Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Частину третю виключено.






Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає порядок касаційного оскарження судових рішень і встановлює строк для реалізації права на таке оскарження, а також наслідки його недотримання.

2. Стаття обмежує можливість касаційного оскарження судового рішення строком, після завершення якого судове рішення у справі має залишатися стабільним.

Порядок касаційного оскарження

3. Касаційну скаргу належить подавати безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України. " Безпосередньо" не означає, що особа не може надіслати її поштою. Йдеться про те, що на відміну від апеляційного провадження немає потреби подавати скаргу через адміністративний суд, що вирішив справу, оскільки касаційне оскарження ніяким чином уже не впливає на набрання законної сили судовим рішенням: рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

4. Касаційна скарга і додатки до неї повинні відповідати вимогам статті 214 КАСУ.

Строк касаційного оскарження

5. Строк касаційного оскарження становить один місяць після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції (тобто з моменту проголошення), а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАСУ - з дня складення постанови в повному обсязі. У частині другій коментованої статті визначено, що касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Цей Кодекс визначає винятки не щодо строку, а щодо судових рішень, на які може бути подано скаргу (див. статтю 211 КАСУ).

Наслідки пропущення строку касаційного оскарження

6. Пропущення строку, встановленого для подання касаційної скарги, є перешкодою для касаційного перегляду, окрім випадків, коли суд касаційної інстанції (у колегіальному складі) за заявою особи, яка її подала, визнав поважними причини пропущення таких строків і поновив строк на оскарження (стаття 102 КАСУ). Заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції розглядає за умови надходження касаційної скарги.

Згідно з частиною третьою статті 214 КАСУ за відсутності заяви (клопотання) про поновлення такого строку суддя-доповідач ще на етапі вирішення питання про відкриття касаційного провадження своєю ухвалою повертає касаційну скаргу, подану після закінчення строку на касаційне оскарження.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 213. Вимоги до касаційної скарги

1. Касаційна скарга подається в письмовій формі.

2. У касаційній скарзі зазначаються:

1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;

2) ім'я (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, та осіб, які беруть участь у справі, а також їх номери засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3) судові рішення, що оскаржуються;

4) обґрунтування вимог особи, що подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає порушення норм матеріального чи процесуального права;

5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції;

6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу;

7) перелік матеріалів, які додаються.

 

3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

4. Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження.

5. До касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття стандартизує форму і структуру касаційної скарги - містить перелік елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом касаційної інстанції питання про відкриття касаційного провадження в адміністративній справі.

Форма касаційної скарги

2. Касаційна скарга подається лише у письмовій формі (частина перша коментованої статті), тобто виготовлена на аркуші (аркушах) паперу рукописним або друкарським способом. Цей документ викладається державною мовою (або з перекладом на державну мову).

Структура касаційної скарги і додатки до неї

3. У касаційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції, до якого подається касаційна скарга (Вищий адміністративний суд України);

2) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи або повне найменування юридичної особи чи органу, які подають скаргу, а також тих, які беруть участь у справі, їхня поштова адреса, а також номер телефону, факсу тощо, адреса електронної пошти, якщо такі є (ці реквізити необхідні суду для направлення кореспонденції, зокрема копій ухвали про відкриття касаційного провадження, а номери засобів зв'язку чи адреса електронної пошти можуть бути потрібні для здійснення термінових викликів чи повідомлень), одночасно бажано також зазначити процесуальний статус осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, треті особи, представники), хоча законом цього і не вимагається;

3) реквізити рішень суду першої і (або) апеляційної інстанції, що оскаржується (принаймні необхідно зазначити назву судових рішень, найменування адміністративних судів, що їх ухвалили, номер справи, дати ухвалення; ця інформація необхідна суду касаційної інстанції для того, щоб витребувати справу);

4) обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу (у такому обґрунтуванні обов'язково слід навести мотиви, чому особа вважає оскаржені судові рішення незаконними, тобто в чому полягає порушення норм права, що потягло за собою неправильне вирішення справи чи питання; тут не можна посилатися на неправильність встановлення обставин у справі, їхню доведеність чи недоведеність, оскільки суд касаційної інстанції з'ясовує лише питання права);

5) вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції (тобто прохання особи про бажане для неї рішення суду касаційної інстанції відповідно до статті 223 КАСУ);

6) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає касаційну скаргу (це можуть бути вмотивовані клопотання про: поновлення строку на касаційне оскарження, зупинення виконання оскаржених рішень, проведення касаційного розгляду у судовому засіданні з участю особи, яка подає скаргу, тощо; ці клопотання можуть бути викладені також окремими заявами, що додаються до касаційної скарги; за відсутності клопотання про проведення касаційного розгляду у судовому засіданні з участю особи касаційний розгляд відбувається у письмовому провадженні);

7) перелік матеріалів, які додаються (довіреність на представництво, квитанція про сплату судового збору, копії касаційної скарги для інших осіб, які беруть участь у справі, копії оскаржених судових рішень тощо).

8. Якщо касаційну скаргу подає представник, то у ній (як правило, після зазначення інформації про особу, яка бере участь у справі і в інтересах якої подається скарга) слід зазначити прізвище, ім'я, по батькові представника, його поштову адресу, а також номер телефону, факсу тощо, адресу електронної пошти, якщо такі є.

9. Наприкінці касаційна скарга має бути підписана особою, яка її подає, або її представником (частина четверта коментованої статті), із зазначенням дати підписання.

