Землеробство

Завдання підготовки висококваліфікованих спеціалістів полягає в тому, щоб студенти добре володіли теорією і вміло застосовували її на практиці. Тому теоретичні знання, які набувають вони під час навчання, потрібно закріплювати та поглиблювати. Досягається це на лабораторно-практичних заняттях і особливо під час навчальних практик, які є складовою частиною навчального процесу.

Мета навчальної практики. В період виконання програми практики поглибити і закріпити теоретичні знання, набуті студентами під час слухання теоретичного курсу і виконання лабораторних занять з дисципліни “ Технологія виробництва продукції рослинництва. ”

Обсяг і виконання практики. Навчальна практика з землеробства для студентів першого курсу економічного факультету передбачена учбовим планом в обсязі 36 годин і проводиться упродовж 6 днів.

Місце проведення практики- науково-дослідні господарства НУБіП України.

Після виконання програми студенти пишуть і захищають звіти.

За умови успішного захисту навчальна практика зараховується відміткою в заліковій книжці.

Зміст практики. Навчальна практика включає питання, які сприяють студентам набути вміння самостійно розробити заходи щодо раціонального використання земельних угідь та підвищення їх продуктивності. До програми практики входять питання ознайомчого характеру: тип виробничої діяльності господарства (спеціалізація), структура земельних угідь і посівних площ сільськогосподарських культур, система сівозмін обробітку ґрунту, удобрення, заходів контролю забур’янення.Друга частина питань програми носить практичний характер: складання системи сівозмін, розробка системи обробітку ґрунту в полях і сівозміни, вивчення забур’яненості посівів сільськогосподарських культур сівозміни, складання карти забур’яненості полів та розробка системи заходів контролю забур’янення, оцінка якості виконання різних прийомів обробітку ґрунту (бракераж), написання звіту відповідно до виконання роботи за час практики.

Завдання 1. Ознайомлення з об’єктами практики (6 год.)

Користуючись документацією, визначити тип виробничої діяльності господарства (спеціалізацію), ознайомитися з експлікацією земельних угідь і планом трансформації їх (якщо такі є), вивчити за картосхемою план земельного користування господарства, проглянути документи з системи сівозмін (записати схеми чергування культур по всіх типах сівозмін, фактичне розміщення культур по полях у поточному році). Обов’язково проглянути систему удобрення, обробіток ґрунту, заходів контролю забур’янення. Для успішного виконання теми з обробітку ґрунту слід вивчити ґрунтову карту господарства, визначити основні типи ґрунтів, на яких розміщені польові сівозміни, їх характеристику. Ознайомитися з кліматичними умовами господарства (середньорічні показники опадів, температура, вологість повітря і т.д.).

Під час короткої екскурсії по господарству оглянути машини і знаряддя для обробітку ґрунту, внесення гербіцидів і добрив, тракторний парк. По можливості, оглянути кілька видів земельних угідь (сад, пасовища, луки, необроблювальні землі та інші і дати оцінку їх стану).

При ознайомленні обов’язково записати фактичне розміщення культур в кожному полі і на основі даних, які одержані під час ознайомлення з сівозмінами за документами (по ротаційною таблицею, планом переходу), встановити, який рік ротації минає в поточному році.

Необхідні матеріали. План - схема землекористування господарства, ґрунтові карти або матеріали обстеження ґрунтів, схема сівозмін, ротаційні таблиці, книга історії полів, документація на системи обробітку ґрунту, удобрення, захисту рослин, виробничо - фінансовий план, річні звіти.

Самостійна робота. 1. Дати коротку характеристику всіх об’єктів практики, з якими Ви ознайомились.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдання 2. Складання схеми сівозмін

У зв’язку з тим, що сівозміни в господарстві освоєні, кожен студент одержує дані структури посівних площ для нової сівозміни і складає схему чергування культур.

Для цього студенти користуються матеріалом, наведеним у таблиці 2.2. враховуючи останню цифру залікової книжки, студент отримує у викладача завдання, де вказана структура посівних площ та відповідно до неї складає схему сівозміни і заповнює вказану нижче форму:

2.2. Завдання для виконання самостійної роботи студентів

Завдання 3. Вивчення стану забур’яненняпосівів та розробка систем хімічних заходів контролю бур’янів (6 год).

3.1. Визначити фактичний стан забур’яненості посів сільськогосподарських культур у полях сівозміни

Існують різні методи визначення забур’яненості посівів. Найбільш поширеними є окомірний, кількісний і кількісно-ваговий. Облік забур’яненості поля кожен студент повинен провести окомірним і кількісним методами.

Окомірний метод визначення забур’яненості суцільних посівів передбачає використання 4-бальної шкали академіка О.І.Мальцева. Балом 1 оцінюють забур’яненість посіву при наявності поодиноких бур’янів (1% від кількості культурних рослин на одиницю площі). Балом 2 – коли бур’янів мало, але дещо більше, ніж у першому випадку (5-10% від культурних рослин). Балом 3 – коли уже значна кількість бур’янів (25-35%), але вони не переважають над культурними рослинами і не пригнічують їх. Балом 4 –коли бур’янів дуже багато (50% і більше) і вони пригнічують культурні рослини. Під час використання цього методу студент проходить поле, відведене йому для обстеження, по одній або двох діагоналях і спостерігає наявність бур’янів з різних біологічних груп. Зразу ж після кожного проходу від враження, яке склалося, дає окомірну оцінку забур’яненості і в журналі за кожною біологічною групою виставляє оцінку в балах.

