Розділ XXV. Потерпілий

1. Потерпілим для цілей стандартних операційних процедур уважається фізична особа, якій у результаті адміністративного або кримінального правопорушення було заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Разом з тим у кримінальному провадженні потерпілою може бути і юридична особа.

2. Статус потерпілого виникає в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

3. Потерпілий має такі права в адміністративному провадженні:

1) ознайомитися з матеріалами справи;

2) заявляти клопотання;

3) користуватися правовою допомогою;

4) оскаржувати винесену постанову;

У кримінальному провадженні потерпілий може також скористатись правами, наданими йому Кримінальним процесуальним кодексом України.

Потерпілого може бути опитано (допитано) як свідка та відібрано в нього пояснення.

Розділ XXVI. Свідок (Очевидець)

1. Будь-яка подія може мати очевидців, тобто осіб, які щось бачили, чули, чи яким щось відомо. За рішенням відповідної уповноваженої службової особи, очевидці можуть набувати статусу свідка в адміністративному або кримінальному провадженні. Наприклад, у разі внесення пояснень очевидців до протоколу про адміністративне правопорушення, такі особи стають свідками.

2. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення може бути викликана як свідок кожна особа, якій відомі обставини, що підлягають установленню в даній справі.

3. Свідок підлягає допиту, тобто він зобов’язаний правдиво повідомити все, що йому відомо щодо обставин, які мають значення для справи.

4. У кримінальному провадженні свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.

5. Окремі категорії громадян не підлягають допиту як свідки, наприклад захисники/адвокати (які представляють інтереси інших учасників відповідного провадження) і адвокати (щодо адвокатської таємниці), медики (щодо лікарської таємниці), журналісти (щодо конфіденційної інформації професійного характеру).

6. Рекомендується повідомляти свідка, у зв’язку із чим він допитується.

Розділ XXVII. Адвокат (законний представник)

1. Особа, яка стала учасником провадження у справі про адміністративне правопорушення або кримінального провадження, має право скористатись правовою допомогою адвоката або законного представника (батьки неповнолітнього, опікун тощо).

2. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, адвокат має право на:

1) ознайомлення з матеріалами справи;

2) представляти інтереси особи;

3) від її імені та в її інтересах заявляти клопотання та оскаржити постанову;

4) деякі інші права, передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, збирати докази, звертатись із адвокатськими запитами).

3. Повноваження адвоката підтверджуються договором про надання правової допомоги або витягом із такого договору разом з ордером. Статус адвоката підтверджується відповідним свідоцтвом або посвідченням адвоката. Адвокат може надаватись Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

4. Особа, яка бажає скористатись правовою допомогою адвоката, повинна отримати таку можливість, у тому числі для оформлення відповідних документів (договору). У той же час відсутність адвоката не перешкоджає розгляду справи про адміністративне правопорушення. Право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на користування правовою допомогою, не є порушеним, оскільки така особа може скористатися допомогою адвоката для оскарження неправомірної, на її думку, постанови. Натомість, у кримінальному провадженні участь адвоката у будь-яких процесуальних діях є важливою складовою права особи на захист. Тому рекомендується здійснення за відсутності адвоката лише таких кримінальних процесуальних заходів забезпечення, які є невідкладними (затримання особи, огляд і обшук з метою забезпечення безпеки).