Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Познаки та скорочення






АБЗ – асфальтобетонний завод

АГНС - автозаправна газова накопичувальна станція

АЗС - автозаправна станція

ГЗК – гірничо-збагачувальний комбінат

ЛВП – лівий віднесений поворот

НД – нормативні документи

ОВНС - оцінка впливу на навколишнє середовище

ПВР – проект виконання робіт

ПОБ – проект організації будівництва

ПШС – перехідно-швидкісна смуга

СВОМД – суміші вологі органо-мінеральні дорожні

СТО - станція технічного обслуговування

ТЕО – техніко-економічне обгрунтування

ФАБ - фрезерований асфальтобетон

ЦБЗ - цементобетонний завод

ЩМА - щебенево-мастиковий асфальтобетон

ЩМАС - щебенево-мастикова асфальтобетонна суміш


ЧАСТИНА І. ПРОЕКТУВАННЯ

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Прийняті проектні рішення повинні передбачати заходи для забезпечення безпеки руху усіх учасників дорожнього руху, у тому числі пішоходів в місцях переходу дороги, на час проведення будівництва, а також відповідність споживчих властивостей автомобільної дороги та її окремих елементів вимогам нормативних документів протягом міжремонтних строків експлуатації.

При розробці проектів доріг, які проходять в складних грунтово-гідрогеологічних умовах або сейсмонебезпечних районах, експлуатуються в умовах, відмінних від передбачених нормативними документами або в інших обгрунтованих випадках проектом доцільно передбачати обстеження стану таких доріг на стадії експлуатації з метою визначення зміни їх основних параметрів в часі.

4.1 Класифікація автомобільних доріг

4.1.1 За значенням автомобільні дороги загального користування поділяються відповідно до законодавства [1].

4.1.2 Технічну класифікацію автомобільних доріг за категоріями залежно від розрахункової середньорічної добової перспективної інтенсивності руху наведено у табл. 4.1.

Таблиця 4.1 – Технічна класифікація автомобільних доріг

Категорія дороги Розрахункова перспективна інтенсивність руху, авт/добу
у транспортних одиницях у приведених до легкового автомобіля
І-а – І-б понад 10 000 понад 14 000
II від 3 000 до 10 000 від 5 000 до 14 000
III від 1 000 до 3 000 від 2 500 до 5 000
IV від 150 до 1 000 від 300 до 2 500
V до 150 до 300
ПриміткаПри однакових вимогах до доріг І-а та І-б категорій далі вони позначаються як дороги І категорії

4.1.3 Інтенсивність руху необхідно визначати сумарно в обох напрямках за результатами техніко-економічних вишукувань.

4.1.4 При визначенні категорії дороги перспективний період необхідно брати 20 років, починаючи з року завершення розробки проекту.

4.1.5 Коефіцієнти приведення інтенсивності руху різних транспортних засобів до легкового автомобіля необхідно приймати відповідно до таблиці А (Додаток А).

4.2 Розрахункова швидкість руху

4.2.1 Для розрахунків геометричних елементів автомобільних доріг використовують розрахункову швидкість руху, яку необхідно призначати на основі визначеної категорії дороги та в залежності від рельєфу місцевості згідно з табл. 4.2.

4.2.2 Для автомобільних доріг, які проектуються на підходах до великих міст, а також у місцях, де вздовж траси доріг є капітальні високовартісні споруди і лісові масиви, та у випадках перетину дорогами територій з цінними продуктивними землями або зайнятих багаторічними цінними сільськогосподарськими культурами, садами і виноградниками, за відповідного техніко-економічного обґрунтування, допускається брати значення розрахункових швидкостей, наведених у табл. 4.2, як допустимих для горбистої місцевості.

4.2.3 При розробці проектної документації реконструкції автомобільних доріг за нормами І-б - ІII категорій дозволяється при відповідному ТЕО зберігати елементи плану та поздовжнього профілю на окремих ділянках існуючих доріг, якщо вони забезпечують рух транспорту згідно з розрахунковими швидкостями, відповідно до табл. 4.2 для доріг на категорію нижче.

