Гімалаїв та ін. Відклади, що утворилися протягом О. становлять олігоценовий відділ.

ОЛОВО, * олово - Sn. Хімічний елемент ІУ групи періодичної системи. Ат. н. 50, ат м. 118, 69. М’який сріблясто-білий метал. Стійке до хімічних реаґентів. Компонент багатьох сплавів, наприклад, підшипникових (баббітів).

ОЛОВ’ЯНІ РУДИ, * оловяные руды - мінерал ьні утворення з вмістом олова у таких кількостях, що його доцільно видобувати. У природі відомо понад 15 мінерал ів, до складу яких входить олово. Промислове значення мають каситерит (вміст олова 78.8 %) і станін (27.6 %). Рудопрояви олова відомі в межах Українського щита.

ОМ, *ом - одиниця електричного опору; опір провідника, в якому тече струм в 1 a при напрузі 1 в на кінцях провідника. Від прізвища німецького фізика Г.-С. Ома.

ОМФАЦИТ, *омфацит, **omphacite - моноклінний піроксен. Зустрічається тільки в еклогітах та близьких до них породах.

ОНІКС, *оникс, **onyx - мінерал класу силікатів, різновид халцедону. Агат, у якому білі смуги чергуються з чорними. Використовують як виробне каміння.

ООЛІТИ, *оолиты, **oolites - мінеральні утворення, дрібні (від сотих часток міліметра до 2, 5 см.) стяжіння діаметром кілька міліметрів, звичайно більш-менш кулястої форми і концентрично-шкаралупчастої та радіально-променистої будови. Бувають вапнисті, залізисті, марганцеві тощо. О. подекуди утворюють промислові родовища.

ОПАК, *опак - сорт білої глини, що її використовують для виготовлення посуду.

ОПАЛ, *опал, **opal - SiO₂ nH₂O. Мiнерал класу силiкатiв. Типовий твердий гiдрогель, утворений з аморфiзованої сумiшi дво оксид у кремнiю та молекулярної води. Головний компонент деяких осадових гiрських порiд хiмiчного та бiогенного походження, а також кремнистих порiд (дiатомiтiв, трепелiв, опок та iнших). Густина 1, 9-2, 3. Твердість 5, 0-6, 5. Колір бурий, білий, голубий та ін. Блиск скляний. Зустрічається у вигляді натічних ниркоподібних утворень, сталактитів, а також суцільних або землистих скупчень і щільних, подібних до скла, мас. Досить поширений мінерал. Утворюється при низьких температурах з гідротермальних розчинів у мигдалинах вулканічних порід і у відкладах гарячих джерел.З часом опал зневоднюється та перетворюється на халцедон або кварц. В Україні є в межах Українського щита та Закарпаття. Використовують як виробне каміння. Благородний О. - дорогоцінний камінь.

ОПАЛЕСЦЕНЦІЯ, *опалесценция - розсіяння світла каламутними розчинами (здебільшого колоїдів) з утворенням різних його відтінків (як у опала).

ОПОКА, *опока - мiкропориста порода, складена з аморфного кремнезему (опалу) з домiшками глинистої речовини, скелетних часток органiзмiв (дiатомей, радiолярiй та спiкул кремневих губок), мiнеральних зерен (кварцу, польових шпатiв, глауконiтiв). Вмiст SiO₂ досягає 92-98%.

ОПОРНИЙ ГІРНИЧИЙ ТИСК, * опорное горное давление - гірничий тиск у масиві порід, що виникає в результаті створення у ньому порожнин.

ОПРОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН, * опробование полезных ископаемых - процес відбору і обробки деякої кількості вихідного продукту (масиву, гірської маси тощо) для визначення його фізичних, хімічних та технологічних властивостей.

ОПТИМАЛЬНИЙ, *оптимальный - найкращих з можливих варіантів чогось, найбільш відповідний даному завданню, умовам.

ОПТИМІЗАТОР, *оптимизатор - набір технічних пристроїв (система автоматичного регулювання чи керуюча обчислювальна машина), що забезпечує найкращий (оптимальний) перебіг певного керованого (зокрема, виробничого чи технологічного) процесу.

ОПТИМІЗАЦІЯ, *оптимизация - процес надання будь-чому найвигідніших характеристик, співвідношень (напр., О. виробничих процесів і виробництва).

