Характеристика змісту

Змістовий модуль І. Методика навчання української мови в початковій школі як педагогічна наука. методика навчання грамоти

Методика навчання української мови як педагогічна наука. Теорія і методика навчання української мови як наука. Мета, предмет, завдання методики. Структура курсу, зумовленість розділів змістом, завданнями рідної мови як навчальної дисципліни в системі початкової мовної освіти. Джерела методичної мовної науки.

Наукові основи методики початкового навчання української мови. Психолого-дидактичні аспекти методики викладання рідної мови. Наука про мову як основа її методики. Принципи, методи і прийоми навчання рідної мови. Зв'язок методики навчання української мови в початкових класах з іншими науками.

Джерела вивчення курсу методики викладання української мови в початкових класах. Основна література, її структурні компоненти, відомості про авторів, цільове призначення. Діючі та альтернативні підручники для початкової школи (спільні і відмінні підходи вчених до побудови підручників).

Методи дослідження в методиці рідної мови (теоретичні, емпіричні). Етапи дослідження.

З історії методики мови як науки. Короткий історико-критичний огляд методичних праць українських: діячів науки і культури XIX-XX століть.

Навчання грамоти - особливий етап у початковому навчанні рідної мови. Мета навчання грамоти - побудова процесу навчання грамоти за визначеними основними змістовими лініями Державного освітнього стандарту загальної початкової освіти: мовленнєвою, мовною, соціокультурною, діяльнісною.

Принципи побудови підручників з навчання грамоти. Навчально-методичний комплект з навчання грамоти (буквар, навчальні посібники до нього, методичні рекомендації). Принципи побудови діючого Букваря (автори М.С.Вашулєнко, Н.Ф.Скрипченко) та альтернативних (варіативних).

Лінгвістичні і психолого-педагогічні засади методики кавчання грамоти. Аудіювання і говоріння - види усного мовлення. Сенсорний і перцептивний рівні процесу сприймання усного мовлення. Психолого-педагогічні особливості аудіювання, говоріння. Рівні роботи з розвитку мовлення: вимовний, лексичний, граматичний, текстовий, Читання і письмо - види мовленнєвої діяльності. Звукова система української мови у взаємозв'язку з графічною. Психофізіологічна характеристика процесів читання і письма. Педагогічні вимоги до організації навчання грамоти: загальнодидактичні і спеціальні (методичні).

Методи навчання грамоти. Методи навчання грамоти, їх класифікація: 1) за вихідними мовними одиницями (звукові, буквені, складові, цілих слів); 2) за видами діяльності (аналітичні, синтетичні, аналітико-синтетичні); 3) за співвідносною черговістю читання і письма (читання - письмо, письмо - читання, комбінований спосіб).

Короткий огляд історії методів навчання грамоти (буквоскладальний синтетичний, складовий синтетичний, звуковий аналітичний, звуковий синтетичний, звуковий аналітико-синтетичний, метод цілих слів).

Загальна характеристика звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти. Цінність методу, розробленого К.Д.Ушинським. Удосконалення методу послідовниками К.Д. Ушинського. Особливості сучасного звукового аналітико-синтетичного метод}' навчання грамоти. Прийоми звукового аналізу, синтезу. Періоди навчання грамоти.

Добукварний період навчання грамоти. Особливості добукварного періоду. Завдання підготовчого періоду, обсяг знань, умінь і навичок, які повинні засвоїти учні в добукварний період. Вивчення готовності дітей до навчання грамоти з мстою здійснення індивідуального підходу.

Розвиток усного мовлення – провідний принцип роботи в добукварний період. Методика розвитку усного мовлення (розвиток умінь слухати і розуміти висловлювання (аудіювання), розвиток мовленнєвих умінь (говоріння)). Прийоми роботи, види вправ, методика їх організації.

Формування в першокласники початкових мовних уявлень у підготовчий період. Методика формування мовних уявлень про слово, речення, висловлювання. Прийоми моделювання і конструювання речень. Методика формування в учнів фонетичних уявлень: звуки мовлення, голосні і приголосні звуки, тверді і м'які приголосні звуки, склад, наголос, наголошений склад. Застосування прийомів звукового аналізу і синтезу, моделювання і конструювання складової, звукової будови слів.

Ознайомлення зі змістом, побудовою сторінки (сторінковою розвороту) „Букваря" для роботи в підготовчий період.

Методика підготовки першокласників до письма. Мета і завдання навчання письма. Умови успішного навчання письма (організаційного, психолого-педагогічного та гігієнічного характеру), основні вимоги до техніки і засобів письма.

Особливості навчання письма ліворуких дітей. Проблема ліворукості. Як визначити ліворукість. Підготовка ліворукої дитини до оволодіння графічною навичкою письма. Вимоги щодо організації навчальної діяльності ліворуких.

Зміст і побудова навчального посібника „Зошит для письма", методика роботи з ним на уроці в добукварний період. Прийоми вироблення навички каліграфії у розліновці зошита для письма та в клітинку. Система підготовчих графічних вправ до письма (штрихування та зафарбовування контурів фігур, обведення трафаретів, вправи-розчерки, вправи-малюнки, письмо елементів буки, вправи на списування елементів букв у малюнок тощо).