Кількісний метод передбачає облік бур’янів за біологічними групами і видами на облікових ділянках. Облікову ділянку виділяють за допомогою рамки відповідного розміру. Для культур суцільного посіву беруть квадратну рамку і розміщують її так, щоб діагональ співпала з одним рядком посівів. Для просапних культур краще використовувати прямокутну рамку. При цьому ширина її повинна бути кратною ширині міжряддя, а довжина довільна. Найменший розмір облікової ділянки в більшості випадків під час обліку малорічних бур’янів повинен бути не менше 0, 25 м, а багаторічних – не менше 3 м. Облік проводять в 10-20 місяцях залежно від розміру поля систематично (по діагоналі через одинакові відстані або рендомізовано).

На кожній обліковій ділянці визначеній, для обстеження поля, студент підраховує кількість бур’янів за видами або біологічними групами і кількість культурних рослин. Дані заносяться в таблицю 3.

3. Забур’яненість посівів... (назва культур)

в полі №.. станом на... (дата обліку)

Забур’яненість посівів – це кількість рослин бур’янів на 1 м², виражена у відсотках відносно до кількості культурних рослин на цій площі.

Після обстеження своїх об’єктів з метою розробки систем заходів контролю забур’янення в полях всієї сівозміни студенти обмінюються одержаними даними про забур’яненість і складають зведену відомість забур’яненості (табл..4).

Повністю оформлені таблиці 3 і 4 є звітним документом студента про виконання цього завдання.

4. Забур’яненість посівів у полях сівозміни станом на.............

(дата складання зведеної відомості)

В графу «в тому числі» можуть бути включені і інші біологічні групи бур’янів, якщо вони зустрічаються під час обстеження (наприклад, дворічні, ефемери, цибулинні, повзучі та інші).

3.2. Скласти карту забур’яненості культур у полях сівозміни

На основі одержаних даних забур’яненості посівів у полях сівозміни кожен студент складає карту забур’яненості полів сівозміни. Складається вона таким чином. На аркуші паперу схематично зображують всі поля сівозміни і проставляють їх нумерацію та зазначають культуру. В правому нижньому куті кожного поля викреслюють коло діаметром не менше 1 см і ділять обмежену площу на 2-3 нерівновеликі сектори. Потім з даних таблиці 4 виділяють 3-4 біологічних групи бур’янів, які найбільше зустрічаються в посівах. В контурі кожного поля умовними позначеннями або відповідним кольором позначають переважаючу біологічну групу бур’янів і під кружечком проставляють відсоток забур’яненості. Далі в кожному секторі

5. Система хімічних заходів контролю забур’янення в полях сівозміни

позначають останні 2-3 групи бур’янів і також визначають відсоток забур’яненості.

Для цих біологічних груп проставляють і бал забур’яненості, визначений окомірним способом. Для зручності відсоток забур’яненості і бальну оцінку записують у вигляді дробу: в чисельнику – відсоток забур’яненості, в знаменнику – бал забур’яненості і певною біологічною групою бур’янів.

3.3. Розробити систему хімічних заходів контролю бур’янів у полях сівозміни

На основі одержаних даних про забур’яненість посівів сільськогосподарських культур студенти розробляють систему застосування гербіцидів у полях сівозміни. При цьому обов’язково слід звернути увагу на післядію окремих гербіцидів. Систему застосування гербіцидів подають у вигляді таблиці (табл.5).

Після розробки проекту системи хімічних заходів контролю забур’янення студенти складають відомість потреби в гербіцидах на всю площу сівозміни.

Завершальним етапом виконання завдань цієї теми є ознайомлення з практичним внесенням гербіцидів на дослідних ділянках або на виробничих посівах сільськогосподарських культур.

Необхідні матеріали: рамки для обліку бур’янів, лінійки, олівці.

Самостійна робота. 1. Розробити систему хімічних заходів контролю забур’янення, користуючись формою таблиці 5.

Завдання 4. Система обробітку ґрунту в полях сівозміни та агрономічна оцінка якості його проведення (бракераж) - (6 год.).

4.1. Розробити систему обробітку ґрунту в сівозміні

Склавши схему сівозміни, кожен студент розробляє для неї систему обробітку ґрунту. При цьому слід враховувати біологічні особливості культури, для якої складають систему, час збирання попередника, стан вологості ґрунту, тип забур’яненості, тип ґрунту, агрохімічні та агрофізичні його властивості.

Самостійна робота. 1. Користуючись прикладами, наведеними в таблицях 6, 7, 8, скласти систему основного, передпосівного та післяпосівного обробітку ґрунту в полях сівозміни

6. Система основного обробітку ґрунту польової сівозміни № 1 (приклад)

7. Система передпосівного обробітку ґрунту польової сівозміни № 1 (приклад)

8. Система післяпосівного обробітку ґрунту польової сівозміни № 1 (приклад)