Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Наскальне мистецтво.






Центральна Сахара була в період неоліту одним з найбільш населених центрів первісного суспільства; мало того, в цій колись покритій пасовищами пустелі існували численні і аж ніяк не легендарні культури. Наскельні малюнки і висічені на камені зображення, виявлені в Сахарі, відносяться, до чотирьох великих періодів:

1. Період мисливців, або період буйвола (ранній неоліт).

2. Період скотарів (неоліт).

3. Період пастухів-вершників, що мали колісниці, або період коня (стародавня історія).

4. Період верблюда (датується здебільшого початком нашої ери)...

Найдавніші пам'ятники африканського мистецтва - петрогліфи «мисливського» періоду збереглися лише в декількох, чітко обмежених районах Північної Африки і Сахари.

Особливе місце серед петрогліфів займають зображення стародавнього буйвола, вимерлого незадовго до початку нашої ери. Це монументальні і в той же час достатньо деталізовані зображення (іл.53).

іл. 53

іл. 54

Не тільки зображення буйвола, але і переважна більшість інших петрогліфів цього періоду виконані глибоко врізаною і ретельно відшліфованою контурною лінією (фігури слонів, носорогів, жирафів і т.д.) і представляють собою ізольовані фігури, не пов'язані композиційно з іншими малюнками, які часто знаходяться поруч на тій же скелі, а іноді і перекривають їх (іл. 54). Точність, з якою лінія врізу промальовує силует, витончено окреслюючи маленькі очі, вуха і всі характерні складки і виступи, здається неймовірною, враховуючи розмір зображення і міцність матеріалу, для обробки якого художник не міг користуватися іншим інструментом, крім загостреного каменя.

Ці малюнки відрізняються монументальною реалістичною формою і гігантськими розмірами. Як правило, розмір предмета близький до натуральної величини, а іноді і перевершує її. Так, наприклад, в Тассілін-Аджер є зображення носорога, що досягає восьми метрів, а одна композиція, що включає семиметрові фігури жирафів, займає площу в 82 кв. м. Щоб висікти на граніті або піщанику такі величезні фігури, не порушуючи пропорцій і зберігаючи жвавість і виразність силуету, були потрібні не тільки пильне око і спостережливість, але також технічна майстерність, віртуозне володіння інструментом. Великі зображення раннього періоду виконані за допомогою глибокої, ретельно відшліфованої канавки, що має в розрізі форму U або V; ширина її біля одного сантиметра. У тій же групі зустрічаються петрогліфи з контуром у вигляді нерівної пунктирної лінії, утвореної невеликими поглибленнями, що залишилися, очевидно, від удару кам'яним молотком по тильній стороні твердого загостреного каменя. Можна припустити, що деякі петрогліфи, виконані в цій техніці, являють собою одну з перших стадій обробки, яка закінчувалася шліфуванням за допомогою змоченого піску і спеціально заточеного міцного каменю, яким могла бути кам'яна сокира. Є припущення, що в деяких випадках на останній стадії обробки міг застосовуватися вологий пісок і заточена палиця з твердої породи дерева.

Петрогліфи першого періоду представляють окремі фігури тварин, серед них зрідка зустрічаються малюнки, що містять деякі елементи композиції. Насамперед до них відноситься довга череда тварин одного виду (буйволи, слони, бики, коні, страуси і т.д.), які ніби йдуть одна за одною. Ці фігури нічим не пов'язані між собою; їх об'єднує лише ритм більш-менш рівних інтервалів. Крім цієї зародкової форми композиції зустрічаються парні зображення, які мають вже не тільки формальний, але й смисловий зв'язок: самець і самка з дитинчам; самці, що б'ються, або звірі, що обороняються від нападу хижаків. До кінця першого періоду з'являються складніші мисливські сцени. В одній з них можна бачити мисливця в масці шакала, який тримає за ногу вбитого носорога.

До середини ІV тис. до н.е. монументальні реалістичні зображення епохи мисливців поступаються місцем півстилізованим малюнкам, основним сюжетом яких стають домашні бики. Цей перехід відбувається з такою ж поступовістю, з якою міняються кліматичні умови і тваринний світ майбутньої пустелі. Спочатку зникають зображення буйвола, і серед колишніх сюжетів, виконаних в тій же техніці і стилістичній манері, з'являються зображення барана з дивними прикрасами на шиї і голові (диск у вигляді німба над головою і орнаментований нашийник). Фігура так званого «священного барана» дуже часто зустрічається в Північній Африці, а також зрідка в Феццані. В інших місцях розповсюдження древньої групи петрогліфів, як, наприклад, в Тассілін-Аджер, їй відповідають фігури биків та інших тварин, прикрашені подібними ж дисками і спіралями. Поступово зображення пастухів заповнюють всі вільні поверхні скель у місцях, які були уподобані ще їх попередниками. Часто вони перекривають більш древні, а іноді багаторазово нашаровуються один на одного.