Зміст, структура і методика уроків мови в добукварний період. Особливості структури і методики уроків добукварного періоді. Вимоги до підготовчих уроків з читання (за букварем) і письма (за зошитом). Характеристика дидактичних матеріалів, засобів унаочнення дня використання на уроках у добукварний період навчання грамоти.

Букварний період.Особливості букварного періоду навчання грамоти. Завдання букварного періоду, обсяг знань, умінь і навичок, які повинні засвоїти учні в букварний період.

Розвиток умінь слухати і розуміти висловлювання (аудіювания). Методика навчання аудіювання. Напрями роботи з аудіювання: розвиток мовленнєвого слуху; розвиток усвідомлення почутого.

Поняття про мовленнєвий слух (фізичний, фонетичний, інтонаційний). Розвиток фонетичного слуху (фонетичного сприймання) — необхідна умова оволодіння грамотою. Встановлення ступеня розвитку фонетичного слуху. Вправи на розвиток фонетичного слуху.

Розвиток інтонаційного слуху - важлива складова мовленнєвих умінь. Форми інтонаційної робота.

Розвиток слухового сприйняття певних змін голосу, монотонності голосу, сили його звучання, пришвидшення (сповільнення) вимови (темпу мовлення). Тренувальні вправи.

Підготовча робота до проведення аудіювання. Умови для організації процесу аудіювання. Мовний матеріал для аудіювання: звуки, склади, слова, сполучення слів, речення чи групи пов'язаних між собою речень, тексти. Характеристики мовного матеріалу, режим аудіювання, послідовність роботи. Методи і прийоми навчання аудіювання.

Розвиток мовленнєвих умінь (говоріння). Значення і завдання розвитку мовлення першокласників. Рівні роботи з розвитку мовлення. Вимовний рівень. Недоліки вимови першокласників. Причини недоліків. Виявлення і виправлення, усунення недоліків вимови. Недоліки мовлення учнів. Загальна характеристика недоліків мовлення, методика їх усунення. Матеріал для вправ, методика їх проведення. Напрями роботи на вимовному рівні: розвиток дикції, дихання, голос/, орфоепічного вимовляння, емоційної виразності. Зміст і завдання роботи. Тренувальні вправи.

Лексичний рівень. Збагачення й уточнення словникового запасу учнів. Джерела збагачення словника першокласників. Прийоми пояснення значень слів. Значення словниково-логічних вправ, їх види, методика проведення.

Усунення невластивих дня українського мовлення слів, виразів. Активізація словника першокласників. Навчальні вправи.

Граматичний рівень. Побудова словосполучень і речень. Прийоми роботи, види вправ. Аналітичні і конструктивні вправи. Методика їх проведення.

Рівень тексту. Навчання школярів будувати зв'язні висловлювання: монологічні і діалогічні. Формування у першокласників умінь будувати зв'язні висловлювання різних типів і стилів. Види текстових вправ. Формування у дітей культури мовлення і спілкування.

Методика формування початкових умінь і навичок читання. Методика ознайомлення з новою буквою та звуками (голосними, приголосними), які вона позначає на письмі. Прийоми усвідомлення і розрізнення понять: звук-буква (чуємо, вимовляємо-бачимо, пишемо, друкуємо); засвоєння понять: великі букви і мані; спільні і відмінні елементи. Прийоми роботи над формою букви.

Ознайомлення зі способами позначення м'якості приголосних звуків (і, ь, я, ю, є, ї); ознайомлення з буквами я, ю, є, ї на позначення двох звуків. Ознайомлення з буквами та буквосполученнями щ, дж, дз, їх звуковим значенням.

Види і способи читання в букварний період. Методика формування уміння читати прямі склади (читання з орієнтацією на букву, що позначає голосний звук). Розвиток складового способу читання та читання цілими словами. Прийоми навчання учнів читати склади, слова. Види і прийоми роботи зі складовими таблицями, словами, поданими в аналітико-синтетичній формі, стовпчиками слів. Читання речень, коротких текстів. Методика опрацювання текстів Букваря.

Вироблення якісних ознак читання. Умови формування навички читання. Навчання учнів читати правильно. Запобігання помилкам у процесі читання, виправлення їх. Формування навички читання в оптимальному темпі (наближеному до природного говоріння), свідомо, виразно. Вправи з читання, їх дидактичне спрямування і методика проведення.

Диференційований підхід до навчання першокласників читання.

Ознайомлення зі змістом, побудовою сторінок і сторінкових розворотів „Букваря" для роботи в букварний період.

Формування початкового вміння писати Особливості навчання: письма шестирічних першокласників. Завдання уроків письма. Психолото-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних першокласників. Харакгеристика сучасного рукописного шрифту.

Зміст і побудова „Зошита для письма", методика роботи з ним на уроці в букварний період.

Методика навчання письма букв, складів, спій. Графічна будова букви, прийоми пояснення елементів друкованих і писаних букв. Прийоми навчання письма букв, їх з'єднань. Типові графічні помилки учнів. Формування навичок безвідривного письма слів.

Види роботи з письма в букварний період, методика їх проведення.

