Культурні зв’язки україни з іншими державами

До стратегічних пріоритетів держави належить сприяння розширенню участі України в європейському та світовому культурному співробітництві, інтеграції української культури до світового культурного простору. Ці пріоритети можуть бути реалізовані шляхом здійснення таких ключових завдань: удосконалення системи культурного співробітництва України із зарубіжними країнами шляхом укладання міжнародних договорів та прямих зв'язків між культурно-мистецькими установами інших країн; надання державної підтримки реалізацій найбільш значущих культурних ініціатив міжнародного характеру, що дасть змогу підвищити авторитет України у світі, сприятиме налагодженню порозуміння між народами; проведення за кордоном, з метою ознайомлення населення зарубіжних країн з культурним надбанням українського народу, заходів за участю

українських мистецьких колективів, виставок українського мистецтва, фестивалів українського кіно, " круглих столів"; сприяння участі представників України у міжнародних виставках і конкурсах, завдяки чому можна представити самобутню українську культуру та найновіші культурні досягнення світовій громадськості; проведення культурно-мистецьких заходів у місцях компактного проживання українців заради задоволення їх культурних потреб; сприяння роботі культурно-інформаційних центрів у складі закордонних дипломатичних установ України; поглиблення співпраці у сфері культури з міжнародними організаціями; завершення створення бази даних про втрачені та незаконно переміщені з України культурні цінності, роботу по їх поверненню.

Нині значна увага приділяється виконанню Державних програм з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на 2004— 2007 роки.

Великого резонансу набули проведені останніми роками Рік України в Польщі, Рік Грузії в Україні, Рік України в Грузії, Дні культури " Французька весна в Україні", Дні культури України в Словаччині, Дні культури України в Австрії, Місяць культури України в Японії та Японії в Україні, культурно-дипломатичні раути " Мистецтво без кордонів".

Відбуваються культурно-мистецькі заходи в Культурному центрі України в Москві: День Соборності України; День Конституції України; День української писемності; День Збройних сил України; День Незалежності України; заходи, присвячені Шевченківським дням.

Певна робота проводиться щодо розширення та вдосконалення договірної бази співробітництва в галузі культури з іноземними державами. Наслідком цього стало підписання лише у 2006 р. таких міжнародних документів:

• Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про співробітництво в галузі туризму;

• Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Чехія про співробітництво в галузі туризму;

• Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про співробітництво в галузі туризму;

• Меморандуму про співробітництво у сфері культури між Міністерством культури і туризму України та Міністерством культури, спорту і туризму Республіки Ірландія;

• Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сирійської Арабської Республіки про співробітництво у галузі культури;

• Угоди про співпрацю у сфері культури між Міністерством культури і туризму України та Міністерством культури і масових комунікацій Російської Федерації.

Ведеться активна робота над реалізацією проекту " Київська ініціатива" — для розвитку культур Азербайджану, Вірменії, Грузії, Молдови і України. Зокрема, восени 2006 р. відбулося офіційне відкриття цього проекту. Рада Європи підтримує співпрацю в рамках проекту " Київська ініціатива", про що свідчить запрошення країн-учасниць проекту взяти участь у різноманітних семінарах, які організовує Рада Європи (як спостерігачів). Зокрема, у вересні 2006 р. представники України взяли участь у семінарі " Удосконалення системи збереження та управління об'єктами культурної та природної спадщини як фактор для забезпечення стабільного розвитку" в Белграді (Сербія).

Ведеться підготовка забезпечення участі України у програмі ЄС " Культура -2007". Лише у Києві організовано та проведено понад 40 зустрічей з представниками посольств іноземних держав в Україні та іноземними делегаціями, на яких були розглянуті питання співпраці в галузі культури та мистецтва, туризму, кіновиробництва, переміщення культурних цінностей через державний кордон, охорони культурної спадщини. Наслідками цих зустрічей стало проведення низки культурно-мистецьких заходів, що представили мистецтво України за кордоном, проведення засідань робочих груп та організація переговорів з проблемних питань у сфері культури і туризму.