ОПТИМІЗАЦІЯ ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА, * оптимизация природной среды - система заходів, спрямованих на охорону й поліпшення природних умов життя людей, збереження і відтворення природних ресурсів. Складається з політичних, юридичних, економічних, технологічних, географічних та інших аспектів. Оптимізація природного середовища передбачає рацiональне природокористування, меліорацію, формування культурних територій; є одним із засобів охорони природи. Наукова основа оптимізації природного середовища полягає у всебічному дослідженні природно-територіальних комплексів, їх виробничій та екологічній оцінці і географічному прогнозуванні.

ОПТИМУМ, *оптимум - сукупність найсприятливіших умов для будь-чого.

ОПТИЧНИЙ, *оптический - стосовний до оптики; світловий; о-н і п р и л а -д и прилади, будова яких ґрунтується на законах поширення світла або на використанні властивостей світла; о. ц е н т р л і н з и точка, проходячи через яку промінь світла не змінює свого напряму.

ОРГАНІЧНИЙ, * органичный - властивий або подібний організмові; О - н і р е ч о в и н и хімічні сполуки, що містять вуглець; були знайденні спочатку в організмах тварин і рослин; О-н а х і м і я наука, що вивчає органічні речовини.

ОРГАННА СТІНКА, * органная стенка - різновид кріплення для лав. Пересувне металеве складане кріплення у вигляді стінки, що замінює кріплення для лав органне.

ОРГАНОҐЕННІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, * органогенные горные породы - осадові гірські породи, що утворилися з решток рослинних і тваринних організмів або продуктів їх життєдіяльності. Поділяють на морські і континентальні. Розрізняють зоогенні (вапняки, крейда, спонголіти, радіолярити), фітогенні (каустобіоліти, діатоміти та ін.) і органогенні гірські породи змішаного походження — трепели й опоки.

ОРДИНАТА, *ордината - назва одного з чисел, що визначають положення точки на площині або у просторі відносно даної прямокутної системи координат.

ОРІЄНТУВАННЯ ПІДЗЕМНИХ МЕРЕЖ, *ориетирование поздемных сетей - визначення дирекційних кутів сторін підземних планових мереж та координат початкової точки в системі координат, прийнятій на земній поверхні. Найбільш поширені геометричні та гіроскопічні способи орієнтування, рідше зустрічаються магнітні.

ОРТ, * орт - горизонтальна підземна гірнича виробка, проведена впоперек простягання родовища і що не виходить безпосередньо на поверхню.

ОРТИТ, * ортит, **orthite - мінерал класу силікатів з групи епідоту. Складний діортосиліках остівної будови. Густина 4.2…3.7, твердість 6…6.5. Колір бурий, чорний. Блиск скляний, смоляний. Зустрічається як акцесоринй мінерал у гранітах, сієнітах та інших, а також в пегматитах, збагачених рідкісними землями і в кристалічних сланцях. Радіоактивний. Сировина для вилучення рідкісноземельних елементів і торію.

ОРТОГОНАЛЬНИЙ, *ортогональный - той, що має прямий кут (або прямі кути).

ОРТОКЛАЗ, *ортоклаз, **orthoclase - K[AlSi₃O₈].Породоутворюючий мінерал з класу силікатів, білого, рожевого кольору з групи лужних польових шпатів. Алюмосилікат каркасної будови. Сингонія моноклінна. Густина 2, 5-2, 6. Твердість 6, 5-6, 75. Блиск скляний. Важливий мінерал кислих та середніх магматичних порід. Зустрічається також в метаморфічних породах і в пегматитах. Використовують у склоробній та керамічній промисловості.В Україні є в межах Українського щита.

ОСАДОВІ (застаріле - осадочні) ГІРСЬКІ ПОРОДИ, * осадочные горные породы - гірські породи, що утворилися на поверхні літосфери внаслідок вивітрювання та перевідкладення більш давніх порід різного походження, випадіння речовин із розчинів, нагромадження решток рослинних і тваринних організмів та продуктів їх життєдіяльності, вулканічного матеріалу та матеріалу, що надходить з космосу. За способом утворення осадові гірські породи поділяють на уламкові (конгломерати, галечники, піски, леси тощо), глинисті (каолінітові, монтморилонітові глини, вторинні каоліни тощо) й хіміко-органогенні (вапняки, солі, трепели, вугілля викопне тощо). Кремнисті О.г.п. - гiрськi породи, що складаються переважно з аморфного кремнезему, утвореного з органiчних залишкiв (шкаралупок дiатомей, спiкул кремнiєвих губок, черепашок радiолярiй) чи дрiбних сферичних тiлець (глобулей) опалу або халцедону. Осадові гірські породи становлять 10 % усіх гірських порід земної кори: вкривають 75 % поверхні Земні, утворюючи осадову оболонку (стратисферу). Біля 70% всіх корисних копалин представлені О.г.п.

