Як бачимо, собівартість реалізованих запасів, визначена за методом ФІФО становить 4 900 грн., методом середньозваженої собівартості - 5 025 грн.
Величина прибутку при розрахунку собівартості запасів із застосуванням різних методів буде відрізнятись (табл. 8.4).
Таблиця 8.4
Порівняння прибутку, отриманого при різних методах оцінки вибуття запасів
Методи
Показники
Метод
ідентифікованої
собівартості
Метод ФІФО
Метод
середньозваженої
собівартості
Виручка від реалізації
Собівартість реалізації
Прибуток
Для відпуску виробничих запасів та МШП на власні потреби характерні наступні проводки:
для підприємств, що не використовують рахунки класу 8 " Витрати за елементами"
Відпущені зі складу виробничі запаси (МШП) для власних потреб відображаються за кредитом рахунків запасів та дебетом рахунків відповідних витрат.
Запаси відпущені на:
- виробництво продукції Дт 23 “Виробництво”
Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “ МШП ”)
- загальновиробничі потреби
Дт 91 “Загальновиробничі витрати”
Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)
- адміністративні потреби
Дт 92 “Адміністративні витрати”
Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)
- забезпечення збуту продукції Дт 93 “Витрати на збут”
Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)
- капітальне будівництво та виготовлення об’єктів основних засобів Дт 15 ‘ Капітальні інвестиції”
Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)
для підприємств, що використовують рахунки класу 8 “Витрати за елементами”
а) виробничі запаси (МШП) відпущено зі складу для власних потреб:
- операційної діяльності:
Дт 80 “Матеріальні витрати”
Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)
- капітального будівництва та виготовлення об’єктів основних засобів:
Дт 15 “ Капітальні інвестиції”
Кт 20 “Виробничі запаси” (22 “МШП”)
б) відображено на відповідних рахунках витрат матеріальні витрати, пов’язані із списанням виробничих запасів для:
- виробництва продукції Дт 23 “Виробництво”
Кт 80 “Матеріальні витрати”
- адміністративних потреб
Дт 91 “Загальновиробничі витрати”
Кт 80 “Матеріальні витрати”
- загальногосподарських потреб Дт 92 “Адміністративні витрати”
Кт 80 “Матеріальні витрати”
- забезпечення збуту продукції Дт 93 “Витрати на збут”
Кт 80 “Матеріальні витрати”
При продажу запасів іншим юридичним чи фізичним особам на вартість реалізації збільшується дохід (в момент їх відвантаження) та виникає дебіторська заборгованість.
Приклад 8.13. Підприємство продає запаси бензину у кількості
1 000 л за 5 040 грн. (в т.ч. ПДВ). Облікова вартість бензину
3 900 грн. Дана операція таким чином відображається на рахунках бухгалтерського обліку:
1. Відвантажено бензин покупцю
Дт 377 “Розрахунки з іншими дебіторами” - 5 040
Кт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” - 5 040 Одночасно на суму ПДВ
Дт 712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів” - 840 Кт 641 “Розрахунки за податками” - 840
2. Списано балансову вартість реалізованого бензину
Отже, фінансовий результат від реалізації бензину дорівнює 300 грн. (4 200 грн.-3 900 грн.).
На підприємствах роздрібної торгівлі при оплаті за товари готівкою в касу дебіторської заборгованості не виникає.
Приклад 8.14. Торгове підприємство придбало товари вартістю 144 000 грн. (в т.ч. ПДВ). Торговельну націнку встановлено в розмірі 35%. За звітний період було реалізовано покупцям товари на суму 95 000 грн. Необхідно визначити залишки на кінець звітного періоду на рахунках 282 “Товари в торгівлі” та 285 “Торгова націнка”, якщо на початок періоду вони становили 170 000 грн. та 45 900 грн. відповідно. Середній відсоток торговельної націнки визначається:
Торгова націнка реалізованих товарів становить 25 175 грн. (95 000 грн.х26, 5%)
Отже, на кінець звітного періоду залишок на рахунку 285 “Торгова націнка” визначається:
Дт 301 “Каса в національній валюті” - 95 000 Кт 702 “Дохід від реалізації товарів” - 95 000 Одночасно на суму ПДВ Дт 702 “Дохід від реалізації товарів” - 15 833, 3 Кт 641 “розрахунки за податками” - 15 833, 3
5. Списано торговельну націнку реалізованих товарів методом “червоного сторно”
Дт 282 “Товари в торгівлі” - [25 175]
Кт 285 “Торгова націнка” - [25 175]
Таким чином, залишок на рахунку 282 “Товари в торгівлі” на кінець звітного періоду становить 237000 грн. (170 000 грн. + 120 000 грн.+42 000 грн.-69 825 грн.-25 175 грн.).