Одним зі шляхів налагодження та подальшого розвитку культурного співробітництва з іноземними державами є участь українських урядових структур у роботі близько ЗО двосторонніх міждержавних комісій. Зокрема, протягом 2006 р. проведено перше засідання Робочої групи з питань співробітництва у гуманітарній сфері Спільної українсько-грузинської комісії, організаційно-установче засідання комітету з питань культури, освіти та національних меншин української частини Українсько-Румунської президентської комісії, робочої групи з питань культури Підкомітету з питань гуманітарного співробітництва У країнсько-Російської міждержавної комісії.

Не менш важливим напрямом є забезпечення культурних зв'язків з українцями, які проживають поза межами своєї країни. Адже з різних причин майже третина українців опинилася поза своєю історичною батьківщиною. Забезпечення міцних і постійних культурних зв'язків із закордонним українством є одним із найважливіших чинників зміцнення авторитету України у світі, інтеграції нашої країни у світове співтовариство.

Загалом організація культурної співпраці із закордонним українством відбувається у таких основних напрямах: проведення культурологічних і культурно-мистецьких заходів в Україні та забезпечення участі у цих заходах офіційних делегацій, митців, творчих мистецьких колективів, окремих виконавців, що представляють культурницьку діяльність української діаспори. Культурно-мистецька палітра таких заходів різноманітна та представляє весь спектр жанрових різновидів (зокрема, у 2006 р. відбулися фестивалі театральних, хорових та хореографічних колективів, форум творчої молоді закордонного українства " Свято талантів", мистецький пленер професійних художників " Україно моя, Україно", семінар-прак-тикум та майстер-класи для керівників хорових, музичних та хореографічних колективів тощо); забезпечення участі офіційних делегацій, творчих працівників, науковців, мистецьких професійних і аматорських колективів у заходах українських громад за кордоном.

З метою врегулювання статусу українців, які проживають за кордоном, полегшення їх контактів з Україною прийнято Закон України " Про правовий статус закордонного українця". Статус закордонного українця надається Національною комісією з питань закордонного українства при МЗС України. У 2006 р. посвідчення закордонного українця отримали близько 1000 осіб.

Кабінетом Міністрів України у 2006 р. затверджено Державну програму співпраці із закордонними українцями на період до 2010 року. Для фінансового забезпечення культурної співпраці із закордонним українством діє бюджетна програма 1801270 " Заходи щодо встановлення культурних зв'язків з українською діаспорою". У 2006 р. за цією програмою в Державному бюджеті передбачалися кошти у сумі 5, 1 млн грн, що дало можливість запланувати та здійснити низку вагомих культурологічних та культурно-мистецьких заходів за участю представників громад української діаспори та мистецьких колективів закордонного українства.

4. Назва Буковини походить від назви дерева бук, буковий ліс. Така назва зафіксована у грамотах молдавських господарів з XIV ст. Нині південна Буковина належить до Сучавського повіту в Румунії, а її населення є нащадками волохів і слов’ян. Північна Буковина — це переважно територія Чернівецької області.
Господарство Буковини має такі ж особливості, як і середнє Подніпров’я (Правобережжя): тут переважає землеробство, поширений безколісний плуг, який застосовувався аж до початку ХХ ст. Житло таке ж, як і на Правобережжі, але були відомі рублені хати, в яких стіни мазали широкою смугою тільки посередині від верху до низу. В необмазаній частині стіни нагадують гуцульську хату. Чоловіки-буковинці носять широкі шкіряні пояси та кольорові торбинки через плече, як і гуцули. Жіночі сорочки двох типів: тунікоподібна та волоська. Запаска називається горбаткою. Вона схожа на гуцульську, але має горизонтальний крій, як молдавська катринца. Верхній одяг — кирея або манта.