Якщо касаційну скаргу підписав представник, то одночасно з нею подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника згідно із статтею 58 КАСУ, незалежно від того, чи цей документ подавався раніше. Замість оригіналу такого документа до заяви може бути додана і належним чином засвідчена копія. Зазначені документи необхідні, оскільки суд касаційної інстанції при вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження перевіряє повноваження представника, а матеріали адміністративної справи у нього відсутні.

10. До касаційної скарги має бути доданий документ (квитанція, платіжне доручення) про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 розділу VII " Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір за подання касаційної скарги фізичною чи юридичною особою, суб'єктом владних повноважень становить 0, 2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 гривні 40 копійок (підпункт " б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України " Про державне мито"). Підпункт 3 пункту 3 розділу VII " Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ при цьому не застосовується, оскільки касаційна скарга не містить майнових вимог про стягнення грошових коштів. В адміністративному судочинстві при сплаті судового збору застосовуються пільги, надані на підставі статей 4 і 5 Декрету Кабінету Міністрів України " Про державне мито".

11. До касаційної скарги також обов'язково необхідно додавати копії оскаржених рішень судів першої і апеляційної інстанції, оскільки суд касаційної інстанції повинен мати можливість вирішити питання про зупинення виконання оскарженого рішення і до одержання матеріалів справи від адміністративного суду, де вона знаходиться.

12. Принцип змагальності передбачає право ознайомлення із касаційною скаргою інших осіб, які беруть участь у справі, тому до касаційної скарги слід додати її копії відповідно до кількості таких осіб (частина п'ята коментованої статті), а також бажано приєднати копії доданих до неї письмових матеріалів у такій же кількості.

Наслідки недотримання вимог до касаційної скарги

13. Якщо особа не дотримала якоїсь із вимог до касаційної скарги, зазначених у коментованій статті, і відсутність певної інформації не дає можливості суду вирішити питання про відкриття касаційного провадження, суд залишає касаційну скаргу без руху і пропонує особі виправити виявлені недоліки (див. частину шосту статті 214 і статтю 108 КАСУ).

Відмінність від попереднього регулювання

14. Перша редакція коментованої статті не передбачала необхідності зазначати у касаційній скарзі контактну інформацію щодо всіх осіб, які беруть участь у справі, а також додавати до неї копії оскаржених судових рішень. Так само від представника не вимагалося документа на підтвердження його повноважень, якщо такий документ був у матеріалах справи. Відсутність таких вимог до касаційної скарги та додатків до неї у багатьох випадках перешкоджала судді-доповідачу вирішувати питання щодо відкриття касаційного провадження, готувати справу до касаційного розгляду до того часу, як справа надійде від адміністративного суду, де вона знаходилася. Тому додержання строків на вчинення цих дій було малореальним.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 214. Прийняття касаційної скарги судом касаційної інстанції

1. Касаційна скарга реєструється у день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, встановленому частиною третьою статті 151 цього Кодексу, та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу.

2. Отримавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 213 цього Кодексу, суддя-доповідач у дводенний строк вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, та витребовує справу, яка має бути надіслана до суду касаційної інстанції протягом п'яти днів з дня отримання відповідної ухвали.

3. До касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

4. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Незалежно від поважності причини пропуску строку касаційного оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту набрання оскаржуваним судовим рішенням законної сили.

5. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі також у випадках, якщо:

1) справа не підлягає касаційному розгляду у порядку адміністративного судочинства;

2) справа не переглядалася в апеляційному порядку;

3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме судове рішення;

4) є ухвала про відмову у задоволенні касаційної скарги цієї особи або про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на це саме судове рішення;

5) касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

6. Копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає дії, які вчиняються в адміністративному суді касаційної інстанції, після надходження касаційної скарги. Зокрема, стаття у загальному вигляді регламентує порядок вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження.

2. Стаття спрямована на забезпечення неупередженого розподілу судових справ в адміністративному суді касаційної інстанції та на відкриття касаційного провадження за відсутності перешкод для цього.

Реєстрація і розподіл справ в адміністративному суді касаційної інстанції

3. Касаційна скарга, що надійшла до адміністративного суду касаційної інстанції, реєструється в день її надходження до адміністративного суду касаційної інстанції у відповідному підрозділі апарату суду. Не пізніше наступного робочого дня після реєстрації апарат суду повинен передати скаргу разом із усіма доданими матеріалами судді-доповідачу, який визначається у порядку черговості, встановленому з урахуванням спеціалізації суддів, розрахункових норм часу, необхідного для розгляду справ, і поправних коефіцієнтів до них.

Вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження

4. Суддя-доповідач не пізніше п'яти днів після одержання ним касаційної скарги повинен вирішити питання щодо відкриття касаційного провадження.

5. Якщо касаційну скаргу подано без додержання встановлених статтею 213 КАСУ вимог щодо форми, структури касаційної скарги та додатків до неї або не сплачено судовий збір у належному розмірі чи відсутнє підтвердження про це, суддя-доповідач постановляє ухвалу про залишення скарги без руху. В ухвалі суддя-доповідач вказує на недоліки касаційної скарги, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків. Якщо недоліки не будуть усунуті у встановлений строк, суддя-доповідач постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги (частина шоста коментованої статті).