Індивідуалізація завдань для шестирічних першокласників.

Особливості формування графічної навички письма у ліворуких дітей.

Перевірка, оцінювання мовленнєвих умінь і навичок (аудіювання, говоріння, читання, письмо) першокласників.

Формування у першокласників знань про мову. Пропедевтична робота з формування у школярів знань про одиниці різних мовних рівнім (текст, речення, слово, звуки мовлення).

Елементи правопису під час навчання грамоти. Формування в учнів елементарних умінь правильно писати, списувати слова, вживати розділові знаки в кінці речення. Перенос частин слів з рядка в рядок з орієнтацією на злиття „приголосний + голосний" („ПГ").

Уроки читання і письма в період навчання грамоти. Вимоги до уроків читання і письма. Типи уроків читання і письма. Система уроків читання і письма е період навчання грамоти. Зміст, структура і методика уроків читання і письма в букварний період. Інтегровані уроки навчання грамоти. Використання на уроках читання " Супутника букваря", додаткових текстів, вимоги до них.

Схема психолого-педагогічного і дидактичного аналізу уроків навчання грамоти. Особливості уроків навчання грамоти в умовах малокомплектної школи.

Характеристика дидактичних матеріалів, засобів унаочнення для уроків у букварний період навчання грамоти.

Післябукварний період. Основні завдання післябукварного період навчання грамоти. Особливості уроків читання у післябукварний період. Матеріал для читання. Методика використання навчального посібника „Післябукварик". Види і прийоми роботи на уроках читання. Структура і методика уроків читання в післябукварний період. Аналіз Букваря.

Особливості уроків письма післябукварного періоду навчання грамоти. Види і прийоми роботи на уроці письма. Методика роботи з навчальним посібником " Післябукварик". Удосконалення орфографічної уважності дітей у післябукварний період навчання грамоти.

Свято „Прощання з Букварем". Методика підготовки і проведення свята.

Змістовий модуль 2. Методика розвитку мовлення

Наукові основи методики розвитку мовлення молодших школярів.

Поняття про мовлення. Періоди мовленнєвого розвитку людини. Фактори розвитку мовлення.

Види мовлення. Внутрішнє і зовнішнє мовлення. Діалог і монолог. Усне (аудіювання, говоріння) і писемне (читання і письмо).

Мовлення і мислення. їх взаємозв'язок Висловлювання. Процес породження зв'язного висловлювання (чотири фази).

Текст як лінгвістичне поняття. Характерні ознаки тексту. Структура (будова) тексту. Засоби міжфразового зв'язку. Типи текстів. Стилі мовлення.

Культура мовлення і методика її формування. Критерії культури мовлення і спілкування. Поняття про мовленнєвий етикет.

Структура і зміст програми з розвитку мовлення учнів. Аналіз програми з розвитку мовлення учнів початкових класів. Аналіз діючих підручників „Рідна мова" щодо вимог програми з мовленнєвого розвитку учнів та його реалізації в навчальному процесі.

Метопи розвитку мовлення учнів. З історії методів розвитку мовлення учнів у початковій школі. Імітаційні методи. Комунікативні методи, їх вимоги. Метод конструювання. Прийоми, типи завдань.

Робота з розвитку мовлення учнів на вимовному рівні. Розвиток дихання. Значення дихання для процесу мовлення (читання), необхідність його розвитку. Дихання фізіологічне і мовленнєве. Завдання розвитку мовленнєвого дихання. Вправи на вироблення умінь керувати роботою дихального апарату. Вправи на кероване дихання в процесі мовлення.

Розвиток дикції. Причини неточної роботи артикуляційного апарату. Напрями роботи з розвитку дикції: 1) проведення артикуляційної гімнастики; 2) організація вправ для відпрацювання артикуляції голосних і приголосних звуків.

Розвиток орфоепічних умінь. Причини порушення норм літературної вимови. Завдання вчителя початкових класів з розвитку в учнів орфоепічних норм. Спеціальні вправи на вимову.

Розвиток голосу. Необхідність застосування вправ на розвиток голосу. Дотримання правил гігієни голосу. Вправи на розвитої: голосу: зміну голосу (підвищення, пониження), сили звучання, на розуміння і відтворення монотонності, на пришвидшення і сповільнення вимови, на розширення діапазону (об'єму голосу). Формування в учнів поняття про голос, його характеристику, основних голосових, умінь. Формування її учнів культури користування голосом у різних ситуаціях.

Розвиток виразності мовлення. Формування в учнів початкових класів уявлень про основні засоби логічної та емоційної виразності. Формування умінь користуватися такими мовними засобами, як: пауза, логічний наголос, мелодика, темп, а також позамовними засобами (поза, жест, міміка). Умови забезпечення ефективності роботи над виразністю. Методи і прийоми роботи.

Лексичний рівень роботи з розвитку мовлення. Лексикологія як лінгводидактична основа методики словникової роботи. Значення і завдання роботи над збагаченням, уточненням й активізацією словникового запасу, усунення нелітературних слів, лексичних елементів інших мов, сусідніх з українською. Джерела поповнення словника молодших школярів. Основні напрями робота з уточнення, збагачення словника учнів.

