Наукова діяльність викладача із застосуванням інформаційних технологій

Бряник Оксана Володимирівна,

Лук’янова Ірина Володимирівна

Широкий розвиток інформаційних технологій (ІТ) та їх проникнення в усі сфери життя суспільства є глобальною тенденцією світового розвитку останніх десятиліть.

В даний час у зв'язку з розвитком комп'ютерної техніки та сучасних засобів комунікації, коли використання ІТ стає необхідним практично в будь-якій сфері діяльності людини, все частіше ведеться мова про інформаційні технології навчання. Оволодіння навичками цих технологій визначає успішність майбутньої професійної підготовки нинішніх студентів.

Одним із пріоритетних напрямків процесу інформатизації сучасного суспільства є інформатизація освіти - впровадження засобів нових інформаційних технологій у систему освіти. Це зробить можливим:

- вдосконалення механізмів управління системою освіти на основі використання автоматизованих банків даних науково - педагогічної інформації, інформаційно-методичних матеріалів, а також комунікаційних мереж;

- вдосконалення методології та стратегії відбору змісту, методів і організаційних форм навчання, відповідних завданням розвитку особистості учня в сучасних умовах інформатизації суспільства;

- створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу учня, на формування умінь самостійно здобувати знання, здійснювати інформаційно-навчальну, експериментально - дослідницьку діяльність, різноманітні види самостійної діяльності по обробці інформації;

- створення і використання комп'ютерних тестуючих, діагностуючих, контролюючих та оцінюючих систем.

Порівняно недавно можна було почути думку про те, що використання комп'ютера, як технічного засобу на своїх заняттях можливо лише для викладача інформатики і що іншим викладачам він, начебто, і не потрібен. Але сьогодні вже стає зрозумілим, що ІТ відкривають великі можливості в різних галузях професійної діяльності, вони пропонують сучасні та зручні засоби для вирішення багатьох завдань, у тому числі і освітніх.

Застосування інформаційних технологій в освіті, зазвичай зводиться до двох основних напрямів. Прихильники першої прагнуть використовувати сучасні інформаційні та телекомунікаційні технології для включення в систему дистанційної освіти тих осіб, для яких інший спосіб навчання взагалі недоступний. Навряд така форма навчання зустріне заперечення, проте є супротивники, які справедливо відзначають, що учні можуть втратити багато умов, необхідних для отримання справді якісної освіти.

Представники другого напряму намагаються використовувати інформаційні технології для уточнення і зміни того, чому вчити і як вчити. Мається на увазі освоєння змісту навчального матеріалу та оволодіння способами навчання в рамках традиційної очної форми. Але тут виникає вельми делікатна проблема, пов'язана з тим, що впровадження передових технологій часто створює додаткові переваги успішним, активним і здатним студентам, але не впливає на рівень підготовки основної маси студентів. Іншими словами, використання інформаційних технологій, безумовно, сприяє доступності здобуття освіти, підвищує його якість, але лише для обраних, що не може задовольнити освітні потреби суспільства.

Впровадження ІТ в освітню сферу дає величезний успіх. Так як сучасні ІТ, що дозволяють створювати, зберігати, переробляти інформацію і забезпечувати ефективні способи її подання студентам, є потужним інструментом прискорення освітнього процесу. Специфіка системи освіти полягає в тому, що вона є з одного боку споживачем, а з іншого - активним виробником інформаційних технологій. При цьому технології, народжені в системі освіти, використовуються далеко за її межами.

Поява комп'ютерів викликала величезний інтерес до їх застосування в сфері навчання. Процес комп'ютеризації незворотний, зупинити його неможливо. Практично всі розвинені країни широко розробляють ІТ навчання. Це викликано тим, що комп'ютер став засобом підвищеної продуктивності праці в усіх сферах діяльності людини. Різко зріс обсяг необхідних знань, і за допомогою традиційних способів і методик викладання вже неможливо підготувати необхідну кількість високопрофесійних фахівців. З використанням ІТ в навчанні у всьому світі пов'язані надії підвищити ефективність навчального процесу, зменшити розрив між вимогами, які суспільство висуває підростаючому поколінню, і тим, що дійсно дає школа. Ефективність застосування ІТ для вирішення цих завдань обумовлена ​ ​ наступними чинниками:

- різноманітність форм представлення інформації;

- високий ступінь наочності;

- можливість моделювання різноманітних процесів, як на спецдісціплінах так і при виконанні курсових і дипломних проектів;

- звільнення від рутинної роботи, що відволікає від засвоєння основного змісту;

- хороша пристосованість для організації колективної дослідницької роботи;

- можливість диференційованого підходу до роботи студентів залежно від рівня підготовки, пізнавальних інтересів і т.д.;

- організація оперативного контролю і допомоги з боку викладача.