ОСВІТЛЕННЯ РУДНИКОВЕ, * освещение рудничное - сукупність способів і засобів одержання, розподілу та використання світлової енергії для створення сприятливих умов ведення гірничих робіт.

ОСЕРЕДНЕННЯ РУД (В ЗБАГАЧЕННІ), * усреднение руд (в обогащении) - процес змішування викопної сировини одного виду для надання їй більш рівномірної характеристики по речовому та ґранулометричному складах. Дозволяє зменшити шкідливий вплив тих компонентів, які переважно присутні в одній з перемішуваних руд або виді(марці) вугілля тощо. Полегшує управління технологічним процесом та створює сприятливі умови для його автоматизації. О. коксівного вугілля здійснюють ще й для одержання рівномірної за своїм складом вугільної шихти, що є умовою одержання високоякісного коксу. Див. також усереднення.

ОСЕРЕДОК ГОРІННЯ, *очаг горения — скупчення розпушеного та подрібненого горючого матеріалу (вугіллявуголю, сульфідних руд ій|та т. ін.), ву|до якому ідейде високотемпературний окиснювальний процес.

ОСЕРЕДОК ПОЖЕЖІ, * очаг пожара — місце пожежі, зумовленеобумовлене|спричинене джерелом тепла, що викликає займаннязагоряння|загорання, ій|та притоком повітря (кисню). Під час гасіння пожежі її осередок є головним об'єктом атаки.

ОСЕРЕДОК САМОЗАЙМАННЯ, * очаг самовозгорания — скупчення горючого матеріалу (вугілля тай|та ін.), вдо|у якому процес самонагрівання перейшов у займаннязагоряння|загорання внаслідок сприятливого співвідношення міжпоміж|з-поміж ґенерацієюґенерацією тепла (ву результаті окисненняокислення матеріалу) ій|та віддачею його у навколишнє середовище. Під час ведення підземних гірничихгірських робітроботи|праць осередки здебільшого звичаєво виникаютьпостають пощодо|з шляху витікань повітря черезкрізь розпушені породи, котрі здатніспроможні|здібні до легкого окиснення (вугіллявугіль, вуглисті сланці, сульфіди). Багаточисленні О.с. виникають у териконах.

ОСІДАННЯ ҐРУНТУ, * осаждение почвы - опускання масиву ґрунту (основи споруди) під впливом зовнішніх навантажень, яке не супроводжується докорінними змінами його структури. Опускання ж ґрунту, яке супроводжується такими явищами (наприклад, мерзлого — при відтаванні), називають просіданням. Швидкість осідання визначається як відношення різниці абсолютних відміток точки між двома спостереженнями до інтервалу спостережень.

ОСІДАННЯ СПОРУД, * осадка сооружений — вертикальнепрямовисне зміщення споруд внаслідок стиснення тай|та консолідацїї абочи інших видозмін ґрунтівгрунтів, що лежать під ними.

ОСЛАНЦЮВАННЯ ВИРОБОК, * осланцевание выработок - штучне покриття осілого вугільного пилу інертним пилом для запобігання загорання вугілля.

ОСМІЙ, *осмий - хімічний елемент VIII групи періодичної системи, символ Os, ат. н. 76; ат. м. 190, 2. Твердий синювато-сірий метал, належить до платинових металів. Дуже твердий і крихкий. Порошкуватий О. легко окислюється на повітрі. Застосовують у спалаві з іридієм для виготовлення деталей вимірювальних приладів. О. і його сполуки добрі каталізатори.

ОСМОМЕТР, *осмометр - прилад, яким вимірюють осмотичний тиск.

ОСМОМЕТРІЯ, * осмометрия - метод дослідження речовин, оснований на вимірюванні осмотичного тиску їх розчинів або рідких колоїдних систем.

ОСМОС, * осмос, **osmosis - спонтанний перехід, дифузія речовини через напівпроникну перетинку (мембрану), яка розділяє розчин і чистий розчинник або два розчини різної концентрації і є проникною лише для молекул розчинника. Явище О. лежить в основі осмометрії.

ОСМОТИЧНИЙ, *осмотический - той, що належить до осмосу; о. т и с к тиск розчину на напівпроникну перетинку, яка відокремлює його від розчинника чи розчину меншої концентрації.

ОСНОВНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ, * щелочные горные породы - магматичні гірські породи, відносно бідні на кремнезем (до 55 %) і багаті на кальцій та магній. Головні порoдоутворючі мінерали основних гірських порід: основні плагіоклази (близько 50 %), моноклінні та ромбічні піроксени, магнетит, олівіни тощо. Основні гірські породи поділяють на інтрузивні та ефузивні. На території України є на Донбасі, Закарпатті та в межах Українського щита.

ОСУШУВАННЯ РОДОВИЩ, * осушение месторождений — 1) При розробцірозробленні родовища відкритим способом — комплекс заходів пощодо|з захисту гірничихгірських виробок від поверхневих ій|та підземних вод під час будівництва тай|та експлуатації кар'єрів. 2) При розробцірозробленні родовища підземним способом — комплекс заходів пощодо|з захисту гірничихгірських виробок від підземних ій|та поверхневих вод при будівництві ій|та експлуатації шахт ій|та рудниківкопальні.

ОСЦИЛОГРАМА, *осцилограмма - запис на паперовій стрічці або на світлочутливому матеріалі електричних (або перетворених на електричні) процесів за допомогою осцилографа.

ОСЦИЛОГРАФ, *осцилограф - прилад, за допомогою якого записують зміни електричних величин (струму, напруги тощо) в плині часу.

ОТЕНІТ, * отенит - Ca₂(UO₂)₂[PO₄]₂ nH₂O. Мінерал класу фосфатів та їх аналогів. Сингонія тетрагональна. Густина 3.14, твердість 2…3. Колір зелений, жовтий; блиск перламутровий. Радіоактивний. Сировина для одержання урану. Від назви м. Отен у Франції.

ОФІКАЛЬЦИТ, * офикальцит - метаморфічна гірська порода, що складається головним чином з кальциту й хризотилу. Колір жовтий, голубий чи зеленуватий. Використовують для внутрішнього оздоблення будинків.

ОФІОЛІТИ, * офиолиты - ґенетично пов’язаний комплекс ефузивних та інтрузивних гірських порід, характерний для земної кори океанічного типу. Офіоліти мають у складі ультрабазити, габроїти, діабази та основні вулканіти.

ОФІТ, *офит, **ophite - 1) Щільний серпентин оливково-зеленого кольору. 2) Збірний термін для всих жильних серпентинів.

ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (ДОВКІЛЛЯ), * охрана окружающей среды - комплекс заходів по оптимізації чи збереженню навколишнього середовища. Включає охорону атмосферного повітря, вод суші та вод Світового океану, земель, флори і фауни, геологічного середовища.

ОХОРОНА НАДР, * охрана недр — комплекс заходів, здійснюваних з метою найбільш повного (комплексного) видалення корисних копалин з надр ій|та максимально можливого, економічно доцільного зменшення втратзгуб при його розробцірозробленні.

ОХОРОНА ПІДГОТОВЧИХ ВИРОБОК, * охрана подготовительных выработок, **auxiliary measures to protect mining workings - заходи, що вживаються для попередження деформацій гірничих виробок. Способи охорони виробок: масив вугілля — масив вугілля, масив вугілля — цілик вугілля, масив вугілля — залізобетонні тумби, масив вугілля — бутова смуга, бутова смуга — бутова смуга, залізобетонні тумби — залізобетонні тумби, бетонна смуга — бетона смуга та ін. З метою зменшення коштів на проведення перелічених заходів варто при виборі місця закладання виробок, їх форми, перерізу та виду кріплення враховувати напружений стан масиву гірських порід.

ОХОРОНА ПРАЦІ, * охрана труда, ** labour protection - система законодавчих актів, соціально-економічних, організаційних, технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, що забезпечують безпеку, збереження здоров’я і працездатності людини в процесах гірничовидобувного виробництва.

ОЧИСНЕ ВИЙМАННЯ (ВИЇМКА), * очистная выемка — комплекс робітроботи|праць пощодо|з видобуваннювитяганню|видаленню корисної копалини з очисних вибоївзабоїв. О.ву|до. ву більшості випадків включаєвмикає відбивання, навалкунавалювання, доставку відбитої корисної копалини з вибоюзабою до відкатного горизонту, підтримання виробленого простору ій|та керування покрівлею. Розрізняютьрозрізнюють О.ву|до. сукупнегуртову (без виділення прошарків абочи різноманітнихрізних видів корисної копалини) ій|та роздільне (вибірковеселективну). ЗаЩодо|З способом відбивання корисної копалини розрізняютьрозрізнюють О.ву|до. буропідривнебуро-висадну, комбайнове, стругове тай|та вибійними молотками.