Словниково-логічні, лексико-граматичні вправи. Види кирпи, методики організації і їх проведення.

Активізація словника. Методика організації та проведення вправ, спрямованих на активізацію словника учнів. Форми активізації слинник; утворення словосполучень; утворення речень; переказ прочитаного з використанням важливої лексики, найуживаніших доступних молодшим школярам фразеологічних одиниць; побудова зв'язних висловлювань різних типів з використанням опорних слів.

Виправлення і запобігання лексичним помилкам у мовленні школярів.

Методика роботи над словосполученням і реченням. Словосполучення і розвиток мовлення. Розвиток чуття мови, удосконалення культури мовлення на основі усвідомлення сполучуваності слів у мовленні. Розвиток уміння виділяти словосполучення в реченні; постановка запитань аід головного слова до залежного. Поєднання граматико-орфографічної роботи з розвитком мовлення учнів у процесі роботи над словосполученням.

Види мовленнєвих вправ зі словосполученнями (на розвиток уміння виділяти, будувати, використовувати словосполучення), методика їх проведення. Виправлення і запобігання помилкам у побудові словосполучень.

Речення як мовленнєва одиниця. Завдання роботи над реченням. Удосконалення мовлення учнів на основі граматичних знань про речення. Розвиток умінь правильно будувати різноманітні речення залежно від ситуації спілкування, мети висловлювання. Практичне ознайомлення учнів з уживанням різник; форм звертання, лексики, за допомогою якої виражають прохання, вдячність., вибачення, застереження тощо. Робота над реченням як окремим етапом підготовки до побудови діалогу. Вправи на побудову діалогів.

Тренування учнів у побудові речень з однорідними членами, у побудові і вживанні в мовленні складних речень зі сполучниками.

Формування в учнів умінь ставити запитання за змістом опрацьовуваного тексту.

Робота над реченням у процесі побудови зв'язного висловлюванім та в ході його удосконалення, доопрацювання.

Види вправ з реченнями. Класифікація вправ: 1) залежно від переваги аналізу чи синтезу (аналітичні, синтетичні); 2) залежно від ступеня самостійності і пізнавальної активності учнів (вправи за зразком, конструктивні, творчі). Методика їх проведення.

Типові помилки у побудові речень. Шляхи виправлення і запобігання помилкам у побудові речень.

Рівень тексту в розвитку мовлення молодших школярів. Методика формування в учнів початкових класів уявлень про текст. Практичне ознайомлення молодших школярів з поняттям текст, його характерними ознаками. Прийоми розвитку з учнів умінь визначати тему, мету тексту, добирати заголовок, виділяти абзаци в тексті, складати план, знаходити структурні частини тексту, розрізняти, виявляти засоби зв'язності.

Ознайомлення молодших школярів із типами текстів (розповідь, опис, міркування).

Стилістична диференціація в розвитку зв'язного мовлення.

Завдання і зміст роботи з розвитку монологічного мовлення. Формування в учнів уявлень про монологічне мовлення.

Види шкільних текстових вправ: переказ, виступ, розповідь, відгук, твір тощо. Класифікація вправ.

Характерні ознаки системи розвитку мовлення. Конкретні вміння учнів у побудові зв'язних висловлювань: уміння, пов'язані з темою; уміння підпорядковувати висловлювання певній ідеї; вміння збирати, систематизувати матеріал; розташовувати матеріал, /(стримуючись складеного плаї!)'; уміння використовувати мовні засоби; уміння будувати (творити) текст, удосконалювати його.

Перекази Значення і завдання переказів, вимоги до усних і письмових переказів. Класифікація переказів (за дидактичною метою, за типом мовленім, за сприйняттям вихідного тексту, за докладністю передачі змісту, за способом виконаним, за ступенем знайомства з вихідним текстом, за місцем виконання). Прийоми підготовки до усного і письмового переказу. Робота над планом тексту для переказування. Методика проведення детального, вибіркового, стислого переказів. Специфіка творчих переказів. Шляхи підвищення самостійності і творчої активності учнів у роботі над переказами текстів різних типів.

Твори. Місце творів у системі розвитку мовлення. Програмові вимоги до усних і письмових зв'язних висловлювань. Види усних і письмових творів (класифікація за джерелом добору матеріалу, за стилем мовлення, за ступенем участі учнів у складанні тексту, за метою висловлюванні, за типом висловлювання, за. обсягом, за місцем виконання, за способом виконання).

Основні етапи роботи над учнівським твором. Робота над планом твору. Добір заголовка. Аналіз і вдосконалення учнівських творів. Специфіка підготовки і проведення окремих видів творів (за уявою; на о:: нові досвіду і спостережень учнів; на основі опосередкованого досвід)-; на основі використання матеріалу різних джерел).

Мовленнєві помилки учнів. Методика роботи над морфологічними, синтаксичними, стилістичними помилками.

Немовні помилки (логічні, композиційні).

Прийоми запобігання помилкам у творах учнів. Методика роботи над виправленням помилок.

Критерії і норми оцінювання учнівських переказів і творів.

Змістовий модуль 3. Методика вивчення мовної теорії

Теоретико-методичні засади методики навчання молодших школярів рідної мови. Наукові засади методики навчання молодших школярів рідної мови (лінгвістичні, психолого-педагогічні).