Якщо особа подала касаційну скаргу з пропущенням строку касаційного оскарження, суддя-доповідач постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги у разі відсутності заяви (клопотання) особи, яка її подала, про поновлення цього строку. Пропущення строку касаційного оскарження за наявності заяви (клопотання) про його поновлення не є перешкодою для відкриття касаційного провадження, але суд касаційної інстанції (але вже у колегіальному складі) може залишити касаційну скаргу без розгляду за відсутності поважних причин пропущення цього строку (частина третя статті 212 КАСУ).

За аналогією із процесом у суді першої інстанції (стаття 108 КАСУ) суддя-доповідач своєю ухвалою повертає касаційну скаргу також, якщо:

1) особа, яка її подала, до відкриття касаційного провадження подала заяву про відкликання касаційної скарги;

2) касаційну скаргу подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності;

3) касаційну скаргу від імені особи, яка бере участь у справі, подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

6. За частиною четвертою коментованої статті суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо:

1) справа не підлягає касаційному розгляду за правилами адміністративного судочинства (наприклад, оскаржено судове рішення, яке не може бути предметом касаційного оскарження відповідно до статті 211 КАСУ; також ця підстава була важливою для перехідного періоду, коли багато рішень у справах, розглянутих за правилами цивільного чи господарського судочинства, після набрання чинності КАСУ помилково оскаржувалися за правилами адміністративного судочинства);

2) справа не переглядалася в апеляційному порядку (суд касаційної інстанції не може переглядати рішення суду першої інстанції, якщо воно не було предметом оскарження і перегляду у суді апеляційної інстанції);

3) є ухвала про закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою цієї особи від касаційної скарги на це саме судове рішення (тобто відмова особи від касаційної скарги і закриття у зв'язку з цим провадження відповідно до статті 218 КАСУ перешкоджає цій особі повторно звернутися з касаційною скаргою на те рішення, що вона оскаржувала раніше);

4) є ухвала про відхилення касаційної скарги цієї особи (залишення касаційної скарги без задоволення) або про відмову їй у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на це саме судове рішення (ця підстава не повинна застосовуватися, коли суд касаційної інстанції спочатку відмовив у відкритті касаційного провадження через те, що справу не було переглянуто в апеляційному порядку, а потім цю справу все-таки було переглянуто в апеляційній інстанції);

За аналогією зі статтею 109 КАСУ суддя-доповідач постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження також, якщо наступила смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулися із касаційною скаргою, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

7. У разі залишення касаційної скарги без руху копія ухвали про це направляється особі, яка подала касаційну скаргу. Якщо ж касаційну скаргу буде повернуто або буде відмовлено у відкритті касаційного провадження, особі, яка подавала касаційну скаргу, суд направляє копію ухвали про це разом з доданими до скарги матеріалами, але касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції і зберігається разом з відповідною ухвалою. Інші особи, які беруть участь у справі, про такі судові рішення не повідомляються, оскільки касаційне провадження не розпочалося.

8. За відсутності зазначених вище перешкод суддя-доповідач постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження й одночасно витребовує адміністративну справу з адміністративного суду, в якому вона знаходиться.

Попереднє регулювання

9. Перша редакція коментованої статті не передбачала чітких підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, а тому вимагала застосування за аналогією правил, встановлених у суді першої інстанції, чого виявилося недостатньо. У чинній редакції переважно усунуто зазначені прогалини, а також збільшено строк для вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження з трьох до п'яти днів, виходячи з того, що навантаження на суд касаційної інстанції виявилося більшим, ніж очікувалося спочатку.

2. Строки розгляду касаційної скарги. Підготовка справи до касаційного розгляду. Заперечення на касаційну скаргу. Приєднання до касаційної скарги. Доповнення, зміна, відкликання касаційної скарги чи відмова від неї. Відмова позивача від адміністративного позову, примирення сторін під час касаційного провадження.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 214(1). Строки розгляду касаційної скарги

 

1. Касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяця з дня одержання судом касаційної інстанції адміністративної справи.

 