Мистецтво «періоду скотарів» поширено в Сахарі повсюдно. Точніше, вони зустрічаються всюди від Мавританії до Ефіопії, включаючи долину Нілу, і від Середземноморського узбережжя до верхньої закруту Нігера.

Чабанське мистецтво Сахари, що існувала близько двох тисячоліть, дає нескінченну різноманітність сюжетів, стилів і технічних прийомів, за допомогою яких пастухи-художники досягають надзвичайної виразності та досконалості художньої майстерності. Висота зображень коливається від 15 до 35 см. Техніка контурного малюнка, що застосовувалася раніше, поступається місцем силуетному живопису, створюваного за допомогою накладання щільного шару фарби, який заповнює всю поверхню малюнка. Нерідко можна бачити композиції, виконані двома або трьома кольорами. Іноді колірні контрасти використовуються для того, щоб виявити об’єм фігури або підкреслити масть тварини. Одна із самих чудових фресок Тассили, що знаходиться в містечку Джаббар (Марокко), зображує перегін стада. Цей шедевр наскального живопису включає близько семи різних кольорів і відтінків від темно-червоного до світло-оливкового.

До здобутків живопису цього часу відноситься не тільки застосування поліхромії, але також дотримання основних законів перспективи та побудови композиції.

Одна з відмінних особливостей мистецтва пастухів - відсутність канонічних форм, характерних для ранніх періодів. Незвичайне різноманітність сюжетів і технічних прийомів свідчить про те, що єдиною метою художника цього часу було відображення тих явищ навколишнього світу, які грали найбільш істотну роль в його житті. Причому художник не задовольняється умовними формами, сформованими в живописі архаїчного періоду. Зображення все більше конкретизується, реалізм досягає того ступеня розвитку, коли в людських постатях можна визначити етнічний тип. Часом навіть з'являються натяки на індивідуальні риси, портретну схожість. Сильне враження справляють сцени полювання на антилоп, де граціозні, легкі тварини як би летять по повітрю, розпластавшись в стрімкому бігу (іл. 55-58). Ця блискуча майстерність в передачі руху особливо проявляється в багатофігурних сценах, що зображують битви і танці. Всі ці картини, кадр за кадром малюють побут стародавніх мешканців Сахари, свідчать, скоріше за все, про те, що це мистецтво позбавлене релігійного підґрунтя, чого не можна сказати про мистецтво архаїчного періоду.

Разом з сюжетами змінюються стиль і технічні прийоми. Поряд з контурним малюнком і силуетним живописом з'являються зображення, подібні фігурі жирафа з Сефару (іл.59), яка виконана в техніці, що нагадує пуантилізм. Завдяки відсутності безперервної контурної лінії обриси малюнка здаються об'ємними. У деяких випадках силует заповнюється густою мережею хвилястих ліній або білими мазками, нанесеними на темний фон, який перекриває контур фігури.

 

Іл.55-58 Фрески Тассили (Марокко)

У Тассилін-Аджер знаходиться найбільший у світі ансамбль доісторичного наскельного живопису - врізаних малюнків тут дуже мало. Серед них зображення трьох биків з Терарата. Виконані з великою майстерністю фігури тварин дані в різних складних ракурсах і утворюють замкнену мальовничу групу. Красиво і точно врізана і відшліфована не тільки контурна лінія малюнка, але навіть плями на шкірі тварин. У підвищеній деталізації, схематичності можна бачити відхід від реалізму мисливського періоду. Цей стиль характеризується, з одного боку, абстрактним зображенням предметів, як би вирваних з живого контексту, позбавлених властивого їм дії-руху, з іншого - увагою до чисто зовнішніх локальних ознак.

З появою нових сюжетів, що свідчать про прибуття в Сахару скотарських племен, монументальний первісний реалізм поступається місцем новим формам в мистецтві, в іл.59 яких посилюються, з одного боку, натуралістичні елементи, а з іншого - елементи стилізації. Зображення цінується тепер не стільки за точність і виразність, скільки за технічне виконання, якість обробки.

У Феццані, на різних зображеннях можна простежити всі послідовні стадії перетворення техніки: поступове поглиблення контурної лінії приводить до появи нової якості - петрогліф-малюнок, продряпаний на камені, стає барельєфом-скульптурою.