ОЧИСНИЙ ПРОСТІР, * очистное пространство — простір, що утворюється ву результаті видаленнявитягання|видалення корисних копалин очисними роботамироботою|працями. О.п. може бути відкритим, заповненим закладкою абочи обваленими вміщуючими породамищо вміщають.

ОЧИСНІ ВИРОБКИ, * очистные выработки - гірничі виробки, в яких здійснюється виймання корисних копалин. О.в. безперервно чи періодично переміщуються у просторі. Розрізняють довгі О.в. - лави та короткі - камери.

ОСИСНІ РОБОТИ, * очисные работы - сукупність робіт, що виконуються у підземній очисній виробці з метою видобування корисної копалини. На вугільних шахтах комплекс процесів і операцій: руйнування корисної товщі з відділенням вугілля від вибою та навантаження його на доставочний механізм, доставка до транспортної виробки, кріплення очисної виробки, управління гірничим тиском.

ОЧИСНІ СПОРУДИ, * очистные сооружения - інженерні споруди системи каналізації для очищення, знешкодження й знезараження стічних вод. До очисних споруд належать аеротенки, аерофільтри, біофільтри, септики, відстійники, метантенки, ґратки-дробарки, піско-, нафто-, жиро- і масловловлювачі тощо.

ОЧИСНИЙ АҐРЕҐАТ, * очистной агрегат - сукупність гірничих машин та механізмів, зв’язаних кінематично і за основними параметрами, аґреґатами в єдину конструкцію, що забезпечує механізацію всіх процесів по видобутку корисних копалин пластових родовищ без постійної присутності людей безпосередньо у вибоях. На відміну від очисних комплексів для лав зміна машин і механізмів практично виключається і вимагає значної переробки конструкцій.

ОЧИЩЕННЯ ПОВІТРЯ, * очистка воздуха - видалення з повітря пилу, рідких та газоподібних шкідливих домішок. Очищають звичайно забруднене повітря, що його видаляють з виробничих об’єктів, повітря, що подається в приміщення або інші об’єкти системи припливної вентиляції і кондиціонування повітря, а також повітря, використане у технологічних процесах (наприклад, у доменному виробництві).

ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД, * очистка сточных вод - видалення зі стічних вод, що надходять в очисні споруди, забруднюючих домішок із знешкодженням їх. Очищені води використовують для зрошування сільськогосподарських земель, у системах виробничого водопостачання тощо. Перед скиданням у водойому очищенні води знезаражують (дезинфікують).

П

ПАДІННЯ ПЛАСТА (ШАРУ, ЖИЛИ, ПОВЕРХНІ РОЗРИВУ), *падение пласта (слоя, жилы, поверхности разрыва) - нахил пласта, шару, товщі, жили, а також поверхні розриву до горизонтальної площини. Разом з простяганням є елементом(ами) залягання геологічних тіл та поверхонь. Характеризується азимутом (дирекційним кутом) та кутом падіння, для вимірювання яких встановлюють лінію падіння.

ПАЛАДІЙ, *паладий - хімічний елемент УІІІ групи періодичної системи, символ Pd, ат. н. 46; ат. м. 106, 4. Сріблясто-білий м'який і ковкий метал; належить до платинових металів. Застосовують П. і його сплави в електротехніці, медицині, ювелірній справі, в хімічній промисловості - як каталізатор. Від назви астероїда Паллади.

ПАЛЕОГЕНОВИЙ ПЕРІОД, * палеогеновый период - перший період кайнозойської ери. Настав близько 67 млн. р. тому, тривав близько 42 млн. р. Палеогеновий період поділяють на три відділи: палеоген, еоцен і олігоцен. У палеогені відбувалися значні тектонічні рухи, з якими пов’язані альпійська складчатість, значні трансгресії і регресії моря. У цей період з’явились нумуліти, значного розвитку набули молюски, морські їжаки; на суходолі — ссавці; з’явились плацентні, хижаки, гризуни, хоботні, мавпи. Відклади, що утворилися протягом палеогенового періоду, становлять палеогенову систему.

ПАЛЕОГЕОМОРФОЛОГІЯ, * палеогеоморфология - галузь палеографії, що вивчає рельєф минулих геологічних епох, історії й закономірності його розвитку. Розрізняють палеогеоморфологію загальну, регіональну й прикладну. Почала формуватися із середини ХХ ст.

