Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Фінансові інструменти та посередники.






Фінансові інструменти - різноманітні види ринкового фінансового продукту, зокрема: цінні папери (акція, облігація, вексель), грошові зобов’язання, валюта, ф’ючерси, опціони, депозитні свідоцтва, кредитні договори, страхові поліси тощо. Фінансові інструменти з помірним рівнем ризику характеризують групу фінансових інструментів, рівень ризику за якими приблизно рівний середньоринковому. Здійснюючи операції на фінансовому ринку, його учасники вибирають відповідні фінансові інструменти їх проведення. Фінансові інструмент це різноманітні фінансові документи, які обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку. Фінансові інструменти, які обертаються на окремих сегментах фінансового ринку, характеризуються на сучасному етапі великою різноманітністю.

Існують різні види акцій, які визначають різні права їх власників: прості й привілейовані; імені та на пред’явника; паперові та електронні; номінальні та без номіналу; платні та преміальні; з вільним та обмеженим обігом. Використання різних видів акцій пов’язане з різними цілями, якими керуються засновники акціонерних товариств.

Проста акція дає право голосу (за принципом: одна акція – один голос), однак не гарантує отримання дивідендів. Розмір дивідендів залежить від обсягів отриманого прибутку та відповідних рішень акціонерів. Привілейовані акції надають певні переваги їх власникам, насамперед у правах на отримання доходу. Як правило, ці переваги виражаються у фіксованому проценті дивідендів, які виплачуються незалежно від отриманого прибутку. Разом з тим власники таких акцій здебільшого позбавляються права голосу.

Іменна акція передбачає її закріплення за певним власником, який вказується на акції. При цьому ведеться книга обліку, в якій фіксуються всі власники акцій та реквізити належних їм акцій. Продаж чи передання іменної акції іншому власникові фіксується відповідними записом чи заміною акції. Акція на пред’явника не передбачає фіксації її власника, її перехід від одного власника іншому не вимагає ніякого оформлення.

Паперові акції являють собою цінні папери, які емітуються з дотриманням певних вимог щодо їх оформлення і друкування. Друкування акцій можуть здійснювати тільки уповноважені організації з дотриманням вимог щодо їх захисту від підробки. При цьому іменні акції мають найнадійніший захист, оскільки ведеться книга реєстрації. Електронні акції існують у вигляді записів на файлах у комп’ютерах. Облік акцій ведеться в депозитарії.

Номінальні акції являють собою цінні папери, на яких зазначається їх номінальна вартість. В окремих випадках вона може не вказуватись, тобто це акція без номіналу. Платні акції – це акції, що купуються під час їх випуску. Преміальн і акції пов’язані з капіталізацією нагромадженого нерозподіленого прибутку. Вони розподіляються між акціонерами пропорційно кількості придбаних ними платних акцій. Акції з вільним обігом можуть без будь-яких обмежень переходити від одного власника до іншого. Акції з обмеженим обігом або взагалі не можуть переходити до іншого власника, або тільки в обмежених, наперед визначених випадках.

Вексель. Звичайно вексель виконується на паперовому носії. Особа, на користь якого виписаний вексель, може, не чекаючи настання строку оплати векселя, використати його для платежів за своїми обов'язками або врахувати його в банку. При передачі векселя необхідно дотримувати формальностей, передбачені вексельним законодавством. На зворотному боці векселя робиться спеціальний передатний напис (індосамент), що забезпечує посвідчення факту передачі векселя іншій особі. Особа, що передає вексель, берет на себе відповідальність (перед всіма наступними власниками) за погашення зобов'язання за векселем.

Депозитний сертифікат. По ньому спла­чується відсоток, а при погашенні повертається вихідна ціна купівлі. Цей інструмент є високоліквідним, оскільки за не­обхідності власник депозитного сертифікату може перепрода­ти його на вторинному ринку. Для фізичних осіб комерційні банки пропонують ощадні сертифікати. Ці інструменти вида­ються на певний строк або до запитання. Вони можуть бути іменними чи на пред'явника. Як депозитні, так і ощадні сертифікати активно випуска­ються вітчизняними комерційними банками: Приватбанк, АППБ Аваль, Вабанк, Надра. Термін дії сертифікатів різний -ЗО, 90, 180, 270 та 360 днів. Багато банків дозволяють викори­стовувати відповідні інструменти як заставу під надання кре­дитів.

Комерційні папери - це короткострокові зобов'язання, що випускаються корпораціями з метою залучення коштів для фінансування поточних операцій. Обіг відповідного інстру­менту відбувається на фінансових ринках розвинутих країн.

Банківські акцепти являють собою вексель на банк, що ви­пущений фірмою, яка оплатить його на певну майбутню дату, і гарантується за певну винагороду банком, який акцептував його. Банківські акцепти покликані обслуговувати міжнарод­ну торгівлю, експортно-імпортні операції. У розвинутих країнах ці акцептовані векселі (за своїми функціями вони подібні до казначейських векселів) часто перепродаються на вторинному ринку зі знижкою.

