Лабораторна робота № 13

Тема. Генетико-морфологічна будова і властивості ґрунтів Сухого Степу України

1 Мета роботи. Ознайомлення з генетико-морфологічною будовою профілю і властивостями основних типів ґрунтів зони Сухого Степу України.

Вихідні дані:

1. Конспект лекцій з дисципліни.

2. Фізико-географічні області Сухого Степу України (таблиця 13.1).

3. Ґрунти Сухого Степу України (таблиця 13.1).

Тривалість роботи – 2 год.

2 Теоретичні відомості

Зона Сухого степу України займає площу 4, 7 млн.га і приурочена до крайньої південної частини Причорноморської низовини та крайньої північної частини Кримського півострова.

У зоні Сухого Степу виділяють дві провінції: Причорноморсько-Приазовську і Кримську.

Причорноморсько-Приазовська сухостепова провінція приурочена до приосьової частини Чорноморської западини. За особливостями ландшафтної структури у цій провінції виділяють чотири фізико-географічні області: Приморську, Нижньодніпровську, Присивасько-Приазовську і Кримсько-Присиваську.

Приморська область охоплює території, які займають середні частини Одеської та Херсонської і південь Миколаївської областей.

Нижньодніпровська терасно-дельтова сухостепова область займає південно-західну частину Причорноморсько-Приазовських сухих степів і майже повністю розташована в Херсонській області.

Присивасько-Приазовський низовинний степ займає північно-західну частину Причорноморсько-Приазовських степів або південно-східну частину Херсонської та південно-західну частину Запорізької областей. З південного сходу область омивається водами Азовського, з південного заходу – Чорного морів.

Кримська степова провінція приурочена до герцинських структур Скіфської плити – Тарханкутського і Сімферопольсько-Євпаторіївського підняття Альмінської западини. У провінції виділяють чотири фізико-географічні області: Кримсько-Присиваську низинну, Тарханкутську підвищену, Центральнокримську рівнинну і Керченську горбисту.

Кримсько-Присиваська область займає північну частину рівнинного Криму.

Тарханкутська область займає західну частину Степового Криму.

Центральнокримський рівнинний Степ являє собою низовину з абсолютними відмітками поверхні від 40 до 100м, а у бік півдня – більш підвищену рівнину.

Керченський горбистий Степ – це найбільш обумовлена степова територія України, яка вирізняється півострівним розташуванням.

У структурі ґрунтового покриву Сухого Степу здебільшого переважають каштанові ґрунти. Таку назву вони отримали завдяки темно-коричневому забарвленню, що нагадує колір зрілих плодів каштана.

Каштанові ґрунти сухих степів України поділяють на три підтипи: темно-каштанові, каштанові і лучно-каштанові. Усі підтипи каштанових ґрунтів переважно солонцюваті.