Значення і завдання початкового курсу рідної мови. Виховні і розвивальні можливості предмета. Практична спрямованість курсу.

Аналіз програми і підручників „Рідна мова" дія початкової школи. Зміст і структура програми. Відповідність між вимогами програми, змістом навчання і матеріалом підручника. Ролі, підручника, його функції. Структура (компоненти) підручника з мови, вимоги до підручника. Вимоги до текстів у підручнику. Типи підручників і посібників. Види робіт учнів за підручником.

Методи вивчення мови в початкових класах: мовний аналіз як метод; метод конструювання; наочні методи; метод розповіді (повідомлення) вчителя; евристичні (пошукові) методи; гра як метод; комунікативні методи. Програмоване навчання і застосування комп'ютера.

Методика навчання елементів синтаксису, лексики, морфеміки і морфології. Методичні засади формування мовознавчих понять. Обсяг лексичних і граматичних знань молодших школярів. Принцип розташування матеріалу з лексики і граматики за роками навчання. Сутність граматичних і морфемних понять. Труднощі їх засвоєння учнями початкових класів. Процес формування (4 етани) граматичних і морфемних понять. Методичні умови забезпечення ефективного засвоєння понять. Граматичні і словотворчі вправи.

Методика опрацювання елементів синтаксису і пунктуації. Роль і завдання вивчення елементів синтаксису в початкових класах, напрями роботи. Формування поняття про речення і його типи за метою висловлювання (питальне, розповідне, спонукальне) та інтонацією (неокличні, окличні).

Методика розкриття понять „основа речення", „головні (підмет, присудок) і другорядні члени речення"; поетапне засвоєння цих понять. Формування в учнів умінь з'ясовувати смислові і граматичні відношення між словами речення, порядок встановлення зв'язків між членами речення, способи зображення цих зв'язків на трофічних моделях. Два лід «оди до роботи над словосполученням, вправи зі словосполученнями.

Вивчення однорідних членів речення: три варіанти підходу до цього явища (логічний, інтонаційний, структурно-синтаксичний). Практичне ознайомлення учнів зі складним реченням. Поєднання частин складного речення за допомогою сполучників чи сполучних слів (без уживання терміна).

Ознайомлення молодших школярів із пунктуацією. Значення вивчення елементів пунктуації. Етапи навчання пунктуації. Формування в учнів пунктуаційних навичок у поєднанні з виразністю мовлення.

Види вправ із синтаксису і пунктуації (аналітичні, синтетичні, вправи за зразком, конструктивні, творчі).

Робота над засвоєнням лексичного значення слова. Способи тлумачення лексичного значення слів.

Робота над словами з прямим і переносним значенням, багатозначними словами, найпоширенішими омонімами (омофони, омоформи, омбграфи — без уживання термінів). Робота над синонімами й антонімами. Робота з фразеологічними одиницями.

Види словниково-стилістичних вправ, методика їх проведення.

Методика ознайомлення учнів з походженням різних груп лексики. Види етимологічних вправ, їх дидактичне спрямування і методика проведення.

Методика вивчення частин мови. Лінгвістичні засади методики вивчення частин мови, послідовність опрацювання частин мови молодшими школярами. Значення і завдання вивчення морфологічного матеріалу в початкових класах.

Система опрацювання основних частин мови (іменника, прикметника, дієслова): зміст і послідовність роботи по класах, формування загального поняття про виучувану частину мови, методика вивчення граматичних категорій (роду, числа, відмінка тощо), вимова і написання відмінкових закінчень іменників, прикметників, особових закінчень дієслів. Словотвір іменників, прикметників, дієслів.

Методика вивчення займенника, прислівника, числівника. Методика робота над прийменниками, сполучниками.

Види вправ. Морфологічний розбір, методика проведення повного і часткового морфологічного розбору (усного і письмового).

Методика навчання морфемної будови слова в початкових класах.

Значення і завдання роботи з вивчення морфемної будови слова. Труднощі висічення теми „Будова слова", їх причини. Система вивчення морфемної будови слова. Зміст і методика роботи на кожному з етапів системи. Особливості вивчення основи слова і закінчення, кореня, префікса, суфікса.

Ознайомлення з роллю морфем у вираженні лексичного, граматичного значень слова. Пропедевтичне вивчення елементів словотвору. Робота надбудовою слова у процесі вивчення частин мови.

Види вправ, методика їх проведення. Морфемний розбір слів (поїзний і частковий).

Запобігання типовим учнівським помилкам у морфемному аналізі слів.

Методика навчання основ фонетики і графіки. Роль і завдання вивчення елементів фонетики і графіки. Вивчення фонетики у зв'язках з орфоепією, графікою.

Процес навчання: зміст і послідовність роботи по класах, ознайомлення з особливостями звуків і букв (голосні звуки і позначення їх буквами на письмі; м'які і тверді приголосні звуки, позначення м'якості приголосних на письмі буквами і, у, ю, с та знаком м'якшення; дзвінкі і глухі приголосні, їх позначення на письмі); ознайомлення зі складом і наголосом (поділ слова на склади, перенос слів, наголошений і ненаголошений склад; напрями роботи над наголосом: засвоєння нормативного наголосу у вживаних словах, формування вмінь і навичок визначати наголос у словах; робота над усвідомленням смислорозрізнювальної ролі словесного наголосу).

