The analysis of common and distinctive features of credit-modular system of educational process in domestic and Foreign high school

The article describes essence and purpose of the introduction of credit-modular system of educational process, describes common and distinctive features of credit-modular system of educational process in domestic and foreign high school; represented ways of modernization and improving higher education in Ukraine for the preparation of a modern specialist (large fundamental knowledge, ability to teamwork, quickly master the new technologies, to have self-education skills and abilities of creative and research work). The article attention is focused on advantages and disadvantages of credit-modular system of educational process, and describes ways of solution them in high school of European countries. The article question deals with credit-modular system of educational process by the ECTS standards, describes opportunities and perspectives which gives the credit-modular system of educational process for the Ukrainian Education.

Keywords: credit-modular system of educational process; ECTS credit; Foreign High School; module.

За останні роки відбулося утвердження України як повноцінної держави. Однак процес розбудови ще не завершився, він досі триває. Вибір нашої держави – європейська інтеграція. Упродовж останнього десятиріччя Україна наполегливо наближається до європейських стандартів. Одним із кроків для вступу України в ЄС стало впровадження у вищих навчальних закладах України кредитно-модульної системи організації навчання. Якщо говорити конкретніше, то цей процес включає не тільки приведення законодавчої та нормативно-правової бази національної вищої освіти у відповідність до нових вимог, упорядкування переліку спеціальностей, а й, перш за все, перегляд змісту вищої освіти, забезпечення високої якості, запровадження сучасних технологій навчання з високим рівнем інформатизації навчального процесу та удосконалення професійної підготовки, забезпечення можливості досягнення успіху в кар'єрі.

Метою статті є аналіз спільних і відмінних рис кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вітчизняній і зарубіжній вищій школі, пошук шляхів модернізації і удосконалення вищої освіти в Україні для підготовки сучасного фахівця: широкі фундаментальні знання, вміння працювати в колективі, швидко оволодівати новими технологіями, мати навички самоосвіти та здібності до творчої і дослідницької роботи.

Кредитно-модульна система – це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових трансферних кредитів (ECTS).

У вітчизняній вищій школі, як і в зарубіжній, кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі КМСОНП) використовує кредити ECTS для окреслення навчального навантаження студента. Вони відображають кількість роботи (трудомісткість), якої вимагає кожна дисципліна (модуль курсу) відносно до загальної кількості роботи, необхідної для завершення повного року академічного навчання в університеті (лекції, практичні, лабораторні роботи, семінари, консультації, виробнича практика, самостійна робота, екзамени, дипломна робота) (Експериментальне положення про кредитно-модульну технологію навчання у вищих навчальних закладах, 2004, c. 4-5). Кредити ECTS призначаються всім розділам (дисциплінам) курсу – обов’язковим, вибірковим або факультативним. Як всім нам добре відомо, в наших навчальних планах обсяг вивчення дисциплін планується у кредитах навчального часу. У більшості європейських країн, як і в Україні “вартість” одного кредиту – 25-30 годин.

Результати екзаменів і заліків у вітчизняній вищій школі, як і в зарубіжній виражаються в оцінках. Однак в Європі співіснують багато систем оцінювання. Питання про перезарахування оцінок – одна з найсуттєвіших проблем студентів, оскільки тлумачення оцінок значно відрізняються в різних країнах та закладах освіти. З іншого боку помилка при перезарахування оцінки може мати серйозні наслідки для студентів, їх працевлаштуванні, тому вищі навчальні заклади України і Європи в академічних довідках і додатках до диплому повинні засвідчувати академічні досягнення студентів за національною системою оцінювання та шкалою оцінювання ECTS (Без слова музики нема...: Про кредитно-модульну систему організації навчального процесу та дещо інше, 2004, с. 6). Європейська система полегшеної шкали оцінювання є поширеною і найбільш зрозумілою, бо ґрунтується на статистичному принципі, а не на критеріях оцінювання.Однією із засад шкали оцінювання системи ECTS є те, що вона досить чітко визначена для того щоб заклади освіти прийняли свої рішення з приводу застосування цієї шкали.

КМСОНП у вітчизняній і зарубіжній вищій школі передбачає проведення модулів, для безпосереднього управління процесом навчання студентів. Модуль – логічно завершений елемент знань з конкретної дисципліни. Якщо в кредитах визначають оптимальний час повного навчального навантаження студента для засвоєння змісту навчальної дисципліни чи курсу, то модуль як одиниця вимірювання змісту дає можливість змоделювати більш продуктивну технологію навчання, яка дозволяє засвоювати зміст навчального предмета не за семестрами, а логічно завершеними частинами – модулями. Кількість змістових одиниць модуля співвідноситься з виділеним часом на їх засвоєння, впродовж якого суб'єкти навчання спроможні реалізувати психолого-педагогічні та кібернетичні вимоги до цілісного процесу засвоєння модульної сукупності знань і тим самим досягти оптимального ефекту в навчанні (Кредитно-модульна система організації навчального процесу як необхідна умова інтеграції вищої технічної освіти в Україні в європейський освітній простір, 2004, с. 4-5).

