Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
ВИСНОВКИ. Підбиваючи підсумок вищевикладеному, можна зробити наступні висновки.
|
|
Підбиваючи підсумок вищевикладеному, можна зробити наступні висновки.
Доказування являє собою діяльність із збирання, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження. Докази – це фактичні дані, отримані у передбаченому кримінальному процесуальному законодавстві порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Розглядаючи поняття «доказ» та поняття «джерело доказу» вважаємо, що вони органічно пов’язані між собою, знаходяться в тісній взаємодії. Звертаємо й увагу на те, що розробники КПК України належне місце відвели таким джерелам доказів, як документ та висновок експерта, але викладені норми потребують подальшого вивчення та вдосконалення, що, безумовно, сприятиме належним процесуальним можливостям як на досудовому розслідуванні, так і в судових провадженнях при вирішенні справи по суті. Слід констатувати, що комплексні наукові дослідження проблем, пов’язаних з досліджуваними в роботі джерелами доказів у кримінальному процесі за часів незалежності України відсутні, а правове регулювання має низку проблем. Особливої актуальності ці питання набувають сьогодні, коли активно впроваджуються положення нового Кримінального процесуального кодексу України.
Висновок експерта як окреме джерело доказів в кримінальному судочинстві повинен відповідати як загальним правовим вимогам, які висуваються кримінальним процесуальним законодавством до доказів (належність, допустимість, достовірність), так і володіти особливими ознаками, які випливають з найбільш суттєвих особливостей форми і змісту висновку експерта.
У зв'язку з особливостями отримання висновку експерта, складності і довготривалості проведення експертизи, вимога про належність висновку експерта повинна складатися з трьох обов'язкових ознак: інформаційності, суттєвості та значимості.
Для визнання документів доказами у кримінальному провадженні необхідно перевірити та оцінити: їх процесуальну форму з точки зору належного суб’єкта, правомочного проводити процесуальні дії, спрямовані на отримання відповідних доказів; належність джерела відомостей, що становлять зміст документів; належність процесуальних дій, які проводяться для отримання доказів; порядок проведення процесуальних дій, що застосовувались як засоби отримання документів.
Таким чином, необхідно виокремити такі вимоги, що пред’являються до документів як доказів у кримінальному провадженні:
– інформація, що зафіксована в документах, повинна мати значення для кримінального провадження (ст. 91 КПК України);
– документи повинні містити дані, носії яких відомі і можуть бути перевіреними, необхідні реквізити, дату, місце складення та реєстрації і джерело інформації;
– наявні дані про те, яким чином документ потрапив до матеріалів провадження;
– дотриманий визначений у КПК України порядок отримання документів та встановлення наявності чи відсутності фактів і обставин, які мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню.
Отже, визнання доказів допустимими, достовірними та достатніми означає реалізацію їх як засобів встановлення наявності чи відсутності обставин, що підлягають доказуванню під час здійснення кримінального провадження, а також інших обставин, які мають значення у кримінальному провадженні. Відтак, особливого значення набуває аналіз визначення достатності кримінальних процесуальних доказів та їх подальші наукові розробки.
Список використаних джерел:
Нормативна література:
1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254
2. Кримінальний процесуальний кодекс України: затверджений Закон України від 13.04.2012 № 4651-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17
3. Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 № 2135-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2135-12
4. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням СБУ щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 62 Конституції України від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-11
5. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням СБУ щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 62 Конституції України від 20 жовтня 2011 року №12-рп/2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-11
6. Пленуму ВСУ «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» № 8 від 30 травня 1997 [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-97
7. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0705-98
Спеціальна література:
8. Абрамова В. Класифікація помилок судового експерта при проведенні експертиз [Текст] / В. Абрамова // Вісник Академії правових наук України: Зб. наук. праць. 1993-2004. – № 2. - С. 186-197.
9. Ахтирська Н.М. Судова експертиза: порівняльний аналіз правового регулювання призначення та використання її результатів [Текст] / Н.М. Ахтирська // Адвокат. – 2007. – № 8. – С. 3-7.
10. Басай В.Д. Актуальні проблеми кримінального процесу та криміналістики [Текст]: Навчальний посібник для підготовки магістрів-правознавців. / Міністерство освіти і науки України. – Івано-Франківськ.: “Плай”, 2002. – 198 с.
11. Белкин А.Р. Теория доказывания [Текст]: Науч.-метод. пособие / А.Р. Белкин. – М.: НОРМА, 1999. – 429 с.