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 215. Підготовка справи до касаційного розгляду 1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження: 1) з'ясовує склад осіб, які беруть участь у справі; 2) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями касаційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу; 3) вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі; 4) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; 5) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються; 6) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи. 2. Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі. 3. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Коментар: Предмет регулювання та цілі статті 1. Стаття визначає правила підготовки суддею-доповідачем адміністративної справи до касаційного розгляду. Стаття спрямована на створення необхідних умов для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в касаційному провадженні протягом розумного строку. Поняття підготовки справи до касаційного розгляду 2. Підготовка адміністративної справи до касаційного розгляду - це система процесуальних дій судді-доповідача адміністративного суду касаційної інстанції, спрямованих на створення умов для вирішення справи в касаційному провадженні протягом розумного строку. Порядок здійснення підготовки та підготовчі дії 3. Підготовка адміністративної справи до касаційного розгляду має починатися з часу відкриття касаційного провадження. 4. Підготовку здійснює одноособово суддя-доповідач - суддя адміністративного суду, який відкрив касаційне провадження у справі. Цей суддя вже попередньо ознайомився з касаційною скаргою та викладеними у ній вимогами, тому цілком слушно, що саме він здійснює підготовку справи до касаційного розгляду. Хоча у разі якщо такий суддя не може з об'єктивних причин далі продовжувати провадження у справі (припинення його повноважень, тривале захворювання тощо), то її може бути передано іншому судді в порядку черговості і це не матиме наслідком проведення підготовки справи до касаційного розгляду спочатку. 5. Статтею першою коментованої статті визначено строк підготовки адміністративної справи до касаційного розгляду - десять днів. Але деякі рішення можуть бути прийняті суддею доповідачем і пізніше. Наприклад, для вирішення питання щодо касаційного розгляду у порядку письмового провадження необхідно дочекатися, коли закінчиться строк для надання заперечень на касаційну скаргу, оскільки протягом цього часу особа може подати клопотання про касаційний розгляд справи у судовому засіданні з її участю, що виключає письмове провадження. 6. При підготовці справи до касаційного розгляду суддя-доповідач уповноважений вчиняти різноманітні процесуальні дії, орієнтовний перелік яких передбачено у частині першій коментованої статті. Усі процесуальні дії судді на цій стадії касаційного провадження умовно можна звести до таких питань: 1) визначення складу учасників адміністративного процесу та інформування осіб, які беруть участь у справі, про відкриття касаційного провадження (для цього суддя-доповідач повинен, зокрема, надіслати копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями касаційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановити строк для подання заперечень на касаційну скаргу); 2) вирішити питання про можливість попереднього розгляду справи чи письмового провадження в суді касаційної інстанції (письмове провадження в суді касаційної інстанції, на відміну від судів першої і апеляційної інстанцій, можливе, якщо від жодної особи, яка бере участь у справі, не надійшло клопотання про касаційний розгляд у судовому засіданні за її участю. За наявності такого клопотання справа призначається судом касаційної інстанції спочатку до попереднього розгляду, а якщо її під час попереднього розгляду не вирішено, тоді справа призначається до касаційного розгляду у судовому засіданні, про яке повідомляють осіб, які беруть участь у справі); 3) вирішення питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються (суддя-доповідач може вирішити це питання як з власної ініціативи, так і за клопотанням особи, яка подала касаційну скаргу, чи інших осіб, які беруть у справі; при цьому він може керуватися такими критеріями: очевидність порушень, які можливо допустили суди нижчих інстанцій, та висока ймовірність істотних наслідків таких порушень; неможливість повернути виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані тощо); 4) вирішення інших письмово заявлених клопотань осіб, які беруть участь у справі (потрібно звернути увагу на те, що клопотання про поновлення строку касаційного оскарження вирішує не суддя-доповідач одноособово, а суд касаційної інстанції колегіально у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, відповідно до частини другої статті 102 КАСУ). 7. Перелік процесуальних дій судді-доповідача під час підготовки справи до касаційного розгляду, що наведені вище, не є вичерпним. У разі необхідності суддя може вчиняти інші процесуальні дії, спрямовані на здійснення повного і об'єктивного касаційного розгляду протягом розумного строку. 8. Відповідно до частини другої коментованої статті усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвал, копії яких надсилаються особам, які беруть участь у справі (це може бути зроблено одночасно з направленням копії ухвали про призначення справи до касаційного розгляду). Невідкладний касаційний розгляд адміністративної справи 9. За аналогією з частиною третьою статті 110 КАСУ, за обґрунтованим клопотанням особи, яка бере участь у справі, про невідкладне вирішення адміністративної справи суддя-доповідач під час підготовки справи до касаційного розгляду повинен вжити заходів щодо якнайскорішого касаційного розгляду і вирішення справи з метою дотримання розумного для такої справи строку її вирішення. У такому разі судові виклики чи повідомлення осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників адміністративного процесу суд здійснює за допомогою кур'єра, телефону, факсу, електронної пошти чи іншого технічного засобу, який забезпечував би необхідну швидкість (стаття 38 КАСУ). Закінчення підготовки справи до касаційного розгляду 10. Відповідно до частини третьої коментованої статті після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає про них колегії суддів, що здійснюватиме касаційний розгляд, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до касаційного розгляду. На жаль, при запровадженні попереднього розгляду справи (стаття 2201 КАСУ) у зазначену норму не внесли необхідних змін. Тому сьогодні її необхідно тлумачити у такий спосіб: суд касаційної інстанції заслуховує доповідь судді-доповідача про проведені підготовчі дії, і постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення справи до касаційного розгляду у письмовому провадженні або призначення попереднього розгляду справи. Ухвала про закінчення підготовки і призначення справи до касаційного розгляду повинна містити інформацію про те, які підготовчі дії проведені, і встановлюються дата, час та місце попереднього розгляду справи або справа призначається до розгляду у письмовому провадженні.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 216. Заперечення на касаційну скаргу

1. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку.

2. Заперечення на касаційну скаргу містить:

1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;

2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;

3) номер адміністративної справи в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;

4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;

5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу.

3. Заперечення на касаційну скаргу може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

4. Заперечення на касаційну скаргу підписується особою, яка його подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в судах першої або апеляційної інстанції.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає порядок реалізації права особи, яка бере участь у справі, подати заперечення на касаційну скаргу іншої особи. Стаття покликана забезпечити змагальність й суді касаційної інстанції як гарантії всебічного й об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Заперечення на касаційну скаргу

2. Заперечення на касаційну скаргу - це вияв активної позиції особи, яка бере участь у справі і висловлює незгоду зі змістом (обґрунтуванням), вимогами касаційної скарги, яку подала інша особа, або з можливістю оскарження цією особою, або цього рішення, або до цього адміністративного суду тощо. Подати заперечення на касаційну скаргу - це право, а не обов'язок особи, яка бере участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, не позбавлена права заперечувати проти касаційної скарги іншої особи, навіть якщо вона сама подала касаційну скаргу на це ж судове рішення. Адже часом трапляється, коли судові рішення не влаштовують обидві сторони, і обидві вони їх оскаржують, при цьому вони мають право заперечувати проти вимог касаційних скарг одна одної.

