Система і правові інститути міжнародного економічного права

На основі системного підходу до розгляду будь-яких суспільних явищ, понять, а також наукових категорій професор В. Ф. Опришко у питанні співвідношення міжнародного економічного права з міжнародним правом переконливо показує, що міжнародне економічне право має своїм базисом норми і принципи загального міжнародного права. При цьому він відзначає, що " міжнародне економічне право перебуває у функціонально-структурних і взаємозумовлених зв'язках з іншими галузями міжнародного права — міжнародним морським правом, міжнародним авторським правом, міжнародним космічним правом і т. п.

Як складова частина міжнародного права міжнародне економічне право може і повинно розглядатися як самостійна правова система, галузь права. Воно має свої складові елементи — підсистеми, які в даному випадку слід називати підгалузями і правовими інститутами" [22]. Серед таких інститутів міжнародного економічного права — міжнародне валютне право, міжнародне торговельне право, міжнародне транспортне право, а також міжнародно-правове регулювання промислового, сільськогосподарського і науково-технічного співробітництва, діяльності транснаціональних корпорацій, захисту інтелектуальної власності.

При розгляді зазначених підгалузей та правових інститутів слід виходити з того, що врегулювання проблем міжнародних економічних відносин на глобальному рівні здійснюється насамперед у межах ООН. Тому в свою чергу методологічно правильним є те, що координація економічної і соціальної діяльності спеціалізованих установ та органів ООН, зокрема з проблем економічного розвитку, світової торгівлі, індустріалізації, освоєння природних ресурсів і т. п., здійснюється через Економічну і соціальну раду.

Розглянемо деякі особливості правових інститутів міжнародного економічного права.

Міжнародне валютне право має особливо важливе значення для розвитку міжнародних економічних зв'язків. Це пов'язано з тим, що співробітництво у валютно-фінансо-

584______________________________________________ Глава 22

вій галузі забезпечує необхідні умови для взаємних валютних розрахунків, платежів, кредитування і т. д.

Основна мета міжнародного валютного права полягає в усуненні перешкод міждержавному руху національних та іноземних засобів платежу (валюти), які заважають зростанню світової торгівлі [23]. Підручники з економічної теорії дають традиційну відповідь на питання, що таке валюта (гроші) — вона визначається " як будь-який товар, що функціонує в ролі засобу обігу, рахункової одиниці і засобу зберігання вартості" [24]. При цьому найфундаментальніша особливість грошей виявляється в тому, що вони є суспільним феноменом: гроші існують не тільки тому, що люди є істотами суспільними, а й тому, що функціонують лише в межах певних суспільних і господарських відносин. Різним структурам суспільної організації відповідають різні грошові системи.

Національній валюті кожної держави відповідає її міжнародна вартість, обумовлена валютним курсом. З приводу валютних цінностей між державами та іншими суб'єктами міжнародного права виникають міжнародні валютні відносини, що і є предметом правового регулювання міжнародного валютного права.