Студопедия

Главная страница Случайная страница

Разделы сайта

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розташування






Походження назви

Що стосується назви, то дехто із осів чан пояснює її тим, що дуже давно в селі був пан із прізвищем Осовський, і від його прізвища і постала назва «Осівці». Хоча, якби назва виникла саме від цього прізвища, то вона мала б інші суфікс та закінчення. Історія таки зафіксувала у наших краях ще в XVI столітті землевласника з прізвищем Осівецький. Однак те прізвище виникло від назви нашого села.

У «Словнику давньоукраїнської мови» одно корінне з назвою села слово «осовина» пояснюється як звичайний зсув грунту, свіжий зсувний схил. Отже можна припустити, що назва пов’язана з прадавньою дорогою, схилом чи обривом. На карті Радомишльського повіту 1839 року показана дорога під назвою Транспортна, яка пролягала із Радомишля через Осівці на Брусилів і далі на Південь. Також через Осівці із Півдня у напрямку Овруча, Радомишля проходив Чумацький шлях.

Розташування

С.Осівці розташоване на 6км північніше від районного центру. Ще далі на Північ проходить траса «Київ- Чоп». Село розташоване по обидва боки річки Щенківки.

Кількість дворів – 263.

Населення – 612 чоловік.

Дітей до 7 років – 53.

Дітей від 7 до18 років – 160.

Історичні події

У 1710-1769 роках вся Україна вибухала повстаннями, відомими в історії як Гайдамаччина. У районі Осівець у 1760-1762 роках діяла ватага гайдамаків у складі тридцяти чоловік. Двоє з них осівчани – брати Федір та Іван Москаленки були полонені та страчені.

У кінці XVIII століття всі належні Польщі землі, разом з нею самою, потрапили під владу Росії. У 1797 році Брусилівщина, як і вся Правобережна Україна стала колонією Російської Імперії.

У середині XIX століття Осівці – це вже чимале село, як свідчить план осівецьких садиб 1864 року, у селі нараховувалося 112 дворів. Також у селі простягалися всі сучасні вулиці, а також через Осівці проходила транспортна дорога.

У 1864 році тобто за три роки після скасування кріпацтва, коли уже селяни могли купувати землю, то цим правом скористалися 24 осівчани. Серед них Павло та Іван Боженки, Григорій Волощук, Влас, Григорій та Мирон Губерначуки, Дем’ян і Кузьма Топоренки, Григорій Кушнір, Кирило Каплаушенко, Касьян Назарчук, Єрмолай Шамрай, Йов Фещенко та ін. Землю купували в основному по 1 десятині.

У XIX столітті промисловості в Осівцях не було, за винятком кількох вітряків, водного млина та виробництва цегли. Останнє засвідчують урочища під назвами Глинища та Цегельня.

Найпомітнішою архітектурною спорудою на той час була церква. Вона вважалася однією з найкращих і найбільших на Брусилівщині. При церкві діяла так звана церковнопарафіяльна школа.

 






© 2023 :: MyLektsii.ru :: Мои Лекции
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав.
Копирование текстов разрешено только с указанием индексируемой ссылки на источник.