Главная страница Случайная страница
Разделы сайта
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Відображення в обліку операцій з витрачання виробничих запасів
|
|
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспондуючі рахунки | ||
| Дебет | Кредит | |||
| 1. | Передано запаси в обмін на акції акціонерного товариства | 14 „Інвестиції” | 20 „Виробничі запаси” | |
| 2. | Відпущено зі складу виробничі запаси для капітального будівництва власними силами | 15 „Капітальні інвестиції” | 20 „Виробничі запаси” | |
| 3. | Відпущено зі складу виробничі запаси для виробництва продукції | 23„Виробництво” | 20 „Виробничі запаси” | |
| 4. | Списано виробничі запаси на витрати, пов’язані з виправленням браку, або на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму, витрати на утримання гарантійних майстерень | 24 „Брак у виробництві” | 20 „Виробничі запаси” | |
| 5. | Переведено до складу товарів для продажу в торговельній мережі виробничі запаси, раніше придбані з метою використання у виробництві | 28 „Товари” | 20 „Виробничі запаси” | |
| 6. | Відвантажено виробничі запаси в обмін на подібні активи | 36 ”Розрахунки з покупцями та замовниками” | 20 „Виробничі запаси” | |
| 7. | Списано виробничі запаси на витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості, з освоєнням нових виробництв і агрегатів тощо | 39 ”Витрати майбутніх періодів” | 20 „Виробничі запаси” | |
| 8. | Списано запаси для загальновиробничих потреб цехам основного та допоміжного виробництва | 91”Загальновиробничі витрати” | 20 „Виробничі запаси” | |
Продовження таблиці 6.2.
| 9. | Використано запаси для адміністративних потреб на утримання і поточний ремонт будівель та інвентарю загальногосподарського призначення й інші господарські потреби | 92”Адміністративні витрати” | 20 „Виробничі запаси” |
| 10. | Списано запаси для забезпечення збуту продукції | 93 ”Витрати на збут” | 20 „Виробничі запаси” |
| 11. | Списано запаси на утримання об’єктів житлово-комунального господарства соціально-культурного призначення тощо | 94 „Інші витрати операційної діяльності” | 20 „Виробничі запаси” |
| 12. | Списано облікову вартість реалізованих виробничих запасів | 943 „Собівартість реалізованих виробничих запасів” | 20 „Виробничі запаси” |
| 13. | Списано різницю між балансовою і справедливою вартістю виробничих запасів, обмінених на подібні активи | 946 ”Втрати від знецінення запасів” | 20 „Виробничі запаси” |
| 14. | Списано суму зниження ціни виробничих запасів до чистої вартості реалізації | 946 ”Втрати від знецінення запасів” | 20 „Виробничі запаси” |
| 15. | Відображено суму недостачі виробничих запасів у складі витрат звітного періоду | 947 ”Нестачі і втрати від псування цінностей” | 20 „Виробничі запаси” |
| 16. | Безоплатно передано запаси іншому підприємству за балансовою вартістю | 949 „Інші витрати операційної діяльності” | 20 „Виробничі запаси” |
2. Облік оборотних МШП
Згідно з П(С)БО 9 „Запаси” малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) визначаються за єдиним критерієм – строком служби, який у даному випадку – не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. До них належать: інструменти і прилади, спеціальне взуття тощо.
На МШП, які відносяться до складу запасів, знос не нараховується, а вартість переданих в експлуатацію МШП виключається зі складу активів шляхом її списання на витрати періоду з по дальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації та відповідальними особами протягом терміну їх фактичного використання. Отже, якщо МШП вже використовуються і строк їх експлуатації не перевищує одного року, їх кінцева вартість визначається витратами того періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.
У процесі документування обліку МШП розрізняють документи бухгалтерського й оперативного обліку.
До первинних документів бухгалтерського обліку належать документи, якими оформлюється відпуск МШП у виробництво, їх списання тощо.
Документи оперативного обліку – це документи, які відображають передачу зазначених предметів у ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу МШП працівникам, їх повернення тощо.