12. Бондаренко О.О. Процесуальний стан експерта у кримінальному судочинстві [Текст] / О.О. Бондаренко // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – Вип.9. – C. 299-306.
13. Борисевич Г. Я. Документы как доказательства в российском уголовном процессе [Текст] / Г. Я. Борисевич // Вестник Пермского университета. Сер.: Юридические науки. - 2012. - Вып. 1 (15). - С. 202-216.
14. Бочаров Д.О. Доказування у правозастосовчій діяльності: загальнотеоретичні питання [Текст]: автореф. дис.... канд. юрид. наук / Д.О. Бочаров; Нац. юрид. академія України ім. Я. Мудрого. – Х., 2007. – 20 с.
15. Клименко Н. І. Щодо інституту конкурентної (альтернативної) експертизи [Текст]/ Н. І. Клименко // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2011. – Випуск 11. – С. 211-216.
16. Коваленко Є.Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України [Текст]: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 632 с.
17. Кокорев Л.Д. Уголовный процесс: доказательства и доказывание [Текст]/ Л.Д. Кокорев, Н.П. Кузнецов. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1995. – 272 с.
18. Кримінальний процес [Текст]: підруч. / за заг. ред. В.В. Коваленка, Л.Д. Удалової, Д.П. Письменного. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – 544 с.
19. Кримінальний процес [Текст]: підруч. / Ю.М. Грошевий, В.Я. Тацій, А.Р. Туманянц та ін.; за ред. В.Я. Тація, Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної, О.Г. Шило. – Х.: Право, 2013. – 824 с.
20. Кримінальний процесуальний кодекс України [Текст]: Науково-практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова, Т. 2. - X.: Право, 2012. - 664 с.
21. Кримінальний процесуальний кодекс України [Текст]: наук.-практ. коментар / С. В. Ківалов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарченко. – Х.: Одісей, 2013. – 1104 с.
22. Кримінальний процесуальний кодекс України [Текст]: наук.-практ. коментар. Т. 1 / [О.М. Бандурка, Є.М. Блажівський, Є.П. Бурдоль та ін.]; за заг. ред. В.Я. Тація та ін. – Х.: Право, 2012. – 768 с.
23. Кримінально-процесуальне право України [Текст]: підручник / за заг. ред. Ю. П. Аленіна. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – 816 с.
24. Михеєнко М.М. Доказування і докази в кримінальному процесі [Текст] / М.М. Михеєнко // Антологія української юридичної думки: В 10 т. 2002. Юридична наука радянської доби: Т. 9. – 2004. – С. 698-705.
25. Моїсєєв О. Шляхи вдосконалення висновку експерта [Текст] / О. Моїсеєв // Вісник Академії правових наук України. 2004. – № 4. – С.191-197.
26. Молдован А.В. Забезпечення обвинуваченому права на захист у кримінальному процесі Федеративної Республіки Німеччини та України (порівняльно-правове дослідження) [Текст]: Монографія. – К., 2004. – 132 с.
27. Павлюк В.В. Документи в кримінальному провадженні [Текст] // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. - № 2. – 2013. – с. 284-287.
28. Пинхасов В.И. Проблемы борьбы с подлогами документов: Автореф. дис... докт. юрид. наук. — М., 1970. — 192 с.
29. Присяжнюк Т.І. Коментар змін від 9 вересня 2004 року до Закону України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 року [Текст] // Законодавство України: Науково-практичні коментарі: Юридичний журнал. – 2004. – № 12. – С.40-44.
30. Рогатинська Н.З. Значення висновку експерта як джерела доказів у кримінальному процесі України [Текст] / Н.З. Рогатинська // Держава і право: Юридичні і політичні науки. – 2009. – Вип. 46. – С. 479-484.
31. Романюк Б. «Правова» експертиза у кримінальному процесі [Текст] / Б.Романюк// Вісник прокуратури. – 2003. – № 10. – C. 102-104.
32. Романюк Б.В. Сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних знань у досудовому слідстві [Текст]: Монографія. – К., 2002. – 196 с.
33. Селіванов А.О. Проблема запровадження в судовий процес правової експертизи [Текст] / А.О. Селіванов // Право України. – 2002. – №8. – C. 32-34.
34. Селіванов А.О. Судова правова експертиза – шлях до істини в правосудді [Текст]/ А.О. Селіванов // Право України. – 2003. – №5. – C. 22-28.