ІТ полегшують доступ до інформації і відкривають можливості варіативності навчальної діяльності, її індивідуалізації та диференціації, так само дозволяють по-новому організувати взаємодію всіх суб'єктів навчання, побудувати освітню систему, в якій учень був би активним і рівноправним учасником освітньої діяльності. Так само використання ІТ дозволяє замінити багато традиційні засоби навчання. Така заміна є досить ефективною, оскільки дозволяє підтримувати у студентів інтерес до дисципліни, дозволяє створити інформаційну обстановку, стимулюючу інтерес і допитливість студента. У коледжі комп'ютер дає можливість викладачу оперативно поєднувати різноманітні засоби, які сприяють більш глибокому і усвідомленому засвоєнню досліджуваного матеріалу, економить час заняття, дозволяє організувати процес навчання за індивідуальними програмами. Наприклад навчальні комп'ютерні програми реалізують одне з найбільш перспективних застосувань нових ІТ в навчанні. Вони дозволяють давати ілюстрації найважливіших понять предметів на рівні, що забезпечує якісні переваги в порівнянні з традиційними методами вивчення. В їх основі закладено суттєве підвищення наочності, активізації пізнавальної діяльності студента, поєднання механізмів вербально-логічного та образного мислення. Традиційні вимоги до навчальних знань (запам'ятати, вміти відтворити) поступово трансформуються у вимоги до базових інформаційним вмінням типу пошуку знань (вміти знайти і застосувати при вирішенні поставлених завдань).

Комп'ютер сприяє формуванню у студентів рефлексії своєї діяльності, дозволяє студентам наочно уявити результат своїх дій. Не можна забувати, що застосування комп'ютерної техніки робить заняття привабливим і по-справжньому сучасним, відбувається індивідуалізація навчання, контроль і підведення підсумків проходять об'єктивно і вчасно.

Так само варто відзначити, що сучасні мультимедійні комп'ютерні програми і телекомунікаційні технології відкривають студентам доступ до нетрадиційних джерел інформації - електронним гіпертекстових підручниками, освітнім сайтам, системам дистанційного навчання, електронним довідникам і т.д., це покликане підвищити ефективність розвитку пізнавальної самостійності і дати нові можливості для творчого зростання студентів. На сьогоднішній момент розроблено дуже багато інформаційних технологій навчання для використання їх у коледжі. Це і мультимедіа технології, гіпертекстова технологія, технології HTML і гіпермедіа, телекомунікації, Інтернет - технології, дистанційні олімпіади, технологія презентацій, навчальні програми, інтерактивне моделювання, бази даних і банки даних, технологія віртуальної реальності, дистанційне навчання. На даний момент існує велика кількість навчальних програм, що включають ці технології в процес викладання математичних та природничих дисциплін, використання яких підвищує якість навчання і його ефективність.

Крім того, комп'ютер дозволяє повністю усунути одну з найважливіших причин негативного ставлення до навчання - неуспіх, обумовлений нерозумінням, значними прогалинами в знаннях. Працюючи на комп'ютері, студент отримує можливість довести рішення задачі до кінця, спираючись на необхідну допомогу, в той же час дозволяє перевірити всі відповіді, а в багатьох випадках він не тільки фіксує помилку, але досить точно визначає її характер, що допомагає вчасно усунути причину, зумовлюють її появу. Одним із видів мотивації є цікавість. Можливості комп'ютера тут невичерпні, і дуже важливо, щоб ця цікавість стала переважаючим фактором, щоб він не заступала навчальні цілі.

Так, безумовно, комп'ютер дозволяє істотно змінити способи управління навчальною діяльністю, занурюючи студентів у певну ігрову ситуацію, даючи можливість студентам запросити певну форму допомоги, викладаючи навчальний матеріал з ілюстраціями, графіками і т.д.

Інформаційні технології (ІТ) традиційно розглядають у трьох аспектах, як предмет вивчення, як засіб навчання, як інструмент автоматизації навчальної діяльності.

Стрімкий розвиток інформаційного суспільства, прояв і широке поширення технологій мультимедіа, електронних інформаційних ресурсів, мережевих технологій дозволяють використовувати ІТ, в якості засобу навчання, спілкування, виховання, інтеграції у світовий простір. Сукупність традиційних та інформаційних напрямків впровадження ІТ в загальноосвітній школі створює передумови для реалізації нової інтегрованої концепції застосування ІТ в освіті.

Сутність цієї концепції полягає в реалізації ІТ для особистісно-орієнтованого розвитку всіх учасників педагогічного процесу: студентів, викладачів, адміністрації. Це стає можливим тільки за умови комплексного впливу інформаційних технологій на всіх суб'єктів педагогічної системи, тобто за умови створення інформаційного середовища та інформаційних ресурсів освітнього процесу.