Робота над, усвідомленням учнями взаємозв'язку знань з фонетики, графіки, орфоепії, орфографії.

Методи і прийоми роботи, види вправ з фонетики. Звуковий і звуко-буквений аналізи, методика їх проведення. Вимоги до вмінь по класах щодо розташування слів в алфавітному порядку.

Структура і методика уроку на вивчення фонетичного матеріалу.

Труднощі у засвоєнні елементів фонетики ї графіки. Недоліки в знаннях і вміннях молодших школярів, причини виникнення, шляхи усунення.

Методика навчання орфографії.Значення оволодіння орфографією. З історії навчання правопису - граматичний та антиграматичний напрями.

Принципи української орфографії: морфологічний, фонетичний, історичний (традиційний), семантичний (принцип диференціації значень). Залежність методики від лінгвістичної природи написань.

Формування: орфографічних дій і навичок. Уявлення про орфограму. Орфографічні правила (одноваріантні, двоваріантні, правила-рекомендації). Орфографічна дія, орфографічна навичка. Орфографічна пильність Мотивація орфографічної роботи. Ступені формування умінь з орфографії. Умови формування орфографічної навички. Робота з орфографічним словником.

Методи і прийоми навчання орфографії. Вибір методів. Мовний аналіз і синтез. Імітаційні методи. Метод розв'язання граматико-орфографічних задач.

Методика вивчення окремих тем з орфографії: вимова і правопис слів з ненаголошеними [г], [и] її коренях; вимова і правопис слів із дзвінкими і глухими приголосними звуками; правопис префіксів; правопис слів з апострофом.

Орфографічні вправи: систематичність і послідовність вправ,, різновиди вправ. Роль списування у формуванні правописних навичок. Види списування. Прийоми навчання грамотного списування слів, речень, текстів. Види завдань на списування. Значення диктантів у формуванні в учнів навичок правопису. Види навчальних диктантів, методика їх підготовки і проведення. Контрольний диктант: методика підготовки учнів і вчителя до диктанту, проведення контрольного диктанту. Норми оцінювання результатів списування, диктанту. Аналіз виконаних робіт, методика опрацювання типових й індивідуальних помилок. Використання орфографічного словника у роботі над помилками.

Вивчення учнівських помилок. Класифікація орфографічних помилок. Причини виникнення помилок, виправлення і запобігання орфографічним помилкам. Індивідуальний підхід до учнів у навчанні орфографії.

Змістовий модуль 4. методика класного і позакласного читання

Теоретико-методичні основи читання. Виховне, освітньо-пізнавальне і розвивальне значення читання в початкових класах.

Короткий історико-критичний огляд методики читання в початкових класах (пояснювальне читання, виховне, літературно-художнє, творче). Розвиток методики класного і позакласного читання у другій половині XX ст. Внесок українських методистів і педагогів XX ст. у розвиток методики читання. В.О.Сухомлинський про роль читання у розвитку особистості молодшого школяра.

Сучасна система навчання читати і початкова літературна освіта. Напрями процесу навчання читати: навчання власне чигати; забезпечення літературної освіти і розвитку молодших школярів.

Характеристика змістових ліній Державного освітнього стандарту з читанім. Тематично-жанровий, художньо-естетичний., літературознавчий принципи визначення змісту читання. Структура і зміст програми з читання для 2-4 класів.

Роль підручника з читання, його функції. Аналіз структури підручника (навчальний текст; позатекстові компоненти: апарат організації засвоєння, ілюстративний матеріал, апарат орієнтування). Психологічні аспекти побудови підручника для початкової школи. Аналіз чинних і паралельних (альтернативних) підручників.

Дидактичні матеріали до підручників з читання, посібники з методики читання і використання їх у навчально-виховному процесі на уроках читання.

Читання як вид комунікативно-пізнавальної діяльності. Зовнішні і внутрішні сторони читання.. Різновиди навчального читання (читання вголос і мовчки), їх значення. Особливості читання вголос і мовчки. Форми учнівського читання: індивідуальне., хорове, у парах, ланцюжком, комбіноване; партитурне, читання в особах; вибіркове та інші.

Способи читання. Класифікація способів читання учнів 1-4 класів (побуквений, складовий (відривний, плавний), слово-складовий, цілими словами і групами слів).

Якості повноцінного читання (правильність, свідомість, виразність, швидкість), їх взаємозумовленість.

Формування і розвиток: навички читання. Технічна і смислова сторони читання. Способи формування технічної сторони, яка передбачає оволодіння учнями способом читання, правильністю, виразністю і темпом.

Основні етапи розвитку навичок голосного і мовчазного читання молодших школярів. Умови успішного формування способів читання.

