Населення

США належить до країн переселенського типу. Особливості історії країни визначають строкатість расової та етнічної структури населення. Сьогодні нащадки європейців становлять 77, 1%. Друге місце посідають афроамериканці. В основному це нащадки рабів, вивезених з Африки. За кількістю виділяються діаспори німців, ірландців, англійців, шотланд­ців, валлійців, італійців, євреїв, поляків, українців. Пред­ставлені вихідці з Азії, Латинської Америки й корінні жителі (індіанці, ескімоси, алеути, гавайці). За національною статистикою «біле» населення складає – 80, 3% (проживають в усіх штатах країни) «чорне» населення – 12, 2% (федеративний округ Колумбія), «азіатське» населення – штат Гаваї.

Природний приріст у США вищий, ніж у більшості країн Європи й становить 6 ‰. У цілому демографічна ситуація в США виглядає більш благопо­лучною, ніж в інших розвинених країнах. Середня тривалість життя населення – 78, 4 роки.

На приріст населення також впливає зовнішня міграція, яка розглядається державою позитивно. Щорічно в країну в'їжджають до 800 тис. осіб.

Середня густота населення – 32 осіб на 1 км². Найгустіше заселені штати: Каліфорнія, Нью-Йорк, Техас, Флорида.

Релігія. Серед віруючих тут переважають християни (протестанти – 54%, католики – 24%, є і православні), частина населення сповідує індуїзм, іслам і деякі інші релігії.

Міста. У США значний рівень урбанізації: 78% населення – жителі міст. Найбільші міські агломерації: Нью-Йорк (20 млн. осіб), Лос-Анджелес (16 млн. осіб), Чикаго (9 млн. осіб), Сан-Франциско (6 млн. осіб). Крім того, у країні близько 50 міст з населенням понад 1 млн. осіб. Об'єднання великих міських агломерацій утворюють мегаполіси — Приатлантичний (45 млн.), Приозерний (35 млн.), Каліфорнійський (25 млн. осіб).

Найбільші міста (з населенням 1-8 млн. чол.): Нью-Йорк, Лос-Анджелес (Каліфорнія), Х'юстон (Техас), Фінікс (Аризона), Філадельфія (Пенсильванія), Сан-Антоніо (Техас), Даллас (Техас), Сан-Дієго (Каліфорнія), Сан-Хосе (Каліфорнія), Детройт (Мічиган)

Галузева та територіальна структура господарства. США – держава з високим рівнем розвитку всіх галузей господарства без винятку. Найбільший сектор економіки США – сфера послуг. У галузі пра­цює 80% зайнятих, такою ж є її частка у створенні національного багатства. Промисловість дає майже 20 % ВВП, ще меншою є частка сільського господарства, вона не перевищує 1%.

США має найрозвиненішу у світі економіку з найвищим ВВП, що становило у 2013 році $16.8 трильйони (23% номінального світового ВВП).

Як свідчать міжнародні рейтинги, економічна система США забезпечує найвищі показники ВВП на душу населення ($46, 381). Також в більшості найважливіших напрямів науково-технічного розвитку, технічної озброєності підприємств, ступеня насиченості господарства інформаційними технологіями, сучасними системами зв'язку тощо США випереджує своїх конкурентів.

У територіальній структурі господарства США простежуються певні відмінності. Північна частина країни (промислова Північ) виробляє більше половини різноманітної промислової і сільськогосподарської продукції. Найбільші центри - Чикаго, Детройт, Нью-Йорк, Філадельфія. Тут сконцентрована майже половина населення країни (мегалополіси Приатлантичний Босваш - 50 млн осіб і Приозерний Чіпітс - 35 млн. чоловік).

Південь спеціалізується на добувній, хімічній і текстильній промисловості, а також на окремих галузях сільського господарства. На узбережжі Мексиканської затоки сформувався найбільший у світі нафтогазовий комплекс (штати Техас, Луїзіана, Оклахома).