Оперативний і бухгалтерський облік тісно пов’язаний та є складовими єдиної системи, але розподіл первинних документів на документи бухгалтерського та оперативного обліку є важливою передумовою розробки правильного й ефективного функціонуючого графіка документообігу.
Первинні документи з обліку МШП:
1) Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв) (МШ-1) – застосовується для обліку зміни запасу інструментів у роздавальних коморах на підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного оборотного фонду;
2) Картка обліку МШП (МШ-2) – застосовується для обліку предметів, виданих під розписку робітнику чи бригадиру з роздавальної комори цеху для тривалого користування;
3) Замовлення на ремонт або заточування інструментів (МШ-3) – застосовується для обліку інструментів, переданих на заточування або ремонт, що проводиться у централізованому порядку;
4) Акт вибуття МШП (МШ-4) – застосовується для оформлення псування та витрат інструментів (пристроїв) та інших МШП;
5) Акт на списання інструментів (пристроїв) та їх обмін на придатні (МШ-5) – застосовується для оформлення списання інструментів, що стали непридатними, та обміну їх на придатні на тих підприємствах, де облік проводиться за методом обмінного фонду;
6) Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (МШ-6) – застосовується для спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються робітникам підприємства в індивідуальне користування за встановленими нормами. Картка ведеться в одному примірнику і зберігається в цеху;
7) Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (МШ-7) – застосовується для обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів робітникам підприємств в індивідуальне користування за встановленими нормами;
8) Акт на списання МШП (МШ-8) – застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів, спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів після закінчення строку використання, інших МШП і здавання їх до комори для утилю.
Надходження МШП на підприємство здійснюється на підставі відвантажувальних документів постачальників.
На МШП, що надійшли, відкривається картка складського обліку (ф. № М-12).
Відпуск робітникам інструментів та інших предметів у тривале користування оформляється вимогою, яка складається у двох примірниках.
Для обліку руху МШП також застосовують первинні документи з обліку матеріалів (форми М-4, М-8, М-9, М-11).
Дані з первинних документів МШП узагальнюються в оборотних відомостях аналітичного та синтетичного обліку для отримання зведених показників.
Отже, існуюча сукупність форм первинної документації з обліку малоцінних та швидкозношувальних предметів дає можливість побудови такої системи обліку, яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційній структурі та об’єктивним умовам функціонування.
Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів та однорідними групами, встановленими виходячи з потреб підприємства, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами.
З метою забезпечення збереження МШП в експлуатації на підприємствах повинен бути організований належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні.
Окрему увагу необхідно приділити належній організації аналітичного обліку МШП, які повернуті на склад з експлуатації.
Для обліку та узагальнення інформації про наявність і рух МШП призначено рахунок 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети“. По дебету рахунку 22 відображаються отримані, придбані або виготовлені МШП за первісною вартістю, по кредиту – відпуск МШП в експлуатацію за обліковою вартістю зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання недостач і втрат від псування таких предметів.
Синтетичний облік МШП ведуть у Журналі 5 (5А).
3. Облік палива
Складський облік – це сортовий кількісний облік матеріальних цінностей, який ведеться у місцях їх зберігання безпосередньо матеріально відповідальною особою.
Основними питаннями обліку палива на складах є:
вибір облікових регістрів кількісного обліку палива на складах;
затвердження на посаду робітника, що здійснює кількісний облік (матеріально-відповідальної особи);
забезпечення складів зразками підписів осіб, які мають право отримувати або давати дозвіл на видачу палива;
забезпечення складів журналами контрольних записів про стан складського обліку, номенклатурою палива, бланками документів і регістрами, що використовуються в складському обліку;
встановлення графіку здачі первинних документів в бухгалтерію.
Між підприємством та завідуючим складом підписується договір про повну матеріальну відповідальність.
При надходженні палива на склад кожному виду палива та паливо-мастильних матеріалів надається номенклатурний номер. Номенклатурний номер кожного окремого виду матеріалів складається з семи цифр, де дві останні цифри означають порядковий номер, що належить до відповідної групи.
Завідувач складом, де зберігається палива, дані про надходження матеріалів з прибуткового ордеру записує у картки складського обліку. Картка складського обліку застосовується для оперативного обліку руху та наявності палива.