Правильність читання. Вимоги до правильного читання. Типові учнівські помилки під час читання, їх причини. Прийоми вироблення правильності читання: використання спеціальних тренувальних вправ,, ш вдосконалюють зорове сприймання (попереднє читання слів із графічними позначками, читання слів, у яких мінімальні одиниці читання надруковані різними шрифтами, читання ланцюжків слів, близьких за графічним виглядом або ланцюжків споріднених слів тощо); розвиток артикуляційного апарату (розучування скоромовок, чистомовок, використання літературних ігор, хорове читання, заучування лічилок, закличок, прислів'їв і приказок, віршів тощо); регуляція диханні (на одному видиху вимовити чотиривірш, лічити на одному диханні якнайдовше: 1, 2, 3, 4... тощо).

Прийоми запобігання помилковому читанню:, різні форми підготовчої роботи (бесіда, розповідь учителя і пояснення незрозумілих слів, розгляд картин, кадрів діафільму, добір рим до відповідних слів із контрольними звуками, попереднє прочитування слів складної будови, попереднє мовчазне читання тексту як підготовка до голосного читання); створення на. уроці атмосфери для уважного читання тексту, систематичний контроль учителя за читанням учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Прийоми виправлення помилок учнів під час читання: постановка запитання, відповідь на яке вимагає перечитування, складання із розрізної азбуки неправильно прочитаного слова, друкування помилково прочитаного слова учнем на дошці, перечитування уривка мовчки зрізними завданнями, читання з дошки ланцюжка слів, серед яких є помилково прочитане, тощо.

Швидкість читання. Вплив фізіологічних і психологічних факторів настановлення і розвиток темпу читання в молодших школярів. Умови розвитку оптимального темпу читання в 1-4 класах.

Розвиток зорового сприймання під час читання: розширення поля читаній, миттєве розпізнавання слова під час читання, переглядання тексту, зняття вокалізації. Використання спеціальних вправ для вироблення швидкості читання (групове читання уривків тексту, коли темп задає учитель, читання уривків за певний час, заздалегідь відомий учням, „змагання" на швидкість читання, читання уривків текст/ в різних темп»:, читання „на час" тощо); використання прийомів швидкочитання („читання з перешкодами", читання „через решітку", „швидко знайди слово" тощо). Критерії вимірювання швидкості читання (вголос, мовчки). Дискусійні питання щодо „динамічного читання'' в початкових класах.

Поняття про виразне читання (у зіставленні з терміном „художнє читання''). Напрями роботи над виразністю: технічний (робота над голосом, дикцією, диханням, орфоепічною вимовою); інтонаційний (робота. над компонентами інтонації: мелодикою, інтенсивністю, темпом, паузою, тембром); смисловий (система роботи по осмисленню ідеї твору); тренувальний (вправляння дітей у виразному прочитанні твору після аналізу).

Умови роботи над виразністю читання: демонстрування читання твору, детальний аналіз художнього твору до виразного читання, робота над мовою твору, опора на відтворювальну уяву учнів, обговорення в класі варіантів прочитання аналізованого твору, створення ситуацій, копи в учнів з'являється бажання прочитати твір, щоб передати своє ставлення до зображуваного, вимикати певні почуття у слухача, вплинути на його уяву, почуття, розум.

Етапи підготовки до виразного читання: 1) осмислення ідейно-тематичної основи твору, його образів у єдності з художніми засобами; 2) складання партитури читання тексту; 3) вправляння у читанні.

Усвідомлення читання. Рівні усвідомленого читання. Види і прийоми роботи, спрямовані на. підготовку до сприйняття тексту, усвідомлення форми і змісту твору, формування власного ставлення до прочитаного.

Удосконалення розуміння прочитаного (розуміння слова, речення, цілого тексту), вияв ступеня сформованості навички розуміння прочитаного. Завдання, типи вправ для роботи над словом, реченням, текстом.

Методика роботи над художнім твором у початкових класах. Наукові засади аналізу художнього твору (літературознавчі, психологічні, методичні положення).

Основні етапи пронесу роботи над художнім твором (перший етап - підготовча робота, первинний синтез; другий етап - аналіз; третій етап - вторинний синтез); їх завдання, зміст роботи.

Методична реалізація змістових ліній. Смисловий і структурний аналіз тексту. Поетапне розуміння тексту молодшими школярами: 1-ий етап - орієнтування у фактичному змісті текст, і виявлення емоційного сприйняття прочитаного; 2-ий етап – читання-аналіз; 3-ій етап – поглиблений смисловий аналіз тексту, метою якого є досягнення розуміння істотних зв'язків, відношень, головних ознак тощо (об'єктом такого аналізу можуть бути розвиток дії, сюжету, мотиви поведінки героїв, істотні риси їхнього характеру, мова, композиція твору тощо); 4-ий етап – діалогічна взаємодія: читача з текстом, узагальнення прочитаного.

Мовленнєвий розвиток учнів на уроках читання. Напрями системи мовленнєвого розвитку молодших, школярів: 1) наявність у підручниках орієнтирів, які передбачаюсь виконання учнями завдань на розвиток мовлення; забезпечення мотиваційно-емоційної складової формування у дітей бажання та інтересу до вивчення рідної мови, її збагачення і правильного використання; робота над наголошуванням і вимовою слів; 4) збагачення словника учнів; 5) опрацювання образних засобів художніх творів; 6) пріоритетність розвитку зв'язного мовлення.

