Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






На порозі у нове тисячоліття






Коли ми думаємо про XXI ст., то уявляємо собі значний розвиток науки і техніки: космічні польоти, біотехнологія, роботи. Але наше майбутнє – дещо складніше, ніж новий, високий рівень розвитку технологій.

Кара і страждання котрі несе СНІД, обумовлені нашим незнанням людського тіла, його безцінної імунної системи. Сьогодні, коли все більше дізнаємося від чого залежить наше здоров'я, ми наблизилися до розгадки людської клітини і навіть самого коду ДНК. " Скоро ми зможемо боротися з вірусами і бактеріями ще до того, як зможемо їх ідентифікувати." (6, ст.356)

Значний вплив на майбутнє людства мають глобальні проблеми, розв'язання яких вимагає складних і невідкладних зусиль усіх держав і народів. Поряд із відверненням ядерної війни, до глобальних проблем належать охорона навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча та демографічна проблеми, ліквідація небезпечних хвороб, статус людини у сучасному світі та інші. Від того, яким чином будуть розв'язуватись ці проблеми, залежить доля багатьох народів і держав, майбутнє планети.

Міркуючи про перспективи розвитку людської цивилізації, слід не лише розвивати існуюче, а й ламати старі догми і стереотипи. Якщо не буде нового у сучасному, якщо не вирішимо сьогоднішніх глобальних проблем, то не буде і ніякого розвитку людства.

Наближається третє тисячоліття, вся наша діяльність, котра в кінцевому результаті визначить наш вибір, дасть і відповідь на питання: що означає бути людиною?

Відомий французький філософ П.Тейлер де Шарден стверджує:

" Двері у надцивилізацію відчигіяться не для кількох привілейованих осіб, не для одного обраного народу. Вони відчиняться лише під напором усіх разом і в тому напрямі, в якому всі разом можуть з'єднатись і завершити себе у духовному оновленні Землі". Тож почнемо духовне оновлення з самих себе. (2, ст. 202)

Висновки

Термін розвиток в приміненні до суспільства називається прогресом. Суспільний прогрес – це такий розвиток суспільства, який приводить його до нового і якісного стану, це процес безперервного становлення і розвитку людської сутності, що постає як неухильне вдосконалення самої життєдіяльності, здібностей людей по забезпеченню необхідних умов свого існування.

На сьогоднішній день, критерієм суспільного прогресу є кількісний і якісний розвиток продуктивних сил, в єдності з виробничими відносинами.

Корені суспільного прогресу необхідно шукати в матеріальному житті суспільства. Однією з характерних особливостей суспільного прогресу є його тісний зв'язок з глобальними проблемами. Без врахування цього зв'язоку, того впливу глобальних проблем на розвиток історичного процесу, неможливо зрозуміти зміст і напрям розвитку суспільства.

Людське суспільство складається з окремих держав, історія цих держав має свою специфіку і забарвлення. Світова історія – це єдність історій багатьох народів і держав, країн і регіонів. Але єдності такої, що в свою чергу, утворюється множиною великих історичних індивідів.

Соціальне прогнозування – це передбачення майбутнього розвитку суспільства на основі наукового аналізу минулого і теперішнього. Соціальне прогнозування базується на аналізі даних, які приведені в певну систему наукових фактів і характеризують об'єкт прогнозування - інформаційного масиву.

Література

Введение в философию // Учебник для вузов. - М., 1989, ч. 2, с. 498-507, 588-619.

Кузьменко Ф.Л., Романчук O.K. На порозі надцивілізації?. Л., 1991, с. 213.

Тайнби А. Постижение историй. М., 1992.

Надальний. Філософія // Навч. посібник. К., 1997, с. 383-433, 556-578.

Бичко І.В.'Філософія // Курс лекцій. К, 1994, с. 543-584, (1991, с.404-419).

Нэсбит Дж. Что нас ждет в 90-е год, М., 1992, с. 415.

Культура, человек и картина мира.- М., 1987.

Шпенглер О. Закат Европы // Самоосознание европейской культуры XX века. М., 1991.







© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.