У запереченні на касаційну скаргу не можна висувати вимог до суду касаційної інстанції щодо самих судових рішень, що оскаржені (наприклад, скасувати їх чи змінити), оскільки такі вимоги може містити лише касаційна скарга. Водночас особа, яка подає заперечення, може просити суд касаційної інстанції залишити оскаржені судові рішення без змін.

Порядок і строки подання заперечення на касаційну скаргу

3. Заперечення на касаційну скаргу подається (надсилається) безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Його належить подати протягом встановленого суддею-доповідачем строку (цей строк зазвичай встановлюється в ухвалі про відкриття касаційного провадження або в іншій ухвалі, що суддя-доповідач постановляє під час підготовки справи до касаційного розгляду, і має бути достатнім для підготовки заперечення). Водночас КАСУ не встановлює негативних наслідків пропущення цього строку. Однак якщо заперечення надійде після касаційного розгляду, суд касаційної інстанції вже не зможе його врахувати.

Форма і структура заперечення на касаційну скаргу

4. Заперечення на касаційну скаргу подається відповідно до частини першої коментованої статті у письмовій формі, тобто виготовлене на аркуші (аркушах) паперу рукописним або друкарським способом. Цей документ викладається державною мовою (або з перекладом на державну мову) і подається в одному примірнику.

Водночас коментована стаття не перешкоджає висловлювати заперечення проти доводів та вимог касаційної скарги в усній формі під час касаційного розгляду у судовому засіданні.

5. У запереченні на касаційну скаргу мають бути зазначені:

1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції, до якого подається заперечення на касаційну скаргу (Вищий адміністративний суд України);

2) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи або повне найменування юридичної особи чи органу, які подають заперечення, поштова адреса, а також номер телефону, факсу тощо, адреса електронної пошти, якщо такі є, одночасно бажано також зазначити процесуальний статус особи, яка подає заперечення, хоча законом цього і не вимагається;

3) номер адміністративної справи в адміністративному суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції (за цим номером можна буде легко ідентифікувати справу, до якої необхідно приєднати заперечення на касаційну скаргу);

4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги (у такому обґрунтуванні обов'язково слід навести мотиви, чому особа вважає вимоги касаційної скарги безпідставними чи незаконними);

5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу (наприклад, клопотання особи про розгляд справи за її участю; за відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції; якщо такого клопотання не заявить жодна особа, яка бере участь у справі, тоді касаційний розгляд відбувається у письмовому провадженні);

6) перелік матеріалів, які додаються (наприклад, довіреність на представництво).

6. Якщо заперечення на касаційну скаргу подає представник, який раніше не брав участі у справі, то у ній (як правило, після зазначення інформації про особу, яка бере участь у справі і в інтересах якої подається заперечення) слід зазначити прізвище, ім'я, по батькові представника, його поштову адресу, а також номер телефону, факсу тощо, адресу електронної пошти, якщо такі є.

7. Наприкінці заперечення на касаційну скаргу має бути підписане особою, яка її подає, чи її представником (частина четверта коментованої статті) із зазначенням дати підписання.

8. Якщо у справі відсутній документ, що посвідчує повноваження представника, представник, якщо він подає заперечення на касаційну скаргу, повинен додати оформлений належним чином документ про свої повноваження, передбачений статтею 58 КАСУ. За подання заперечення на касаційну скаргу судовий збір не сплачується.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 217. Приєднання до касаційної скарги

1. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги, підтримавши її вимоги.

2. До заяви про приєднання до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

3. Заява про приєднання до касаційної скарги може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає порядок реалізації права особи, яка бере участь у справі, чи іншої особи, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки, приєднатися до касаційної скарги, підтримавши її вимоги. Стаття покликана забезпечити змагальність у суді касаційної інстанції як гарантію всебічного й об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Приєднання до касаційної скарги

2. Приєднання до касаційної скарги - це вияв позиції особи, яка бере участь у справі (чи іншої особи, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов'язки), стосовно підтримки повністю або частково змісту (обґрунтування) та вимог касаційної скарги, яку подала інша особа. Приєднатися до касаційної скарги - це право, а не обов'язок особи.

У заяві про приєднання до касаційної скарги не можна висувати нових вимог до суду касаційної інстанції щодо самого судового рішення, що оскаржене, крім тих, що уже містить касаційна скарга, вимоги якої підтримуються.

 

Порядок і строки подання заяви про приєднання до касаційної скарги

3. Заява про приєднання до касаційної скарги подається (надсилається) не через адміністративний суд першої інстанції, а безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Її особа може подати у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.

Форма і структура заяви про приєднання до касаційної скарги

4. Заява про приєднання до касаційної скарги може бути подана у письмовій формі. Цей документ викладається державною мовою (або з перекладом на державну мову) і подається в одному примірнику. Заяву про приєднання до касаційної скарги може бути зроблено також в усній формі під час касаційного розгляду у судовому засіданні.