Якщо відомо, що у майбутньому підприємство не зможе одержати економічні вигоди від реалізації чи споживання виробничих запасів, МШП та готової продукції, дані активи потрібно списати на витрати періоду.
Приклад 8.15. На складі підприємства “Чіп” знаходяться мікросхеми вартістю 1 200 грн., котрі стали непридатними для використанням у зв’язку із їх моральним старінням. Було прийнято рішення про списання мікросхем.
В обліку ця операції відобразиться наступним чином:
Дт 946 “Втрати від знецінення запасів” - 1 200
Кт 202 “Купівельні напівфабрикати та комплектуючі” - 1 200 При псуванні товарів, облік яких ведеться за цінами реалізації, списувати необхідно також суму торговельної націнки.
Приклад 8.16. Підприємство торгує продуктами в роздріб. Вартість продуктів у обліку відображається за цінами реалізації. Списання зіпсованих продуктів, роздрібна ціна котрих 500 грн. (в т.ч. торговельна націнка 25%) у бухгалтерському обліку відобразиться:
1. Списання торговельної націнки методом “червоного сторно”
Дт 282 “Товари в торгівлі” - [125]
Кт 285 “Торгова націнка” - [125]
2. Списання собівартості зіпсованих товарів Дт 946 “Втрати від знецінення запасів” - 375
Кт 282 “Товари в торгівлі” - 375
При безоплатній передачі запасів списується їх балансова вартість, а підприємство, що одержує запаси, обліковує їх за справедливою вартістю (див. приклади 8.7, 8.17).
Приклад 8.17. Підприємство безоплатно передало іншому підприємству виробничі запаси, балансова вартість котрих - 5 000 грн., справедлива - 5 500 грн.
Операція з передачі запасів у обліку відобразиться:
Дт 949 “Інші витрати операційної діяльності” - 5 000 Кт 20 “Виробничі запаси” - 5 000 Одночасно на суму ПДВ
Дт 949 “Інші витрати операційної діяльності” - 1 000 Кт 641 “Розрахунки за податками” - 1 000
При виявленні нестач виробничих запасів, МШП, товарів та інших запасів, сума відшкодування винною у нестачі особою визначається за формулою:
Се= (БВ + ПДВ + АЗ) х 2 х Іінф
де БВ - балансоеа еартість запасіе;
Іінф - індекс інфляції.
Приклад 8.18. На складі підприємства виявлено нестачу спецодягу на суму 200 грн. У наступному звітному періоді винною особою встановлено сторожа. Індекс інфляції становить 1, 1.
Сума відшкодувань = (200+40)х2х1, 1=528 (грн.)
До бюджету вноситься платіж у розмірі різниці між нарахованим зобов’язанням та собівартістю вибулих запасів. Для цього прикладу це 328 грн. (528 грн.-200 грн.)
У бухгалтерському обліку виявлення та відшкодування нестачі слід відобразити такими записами:
1. Списано балансову вартість нестачі спецодягу
Дт 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” - 200
Кт 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” - 200
2. Нараховано ПДВ
Дт 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей” - 40 Кт 641 “Розрахунки за податками” - 40
3. Відображено на позабалансовому рахунку суму нестачі до встановлення винної особи
Дт 072 “Невідшкод. нестачі і втрати від псування цінностей” - 200
4. Встановлено винну особу, яка відшкодує суму нестачі
Дт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” - 528 Кт 716 “Відшкодування раніше списаних активів” - 528
5. Списано нестачу з позабалансового рахунку
Кт 072 “Невідшкод. нестачі і втрати від псування цінностей” - 200
6. Внесення винною особою готівки в касу Дт 301 “Каса в національній валюті” - 528
Кт 375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків” - 528
7. Відображення суми відшкодування до бюджету
Дт 716 “Відшкодування раніше списаних активів” - 288 Кт 642 “Розрахунки за обов’язковими платежами” - 288 Для узагальнення інформації про наявність та проведені операції із запасами використовують регістри:
Журнал 5 (розділ ІІІ - за кредитом рах. 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, розділ IV - аналітичні дані до рахунка 28);
або Журнал 5А (розділ III А - за кредитом рах. 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 80, розділ III Б - за кредитом рах. 20, 22, розділ IV - аналітичні дані до рахунка 28);
Відомість аналітичного обліку запасів 5.1.
Контрольні запитання
1. Що таке запаси?
2. Як запаси підприємства класифікуються в бухгалтерському обліку?
