Завдання_12 додаток_1

Сьогодні багато говорять про те, що Інтернет виник на кошти Управління перспективних розробок Міністерства оборони США (DARPA - Defense Advanced Research Project Agency). Була, нібито, у Міністерства Оборони потреба пов'язати між собою науково-дослідні центри та найбільші університети, щоб вчені, які займаються важливими проблемами, могли оперативно обмінюватися документацією та інформацією. Називається і дата, коли ця чудова подія відбулася - приблизно восени 1969 року. Так що зовсім недавно світ міг справляти тридцятиріччя Інтернету.

Проте ні в Пентагоні (нібито творця Інтернету), ні в інших відповідальних організаціях з цього приводу ніяких урочистостей відзначено не було. Цікаво, до чого б це?

А справа в тому, що ніяких «Інтернет» Міністерство оборони США не створювало і не фінансувало, а роль його агентства DARPA була зовсім не тією, яку йому нині приписують. Ми можемо тільки дивуватися, як швидко народжуються легенди і міфи. Минуло всього три десятиліття, а створення Інтернету вже овіяне легендами. Цікаво відзначити, що всього лише десять років тому, коли Інтернет ще не був у всіх «на слуху», ніяких міфів щодо його народження не існувало. Тоді все було просто і зрозуміло. У ті роки фальсифікатори історії ще не доклали до цієї справи руку.

Давайте розберемося, що до чого, і з'ясуємо, як же насправді з'явився Інтернет, і чим насправді займалося агентство DARPA. А за одним з'ясуємо, ким, коли і навіщо була придумана «солодка казка» про мудру прозорливості Міністерства оборони СШA для наївних американських обивателів.

Зайнятися дослідженнями народження Інтернету нас спонукала природна недовірливість. Ті, хто знають, як розвивалася наука в XX столітті, ніколи не повірять, що Міністерство оборони США (або яке-небудь інше Міністерство оборони) може вкласти мільярди доларів, щоб вченим стало зручно працювати. У житті так не буває. Ніколи жоден уряд світу не допустить, щоб учасники стратегічних проектів вільно розгулювали де хочуть і контактували з ким попало. Тим більше ніхто не буде витрачати гроші на те, щоб зробити ці контакти більш зручними. Так навіщо ж Міністерству оборони США спало на думку вкладати гроші в створення зручних умов для колективної роботи вчених, розкиданих по університетам США?

Відповідь на це питання проста. Нічого Управління перспективних розробок не впроваджували і нічого не фінансувала. Воно займалося не впровадженням, а контролем за впровадженням комп'ютерних мереж у цивільній сфері, що до кінця 60-х років стало вже невідворотним. Нічого Пентагон не фінансував крім контролю. Більш того, у 1969 р. вже нічого й не треба було впроваджувати, оскільки все вже було давно впроваджене там, де це дійсно було потрібно. Мова йшла тільки про контроль над тим, щоб «Очкарики» не впровадили чого-небудь зайвого і, навпаки, щоб вчасно перехопити у них ідеї, на які тим доведеться натрапити. Ось на це насправді і йшли гроші Міністерства оборони США.