5. Коментована стаття не висуває вимог до структури заяви про приєднання до касаційної скарги. На наш погляд, за аналогією з вимогами статті 191 КАСУ, заява про приєднання до касаційної скарги може мати таку структуру:

1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції, до якого подається заява (Вищий адміністративний суд України);

2) прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи або повне найменування юридичної особи чи органу, які подають заяву, поштова адреса, а також номер телефону, факсу тощо, адреса електронної пошти, якщо такі є, одночасно бажано також зазначити процесуальний статус особи, яка подає заяву;

3) номер адміністративної справи в адміністративному суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції (за цим номером можна буде легко ідентифікувати справу, до якої необхідно приєднати заяву);

4) зазначення про підтримку змісту і вимог касаційної скарги (одночасно можуть бути наведені аргументи, що свідчать про необхідність задоволення касаційної скарги);

5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заяву, та перелік матеріалів, якщо вони додаються (це може бути, наприклад, клопотання про касаційний розгляд справи за її участю, у разі відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, і за відсутності таких клопотань від інших осіб, які беруть участь у справі, касаційний розгляд відбувається у письмовому провадженні).

6. Якщо заяву про приєднання до касаційної скарги подає представник, який раніше не брав участі у справі, то у ній (як правило, після зазначення інформації про особу, в інтересах якої подається заява про приєднання до касаційної скарги) слід зазначити прізвище, ім'я, по батькові представника, його поштову адресу, а також номер телефону, факсу тощо, адресу електронної пошти, якщо такі є.

7. Наприкінці заява про приєднання до касаційної скарги має бути підписана особою, яка її подає, чи її представником із зазначенням дати підписання.

8. Якщо у справі відсутній документ, що посвідчує повноваження представника, представник, якщо він подає заяву про приєднання до касаційної скарги, повинен додати оформлений належним чином документ про свої повноваження, передбачений статтею 58 КАСУ. За подання заяви про приєднання до касаційної скарги судовий збір не сплачується.

Правове значення приєднання до касаційної скарги

9. Якщо особа, яка подала касаційну скаргу, відмовиться від неї, то на закриття касаційного провадження необхідна згода осіб, які приєдналися до цієї касаційної скарги (див. частину другу статті 218 КАСУ). За відсутності такої згоди касаційне провадження продовжується.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 218. Доповнення, зміна, відкликання касаційної скарги чи відмова від неї

1. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

2. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи судом касаційної інстанції.

3. При відкликанні касаційної скарги суддя-доповідач, який здійснював підготовку даної справи до касаційного розгляду, постановляє ухвалу про повернення скарги.

4. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. Про прийняття відмови від касаційної скарги та закриття касаційного провадження суд постановляє ухвалу у судовому засіданні за участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

5. У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається.

 

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 219. Відмова позивача від адміністративного позову, примирення сторін під час касаційного провадження

1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.

2. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає можливість відмови позивача від адміністративного позову, а також примирення сторін під час касаційного провадження, а також визначає поведінку суду у разі вчинення сторонами цих дій.

2. Відмова від адміністративного позову, примирення сторін є способом врегулювання спору. Такі можливості у сторін випливають з принципу диспозитивності.

Відмова від адміністративного позову під час касаційного провадження та її наслідки

3. Відмова від адміністративного позову означає, що позивач не підтримує своїх вимог до відповідача і бажає зняти їх з розгляду суду, що, як правило, тягне за собою закриття провадження в адміністративній справі. Позивач може відмовитися від своїх вимог повністю або частково і може це зробити навіть під час касаційного провадження.

4. Від імені позивача відмовитися від адміністративного позову може його представник, але якщо цей представник діє на основі договору, то таке право він має лише за умови, що воно спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (див. частину другу статті 59 КАСУ).

5. Відмова позивача від адміністративного позову викладається у формі письмової заяви. У судовому засіданні можлива відмова від адміністративного позову і в усній формі. Заяву про відмову від позову може бути зроблено протягом будь-якого часу до закінчення касаційного провадження.

6. До прийняття рішення за заявою суд касаційної інстанції заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, та повинен пояснити позивачу наслідки задоволення цієї заяви, а також переконатися, чи позивач і далі наполягає на задоволенні заяви про відмову.

При прийнятті рішення суд за заявою про відмову від позову повинен переконатися в тому, що така відмова не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів (частина четверта статті 51, частина четверта статті 112 КАСУ). Зокрема, відмова від позову суперечитиме закону, якщо заяву про це подав представник позивача, який не має повноважень на вчинення цієї дії. Якщо заяву про відмову від позову подав законний представник, наприклад, неповнолітньої особи, то суд повинен переконатися, що закриттям провадження у справі не буде порушено її прав, свобод чи інтересів.

Якщо заяву про відмову від позову подано органом чи особою, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, то перед ухваленням рішення за заявою суд повинен з'ясувати, чи особа, в інтересах якої подано адміністративний позов, не вимагає касаційного розгляду справи і вирішення вимог касаційної скарги та адміністративного позову (див. частину другу статті 61 КАСУ).

7. Наслідки прийняття судом відмови позивача від адміністративного позову визначені статтею 112 КАСУ. У разі прийняття відмови від адміністративного позову суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про визнання оскаржених судових рішень такими, що втратили законну силу, і закриття провадження в адміністративній справі (частина друга статті 228 КАСУ). У цій ухвалі доцільно відразу вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до статті 95 КАСУ. Якщо така відмова є частковою, суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. Повторне звернення такого позивача до суду з тотожними позовними вимогами до того самого відповідача і з тих самих підстав відповідно до частини третьої статті 157 КАСУ не допускається.

