Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Глава 19. нізація ООН (ФАО) та ін. Окрему групу становлять спеціалізовані установи ООН соціального характеру






нізація ООН (ФАО) та ін. Окрему групу становлять спеціалізовані установи ООН соціального характеру. Це Міжнародна організація праці (МОП) і Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ).

Спеціалізовані установи ООН, такі як Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) і Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), прийнято також виділяти в окрему групу установ культурно-гуманітарного характеру.

Всі спеціалізовані установи ООН пов'язані з Організацією за допомогою угод, що затверджуються Генеральною Асамблеєю ООН. Такий характер взаємозв'язку з ООН визначений ст. 63 Статуту. А безпосереднім органом, що уповноважується вступати з будь-якою із спеціалізованих установ ООН в угоди, визначена Економічна і соціальна рада (ЕКОСОР). Вона може погоджувати діяльність спеціалізованих установ за допомогою як консультацій із ними і подання відповідних рекомендацій, так і за допомогою вироблених рекомендацій Генеральній Асамблеї і членам Організації.

Виходячи з поняття " спеціалізованої установи", даного у Статуті ООН, можна виділити чотири основні ознаки, притаманні цим установам ООН:

• міжурядовий характер установчих актів;

• широка міжнародна відповідальність, визначена стату-

том;

• здійснення діяльності в соціально-економічній і гумані-

тарній галузях;

• наявність зв'язку з Організацією Об'єднаних Націй.
Спеціалізовані установи ООН є похідними суб'єктами

міжнародного права. Практика їх діяльності належно відображена у підготовці і прийнятті у 1986 р. Віденської конвенції про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями [8]. Основний принцип співробітництва спеціалізованих установ між собою та з іншими суб'єктами міжнародного права грунтується на договірній нормі права міжнародних організацій. Саме договірна норма є регулятором відносин спеціалізованих установ у системі ООН. Привілеї та імунітети, передбачені для ООН, застосовуються також до їх спеціалізованих установ.


ПРАВО МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ____________________________ 463

Виходячи зі сформованої міжнародної практики, що відповідно відображена в статутах спеціалізованих установ, членство в них можливе одним із двох способів. Перший — це так зване первинне членство, коли держава брала участь у виробленні установчого акта організації і ратифікувала його. Другий спосіб — коли вступ до організації здійснюється шляхом приєднання до її установчого акта (члени, що приєдналися).

Кожна спеціалізована установа має свій внутрішньоорга-нізаційний механізм, що грунтується на її статуті і забезпечує її безперервну діяльність. Але характерним для всіх спеціалізованих установ є наявність вищого органу, що визначає напрям діяльності організації, і виконавчого комітету, що забезпечує її безперервну діяльність між сесіями вищого органу. Як вищі органи, так і виконавчі комітети спеціалізованих установ мають різні найменування. Наприклад, можна назвати такі вищі органи: Конгрес (ВПС, ВМО), Асамблея (ІКАО, ЇМО, ВООЗ), Генеральна конференція (ЮНЕСКО, МОП), Повноважна конференція (МСЕ), Конференція (ФАО). Найменування виконавчих комітетів також різноманітне: Адміністративна рада (МСЕ), Рада (ІКАО, ЇМО, ФАО), Виконавча рада (ВПС) і т. д.

Спеціалізовані установи ООН функціонально, з одного боку, є органами співробітництва держав, з другого — виконують властиві тільки їм основні види діяльності. З-поміж них можна назвати такі, як:

• координація діяльності держав-членів у соціально-еко
номічних галузях міжнародного співробітництва;

• розробка міжнародних конвенцій і регламентів з метою
створення уніфікованих правил і норм для регулювання від
повідного міжнародного співробітництва;

• надання технічної допомоги державам, що розвива
ються;

• інформаційна діяльність;

• наукова діяльність [9].

Зазначений перелік слід назвати основними видами ді
яльності спеціалізованих установ ООН, хоч кожна з них,
безумовно, має свої характерні риси, пов'язані із її специфі
кою, цілями і завданнями.,







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.