Хоча техніка виконання петрогліфів повсюдно удосконалюється (контури врізані ясними, чіткими лініями, зображення ретельно відшліфовані), якість малюнків різна. Поруч з майстерно виконаними легкими силуетами антилоп і биків можна бачити зображення тих же тварин диспропорційні, мляві й незграбні.

Що стосується іншої тенденції цього стилю, а саме посилення деталізації, то тепер у ній ще очевидніше проявляється раціональний підхід. Деталі не просто перераховуються, але деякі з них особливо підкреслюються розміром і формою.

Особливості нового стилю в якійсь мірі пов'язані з новими сюжетами і відповідно новим способом життя. В основних рисах техніка виконання залишається колишньою (глибокий, іноді здвоєний шліфований вріз і згладжений фон). Основним об'єктом зображення тепер стають бики з довгими і короткими рогами, загнутими вперед, широко розкинутими в сторони або зігнутими у вигляді ліри. Часто тварини зображені у ходьбі або поверненими в живописному ракурсі. В цих застиглих крокуючих фігурах мало внутрішньої виразності і динаміки

Не тільки статичність характеризує малюнки цього періоду. Дуже часто ретельно оброблені фігури страждають відсутністю точних пропорцій. Вони як би зібрані по частинах: голова з передньою частиною тулуба, ноги і т.д. Як правило, краще всього намальовані роги. Непомірно велике око, кругле або у вигляді спіралі, є деталлю, яка може вважатися приналежністю виключно даного стилю. Раніше очі мали подовжену, більш близьку до природної, форму.

Мистецтво останньої фази пастушої епохи і більш пізніх періодів широко поширене в південних і західних районах Сахари. Незважаючи на величезну кількість, вони досить однорідні за сюжетами і, як правило, сильно тяжіють до схематизму.

Особливий інтерес представляють людські фігури. Вони надзвичайно різноманітні. Дивні персонажі з величезними головами, що нагадують за формою кульбабу, прикрашеними пір'ям, з тонкими таліями; вони озброєні списами і щитами (іл. 62). Незграбні фігури, що сидять одна проти одної, наполовину виконані в техніці антірельефа (Ес-Сук).Причому голови їх трактовані так, ніби художник звик мати справу зі скульптурою. Така рубана, «кубістична» форма часто зустрічається в африканській дерев'яній скульптурі, зокрема у бамбара і догонів. Своєрідні бітреугольні фігури зі списами з Ін-Фрі. Їх лінеарні силуети представляють комбінації геометричних фігур - трикутників, ромбів і кіл. Їх відмінна риса - площинність і симетрія, підкреслена часто вертикальною віссю, що ділить фігуру на дві половини. Жирафи, бики, антилопи не відрізняються своєрідністю: за стилем вони близькі пізнім петрогліфам центральних районів Сахари.

іл..60

 

Приблизно в середині ІІ тисячоліття до н.е. в Сахарі з'являються зображення коня. Ранні малюнки відносяться до часу легендарних гарамантів, про яких згадують античні автори, описуючи племена, що населяли древню Лівію. Перш за все це військові колісниці, запряжені двома або чотирма кіньми і керовані одним або двома візницями. Ці зображення відрізняються помірною стилізацією і особливою позою коней, що летять на повному скаку. Специфічний також і стиль людських фігур. Колоколоподібність одягу, що спускається нижче колін і в особливості короткі, перетягнуті в талії туніки надають їм характерну бітрикутну форму (мається на увазі фігура, утворена двома трикутниками, зверненими вершинами один до одного). Велика частина малюнків цього стилю знаходиться в центральних гірських районах Сахари. (іл.60). Крім бітрикутних фігур і військових колісниць до цього часу відносяться сильно стилізовані зображення биків і інших домашніх тварин. Слони, носороги і бегемоти зникли, але ще зустрічаються малюнки жирафів, антилоп, муфлонів. Вони невеликого розміру (від 25 до 50 см), вибиті по всій поверхні малюнка і відшліфовані. Ці петрогліфи відносяться до наступної фази, яка характеризується появою верхового коня.

Повільно колісниці поступаються місцем вершникам, озброєним списами і круглими щитами, їх головні убори прикрашені пір'ям; на руці, що тримає щит, висить короткий прямий меч. Розмір петрогліфів і техніка колишні, помітні лише невеликі зміни в стилі. Малюнок стає менш чітким, художник часто обмежується контурним вибиванням фігур. Полірування застосовується рідко. Зображення тварин, особливо диких, менш схематичні, ніж геометризовані фігури вершників.