Західна частина є районом більш пізнього освоєння, але за темпами розвитку випереджає інші. Тут переважають добувна промисловість, лісове господарство, вівчарство і туризм. Лос-Анджелес називають авіаракетокосмічною столицею, також тут знаходиться центр кіноіндустрії Hollywood. Лас-Вегас – центр грального бізнесу і розваг. Від Сан-Франциско до Сан-Дієго простягнувся Каліфорнійський мегалополіс Сан-Сан, з населенням 25 млн. чоловік.

Промисловість. США мають високорозвинену і диверсифіковану промисловість, що характеризується високою забезпеченістю природними ресурсами, кваліфікованою робочою силою, науково-дослідною базою, концентрацією капіталу та виробництва.

Особливе значення в галузевій структурі промисловості США мають новітні наукоємні виробництва: точне і транспортне машинобудування, хімічна промисловість, кольорова металургія, електроенергетика. Традиційно важливу роль продовжують грати текстильна і харчова промисловість а також видобуток корисних копалин. На США припадає чверть світового промислового виробництва. Промисловість США характеризується високою забезпеченістю природними ресурсами, кваліфікованою робочою силою, науково-дослідною базою, концентрацією капіталу та виробництва.

США посідає провідні позиції у випуску більшості видів промислової продукції, починаючи від електроенергії та ряду кольорових металів і за­кінчуючи авіакосмічною технікою. Наприклад: за видобутком нафти, природного газу й вугілля — займає друге місце у світі; за виробництвом електроенер­гії — перше місце; за загальною вартістю продукції машинобудування та хімічної промисловості — перше місце (на США припадає близько 20% від обсягу виробництва світової хімічної промисловості й приблизно стільки ж машино­будування); за виробництвом пиломатеріалів, паперу й картону — перше місце.

Енергетика – є однією з найбільш динамічних галузей господарства США. В структурі енергоспоживання є всі види промислових джерел. Вугілля використовують передусім як паливо для ТЕС, природний газ – у комунальному господарстві, нафту – як моторне паливо.

Електроенергетика. У країні постійно збільшується виробництво електроенергії, що є основою для подальшого розвитку економіки. Найбільші потужності зосере­джені на ТЕС — виробляють понад 2/3 електроенергії. атомні електростан­ції — 1/5, а гідравлічні — менше ніж 1/10. Роль АЕС є особливо великою на північному сході, а ГЕС — на заході.

Чорна металургія. У країні виробляється близько 100 млн. тонн сталі (третє місце після Ки­таю та Японії). Більше ніж половина підприємств розташовані всередині країни. Підприємства чорної металургії базуються на поєднання та наближення до залізної руди у районі Великих озер на кам’яного вугілля в районі Аппалач, що створює дуже вигідне транспортно-географічне положення. Цетри чорної металургії: Клівленд, Детройт, Чикаго, Пітсбург.

Кольорова металургія - займається виплавкою алюмінію, навіть з металобрухту, та виплавкою міді.

Машинобудування. Провідна галузь промисловості США. Країна має майже повний «набір» машинобудівних виробництв, але осо­бливу роль відіграє авіакосмічна промисловість. Тут діють великі компанії — «Боїнг», «Макдоннел-Дуглас», «Локхід». Головні центри галу­зі – Лос-Анджелес, Форт-Уерт, Сент-Луїс, Бостон, Нью-Йорк, Сан-Дієго, Сан-Хосе, Лонг-Біч, Сіетл, Х’юстон, Даллас.

Одна з галузей американського машинобудування, що найбільш динамічно розвивається, — електронна промисловість. Для її розвитку створені технополіси, у яких практично немає часового й територіального розриву між науковими дослідженнями й виробництвом.

Зберігає своє значення середнє машинобудування — автомобілебудування, виробництво різноманітного обладнання, сільськогосподарської техніки. Американські ТНК «General Motors», «Ford», «Chrysler» належать до провідних автомобілебудівних фірм світу. Центром автомобілебудування вважається Детройт (штат Мічиган). Також підприємства галузі зосереджені в таких містах, як Нью-Йорк, Сент-Луїс, Канзас-Сіті, Атланта, Лос-Анджелес.