4.2.4 Розрахункові швидкості, наведені в табл. 4.2 для ділянок горбистої та гірської місцевості, можна призначати тільки за відповідного ТЕО для кожної конкретної ділянки дороги.

4.2.5 Дозволяється застосовувати лише одну поправку, або згідно 4.2.3 або 4.2.4.

Таблиця 4.2 – Розрахункові швидкості руху

Ч.ч. Категорія дороги Розрахункова швидкість руху, км/год
Основна на рівнинній місцевості Допустима на місцевості
Горбистій гірській
  I-а      
  І-б      
  II      
  III      
  IV      
  V      
Примітка 1. До горбистої місцевості належить рельєф, часто порізаний глибокими долинами з різницею позначок дна долин і вододілів понад 50 м на відстані не більше 0, 5 км, з бічними глибокими ярами і нестійкими схилами, з долинами передгірських рік з бічними притоками. Примітка 2. До гірської місцевості належать ділянки перевалів (плюс один кілометр в кожний бік від перевалу) через гірські хребти і ділянки гірських ущелин із складними, сильно порізаними або нестійкими схилами, ділянки розповсюдження пластичних зсувів ґрунтів та осипів, долини гірських рік з бічними притоками.

4.2.6 При відповідному ТЕО розрахункові швидкості допускається приймати меншими, ніж основні на рівнинній місцевості відповідно до таблиці 4.2, але в цьому випадку необхідно передбачати встановлення відповідних технічних засобів.

4.2.7 В населених пунктах для всіх категорій доріг на рівнинній місцевості розрахункову швидкість приймають 60 км/год., якщо інше не передбачено законодавством [3]. Якщо в населеному пункті проектними рішеннями забезпечено безпеку руху з мінімізацією несанкціонованого доступу людей та тварин на дорогу (влаштування пішохідних переходів в різних рівнях, огородження проїзної частини від прилеглої території огородженням другої групи тощо) за розрахункову приймається швидкість згідно табл. 4.2.

4.3 Габарити транспортних засобів і навантаження

4.3.1 Автомобільні дороги необхідно проектувати для руху транспортних засобів з такими габаритами відповідно до законодавства [3]:

- за довжиною: одиночного автомобіля – 12, 0 м, автопоїзда – 22, 0 м, маршрутного транспортного засобу – 25, 0 м;

- за шириною автомобіля – 2, 6 м;

- за висотою від поверхні дороги – 4, 35 м.

Мінімальне підвищення в місці перехрещення над проїзною частиною дороги низу споруди або комунікації має становити не менше 5, 5 м. В стислих умовах при реконструкції дороги допускається зменшення цього підвищення до 5, 35 м.

4.3.2 Проектувати дорожній одяг необхідно на розрахункове навантаження на одну найбільш завантажену вісь дорожньо-транспортного засобу відповідно до таблиці Б (Додаток Б).

4.3.3 При розрахунках стійкості насипів земляного полотна та підпірних стінок тип навантаження приймається згідно з вимогами ДБН В.1.2-15 в залежності від технічної класифікації автомобільних доріг: НК-100 – на автомобільних дорогах І - ІІІ категорій, НК-80 – на автомобільних дорогах IV і V категорій.

4.3.4 При проектуванні дорожнього одягу для автомобільних доріг, на яких у складі транспортних потоків очікується понад 15 % великовантажних транспортних засобів, параметри навантаження від яких перевищують розрахункові параметри навантаження згідно 4.3.2 (зерновозів, контейнеровозів, рефрижераторів тощо) за навантаження від розрахункового автомобіля призначають навантаження від найважчого транспортного засобу, систематична експлуатація якого прогнозується на даному об’єкті, і на таких дорогах необхідно передбачати лише жорсткий дорожній одяг.

4.4 Обґрунтування проектних рішень

4.4.1 Траса автомобільної дороги повинна прокладатись з урахуванням відповідної містобудівної документації:

- генеральної схеми планування території України;

- схеми планування території Автономної Республіки Крим;

- схеми планування територій областей, районів, їх окремих територій, які мають регіональне значення;

- генеральних планів або планів зонування територій населених пунктів;

- детальних планів територій.