Наступна фаза виявляє вже всі ознаки останнього періоду наскельного мистецтва Сахари, а саме яскраво виражені риси схематизму і занепад техніки обробки каменю. Поряд з геометризованими фігурами вершників з'являються зображення верблюдів.

Серед ранніх зображень верблюда зустрічаються реалістичні фігури дромадерів. У Еннеді, наприклад, є зображення озброєних вершників на верблюдах, які скачуть щодуху. Однак в цілому ця епоха характеризується перехідом до самого примітивного схематизму. Серед петрогліфів цього останнього періоду, початок якого припадає на перші століття нашої ери, можна бачити вже тільки сучасну фауну. Це муфлони, деякі види антилоп, страуси, кози і зрідка жирафи. Єдиною технікою стає грубе вибивання контуру або всій поверхні малюнків, розмір яких коливається від 15 до 20 см.

Поява верблюда в Сахарі співпала з остаточним настанням посухи і глибокими змінами в житті місцевого населення. Без цієї тварини життя в пустелі стало немислимим; його зображення за кількістю і територіальному поширенню перевершують все, що було колись. Фігури верблюдів, стилізовані, схемні або майже реалістичні, зустрічаються в Сахарі всюди. Верблюд продовжує безроздільно царювати в Сахарі, і мистецтво «періоду верблюда», існуюче близько двох тисячоліть, зберігає тут свої традиції. Дослідження, проведені в 1962 експедицією Берліє в районі Тенере і Кауара, показали, що серед малюнків цього стилю є такі, вік яких ніяк не може бути старше сорока-шістдесяти років (час існування покинутого форту, на стінах якого знайдені зображення).

61 Ауанрхет. Рогата богиня чи 'Біла дама'. Розквіт стиля 'круглоголових' с ознаками єгипетського впливу.Тассила

62 Стиль 'круглоголових' людей. Стадія розквіту.Тассила

 

Найзнаменитіша з фресок Південної Африки - так звана «Біла Дама» (іл.64) знаходиться в печері Маак (гори Брандберг). Центральне місце серед антилоп і маленьких чоловічків займає велика постать, написана білою, чорною і коричневою фарбами. В одній руці «Біла Дама» тримає лук і стріли, в іншій - щось схоже на квітку лотоса.

На відміну від Північної Африки і Сахари, наскельні малюнки Південної Африки дуже часто виявляються в печерах, що використовувалися в певні періоди в якості жител місцевими жителями. Наскельне мистецтво Південної Африки, споріднене в цьому відношенні мистецтву східних районів, має ще й ту особливість, що в ньому поряд з реалістичними зображеннями людей, тварин, а також всіляких міфічних істот і т.п. досить часто зустрічаються окремі фігури і цілі композиції, які не є відображенням конкретних предметів. Найчастіше це круги і овали неправильної форми, заповнені рядами рисок або широкими мазками фарби різного кольору. Зустрічаються і змішані зображення, наприклад складний лабіринт з спіралями потрійних паралельних ліній, що закручується, до його зовнішньої сторони примикають голови антилоп.

іл.63 Намібія. Наскельний розпис «Біла дама» в печері Маак біля Брандберга. 2 тис. до н.е.

іл.64 Зімбабве. Фреска.Сцена полювання.

 

Техніка петрогліфів відрізняється від сахарської. Поверхня всередині врізаного або вибитого контурного малюнка може бути покрита паралельними штрихами або густою мережею дрібних вибоїн, іноді вона нагадує по фактурі наждачний папір. Ці петрогліфи виконані кам'яними знаряддями і, мабуть, відносяться до епохи раннього неоліту.

Іншу групу складають врізані малюнки, вибиті і продряпані металевими знаряддями. На цих пізніх малюнках можна бачити фігури бушменів, озброєних луками і стрілами, зображення металевих сокир і навіть характерні фігури європейців. Найбільш пізні петрогліфи, виконані в точковій техніці, приписують іммігрантам банту.

Крім пропорційних і дуже тонких по малюнку реалістично виконаних тварин часто зустрічаються фантастичні і символічні зображення, різні геометричні та інші абстрактні фігури (65). Деякі з них нагадують сонячні знаки, інші - невідому форму писемності. У багатьох місцях можна бачити висічені на кам'яних плитах сліди людської ноги або відбитки ніг тварин.

 

Іл.65 Схематичні зображення. Петрогліфи. Печера Кьянтапо. Шаба, Заїр.

 

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.