Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Більшовицький режим в Україні. Друга радянсько-українська війна. Прийняття Конституції УСРР 1919 Р.






У грудні 1918 — квітні 1919 р. відбулася друга радянсько-українська війна, яка закінчилася перемогою радянської Росії й установленням радянської влади майже на всій території України (за винятком західноукраїнських земель). 6 січня 1919 р. була проголошена Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР). 10 березня 1919 р. на ІІІ Всеукраїнському з’їзді Рад в Харкові була прийнята перша Конституція УСРР, розроблена на основі Конституції РСФРР.

Формально УРСР проголошувалася суверенною республікою. Вища законодавча влада належала Всеукраїнському з’їзду Рад, а в період між з’їздами — Всеукраїнському Центральному Виконавчому Комітетові (ВУЦВК) на чолі з Г. Петровським. Виконавча влада належала Раді НароднихКомісарів (РНК) на чолі з Х. Раковським. Влада на місцях передавалася комітетам бідноти (комбідам) і революційним комітетам (ревкомам). Для придушення опору противників радянської влади створювалися Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК), народні суди, революційні трибунали й робітничо-селянська міліція.

Фактично УСРР не була суверенною державою. КП(б)У підпорядковувалася РКП(б). Вищі органи влади УСРР (ВУЦВК, РНК України, Українська Рада народного господарства) діяли під безпосереднім керівництвом відповідних органів влади РСФРР. Був установлений контроль РСФРР над економікою України. Унаслідок створення військово-політичного союзу радянських республік об’єднанню під керівництвом вищих державних органів РСФРР підлягали війська, промисловість, залізничний транспорт, фінанси.

Як і в радянській Росії, в Україні більшовики проводили політику «воєнного комунізму» (1919—1921 рр.).

 

Галузь економіки Основні заходи «воєнного комунізму»
Промисловість Націоналізація усіх промислових підприємств, установлення державної монополії на торгівлю найважливішими товарами (цукром, сіллю, вугіллям, металом)
Сільське господарство Установлення продовольчої диктатури, запровадження продовольчої розкладки, заборона оренди землі та використання найманої праці
Торгівля та фінанси Заборона приватної торгівлі, скасування грошей, запровадження карткової системи розподілу продуктів, скасування оплати за житло, комунальні послуги, транспорт
Система управління й трудові відносини Централізація управління промисловістю, мілітаризація праці, уведення загальної трудової повинності та зрівняльної оплати праці

Політика «воєнного комунізму» викликала антибільшовицькі виступи селян під проводом отаманів М. Григор’єва, Н. Махна, Зеленого (Д. Терпила) й призвела до економічної та політичної кризи наприкінці 1920 — на початку 1921 рр.

ДЕНІКІНСЬКИЙ РЕЖИМ В УКРАЇНІ. «КИЇВСЬКА КАТАСТРОФА»
Навесні 1919 р. білогвардійські війська генерала А. Денікіна прорвали фронт Червоної армії на півдні України й наприкінці літа встановили свій контроль над Кримом і Лівобережжям. 30—31 серпня 1919 р. у результаті неузгодженості дій УГА та армії УНР білогвардійці оволоділи Києвом. Ці події С. Петлюра згодом назвав «Київською катастрофою».

Київська катастрофа тяжко позначилася й на моральному стані армії. Найбільш переконливу й глибоку оцінку становища подає телеграма Петлюри, надіслана 6 вересня 1919 р. іншим членам Директорії й прем’єр-міністрові УНР І. П. Мазепі:

«Побувши в околицях Фастова і ознайомившись з ситуацією, констатую:

1.Відступ від Києва деморалізуюче вплинув на нашу армію, і коли він буде тягнутись далі, то армії не буде.

2.Під впливом відступу козаки і навіть старшини Запорізького корпусу переходять до повстанських відділів.

3. Серед галицьких бригад помітно хвилювання і недовір’я до командного складу...»

На окупованій території денікінці ліквідували радянську владу й установили окупаційний режим, поділивши Україну на Харківську, Київську та Новоросійську області на чолі з губернаторами, які мали необмежені повноваження.

Характерними рисами денікінського окупаційного режиму були відновлення поміщицької власності на землю, стягнення із селян податку на потреби білогвардійської армії, ліквідація 8-годинного робочого дня, збільшення норм виробітку на підприємствах, закриття українських газет і журналів, припинення діяльності Всеукраїнської академії наук (ВУАН), здійснення репресій проти політичних противників, застосування військово-польових судів, арешти та страти без суду і слідства комуністів і радянських службовців.

Проти денікінського режиму виступили селяни й робітники, яких очолили представники різних політичних партій (більшовики, ліві есери, боротьбисти, анархісти). 11 жовтня 1919 р. радянські війська Південного фронту під командуванням О. Єгорова перейшли в контрнаступ і до кінця березня 1920 р. розгромили основні сили Денікіна, відкинувши їх у Крим. На початку 1920 р. в Україні було втретє встановлено радянську владу та відновлено політику «воєнного комунізму».






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.