4.4.2 При прийнятті проектних рішень необхідно враховувати результати громадських слухань в межах вимог чинних нормативних документів при відповідному техніко-економічному розрахунку.

4.4.3 Технічні рішення при проектуванні автомобільних доріг повинні забезпечувати високі транспортно-експлуатаційні показники дороги, охорону навколишнього середовища, безпеку дорожнього руху за мінімально можливих матеріальних та фінансових витратах.

4.4.4 Для прийняття оптимальних проектних рішень щодо прокладання дороги необхідно розробляти альтернативні варіанти траси дороги з порівнянням за такими техніко-економічними показниками:

- показники плану траси дороги: протяжність, коефіцієнт розвитку траси, найменший радіус кривої;

- показники профілю: протяжність ділянок з поздовжніми похилами, що дорівнюють або перевищують гранично допустимі, мінімальні радіуси опуклої та увігнутої вертикальних кривих;

- кількість перетинів залізниць в одному рівні;

- протяжність ділянок, які проходять у межах населених пунктів;

- площа вилучення земельних угідь;

- вартість втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництв;

- показники коефіцієнтів безпеки та аварійності;

- час проїзду автомобіля в прямому та зворотному напрямках;

- витрати на утримання дороги;

- загальна вартість будівництва;

- термін окупність інвестицій.

Головним критерієм вибору оптимального варіанту траси є мінімальний термін окупності інвестицій, з урахуванням забезпечення пріоритетності вимог екологічної безпеки, обов’язковості дотримання екологічних стандартів та нормативів, за рівних показників безпеки дорожнього руху. Решта показників є допоміжними.

4.4.4 При розробленні проектів на будівництво автомобільних доріг державного значення та доріг місцевого значення ІІІ категорії і вище, траси цих доріг, як правило, необхідно прокладати в обхід населених пунктів. При реконструкції зазначених доріг рішення про прокладання траси необхідно приймати на основі ТЕО. У разі проходження ділянок доріг у межах населених пунктів у проектах на реконструкцію необхідно передбачати заходи щодо забезпечення санітарних норм, безпеки для руху пішоходів, прогону тварин, руху місцевого та гужового транспорту з урахуванням вимог ДСП № 173.

4.4.5 Якщо автомобільна дорога проходить через населені пункти, її необхідно проектувати відповідно до даних норм з врахуванням допустимої швидкості руху. За відсутності вимог до окремих елементів або складових дороги в цих нормах, а також за відповідного обґрунтування допускається проектувати їх згідно з вимогами ДБН 360, ДБН В.2.3-5 та ДБН В.2.5-28.

4.4.6 Склад, зміст та оформлення проектної документації для нового будівництва та реконструкції автомобільних доріг необхідно визначати згідно з вимогами ДБН А.2.2-3. Проектну документацію необхідно оформляти згідно з національними стандартами.

4.5 Організація безпеки дорожнього руху

4.5.1 У складі проектної документації необхідно розробляти розділ організації дорожнього руху, який обов’язково включає схему організації дорожнього руху згідно з національними стандартами та галузевими НД.

4.5.2 Проектні рішення автомобільних доріг повинні забезпечувати:

- безпечний та комфортний рух транспортних засобів;

- безпечне розташування перехрещень та примикань;

- необхідне зчеплення шин дорожніх транспортних засобів з поверхнею проїзної частини;

- облаштування автомобільних доріг технічними засобами, захисними дорожніми спорудами, спорудами та будівлями дорожнього сервісу тощо.

4.5.3 Наявність зелених насаджень на узбіччях і укосах земляного полотна автомобільних доріг загального користування не допускається. Віддалення ближнього до автомобільної дороги ряду зелених насаджень поза населеними пунктами за умови відсутності дорожніх огороджень першої групи повинно відповідати вимогам табл. 4.3.

