Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Внутрішньо- і зовнішньополітичний курс Української Держави. Україна, як колишня частина Російської імперії, перебувала в стані війни з державами Четверного союзу
|
|
БРЕСТСЬКИЙ МИР МІЖ УНР ТА ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ. ВІЙСЬКОВА КОНВЕНЦІЯ УНР З НІМЕЧЧИНОЮ ТА АВСТРО-УГОРЩИНОЮ. ПРИЙНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЇ УНР
Україна, як колишня частина Російської імперії, перебувала в стані війни з державами Четверного союзу. В умовах війни з радянською Росією Центральна Рада почала пошуки союзників і звернулася до країн Четверного союзу. 27 січня (9 лютого) 1918 р. делегація УНР на чолі з В. Голубовичем підписала Брестський мирний договір з Німеччиною та її союзниками. 18 березня 1918 р. УНР уклала військову конвенцію з Німеччиною та Австро-Угорщиною.
Брестський мирний договір передбачав:
• завершення воєнних дій між УНР і державами Четверного союзу, відмову від взаємних претензій на відшкодування збитків, спричинених війною;
• постачання УНР продовольства й сировини до Німеччини та Австро-Угорщини в обмін на постачання ними в УНР сільськогосподарської техніки, вугілля та ін.;
• визнання незалежності УНР, визначення кордонів між УНР і Австро-Угорщиною за угодами довоєнного часу між Австро-Угорщиною і Росією;
• допомогу Німеччини та Австро-Угорщини у відновленні контролю Української Центральної Ради над усією територією УНР.
Україна стала першою державою, що вийшла з Першої світової війни. У лютому — березні 1918 р. німецько-австрійські війська разом з військами УНР вступили на територію України, повалили радянську владу й відновили владу УЦР. Втручання німецького командування у внутрішні справи України призвело до встановлення окупаційного режиму.
Влада УЦР ставала все більш обмеженою. В останні дні свого існування УЦР скасувала приватну власність на землю, ухвалила Конституцію УНР. Відсутність ефективно працюючого адміністративного апарату, утрата широкої народної підтримки, конфлікт з німецько-австрійською окупаційною адміністрацією спричинили падіння УЦР.
ГЕТЬМАНСЬКИЙ ПЕРЕВОРОТ І УТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
29 квітня 1918 р. відбувся державний переворот, у результаті якого Центральна Рада була розпущена. Уся повнота влади перейшла до П. Скоропадського, якого було обрано гетьманом України на
Всеукраїнському хліборобському конгресі у Києві. П. Скоропадський ліквідував УНР і проголосив Українську Державу.
Внутрішньо- і зовнішньополітичний курс Української Держави
| Напрямки політики | Основні заходи |
| Створення державного апарату | Зосередження законодавчої та судової влади в руках гетьмана, створення нового уряду — Ради Міністрів із помірно-консервативних чиновників, військових і суспільних діячів на чолі з Ф. Лизогубом, налагодження дієздатного адміністративного апарату на місцях (старости, чиновники, поліція), формування українських збройних сил (Синьожупанна, Сірожупанна, Сердюцька дивизії), відродження козацтва |
| Політика в сільському господарстві, промисловості, культурі | Відновлення поміщицького землеволодіння, повернення селянами поміщикам земель, реманенту, відшкодування збитків, стабілізація промисловості, транспорту й фінансів, скасування 8-годинного робочого дня й робітничого контролю на підприємствах, обмеження демократичних прав і свобод, сприяння розвитку української культури (відкриття 150 українських гімназій, українських університетів у Києві та Кам’янець-Подільському, заснування Української академії наук, Національної бібліотеки, Національного архіву) |
| Зовнішня політика | Установлення дипломатичних відносин з країнами Четверного союзу й Антанти (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною, Англією, Францією та ін.), підписання мирного договору з радянською Росією, підтримка контактів з небільшовицькими державними утвореннями на Дону, Кубані, Північному Кавказі |
Соціально-економічна політика, орієнтована на поміщиків і буржуазію, залежність гетьманської влади від Німеччини та Австро-Угорщини викликали опір у селянства, робітників, національної інтелігенції та спричинили падіння гетьманату.
ПРИХІД ДО ВЛАДИ ДИРЕКТОРІЇ. ВНУТРІШНЯ І ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ДИРЕКТОРІЇ. ОКУПАЦІЯ ВІЙСЬКАМИ АНТАНТИ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
У серпні 1918 р. в умовах кризи гетьманату представники УСДРП, УПСР, УПСФ заснували Український національний союз (УНС), який 14 листопада 1918 р. створив Директорію УНР на чолі з В. Винниченком для організації антигетьманського повстання й відновлення УНР.
Війська Директорії почали наступ з Білої Церкви на Київ і розгромили гетьманські війська під Мотовилівкою. 14 грудня 1918 р. гетьман П. Скоропадський зрікся влади й емігрував до Німеччини. Уся повнота влади в Україні перейшла до Директорії УНР.
|
|