Примирення сторін під час касаційного провадження і його наслідки

8. Примирення сторін є спільним волевиявленням сторін, яким врегульовується спір шляхом взаємних поступок. Воно можливе навіть під час касаційного провадження. Примирення може стосуватися лише прав та обов'язків сторін і предмета адміністративного позову. Умови примирення сторін не повинні суперечити вимогам права і порушувати права, свободи та інтереси інших осіб.

9. Від імені сторони примиритися в адміністративній справі може її представник, але якщо цей представник діє на основі договору, то таке право він має лише за умови, що воно спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (див. частину другу статті 59 КАСУ).

10. Умови примирення сторін викладаються у формі спільної письмової заяви. У судовому засіданні можливе примирення і в усній формі. Заяву про примирення може бути зроблено протягом будь-якого часу до закінчення касаційного провадження.

До прийняття рішення за заявою суд касаційної інстанції має пояснити сторонам правові і практичні наслідки задоволення цієї заяви.

11. Якщо сторонам потрібен час для узгодження умов примирення, суд касаційної інстанції за спільним клопотанням сторін має зупинити провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 156 КАСУ на час, достатній для примирення. Перебіг процесуальних строків у цьому разі зупиняється. Якщо сторони готові представити умови примирення найближчим часом, то суд за їхнім клопотанням може оголосити перерву в касаційному розгляді.

12. У разі примирення сторін та визнання його умов судом суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про визнання оскаржених судових рішень такими, що втратили законну силу, і закриття провадження у справі, у якій фіксуються умови примирення (частина друга статті 203 КАСУ). У цій ухвалі доцільно відразу вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до статті 96 КАСУ.

За наявності такої ухвали повторне звернення того ж позивача до суду із тотожними позовними вимогами до того самого відповідача і з тих самих підстав відповідно до частини третьої статті 157 КАСУ не допускається.

13. Суд не може визнати умови примирення сторін, якщо внаслідок цього будуть порушені норми права або чиї-небудь права, свободи чи інтереси. Якщо у справі беруть участь також треті особи і умови примирення опосередковано стосуються їхніх інтересів, то суд не може визнати умови примирення сторін без згоди на це третіх осіб.

14. Обидві сторони зобов'язані дотримуватися умов примирення. У разі невиконання умов примирення однією зі сторін суд касаційної інстанції, який закрив провадження у справі, поновлює провадження у справі за клопотанням іншої сторони. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується і поновлюється законна сила судових рішень, що були оскаржені. Провадження у справі продовжується в касаційній інстанції зі стадії, на якій його було зупинено.

3. Межі перегляду судом касаційної інстанції. Попередній розгляд справи. Касаційний розгляд справи у судовому засіданні. Касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 220. Межі перегляду судом касаційної інстанції

1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

2. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

3. Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає загальні межі повноважень суду касаційної інстанції, що характеризують касаційне провадження і відрізняють його від інших видів провадження в адміністративних справах.

2. Стаття спрямована на забезпечення однакового застосування адміністративними судами норм права і акцентує увагу на тому, що предметом касаційного оскарження є лише питання права (законності судового рішення).

Межі касаційного перегляду

3. Суд касаційної інстанції переглядає справу та оскаржені судові рішення в межах:

1) касаційної скарги, тобто він повинен з'ясовувати ті порушення норм права чи помилки у правовій оцінці обставин у справі, на які посилається особа, що подала скаргу; однак якщо при такому з'ясуванні буде встановлено порушення норм права, що привели до неправильного вирішення справи, поза межами оскарження, суд касаційної інстанції може вийти за ці межі;

2) позовних вимог, що були заявлені в суді першої інстанції, тобто суд касаційної інстанції, як і суд апеляційної інстанції, не може розглядати будь-яких нових позовних вимог, водночас відповідно до принципу офіційності, згідно з частиною другою статті 11 КАСУ, він може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Обмеження щодо перегляду доказів і встановлення обставин

4. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення лише щодо додержання норм права, а тому суд касаційної інстанції не досліджує доказів і судових дебатів не проводить, і в судовому рішенні не може встановлювати та визнавати доведеними нові обставини та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, адже все це питання факту. Однак він може встановити, що суд першої чи апеляційної інстанції всупереч закону відхилив або врахував той чи інший доказ. Це може стати підставою для скасування судового рішення і направлення справи на новий розгляд до адміністративного суду тієї інстанції, яка першою допустила помилку.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 220(1). Попередній розгляд справи

1. Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

2. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.

3. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

4. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

5. Суд касаційної інстанції призначає справу до розгляду у судовому засіданні за відсутності підстав, встановлених частиною третьою або четвертою цієї статті. Справа призначається до розгляду у судовому засіданні, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до розгляду у судовому засіданні постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає підстави для вирішення справи в суді касаційної інстанції без повідомлення осіб, які беруть участь у справі, навіть за наявності клопотання когось із осіб, які беруть участь у справі, про проведення касаційного розгляду за їх участю. Ці підстави мають очевидний характер і не потребують додаткових підтверджень чи спростувань. За їх відсутності проводиться касаційний розгляд у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

2. Механізм, запроваджений статтею, запозичено із цивільного судочинства і спрямовано на спрощення і пришвидшення касаційного провадження.