3. Чим виробничі запаси відрізняються від МШП?
4. Які умови визнання запасів у бухгалтерському обліку?
5. Назвіть методи оцінки запасів.
6. Що таке чиста вартість реалізації запасів?
7. Перерахуйте можливі шляхи надходження запасів на підприємство.
8. Що являють собою транспортно-заготівельні витрати та як здійснюється їх облік?
9. Які витрати включаються до собівартості придбаних запасів?
10. Що являє собою собівартість запасів, одержаних в якості внеску до статутного капіталу підприємства?
11. Як визначається вартість одержаних безкоштовно запасів?
12. Які існують методи розподілу та обліку транспортно- заготівельних витрат, пов’язаних із придбанням запасів?
13. Наведіть приклади обміну подібними та неподібними запасами.
14. Як визначити вартість придбаних запасів при обміні неподібними активами?
15. Як визначається дохід при обміні неподібними запасами?
16. За якою вартістю оцінюються запаси після первісного визнання?
17. У яких випадках здійснюється переоцінка запасів?
18. Які існують системи обліку запасів та чим вони відрізняються?
19. При здійсненні яких операцій відбувається списання вартості виробничих запасів?
20. Які є методи оцінки вибуття запасів?
21. Який з методів оцінки вибуття запасів приводить до меншого розміру прибутку у випадку постійного спадання рівня цін?
22. Що таке незавершене виробництво?
23. У яких випадках вартість запасів підприємства відображається на позабалансовому рахунку?
24. Як розраховується сума відшкодувань винною особою при виявленні нестачі запасів?
25. До яких змін у балансі підприємства призведе безоплатне одержання запасів?
26. Як у балансі відобразиться операція зі списання непридатних для використання виробничих запасів?
27. Як визначається середній відсоток торговельної націнки на товари при їх обліку за цінами реалізації?
Тема 9. Облік готової продукції
План
1. Визначення, класифікація та оцінка готової продукції
2. Облік наявності та руху готової продукції.
Література до теми [ 11, 15, 18]
1. Визначення, класифікація та оцінка готової продукції
Визначення готової продукції наводиться у стандарті бухгалтерського обліку 9 „Запаси” та Інструкції до плану рахунків № 291 від 30.11.1999 р.
Готовою називають продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу, повністю закінчена обробкою, пройшла випробування, приймання, укомплектування і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договорами або іншими нормативно-правовими актами (умовами, стандартами).
Класифікацію готової продукції наведено на рисунку.
Рис. 9.1. Класифікація готової продукції за її характером
В поточному обліку готова продукція групується за укрупненими позиціями: вироби основного виробництва; товари широкого вжитку, вироблені з відходів; запасні частини; виконані роботи та надані послуги.
За технологічною складністю продукцію поділяють на просту та складну. При цьому вона може бути основною, побічною або супутньою. За своїми технічними й іншими характеристиками побічна та супутня продукція майже не відрізняються від основної, тому їх кількісні та якісні параметри визначають аналогічно основній продукції.
Супутня продукція – це продукція, отримана в одному технологічному циклі (процесі) одночасно з основною. За якістю вона відповідає стандартам і призначена для подальшої обробки або відпуску споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу має якісні та кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику.
Побічна продукці я – це продукція, яка іноді утворюється в комплексних виробництвах при виробництві основної і, на відміну від супутньої, не потребує додаткових витрат.У поточному обліку продукція (роботи, послуги) групується за укрупненими позиціями: вироби основного виробництва; товари широкого вжитку, вироблені з відходів; запасні частини; виконані роботи та надані послуги.
Готова продукція оприбутковується на склад із виробничих підрозділів на основі первинних документів – накладних, актів, відомостей випуску продукції та документів, що засвідчують якість (свідоцтво про якість, сертифікат відповідності державній системі сертифікації).
Оскільки собівартість готової продукції визначається після закінчення місяця або кварталу, а на склад вона надходить протягом поточного місяця (кварталу), то виникає необхідність встановлення умовної облікової ціни – планової (з виявленням відхилення між плановою і фактичною собівартістю після того, як буде складена калькуляція фактичної собівартості продукції) або продажної (з виявленням відхилення між продажною і фактичною собівартістю продукції).
У балансі готова продукція оцінюється за фактичною собівартістю, а в поточному обліку протягом місяця бухгалтер оприбутковує її за умовними цінами – плановими чи продажними. Отже, виникають розбіжності в оцінці готової продукції. Щоб позбутися таких розбіжностей, треба визначити відхилення між фактичною та умовною вартістю продукції після складання калькуляцій та скласти виправні проводки (дебет рахунку 26 і кредит рахунку 23 у випадку, якщо фактична собівартість готової продукції перевищує умовну вартість, або сторнувати такий запис, якщо фактична собівартість виявиться меншою від умовної вартості).