Літературний розвиток учнів. Засвоєння літературознавчих понять. Напрями системи літературного розвитку учнів: 1) досягнення жанрової різноманітності кола читання у кожному підручнику з виділенням пріоритетів певних жанрів, 2) достатня частотність у підручниках творів одного автора, що сприяє виявленню взаємозв'язку між автором! і темою його творчості; 3)лінійно-концентричний принцип ознайомлення з відомостями про життя і творчість поетів і прозаїків протягом початкового навчання; 4) засвоєння учнями на практичному рівні істотних ознак, які характеризують жанри; 5) ознайомлення з літературними термінами на рівні розпізнавання значення і називання істотних ознак.

Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного. Напрями формування у молодших школярів літературних творчих здібностей: 1) визначення у програмах дня кожного класу конкретних цілей щодо формування в учнів різних елементів творчого розвитку; 2) відбір текстів, які сприяють цілеспрямованому формуванню творчих здібностей; 3) введення у зміст уроків творчих завдань, які стимулюють розвиток різних елементів літературно-творчих здібностей; 4) прогнозування можливого розвитку подій, змісту твору на основі заголовка, ілюстрації, читання пертого і заключного абзаців тексту; 5) інтегрування різних видів мистецтва для створення нових образів, думок на основі прочитаного; 6) мотивація до творчості через таку атмосферу спілкування на уроках, яка заохочує учнів придумувати щось своє, фантазувати; широке застосування ігрових прийомів.

Методи, прийоми роботи, види завдань і вправ. Методика заучування творів напам'ять. Значення і завдання вивчення творів напам'ять. Підготовка тексту для заучування. Індивідуальна робота з учнями в процесі вивчення твору напам'ять. Перевірка, оцінка знань, умінь і навичок з читання.

Особливості робота над творами різних родів і жанрів. Роди літературних жанрів (епос, лірика, драма). Особливості роботи над творами різних жанрово-родових форм. Методика роботи над ліричними творами: пейзажна лірика, сюжетна лірика, вірші-роздуми. Методика роботи над драматичнішу творами в початкових класах: дитячі п'єси, драматичні казки. Методика роботи над епічними творами; оповідання, епічні вірші, казки, байки, легенди, міфи, повісті, повісті-казки. Робота над творами малих фольклорних жанрів: чистомовки, скоромовки, лічилки, мирилки, загадки, прислів'я, жарти, веселики, потішки тощо. Специфіка опрацювання науково-популярних творів.

Етапи роботи над творами різних жанрів на уроках читання; 1) мотиваційна і змістова підготовка до сприймання нового твору; 2) первинне ознайомлення учнів з текстом твору і первинний аналіз; 3) аналітичне читання (смисловий, структурний, художній аналіз тексту), що має практичну спрямованість і здійснюється на основі багаторазового перечитування тексту; 4) висновок -узагальнення прочитаного; 5) удосконалення якостей читацької навички; 6) виконаним творчих завдань.

Уроки класного читання. Цілі уроків читання (навчальні, виховні, розвивальні). Зміст, структура, методичні засоби уроків читання. Мотиваційне забезпечення уроків читання.

Типологія уроків класного читання. Багатоваріантність побудови уроків читання: уроки вивчення творів одного жанру; уроки-сходинки до монографічного вивчення творчості письменника; уроки-інсценізації (або уроки з елементами інсценізації); уроки з ігровим сюжетом; уроки-мандрівки, уроки-подорожі; уроки-роздуми; уроки-діалоги; уроки розвитку літературних творчих здібностей учнів:, інтегровані уроки та уроки з блочною інтеграцією змісту різних предметів; узагальнювальні уроки.

Робота з ілюстраціями та аудіовізуальними засобами. Підготовка вчителя /до уроку читання. Оцінювання навчальних досягнень учнів з читання.

Теоретичні засади методики позакласного читання. Позакласне читання - складова курсу «Читання». Мета і завдання позакласного читання. Роль і значення позакласного читання в підготовці школярів-читачів. Зв'язок позакласного читання з класним.

Аналіз структурних компонентів програми: Робота з дитячою книжкою. Позакласне читання. Характеристика навчального матеріалу для занять з дитячою книжкою і уроків позакласного читання: властивості книги; типи і різновиди дитячих книг; основні вимоги до відбору дитячих книг.

Поняття про самостійне і несамостійне дитяче читання. Молодший школяр як читач (його вікові особливості, інтереси, можливості). Читацька самостійність як якість особистості. Тип правильної читацької діяльності. Основний метод формування учнів-читачів. Роль дорослого у формуванні дитини-читача.

Формування читацької самостійності молодших школярів. Етапи навчання учнів-читачів: підготовчий (1 клас), початковий (2 клас), основний (3, 4 класи). Особливості кожного етапу (завдання, методика роботи та організація навчальної діяльності учнів, вимоги до навчального матеріалу, види бібліотечно-бібліографічної допомоги, організація читацького куточка тощо).

Типи основних структур занять і уроків, методика їх проведення. Підготовка вчителя до уроків позакласного читання.

Індивідуальний підхід до формування читацької самостійності школярів. Оцінювання читацьких, умінь учнів.