ПАЛЕОЗОЙСЬКА ЕРА, * палеозойская эра - перша після докембрію ера в геологічній історії Землі. Настала близько 570 млн. років тому, тривала близько 340 млн. років. Палеозойську еру поділяють на шість періодів: кембрійський, ордовицький, силурійський, девонський, кам’яновугільний і пермський. Внаслідок тектонічних рухів палеозойської ери відбулися значні трансгресії й регресії моря. В результаті каледонської та герцинської складчатості в багатьох геосинкліналях утворилися гірські хребти (Аппалачі, Урал, Алтай, Саяни, Донецький кряж та ін.). На початку палеозойської ери у Південній півкулі виник материк Гондвана. У морських басейнах були поширені безхребетні, зокрема форамініфери, корали, молюски тощо; з’явились перші морськи хребетні — рибоподібні й риби. В середині палеозою виникли перші наземні рослини — псилофіти й плауновидні. Пізніше розвинулись деревовидні папороті, хвойні. Геологічні відклади, що утворилися протягом палеозойської ери, становлять палеозойську групу.

ПАЛЕОМАГНЕТИЗМ, * палеомагнетизм - галузь геофізики, що вивчає земний магнетизм минулих геологічних епох. Базується на дослідженні природної залишкової намагніченості гірських порід. Даними палеомагнітних досліджень користуються при вивченні магнітного поля Землі, умов утворення гірських порід, тектоніки, вулканізму тощо.

ПАЛИВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ, * топливная промышленность - сукупність галузей важкої промисловості, підприємства якої видобувають і переробляють різні види палива. До паливної промисловості належать нафтовидобувна, нафтопереробна, газова, вугільна, сланцева і торфова промисловості.

ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БАЛАНС, * топливно-энергетический баланс - система поуказників, що характеризують співвідношення між потребою в паливі у межах відповідної територіальної чи виробничої одиниці (країни, району, галузі, підприємства тощо) за певний період.

ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС, * топливно-энергетический комплекс - сукупність галузей промисловості, що забезпечують країну паливом і електроенергією. Основними складовими частинами комплексу є електроенергетика, нафтова, нафтопереробна, газова й вугільна промисловості.

ПАЛИВО, * топливо - горючі речовини, що служать (при спалюванні) джерелом теплової енергії. Найпоширенішим є органічне паливо: вугілля викопне, нафта, торф, бензин, генераторний газ, кокс, хімічне ракетне паливо тощо. До неорганічного палива належить, наприклад, металовмісне паливо, у складі якого є чисті метали або їх хімічні сполуки.

ПАНЕЛЬ, * панель, **panel - частина пласта в межах шахтного поля чи горизонту (квадратна чи прямокутна), яка виділяється при розробці горизонтальних або похилих пластів родовищ для їх виймання і яку обслуговує самостійний комплекс горизонтальних або похилих транспортних і вентиляційних виробок. Межі панелі: по спаду — межі горизонту, по простяганню — межа шахтного поля або умовні лінії — межі суміжних панелей. Розмір за простяганням 1500…2500 м, за спадом — 1000…1200 м.

ПАНЕЛЬНИЙ СПОСІБ ПІДГОТОВКИ, * панельный способ подготовки - поділ пласта в межах шахтного поля на ділянки, витягнуті за спадом від верхньої межі горизонту до нижньої та відроблювані як самостійний комплекс похилих виробок.

ПАННОНСЬКИЙ СЕРЕДИННИЙ МАСИВ, * Паннонский срединный массив - геологічна структура на Півдні Європи. Являє собою жорстке й відносно стабільне центральне ядро Динаро-Карпатської складчастої області, оточене Динарською і Карпатською складчастими системами. Утворився на початку крейдового періоду. На території України розміщена крайня південно-східна частина Паннонського серединного масиву, занурена під осадовий чохол Закарпатського прогину.

ПАНТОГРАФ, *пантограф - прилад для виготовлення копій карт, планів і креслень зі зміною або збереженням масштабу.

ПАРА, *пар - речовина в газоподібному стані, температура і тиск якої нижчі за так звані критичні. Пара, що перебуває в рівновазі з рідкою чи твердою фазою тієї самої речовини, називається насиченою. Якщо температура пари вища за температуру насиченої пари при даному тиску, вона називається ненасиченою, або перегрітою. Пара, що має тиск, більший за тиск насиченої пари при цій температурі, називається пересиченою.