Облігація (лат. obligatio - забов`язання; англ. bond — довгострокова, note — короткострокова) — емісійний цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах. Облігація є одним з головних джерел фінансування дефіциту державного бюджету, для більшості розвинених країн. Облігація для корпорацій є важливим джерелом коштів, що запозичуються.

 

Видифінансових посередників:

Банківські установи: комерційні банки, інвестиційні банки.

Небанківські установи: інвестиційні фонди та інвестиційні компанії; довірчі товариства; страхові компанії та пенсійні фонди; брокерські та дилерські контори; пайові фонди.

Комерційні банки та інвестиційні банки. Банк – це фінансовий посередник, який виконує комплекс базових операцій грошового ринку: мобілізацію коштів, надання їх в позички, здійснення розрахунків між економічними суб’єктами. На сьогодні банки провадять такі операції і послуги: емісійні, депозитні, кредитні, інвестиційні, посередницькі, трастові, заставні, консалтингові тощо. В узагальненому вигляді інвестиційні банки є фінансовими інститутами, що спеціалізуються на операціях із цінними паперами, реалізації інвестиційних проектів, довгостроковому кредитуванні клієнтів та акумулюють як основні такі функції: - участь у фінансових програмах емітентів (емітент), формування емісійних портфелів; - розміщення цінних паперів на первинному ринку тощо.

 

2. Термінологічний словник:

Акція – цінний папір, який засвідчує право на певну частину власності акціонерного товариства і дає право на отримання доходу від неї у вигляді дивідендів.

Готівка – це гроші, які знаходяться у касі, на рахунках та у дорозі. Вони поділяються на дві групи: грошові засоби і грошові фонди. Ці дві групи грошей дуже відрізняються за такими ознаками: як за цілями використання, так і за характером відносин, які виникають при їх обігу.

Грошові засоби – це гроші, якими можна вільно розпоряджатися за своїм бажанням, а їх втрата не завжди може досить різко погіршити фінансовий стан підприємства або іншого господарюючого суб’єкта.

Грошові фонди – це опосередкована частина грошей, яка має цільове призначення і відносну самостійність функціонування. Втрата цих грошей веде до банкрутства господарюючого суб’єкта.

Грошовий потік – це обертання грошей, яке проходить безперервно і він пов’язаний з конкретним періодом часу.

Емітент – це юридична особа, чи уповноважений державою орган, який здійснює випуск цінних паперів в обіг.

Депозитні сертифікати є борговим інструментом, який банк продає вкладникам - юридичним особам.

Облігація - являє собою боргове зобов’язання позичальника перед кредитором, яке оформляється не кредитною угодою, а продажем-купівлею спеціального цінного паперу. Існують різні види акцій залежно від емітента, способу виплати доходу, термінів, на які вона випускається, умов обігу та надійності.

Вексель - цінний папір, відособлений документ, строго передбаченої форми, що містить або безумовне зобов'язання його особи, що видало (простий вексель), або його наказ третій особі (переказний вексель) здійснити платіж зазначеної суми пойменованому у векселі особі або пред'явникові векселя в обумовлений строк.

Фінансові відносини – економічні відносини з приводу формування, розподілу і використання фондів грошових засобів.

Фінансові інструменти – всі види цінних паперів: боргові зобов’язання і документи власності.

Фінанси підприємств – економічні, грошові відносини, які виникають у процесі руху грошей і створення на цій основі грошових потоків, які пов’язані з функціонуванням фондів грошових засобів підприємства.

Фінансові посередники – є інституційними учасниками фінансового ринку які утворюють інституційну структуру ринку.

 

 

3. Рекомендована література:

1. Фінанси: Підручник / За ред. С.І. Юрія, В.М. Федосова. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К.: Знання, 2012. – 687 с.

2.Фінанси: курс для фінансистів. Підручник. / За ред. д.е.н., проф. Буряка П.Ю., д.е.н., проф. Жихор О.Б. – К.: «Хай-Тек Прес», 2010. – 528 с.

3.Лондар С.Л., Тимошенко О.В. Фінанси. - навчальний посібник для студ. вищих навч. Закладів/ Нова Книга. –Винниця. – 2009. – 384с.

4. Вдовенко Л.О. Фінанси: навч. посіб. / Л. О. Вдовенко, Н. М. Сушко, Н. Д. Фаюра; М-во освіти і науки України, ВДАУ. - К.: ЦУЛ, 2010. – 149 c.

5. Буряк П.Ю. Фінанси: підручник. / Буряк П.Ю., Смолінська С.Д., Татарин Н.Б. – К.: «Хай-Тек Прес», 2010. – 392 с.

6.Глущенко В.В., Глущенко А.С., Глущенко О.В. Фінанси у рисунках, схемах і таблицях: Навч.посіб. – Львів: «Магнолія 2006», 2012 р.

7. В.Д. Базилевич Цінні папери: Підручник / Затверджено МОН. – 2011. - 1094 с.

8. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Н. Д. Фаюра, Л. О. Вдовенко, П. К. Бечко [та ін.]; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ВНАУ. - Вінниця: РВВ ВНАУ, 2011. - 242 c.

9.Непочатенко О.О. Фінанси підприємств. Навч.посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 328с.






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.