Відома електротехнічна продукція таких компаній, як «Вестінхауз», «Дженерал електрик», «IBM» «Моторола». Ці виробництва все ще зосереджені переважно на північному сході країни, проте нові підприємства дедалі частіше переміщуються на південь.

Країна посідає перше місце у світі за виробництвом продукції хімічної промисловості. Найбільше значення має виробництво пластичних мас, синтетичних волокон, штучного каучуку. Більше ніж половину продукції да­ють підприємства північного сходу країни (Нью-Йорк, Філадельфія, Чикаго, Балтимор). Зростає значення району Мексиканської затоки.

Підприємства лісової та деревообробної промисловості орієнтовані на лісові ресурси й споживача. Найбільше їх зосереджено на тихоокеанському північному заході й на південному сході країни. Легка промисловість розміщена по всій країні, але найбільша концентрація підприємств галузі — традиційно в північних штатах.

Розміщення більшості галузей невиробничої сфери в США збігається з розміщенням населення. Це роздрібна торгівля та громадське харчування, освіта, медицина, автосервіс і персональні послуги. Також особливе місце в сфері послуг займають реклама та супермаркети, які створюють зручність, розваги, комфорт та своєчасність. Основна маса фінансових, ділових і професійних послуг тяжіє до великих міст, де і розміщені штаб-квартири корпорацій, банки, страхові, торгові, транспортні і туристичні компанії. Тут же розміщені і головні видавництва, редакції газет і журналів, рекламні агентства, радіо- і телевізійні студії, культурні і спортивні заклади.

Сільське господарство США - високоінтенсивне та багатогалузеве. Незважаючи на те, що сільське господарство дає тільки соту частину ВВП, галузь забезпечує багатомільйонне населення переважною більшістю видів сільськогосподарської продукції. Крім того, воно забезпечує значну частину експортних надходжень. Основною ланкою сільського господарства є ферми, для яких характерний високий рівень технічного і наукового забезпечення та, як результат, висока продуктивність праці.

Для галузевої структури характерне деяке домінування тваринництва. Головні галузі — м'ясне й молочне скотарство, свинарство й птахівництво. Тваринництво має добру власну кормову базу. М’ясо є важливим елементом харчування американців. Його значне виробництво орієнтовано на задоволення внутрішніх потреб. М’ясо не експортується, його трохи навіть завозять з інших країн. Найбільше молока і молочних продуктів виробляють у Приозер’ї і на Північному Сході.

У рослинництві великим є значення зернових і кормових культур: кукурудза, пшениця, сорго, ячмінь, сіяні трави. З технічних культур традиційними стали тютюн, бавовник, соя і арахіс.

Товар­не виробництво кукурудзи сконцентроване на Центральних рівнинах. Тут розташований так званий кукурудзяно-соєвий пояс (раніше називався куку­рудзяним). Виділяються також пшеничний пояс (на захід від кукурудзяно-соєвого, від Канади до Техасу), пояс молочного господарства (штати Приозер'я; й пояс травосіяння (пояс пасовищного м'ясного скотарства) - гірські штати Заходу;

А от відомий «бавовняний пояс» (південь США, долина ріки Міссісіпі) зараз розпався на три окремі частини, одночасно змістившись на захід.

Найбільшим районом овочівництва та садівництва є Каліфорнія, яка дає половину світового збору лимонів і третина апельсинів. На Центральних рівнинах вирощують сою і соняшник, у Флориді і на Гаваях – цукрову тростину, на приатлантичному узбережжі - тютюн, арахіс, бавовник.

Сучасної американській економіці властива висока концентрація виробництва і капіталу. Найбільші американські компанії, за своїм характером, є транснаціональними (General Motors, General Electric, Boeing, ІВМ, Microsoft та інші). Держава сприяє розвитку новітніх наукоємних галузей промисловості, фінансує перспективні наукові дослідження, особливо у військово-промисловому комплексі та суміжних областях.