4.5.4 Відстань між ближньою крайкою проїзної частини доріг в населених пунктах та вертикаллю, проведеною від крони дерева до проїзної частини (ПШС, смуги на підйом) повинна бути не менше ніж 0, 5 м (рис. 4.1).

Таблиця 4.3 – Вимоги до відстані від крайки проїзної частини до зелених насаджень

Значення автомобільної дороги Відстань від крайки проїзної частини
до найближчого краю стовбура дерева, м, не менше ніж до краю чагарникових насаджень*, м, не менше ніж
Міжнародна 10, 0 7, 0
Національна, регіональна 9, 0 5, 0
Територіальна, обласна, районна 7, 0 4, 0
*)Діаметр кореневої шийки чагарникових насаджень не повинен перевищувати 5 см.

Рисунок 4.1 – Відстань від крони дерева до ближньої крайки проїзної частини

4.5.5 На напрямних острівцях, розділювальних смугах дозволяється розміщення чагарникових і декоративних зелених насаджень висотою до 0, 2 м.

4.5.6 Зелені насадження не повинні погіршувати видимість будь-яких технічних засобів, а також видимість у напрямку руху.

4.5.7 При реконструкції автомобільних доріг на ділянках, де дорога проходить по лісових масивах або вирубка існуючих зелених насаджень сприятиме снігозаносимості дороги, за умови встановлення на узбіччях дорожнього огородження першого типу або тросового типу вирубку зелених насаджень можна не проводити, якщо вони розташовані за межами земляного полотна на відстані не менше ніж 6 м від крайки проїзної частини. При цьому крони дерев не повинні розміщуватись над проїзною частиною.

4.5.8 Проектні рішення повинні забезпечувати за геометричними і світлотехнічними параметрами дорожніх елементів та фізіологічними можливостями водіїв нормативну дальність видимості у напрямку руху, у тому числі технічних засобів, як у світлу так і в темну пору доби.

4.5.9 Зчіпні якості поверхні дорожніх покриттів повинні відповідати вимогам національних стандартів.

4.5.10 Опори освітлення, дорожнє огородження і напрямні пристрої необхідно влаштовувати відповідно до вимог національних стандартів.

На автомобільних дорогах І - ІІІ категорій та на транспортних розв’язках опори освітлення повинні бути захищені дорожнім огородженням першої групи.

4.5.11 Дорожнє огородження на узбіччі влаштовується при висоті насипу понад 2 м. Стійки дорожнього огородження повинні розміщуватись на відстані не менше ніж 0, 75 м до брівки земляного полотна. Лицьова сторона огородження (як з боку розділювальної смуги так і з боку узбіччя) може бути на рівні зовнішньої крайки укріпленої або зупиночної (за її наявності) смуги, смуги безпеки або на рівні лицьової грані бордюру.

4.5.12 При розробці проектів автомобільних доріг І категорії необхідно передбачати встановлення дорожнього огородження першої групи по розділювальній смузі на всій протяжності дороги.

4.5.13 З метою забезпечення безпеки руху при вході дороги загального користування в населений пункт доцільно влаштовувати напрямні острівці між смугами руху протилежних напрямків. В місцях автобусних зупинок та переходу пішоходів через дорогу (біля магазинів, шкіл тощо) необхідно влаштовувати острівці безпеки із влаштуванням через них наземних пішохідних переходів (на дорогах із розділювальною смугою острівці влаштовуються на розділювальній смузі). Пішохідні переходи через різні проїзні частини на дорогах з розділювальною смугою повинні бути зміщені один відносно іншого проти ходу руху транспорту для уникнення прямого наскрізного проходу та проїзду транспорту. Місця влаштування острівців необхідно облаштовувати відповідними технічними засобами. Схеми влаштування напрямних острівців, острівців безпеки, пішохідних переходів через дороги з розділювальною смугою наведено в додатку В.

4.5.14 Острівці мають бути підвищені над проїзною частиною на висоту (9 – 12) см (крім доріг з розділювальною смугою). В місцях пішохідних переходів острівець понижається до рівня проїзної частини на ширині, рівній ширині пішохідного переходу.