Окремо слід сказати про тестування, як форму поточного контролю у зарубіжній вищій школі. Незважаючи на високу трудомісткість розробки відповідних матеріалів, тестування, особливо у комп’ютерному варіанті, помітно скорочує час на перевірку, суттєво підвищує об’єктивність оцінювання знань та сприяє установленню атмосфери співробітництва між викладачем і студентами. Українські вищі навчальні заклади на даний момент не мають змоги проводити тестування в комп’ютерному варіанті, оскільки переважна кількість вузів не мають відповідного технічного оснащення. Також багато українських педагогів вищої школи критикують тестову форму поточного контролю, оскільки масове впровадження тестової системи призводить, на їхню думку, до отримання неякісних і поверхневих знань.

Відрахування студента за академічну неуспішність у вітчизняній і зарубіжній вищій школі здійснюється в разі невиконання студентом індивідуального навчального плану, не зарахованих результатів семестрових контролів трьох змістових модулів або у зв'язку з неможливістю студента сформувати індивідуальний план на наступний рік у результаті незарахування йому запланованих змістових модулів та обмежень, накладених структурно-логічною схемою підготовки, а також порушення умов договору про навчання.

Кредитно-модульна система в зарубіжній вищій школі також передбачає наступне. Університети пропонують студентам максимальну кількість дисциплін(інваріантну і варіативну частини) на вибір і тим самим забезпечують демократичну процедуру вибору залежно від уподобань, життєвих намірів та інтелектуальних можливостей кожного студента. Таким чином, кредитна система в зарубіжній вищій школі дає змогу максимально демократизувати, диференціювати та індивідуалізувати навчальний процес. Навчившись обирати для послідовного засвоєння нормативну частину навчальних дисциплін і виконувати свої зобов'язання, студент тим самим готується до ще відповідальнішого вибору циклу навчальних дисциплін варіативної частини. На жаль, вищі заклади України цим нехтують і студентам не дають право вибору.

Звичайно, КМСОНП має ряд недоліків: фрагментація знань, сегментація процесу навчання, зменшення значимості наукових досліджень у процесі навчання. Європейські країни навчились їх уникати, шляхом «гібридного» (змішаного) підходу організації навчального процесу. Так, як Україна знаходиться у процесі розвитку і вдосконалення системи освіти, то таке формування «гібридного» підходу у неї ще попереду.

Перша стратегічна мета України в розвитку освіти і науки – утвердження в суспільстві розуміння абсолютної пріоритетності цих сфер та фактичне її забезпечення. Друга стратегічна мета полягає в модернізації освітянської діяльності задля того, щоб готувати людину, здатну до ефективної життєдіяльності в XXI столітті.Для досягнення цієї мети потрібно вирішити такі завдання. По-перше, треба суттєво скоригувати спрямованість освітнього процесу до набуття інноваційної сутності. По-друге, треба модернізувати освіту в бік формування самодостатньої особистості з урахуванням її природних здібностей та психологічних особливостей. Третє завдання в модернізації освіти полягає в переведенні матеріально-технічної бази навчального процесу на сучасний рівень. Сьогоднішня освіта неможлива без сучасних комп'ютерів, електронних підручників, новітніх фізичних, хімічних та біологічних кабінетів. Четверте завдання полягає у здійсненні мовного прориву в освіті, а потім і в українському суспільстві. Цей прорив включає в себе забезпечення знання державної української мови, а також забезпечення вивчення іноземних мов. Реалізація цих завдань дозволить сформувати якісно нове (інноваційне) освітнє середовище в контексті вимог Болонського процесу. Навчальний процес у сучасному університеті повинен бути спрямованим на реалізацію змісту вищої освіти на підставі державних стандартів і кваліфікаційних вимог до фахівців та з урахуванням інших варіантів, що дають можливість або продовжити освіту в будь-якому закордонному ВНЗ, або отримати відповідну кваліфікацію за кордоном на основі певного закінченого циклу освіти.

Україна вибрала правильний шлях перебудови і удосконалення освіти. Кредитно-модульна система відкриває нові можливості для співпраці, сприяє розвитку комунікативних зв’язків між ВНЗ, підвищує якість студентської мобільності, стимулює підвищення якості навчальних програм, навчального процесу та організаційно-адміністративної діяльності. Студентам вона розширює вибір для навчання за кордоном, дозволяє самим сформувати програму навчання, забезпечує сертифікацію процесу навчання в іноземному навчальному закладі, гарантує академічне визнання.