2.Облік наявності та руху готової продукції
Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання й окремими видами у встановлених одиницях виміру: натуральних (характеризують кількість, обсяг і вагу продукції відповідно до їх фізичних властивостей, використовують для кількісного обліку готових виробів); умовно-натуральних (показники, необхідні для одержання узагальнених показників з обліку однорідної продукції).
На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або книзі складського обліку) готова продукція обліковується у кількісному вираженні.
Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами:
1) у сортових картках складського обліку – у бухгалтерії складають та обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів-виробників та за місцями зберігання;
2) безкартковим способом – кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва та руху готової продукції у розрізі складів та інших місць зберігання. При цьому необхідно звернути особливу увагу на збалансованість даних з оприбуткування, відпуску та по залишках продукції. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються.
У картках або книгах складського обліку здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.
Первинні документи на передачу готової продукції (накладні, відомості випуску продукції, акти) з виробничих підрозділів на склад виписуються у двох примірниках. Один з примірників, підписаний завідувачем складу, повертається в цех, який здав продукцію, а другий – залишається на складі.
Працівник складу записує дані про надходження продукції з первинного документа у картки або книги складського обліку. Записи в картки здійснюються в такому ж порядку, як і в картки складського обліку на матеріальні цінності (вказується дата, номер документа, від кого надійшло, кому видано, робиться запис у графу „надійшло” чи „відпущено”, виводиться залишок після кожного запису).
Після запису в картки складського обліку первинні документи здаються завідувачем складу в бухгалтерію. На підставі отриманих бухгалтерією документів з оприбуткування готової продукції складається нагромаджувальна відомість її випуску.
Записи в нагромаджувальній відомості здійснюються щоденно з відображенням дати, номера документа й кількості випущених із виробництва окремих видів продукції.
У кінці місяця підраховуються підсумки з надходження готової продукції в розрізі кожного найменування і проставляються планові чи відпускні ціни. Шляхом множення кількості виробів на ціни знаходиться планова (або відпускна) собівартість продукції. Після того, як бухгалтерія визначить фактичну собівартість продукції, дані про собівартість кожного виробу переносяться у нагромаджувальну відомість. Порівнюючи дані про планову і фактичну собівартість оприбуткованої продукції, знаходять відхилення виробництва.
Оскільки в балансі треба відобразити готову продукцію за фактичною собівартістю, то на суму відхилень від планової собівартості складається запис методом додаткової проводки (якщо фактична собівартість виявиться вищою від планової):
Дт 26 „Готова продукція” чи інших рахунків (11, 20, 22, 25, 27, 903);
Кт 23 „Виробництво”, або методом червоного сторно (якщо фактична собівартість виявиться нижчою від планової).
Для порівняння даних складського обліку готової продукції з даними бухгалтерського обліку складається книга залишків готової продукції, в яку переносяться дані з карток чи книг складського обліку. У книзі залишків бухгалтерія проставляє облікові (планові) ціни і визначає залишки за кожним видом, сортом готової продукції у сумовому виразі. Методом додавання сум залишків за всією номенклатурою продукції визначається загальна сума залишків продукції. Відповідність знайденої суми даним синтетичного обліку до рахунку 26 „Готова продукція” свідчить про правильність ведення обліку на складі та в бухгалтерії.
Аналітичний облік приймання та відпуску готової продукції ведеться на підставі прибуткових і видаткових документів. Якщо облік готової продукції ведеться за обліковими цінами, то в кінці звітного періоду, після визначення фактичної собівартості готової продукції, записи з випуску та відвантаження коригуються на суму відхилень фактичної собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом їх співставлення. Від’ємна сума відхилень відображається методом червоного сторно, додатна – звичайним записом.
Аналітичний облік руху готової продукції за окремими групами ведеться у Відомості 5.1.
Синтетичний облік готової продукції ведеться в Журналі 5 або 5А, де у розділі III наводиться кореспонденція:
У цьому ж розділі наводяться дані про загальну суму оприбуткованої готової продукції:
Дт 26 „Готова продукція”
Кт 23 „Виробництво”.
Дані аналітичного та синтетичного обліку готової продукції повинні забезпечувати отримання необхідної інформації для складання внутрішньої бухгалтерської звітності.
Списання собівартості наданих послуг і виконаних робіт оформляється записом:
Дт 903 „Собівартість реалізованих робіт і послуг”;