4.5.15 Дорожні знаки, стояки (опори) дорожніх знаків, дорожня розмітка, вставки дорожні розмічальні, елементи примусового зниження швидкості та світлофори приймаються згідно національних стандартів.

4.5.16 На міжнародних та національних дорогах знаки маршрутного орієнтування повинні встановлюватись перед транспортними розв'язками з іншими дорогами державного значення на металевих опорах рамного або консольного типу.

4.5.17 Малі архітектурні форми які позначають межі адміністративних територій, у разі, якщо на узбіччі не встановлюються дорожнє огородження першої групи або тросового типу, можна розміщувати на відстані не ближче ніж 14 м від крайки проїзної частини при умові забезпечення бічної видимості.

4.5.18 Проектні рішення необхідно перевіряти за підсумковим коефіцієнтом пригод та коефіцієнтом безпеки.

4.6 Забезпечення видимості

4.6.1 В усіх випадках, коли за місцевими умовами можлива поява на дорозі людей або тварин, необхідно забезпечувати бічну видимість придорожньої смуги на відстані 25 м від крайки проїзної частини для доріг І-б – ІІІ категорій та 15 м для доріг IV і V категорій. На дорогах І-б - ІІ категорій, при неможливості виконання цих вимог, необхідно влаштовувати огородження другого типу, яке запобігає несанкціонованому виходу на проїзну частину людей або тварин.

4.6.2 Ширину смуг розчистки зелених насаджень, величину зрізування укосів виїмок та відстань перенесення будівель на ділянках кривих у плані з внутрішнього боку кривих, для забезпечення видимості необхідно визначати розрахунком. Забезпечення нормативної відстані видимості у напрямку руху необхідно здійснювати для точок на рівні брівки земляного полотна.

4.6.3 На транспортних розв'язках в одному рівні та на кривих у плані, за умови відсутності забудови капітальними будівлями, в залежності від дозволеної швидкості руху транспортних засобів повинна бути забезпечена видимість у напрямку руху (рис. 4.2, 4.3) відповідно до табл. 4.4.

Рисунок 4.2 – Схема визначення зони забезпечення видимості на транспортних розв'язках

Рисунок 4.3 – Схема визначення зони забезпечення видимості на кривих у плані

Таблиця 4.4 - Вимоги до видимості у напрямку руху на транспортних розв'язках та кривих у плані

Розрахункова (дозволена) швидкість руху транспортних засобів, км/год      
Відстань видимості на транспортних розв'язках Sвр, м, не менше ніж      
Відстань видимості на кривих у плані Sвк, м, не менше ніж      

4.6.4 Не допускається розміщення будь-яких споруд, у тому числі тимчасових, та зелених насаджень заввишки понад 1, 2 м у зоні забезпечення видимості.

4.6.5 При проектуванні транспортних розв'язок необхідно передбачати заходи для забезпечення бічної видимості на кривих і в зонах примикань. Найменшу відстань бічної видимості від крайки проїзної частини необхідно призначати 25 м для доріг I-а - II категорій і 15 м – для доріг III - V категорій.

4.6.6 На перехрещенні залізничних колій з автомобільними дорогами в одному рівні без чергового необхідно забезпечувати видимість у напрямку руху.

4.6.7 На нерегульованих наземних пішохідних переходах у разі відсутності капітальних будівель водіям транспортних засобів повинна бути забезпечена видимість пішоходів (рис. 4.4) відповідно до табл. 4.5.

Рисунок 4.4 – Схема визначення зони видимості на нерегульованому наземному пішохідному переході

Таблиця 4.5 - Вимоги до видимості на нерегульованих наземних пішохідних переходах

Дозволена швидкість руху транспортних засобів, км/год      
Відстань видимості на пішохідному переході Sвп, м, не менше ніж      
Розташування пішохода відносно крайки проїзної частини, Sп, м на рівні брівки земполотна  

4.6.8 За відсутності можливості виконання вимог 4.6 необхідно передбачати відповідні заходи з використанням технічних засобів.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.