З людьми зрілого віку

Соціальна робота з людьми зрілого віку найбільш повно відображає соціально-психологічні закономірності й проблеми сучасного суспільного розвитку.

Провідною проблемою соціальної психології є проблема соціальних впливів. Знаючи природу й характер цих впливів, соціальний працівник зможе краще зрозуміти, чому люди відчувають те, що відчувають, і роблять те, що роблять. Та й сам соціальний працівник стає менш уразливим для небажаних маніпуляцій і більш обізнаним у механізмі керування своєю діяльністю.

Наведемо відповідні приклади.

Працюючи з людьми зрілого віку, соціальний працівник ураховує такі важливі обставини, як обставини тендера (соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої люди дають визначення поняттям " чоловік" і " жінка"). В обставинах тендера має місце гендерна роль - набір очікуваних зразків поведінки (норм) для чоловіків і жінок. Світова практика соціальної роботи показала, що тендерні ролі залежать від культури й в індустріальних сучасних суспільствах надзвичайно різноманітні й різноймовірнісні (так, наприклад, у Північній Америці молоді чоловіки й жінки з рівним ступенем вірогідності закінчують коледж, тоді як для японських чоловіків ця ймовірність виявляється в три рази вище, ніж для японських жінок).

Наявність у суспільстві визначеної тендерної культури показує, до якого ступеня соціальна робота з людьми зрілого віку може бути продуктом відповідних норм.

Гендерна субкультура суспільства деякою мірою може пояснити наявність бідності, емоційних розладів, злочинів чи правопорушень, алкоголізму чи наркоманії, чи навіть безробіття як результат особистісних. внутрішніх, індивідуальних недоліків.

Гендерна субкультура суспільства накладається на інші його субкультури (національно-етнічну, ментальну, правову і т.ін.). У результаті цей чи інший вплив може викликати найрізноманітніші відповідні реакції в представників різних культур, а отже і соціальна робота з представниками різних культур буде здобувати відповідний соціально-психологічний сенс.

Показовим у цьому відношенні є такий приклад: зі спогадів Антона Селищева, співробітника банку Morgan Stanley Dean Witter & Co[*].

Мій офіс розташовувався на Бродвеї. 1585, три з половиною милі від Всесвітнього торгового центра. Після того як перший літак урізався в будинок, я вибіг на вулицю. Евакуація усього Манхеттена почалася практично відразу. Вулиці міста настільки вузькі, що, стоячи на бруківці, представити масштаби катастрофи було складно.

Пізно ввечері я вирішив піти з центру міста пішки, по мосту дістався до Брукліна. Нічний Нью-Йорк являв собою страшне видовище: порожній, засипаний попелом, освітлений прожекторами рятувальних машин. По гучномовцю звучали заклики записатися в групи волонтерів для участі в розчищенні завалів. Проходячи повз бару, розташованого прямо біля зруйнованого будинку, я заговорив з його працівником, який повідомив, що найстрашніше було, коли після вибухів на голови стали сипатися частини людських тіл. Цих " осколків" були тисячі. І це було страшно...

Однак був і такий факт. У Південній вежі, що лише на 18 хвилин пережила свою " сестру" - Північну вежу Всесвітнього торгового центру, розташовувався офіс російської компанії, яка входила до холдингу E-Style, що спеціалізувався на інформаційних технологіях. Усі вони могли б загинути, якби... Росіяни — не американці, що приходять на роботу о 9-ій ранку. Так було й 11 вересня. Керівник компанії Володимир Можаєв ближче до полудня прийшов на роботу...а роботи-mo й немає. Його нежартівливе занепокоєння про своїх співробітників незабаром уляглося: ніхто з них на роботу вчасно не з'явився. Навіть секретарка Ірина Плаксіна вчасно в офіс не встигла - у момент, коли " Боінг " вдарив у Південну вежу, вона знаходилася на першому поверсі і встигла благополучно вийти, так і не проробивши в той день жодної хвилини...[24, 232]

У галузі соціальної роботи з людьми зрілого віку дуже важливо знати, розуміти й використовувати особливості процесу соціального мислення на рівні " Я-концепція".

Більшість людей страждають від багатовластивого їм нахилу на користь свого Я (тенденція сприймати себе прихильно).

У повсякденному житті люди:

-часто звалюють невдачу на ситуацію, а вдачу приписують собі;

-звичайно оцінюють себе вище за середнє за суб'єктивно бажаними особливостями і здібностями;

-вірячи в себе, виявляють нереалістичний оптимізм щодо свого майбутнього;

-переоцінюють поширеність власних думок і недоліків (помилковий консенсус) і недооцінюють поширеність здібностей і чеснот інших (помилкова унікальність). Подібне сприйняття власного Я частіше виникає з мотиву підтримати й підвищити самооцінку - спонукання, що рятує людей від депресії, але сприяє недооцінці й груповому конфлікту.

Люди схильні не тільки сприятливо сприймати себе, але й підносити себе в бажаному світлі. Така тактика " регулювання вражень" може привести людину до удаваної скромності чи до деструктивної поведінки.

Як суспільне утворення людина пристосовує свій світ і свої дії до оточення. Кожна людина різною мірою є самомонітором (самомоніторинг; вивчення способів репрезентації себе в соціальних ситуаціях і регулювання поведінки з метою справити бажане враження), вона звертає увагу на свою поведінку і регулює її, щоб справити бажане враження. На прикладі удаваної скромності, коли люди принижують себе, звеличують майбутніх конкурентів чи привселюдно хвалять інших, хоча в глибині душі залишають першість за собою, пояснюється тактика " регулювання вражень". Через поведінку, що саморуйнує поводження, щоб захистити самоповагу, люди часом створюють собі перешкоди - проблеми, знаходячи виправдання невдачам.

Я-концепція містить у собі не тільки переконання людини в тому, хто вона зараз, але також і те, ким вона могла б стати - наші " можливі Я", що містять у собі те, якими ми бачимо себе в наших мріях, і те, якими ми боїмося стати. Такі можливі Я мотивують людину на досягнення особливої мети - до того життя, до якого вона прагне.

Розуміння характеру соціального мислення в галузі Я-концепції зумовлює особливу спрямованість соціальної роботи з " дорослими" саме за зазначеною сферою.

Так, наприклад, сучасні соціально-психологічні дослідження в галузі феномена " самоповага" показують значну кореляцію між високою самоповагою й соціальним самопочуттям[ 15, 66-67]. Люди з високою самоповагою зберігають позитивні емоції; у поганому настрої люди, які мало поважають себе, будуть вишукувати погані спогади у своєму минулому. Люди з високою самоповагою поліпі іують його позитивними спогадами; подібним же чином люди з низькою самоповагою в поганому настрої у відповідь на експонуючу мрячну картину, як правило, уявляють собі неприємну історію. Люди, які глибоко поважають себе, знаходячись у поганому настрої, звичайно придумують історію, що покращує настрій.