Умови проведення попереднього розгляду справи

3. Попередній розгляд справи проводиться:

1) у випадку, коли немає підстав для касаційного розгляду у порядку письмового провадження, оскільки попередній розгляд справи передує касаційному розгляду справи в судовому засіданні (це випливає з частини п'ятої коментованої статті);

2) протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції (щоправда, КАСУ не встановлює строку для підготовки такої доповіді);

3) без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Порядок проведення попереднього розгляду справи

4. Попередній розгляд справи в суді касаційної інстанції проводиться колегією у складі не менше п'яти суддів у попередньому судовому засіданні. Воно починається з доповіді судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції. Після цього відбувається нарада суддів з приводу того, чи мають ці обставини очевидний характер і чи дають вони можливість відразу відхилити касаційну скаргу (відмовити у її задоволенні) або, навпаки, скасувати судові рішення з підстав, визначених частиною третьою статті 227 КАСУ. За наслідками наради відбувається голосування.

5. Під час попереднього розгляду справи його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться, оскільки за своїм змістом воно є нарадою суддів.

Судові рішення за наслідками попереднього розгляду справи та порядок їх ухвалення

6. За наслідками попереднього розгляду суд касаційної інстанції може постановити одну з таких ухвал:

1) про відхилення касаційної скарги і залишення оскаржених судових рішень без змін, якщо відсутні підстави, визначені статтями 225 - 229 КАСУ;

2) про скасування оскаржених судових рішень, якщо є підстави, що тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення, визначені частиною третьою статті 227 КАСУ;

3) про призначення справи до касаційного розгляду у судовому засіданні, якщо немає підстав для постановлення вищезазначених ухвал.

7. Порядок прийняття зазначених вище рішень дещо відрізняється від порядку прийняття за принципом більшості, що встановлений статтею 25 КАСУ. Перші дві ухвали повинні бути прийняті колегією суддів одностайно. Якщо ж хоча б один суддя дійде висновку про необхідність призначення справи до касаційного розгляду у судовому засіданні, увесь склад суду зобов'язаний підписати ухвалу про це. Тобто для постановлення останньої ухвали достатньо голосу одного судді. Такий підхід запобігає ухваленню невиважених кінцевих судових рішень у справі у попередньому судовому засіданні.

Попереднє регулювання

8. До набрання чинності коментованою статтею КАСУ, виходячи з принципів гласності, змагальності і диспозитивності, не передбачав можливості розгляду і вирішення справи в касаційному порядку без повідомлення осіб, які беруть участь у справі, якщо хоча б одна з них виявила бажання взяти участь у касаційному розгляді. За відсутності такого бажання справа розглядалася у письмовому провадженні, яке в адміністративному судочинстві було альтернативою попередньому розгляду справи судом касаційної інстанції в цивільному судочинстві.

Зважаючи на значне навантаження на Вищий адміністративний суд України, що виявилося більшим, ніж очікувалося, законодавець вирішив запровадити попередній розгляд справи і в адміністративному судочинстві, додатково до письмового провадження, чим, однак, дещо обмежено дію гласності, змагальності і диспозитивності в суді касаційної інстанції. На жаль, зазначений захід не справив значного впливу на розвантаження Вищого адміністративного суду України.

Згідно Кодексу адміністративного судочинства України

Стаття 221. Касаційний розгляд справи у судовому засіданні

1. Касаційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі не менше п'яти суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.

2. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї.

3. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення. Першою дає пояснення особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними пояснення дають особи, які приєдналися до касаційної скарги, а потім - інші особи, які беруть участь у справі. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.

4. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Касаційний розгляд адміністративної справи суд здійснює в порядку усного (у судовому засіданні) або письмового провадження. Стаття визначає особливості розгляду справи судом касаційної інстанції у судовому засіданні.

2. Процедура касаційного розгляду повинна відповідати завданням касаційного провадження, а тому вона дещо відрізняється від тієї, що встановлена в суді першої інстанції.

Застосування судом касаційної інстанції правил щодо розгляду справи в суді першої інстанції

3. Відповідно до частини першої коментованої статті, що стосується касаційного розгляду в порядку як усного, так і письмового провадження, касаційний розгляд здійснюється за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених для касаційної інстанції. Це означає, що під час касаційного розгляду справи суд повинен керуватися правилами цієї глави, насамперед статей 218 - 220, 221 - 222 КАСУ, що безпосередньо стосуються процедури касаційного розгляду. А з питань, що не врегульовані цими правилами, належить керуватися положеннями глави 3 розділу III КАСУ, зокрема, йдеться про положення стосовно роз'яснення прав і обов'язків учасникам адміністративного процесу тощо.

Особливості касаційного розгляду у судовому засіданні

4. За коментованою статтею особливості касаційного розгляду в судовому засіданні, порівняно із судовим розглядом у першій інстанції, полягають, зокрема, у:

1) складі суду - касаційний розгляд завжди здійснює колегія у складі не менше п'яти суддів;

2) наслідках неприбуття у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, - таке неприбуття не перешкоджає розглядові справи;

3) змісті доповіді судді-доповідача - він повідомляє в необхідному обсязі про зміст оскаржених судових рішень, касаційної скарги та заперечень на неї;

4) порядку виступу осіб, які беруть участь у справі, для надання пояснень - першій суд надає слово особі, яка подала касаційну скаргу; якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач; далі суд надає слово особам, які приєдналися до касаційної скарги, а потім - іншим особам, які беруть участь у справі. Тобто тут дотримано той самий принцип, що й у суді першої інстанції, - той, хто ініціював провадження, виступає першим, але ініціатори провадження у пер






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.