Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Кількісні та якісні показники вимірювання праці




Трудові ресурси мають кількісні та якісні характеристики. Кількісні включають показники чисельності трудових ресурсів та їх складу (за статтю, віком, громадським групам тощо). Якісні характеристики - це показники освітнього рівня, професійно-кваліфікаційної структури і т д
Показники чисельності трудових ресурсів розраховуються станом на конкретний момент часу для певної адміністративно-територіальної одиниці (району, області, республіки тощо). Одним з показників кількісних змін трудових ресурсів є коефіцієнт природного приросту, який обчислюється як відношення природного приросту трудових ресурсів, що до їх середньорічної чисельності за певний період, помножене на 1000.
Розподіл трудових ресурсів за віком та статтю також відноситься до числа важливих кількісних характеристик. Співвідношення вікових груп у складі трудових ресурсів являє собою їх вікову структуру. При вивченні трудових ресурсів прийнято виділяти чотири основні вікові групи: молодь 16-29 ліг; особи 29-49 років, особи передпенсійного віку (чоловіки 50-59 років, жінки 50-54 років); особи пенсійного віку (чоловіки 60 років і старші та жінки 55 років і старше), зайняті у громадському господарстві. В наукових і практичних цілях поряд з укрупненими віковими інтервалами вивчаються також вікові групи з п'яти - або десятирічними інтервалами.
Незалежно від територіального розміщення трудова активність населення, що належить до одним і тим же віковим групам, має загальні закономірності. Так, у віковій групі 16-29 років більша частина молоді до 22 років зайнята навчанням, отриманням професійної підготовки, військової службою. Цей контингент активно включається в суспільне виробництво до 23-25 років. Тому найбільш висока активність і найбільш повна занятість характерні для населення у віці 25-49 років. У осіб старше 50 років трудова активність поступово знижується. Особливу групу складає населення старше працездатного віку - пенсіонери. Певна частина осіб пенсійного віку продовжує працювати в суспільному виробництві, проте їх трудова діяльність залишається відносно активною лише протягом перших трьох-п'яти років після оформлення пенсії.
Структура трудових ресурсів за статтю також є важливою кількісною характеристикою і має велике значення для формування ефективної зайнятості. Цей показник визначається шляхом виявлення співвідношень чоловіків та жінок, зайнятих у громадському виробництві, домашньому та особистому підсобному господарстві, а також зайняті на навчанні з відривом від виробництва. Структура трудових ресурсів за статтю розрізняється по регіонах і сферами зайнятості. Це обумовлено, зокрема, міграцією працездатного населення: в місцях вибуття частка чоловіків скорочується, в районах інтенсивного освоєння - збільшується.
Структура трудових ресурсів за рівнем освіти та професійної підготовки є важливою якісною характеристикою трудових ресурсів, показником інтелектуального потенціалу суспільства. При аналізі трудових ресурсів за рівнем освіти і професійної підготовки враховуються наступні параметри: рівень освіти працездатного населення (загального і спеціального); співвідношення чисельності зайнятого населення і чисельності осіб з вищою, середньою (повною і неповною) і початковою освітою; динаміка чисельності учнів за видами навчання і т.д. Важливе значення при цьому мають вивчення професійно-кваліфікаційної структури трудових ресурсів, визначення питомої ваги працівників за видами діяльності, рівнем кваліфікації тощо
У зв'язку з науково-технічним прогресом перетерплюють істотні зміни професії, спеціальності, кваліфікації. Професія - це рід трудової діяльності людини, що володіє певними загальними, спеціальними теоретичними знаннями і практичними навичками, набутими в результаті спеціальної підготовки і досвіду работы3. Види і найменування професій визначаються характером і змістом праці, речовими факторами праці. В рамках загальних професій, встановлених за виробничою ознакою, виділяються спеціальності. Спеціальність-це вид діяльності в рамках тієї чи іншої професії, для виконання якого необхідні певні знання, вміння і навички, що здобуваються також шляхом спеціальної підготовки та досвіду роботи.
Однією з якісних характеристик трудових ресурсів є їх кваліфікаційний склад. Кваліфікація - це ступінь загальної і спеціальної професійної підготовки працівника, який володіє необхідними знаннями, вміннями та навичками для виконання певних видів робіт. Кваліфікаційні вимоги, що пред'являються до працівників, визначені в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику та Кваліфікаційному довіднику посад керівників, фахівців і службовців.
Групування трудових ресурсів за рівнем освіти, професій і кваліфікацій і обчислюються на цій основі абсолютні і відносні показники використовуються для організації залучення трудових ресурсів в народне господарство.

 


Данная страница нарушает авторские права?





© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.