Вимоги до змісту курсової роботи

Після затвердження теми курсової роботи студент за погодженням із науковим керівником розробляє план роботи, визначає терміни та складає орієнтований графік написання курсової роботи. Обов’язковим правилом вибору теми є те, що йому має передувати належна теоретична підготовка, тобто відповідне оволодіння необхідним матеріалом із предмету дослідження.

Курсова робота має бути написана відповідно до плану, що роз­робляється студентом. При роботі над обраною темою, студенту необхідно спочатку вивчити підібрані джерела. При цьому доцільно робити виписки у вигляді цитат або вільного переказу окремих положень. Після вивчення необхідної літератури, зібравши достатній матеріал для висвітлення теми, варто приступити до його повної обробки, упорядкування, аналізу та викладу згідно зі складеним планом. Студент повинен виразно, розбірливо, ясно, зрозуміло та логічно висловлювати свої та запозичені з використаних джерел думки. Необхідно, щоб автор при виконанні роботи висловлював власне ставлення до описуваних подій і їх оцінок у зібраній літературі. Тобто при написанні курсової роботи потрібно уникати поверхневого висвітлення, загальних фраз і, особливо, дослівного переписування з використаних джерел. Останнє призведе до негативної оцінки роботи науковим керівником і повернення її на доопрацювання.

Загалом, курсова робота виконується акуратно, грамотно, а основні її положення й ідеї мають бути чітко та правильно сформульовані.

Структурні елементи курсової роботи повинні відповідати встанов­леним вимогам, що детально описані нижче.

Титульний аркуш курсової роботи містить найменування міністерства, вищого навчального закладу, факультету та кафедри, де виконана робота; тему курсової роботи; прізвище, ім’я, по батькові автора; вчене звання, науковий ступінь, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місто і рік виконання. Зразок титульного аркушу наведено в додатку Б.

План подають на початку курсової роботи. Він містить найменування усіх розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів (якщо вони мають заголовки).

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів, а також використані маловідомі скорочення, нові символи, позначення та їх перелік може бути поданий у курсовій роботі у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом. Перелік треба друкувати двома колонками, у яких зліва за абеткою наводять скорочення, а справа – їх детальну розшифровку. Якщо в курсовій роботі спеціальні терміни, позначення, скорочення повторюються менше трьох разів, то такий перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

У вступі розкривається сутність і стан наукової проблеми та її значущість, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження. Далі подають загальну характе­ристику курсової роботи, доводять актуальність теми, де шляхом критич­ного аналізу та порівняння з відомими висвітленнями проблеми обґрунто­вують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної науки, особливо вітчизняної, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, висвітлюють мету та завдання дослідження, наукову цінність одержаних висновків і практичне значення результатів дослідження.

Основна частина складається з розділів і підрозділів (пунктів і підпунктів). Кожен розділ має починатися з нової сторінки. У розділах основної частини подається огляд літератури за темою, виклад загальної методики досліджень, здійснюється теоретичне дослідження та проводяться порівняльні оцінки. Виклад має бути чітким, конкретним, охоплювати лише ті питання, що стосуються теми й органічно з нею пов’язані. У кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів.

У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, що одержані в процесі дослідження, значення для науки та практики проблеми, висвітленої у курсовій роботі. У висновках необхідно наголосити на якісних і кількісних показниках здобутих результатів, викласти рекомендації щодо удосконалення досліджуваного явища чи процесу. У висновках розкриваються методи вирішення проблеми.

Список використаних джерел варто розміщувати за абеткою з наскріз­ною нумерацією в такій послідовності: закони, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, статистичні збірники та звітні матеріали міністерств, відомств, підприємств і організацій, монографії, підручники та посібники (в алфавітному порядку), періодичні видання (в алфавітному порядку).

Додатки містять допоміжний матеріал, що необхідний для повноти сприйняття курсової роботи, який може бути у вигляді схем, графіків або таблиць (якщо вони займають більше половини сторінки).