Найбільш загальна робота, в якій розглядається класифікація засобів інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) за способом їх використання в освітніх цілях, є робота Роберт І.В. і Самойленко П.І. «Інформаційні технології в науці та освіті», в якій пропонується наступна класифікація використання ІКТ. ІКТ можна застосовувати в якості:

- Засобів навчання;

- Коштів, удосконалюють процес викладання;

- Інструменту пізнання навколишньої дійсності і самопізнання;

- Засобів розвитку особистості студента;

- Об'єкта вивчення в рамках освоєння курсу інформатики;

- Засоби комунікацій;

- Засоби автоматизації процесу обробки результатів експерименту та управління;

- Засоби автоматизації процесів контролю та корекції результатів навчальної діяльності, тестування та психодіагностики;

- Засобів організації інтелектуального дозвілля.

Протягом останніх десяти років, в період яких відбувається бурхливий розвиток ІТ, залишається актуальним питання про зміну ролі викладача в сучасній системі освіти. Сучасний викладач вже не в змозі ігнорувати той освітній потенціал, яким володіють сучасні інформаційні технології та відповідна їм програмно-технічна платформа, що переводять освітній прогрес на якісно новий рівень. За рахунок використання накопичених методичних знань і дидактичних матеріалів вчителя здатні значно збільшити ступінь освітнього впливу на заняттях, підвищити рівень мотивації школярів до вивчення нового матеріалу.

Аналіз основних педагогічних методів сучасної освіти, заснованого на комп'ютерних і телекомунікаційних технологіях, показує, що зміст педагогічної діяльності в новій освітній системі вельми відрізняється від традиційної.

По-перше, значно ускладнюється діяльність з розробки курсів, оскільки швидко розвивається її технологічна основа. Вона вимагає від викладача розвитку спеціальних навичок, прийомів педагогічної роботи. Крім того, сучасні інформаційні технології висувають додаткові вимоги до якості розроблюваних навчальних матеріалів в основному через відкритості доступу до них як великого числа студентів, так і викладачів та експертів, що, по суті, посилює контроль за якістю цих матеріалів.

По-друге, особливість сучасного педагогічного процесу полягає в тому, що на відміну від традиційної освіти, де центральною фігурою є викладач, центр ваги при використанні нових інформаційних технологій поступово переноситься на студента, хто навчається, хто активно будує свій навчальний процес, вибираючи певну траєкторію в розвиненою освітньому середовищі. Важлива функція викладача - підтримати студента в його діяльності: сприяти його успішному просуванню у морі навчальної інформації, полегшити вирішення виникаючих проблем, допомогти освоїти велику і різноманітну інформацію. У світовому освітньому співтоваристві у зв'язку з цим став використовуватися новий термін, що підкреслює велике значення цієї функції викладачів, - facilitator - фасілітейтор (той, хто сприяє, полегшує, допомагає вчитися).

По-третє, надання навчального матеріалу, що припускає комунікацію викладача і студентів, вимагає в сучасній освіті більш активних та інтенсивних взаємодій між ними, де переважає як би узагальнена зворотний зв'язок викладача з усією групою, а взаємодія викладача з окремим студентом досить слабке. Сучасні комунікаційні технології дозволяють зробити таку взаємодію набагато більш активною, але це вимагає від викладача спеціальних додаткових зусиль.

Психолого-педагогічні аспекти ІКТ досить різноманітні. Проблеми взаємодії людини і комп'ютера, закономірності діалогу людини і ЕОМ, зміна мислення, пам'яті, уяви, процесів сприйняття і переробки інформації, емоційної сфери під впливом обчислювальних машин розглядалися Марусеевой І.В., Полат Е.С. та ін..

Застосування комп'ютерних технологій в освіті вносить в розвиток людини різні зміни, які відносяться як до пізнавальним, так і до емоційно-мотиваційним процесам, вони впливають на характер людини, при цьому відзначається посилення пізнавальної мотивації учнів при роботі з комп'ютером. Використання засобів ІКТ в навчанні сприяє збільшенню частки самостійної навчальної діяльності та активізації навчаного, «формуванню особистості студента за рахунок розвитку його здатності до освіти, самонавчання, самовиховання, самоактуалізації, самореалізації». У психологічних дослідженнях наголошується, що ІКТ впливають на формування теоретичного, творчого та модульно-рефлексивного мислення студентів, що комп'ютерна візуалізація навчальної інформації має суттєвий вплив на формування уявлень, що займають центральне місце в образному мисленні, а образність уявлень тих чи інших явищ і процесів в пам'яті студента збагачує сприйняття навчального матеріалу, сприяє його науковому розумінню.

При вибудовуванні заняття слід враховувати те, наскільки використовувані електронні засоби навчання відповідають особистим, віковим особливостям студентів, задач і специфіки досліджуваного матеріалу, а також сприяють закріпленню навички при виконанні того чи іншого виду завдань. В даному випадку швидкість і легкість, з якими студенти справляються із завданням за допомогою програм, ще не є показниками якості засвоєння ними знань. Так, електронні допоміжні тренажери можна назвати навчальними, так як вони доводять який-небудь навик до автоматизму (наприклад, швидкість друку), але навряд чи варто зараховувати їх до інформаційно-освітніх технологій в повному розумінні цього слова.