35. Сівочек С. М. Оцінка джерел доказів у кримінальному процесі: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09 / С. М. Сівочек; Нац. академія внутр. справ України МВС України. – К., 2003. – С. 8.
36. Сливоцька Н.Р. Правова експертиза як доктринальне тлумачення у вдосконаленні кримінального судочинства [Текст]/ Н.Р. Сливоцька // Правова держава в дослідженнях правників-початківців: Матер. 11-ої Міжнар. наук.-практ. конф. 22-23 травня 2009 р. – С. 404-408.
37. Слободзян А. Документ як джерело доказів у кримінальному провадженні [Текст]/ А. Слободзян// Науковий часопис Національної академії прокуратури України. – 2014. – №1. – С. 184–190.
38. Соколова Я. Призначення і проведення судових експертиз [Текст] / Яна Соколова // Вісник прокуратури. – 2008. – № 10. – С. 92-97.
39. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса [Текст] / М.С. Строгович. – М.: Наука, 1968. – 470 с.
40. Уголовный процесс [Текст]: Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция» / Под ред. В. П. Божьева. 3-е изд., испр. и доп. – М.: Спарк, 2002. – 704 с.
41. Цимбал М.Л. Проблеми нормативно-правового регулювання судово-експертної діяльності на сучасному етапі судово-правової реформи [Текст] // Держава і право: Юридичні і політичні науки: Зб. наук. праць. – 2001. – № 11. – C. 426-428.
42. Шишкин В.С. Особенности протоколов следственных и судебных действий как документаль-ного вида доказательств [Текст] / В.С. Шишкин// Вектор науки Тольяттинского государственного университета. – 2010. – №3. – С. 230–232.
[1] Хмыров А. А. Некоторые вопросы теории и практики применения косвенных доказательств в расследовании преступлений / А. А. Хмыров // Сов. гос. и право. – 1965. – № 2. – С. 93-101.
[2] Проблемы доказательств в советском уголовном процессе / Г. Ф. Горский, Л. Д. Кокорев, П. С. Элькинд. – Воронеж: Изд‑ во Воронеж. ун-та, 1978. – С. 101-102.
[3] Михеєнко М.М. Доказування і докази в кримінальному процесі / М.М. Михеєнко // Антологія української юридичної думки: В 10 т. 2002. Юридична наука радянської доби: Т. 9. – 2004. – С. 699.
[4] Кримінальний процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар / Відп. ред.: С. В. Ківалов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарченко. – Х.: Одісей, 2013. – С. 223.
[5] Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса / М.С. Строгович. – М.: Наука, 1968. – С. 288-289.
[6] Белкин Р.С. Теория доказывания: научно-метод. пособие / Р.С. Белкин. – М.: Норма, 1999. – С. 10.
[7] Кримінально-процесуальне право України: підручник / за заг. ред. Ю. П. Аленіна. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2009. – С. 246.
[8] Кокорев Л.Д. Уголовный процесс: доказательства и доказывание / Л.Д. Кокорев, Н.П. Кузнецов. – Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1995. – С. 109.
[9] Бочаров Д.О. Доказування у правозастосовчій діяльності: загальнотеоретичні питання: автореф. дис.... канд. юрид. наук / Д.О. Бочаров; Нац. юрид. академія України ім. Я. Мудрого. – Х., 2007. – С. 6.
[10] Сівочек С. М. Оцінка джерел доказів у кримінальному процесі: автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.09 / С. М. Сівочек; Нац. академія внутр. справ України МВС України. – К., 2003. – С. 8.
[11] Уголовный процесс: Учебник для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция» / Под ред. В. П. Божьева. 3-е изд., испр. и доп. – М.: Спарк, 2002. – С. 333.
[12] Басай В.Д. Актуальні проблеми кримінального процесу та криміналістики: Навчальний посібник для підготовки магістрів-правознавців. / Міністерство освіти і науки України. – Івано-Франківськ.: “Плай”, 2002. – С. 198.
[13] Молдован А.В. Забезпечення обвинуваченому права на захист у кримінальному процесі Федеративної Республіки Німеччини та України (порівняльно-правове дослідження): Монографія. – К., 2004. – С. 132.
[14] Романюк Б. «Правова» експертиза у кримінальному процесі // Вісник прокуратури. - 2003. - № 10. ─ C. 102.
[15] Сливоцька Н.Р. Правова експертиза як доктринальне тлумачення у вдосконаленні кримінального судочинства / Н.Р. Сливоцька // Правова держава в дослідженнях правників-початківців: Матер. 11-ої Міжнар. наук.-практ. конф. 22-23 травня 2009 р. - С. 405.
[16] Селіванов А. Проблема запровадження в судовий процес правової експертизи // Право України. - 2002. - №8. ─ C. 32.
[17] Ахтирська Н.М. Судова експертиза: порівняльний аналіз правового регулювання призначення та використання її результатів // Адвокат. - 2007. - № 8. - С. 5.
[18] Бондаренко О.О. Процесуальний стан експерта у кримінальному судочинстві // Вісник Університету внутрішніх справ. - 1999. - Вип. 9. - C. 301.
[19] Присяжнюк Т.І. Коментар змін від 09 вересня 2004 року до Закону України " Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 року // Законодавство України: Науково-практичні коментарі: Юридичний журнал. - 2004. - № 12. - С. 40.
[20] Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова, Т. 2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://pidruchniki.ws/1967031849192/pravo/zmagalnist_storin_svoboda_podanni_nimi_sudu_svoyih_dokaziv_dovedenni_pered_sudom_perekonlivo#973
[21] Клименко Н. І. Щодо інституту конкурентної (альтернативної) експертизи / Н. І. Клименко // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2011. – Випуск 11. – С. 214.
[22] Соколова Я. Призначення і проведення судових експертиз // Вісник прокуратури. - 2008. - № 10. - С. 93.
[23] Бондаренко О.О. Процесуальний стан експерта у кримінальному судочинстві // Вісник Університету внутрішніх справ. – 1999. – Вип. 9. – C. 299.
[24] Рогатинська Н.З. Значення висновку експерта як джерела доказів у кримінальному процесі України / Н.З. Рогатинська // Держава і право: Зб. наук. праць. - 2009. - Вип. 46. - С. 482.
[25] Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова, Т. 2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://pidruchniki.ws/1967031849192/pravo/zmagalnist_storin_svoboda_podanni_nimi_sudu_svoyih_dokaziv_dovedenni_pered_sudom_perekonlivo#973
[26] Моїсєєв О. Шляхи вдосконалення висновку експерта // Вісник Академії правових наук України: Зб. наук. праць. 1993- 2004. - № 4. - С. 193.
[27]Абрамова В. Класифікація помилок судового експерта при проведенні експертиз // Вісник Академії правових наук України: Зб. наук. праць. - 1993-2004. - № 2. - С. 186-197.
[28] Цимбал М.Л. Проблеми нормативно-правового регулювання судово-експертної діяльності на сучасному етапі судово-правової реформи // Держава і право: Зб. наук. праць. - 2001. - № 11. - C. 426.
[29] Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. / за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова, Т. 2. - X.: Право, 2012. - 641с.
[30] Образцов В.А., Андреев С. В. Документ как элемент системы предмета и средств доказывания (опыт сравнительного анализа) // Южноуральские криминалистические чтения: Межвузовский сборник научных трудов. — Уфа, 2001. — Вып. 9. — С. 5.
[31] Пинхасов В.И. Проблемы борьбы с подлогами документов: Автореф. дис... докт. юрид. наук. — М., 1970. — С. 4.
[32] Борисевич Г. Я. Документы как доказательства в российском уголовном процессе // Вестник Пермского университета. Сер.: Юридические науки. - 2012. - Вып. 1 (15). - С. 202.
[33] Коваленко Є.Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України: Підручник. - К.: Юрінком Інтер, 2006. – с. 551.
[34] Кримінальний процес: підруч. / за заг. ред. В.В. Коваленка, Л.Д. Удалової, Д.П. Пи-сьменного. – К.: Центр учбової літератури, 2013. – с. 136.
[35] Кримінальний процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар. Т. 1 / [О.М. Бандурка, Є.М. Блажівський, Є.П. Бурдоль та ін.]; за заг. ред. В.Я. Тація та ін. – Х.: Право, 2012. – с. 295.
[36] Кримінальний процес: підруч. / Ю.М. Грошевий, В.Я. Тацій, А.Р. Туманянц та ін.; за ред. В.Я. Тація, Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної, О.Г. Шило. – Х.: Право, 2013. – с. 216.
[37] Шишкин В.С. Особенности протоколов следственных и судебных действий как документаль-ного вида доказательств // Вектор науки Тольяттинского государственного университета. – 2010. – №3. – С. 231.
[38] Кримінальний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар/ відп. ред.: С.В. Ківалов, С.М. Міщенко, В.Ю. Захарченко. – Х.: Одіссей, 2013. – с. 257.
|
|