У табличному вигляді відображаються відомості про надходження палива від постачальника, відпуск палива у виробництво та інші господарські потреби та сальдо на кінець звітного періоду. При чому ці дані наводяться в натуральних показниках.
Звітним документом завідуючого складом є матеріальний звіт, який складається за місяць на підставі первинних документів. Здається матеріальний звіт періодично в бухгалтерію для таксування і здійснення аналітичного і синтетичного обліку.
Придбання ПММ може здійснюватися шляхом:
безготівкового розрахунку: перерахування суми передоплати з рахунку підприємства на рахунок роздрібного продавця - визначеної автозаправочної станції (АЗС): без придбання талонів або з придбанням талонів; використання електронних карток; купівлі палива в оптових постачальників при наявності власних чи орендованих ємкостей і устаткування для його збереження і заправлення автомобілів; розрахунку готівкою: купівлі палива водієм у дорозі на різних АЗС за рахунок виданих йому під звіт коштів; купівлі палива (як правило, оптової) підзвітною особою підприємства за наявності власних чи орендованих ємкостей і устаткування для його збереження і заправлення автомобілів.
Підставою для придбання палива в постачальника є типовий договір за формою № 23-нп, винятком є використання електронних карток при розрахунках. У цьому випадку можливі два варіанти купівлі нафтопродуктів на АЗС: без придбання талонів і з придбанням талонів. Якщо автопідприємство отримує ПММ по безготівковому розрахунку і не використовує при цьому талони, то воно зобов'язане використовувати відомість на одиничний відпуск нафтопродуктів за формою № 24-нп. Дана відомість призначена для обліку на одноразовий відпуск однорідних ПММ. Заповнення відомості за ф. № 24-нп здійснюється в декілька етапів.
Так, першим етапом є первинне заповнення відомості у момент укладення договору (чи протягом декількох днів після його укладення) - а саме проставляння штампа на даних відомостей, після чого вони передаються на АЗС. Кількість даних відомостей не обмежена, виходячи з цього, вона може бути визначена сторонами, які домовляються на їхній розсуд. У більшості випадків, при визначенні кількості відомостей, використовуються дані про середню кількість заправлень автомобіля за місяць і кількість самих автомобілів.
Другим етапом є вторинне заповнення (але вже на АЗС) усіх граф відомості, які залишилися. При цьому відомість заповнюється в двох екземплярах. Оператор АЗС, при відпуску ПММ по відомості, зобов'язаний поставити штамп про кількість відпущеного палива також і в шляховий лист водія. Наприкінці місяця АЗС зобов'язана передати другий екземпляр відомостей на АТП. Крім того, наприкінці звітного періоду бухгалтерією АЗС виписується видаткова накладна на загальну вартість виданого палива за місяць із вказанням найменувань, кількості і вартості по марках ПММ.
Дані зазначеної відомості бухгалтерія використовує для відображення надходження ПММ у баки транспортних засобів.
При заправленні по талонах, підприємство-покупець закуповує визначену кількість талонів в АЗС. Потім ці талони видають водіям. Згідно Інструкції № 81 використовувати талони як засіб платежу на АЗС за паливо заборонено.
Дані відомості (форма № 24-нп і відомість по обліку виданих талонів) менеджери використовують для зустрічного контролю за кількістю палива, отриманого від постачальника за місяць. При цьому порівнюють окремо в акті підсумки про видачу ПММ у літрах з підсумковою товарною накладною за місяць, отриманою від постачальника. Причинами розбіжностей можуть бути: невірно виведений залишок палива в баках транспортних засобів на кінець місяця в обліку (погрішності при вимірі залишків), втрата талонів водіями чи використання їхній не за призначенням (присвоєння), загальна занедбаність в обліку ПММ.
Придбання ПММ в оптових постачальників здійснюється в наступному порядку. Основною особливістю обліку придбання в цьому випадку є те, що паливо, яке надходить по товарних накладних постачальника, виражається у вагових одиницях як правило, у тонах. Оскільки облік відпуск палива ведеться в літрах (об'ємний показник), виникає необхідність перерахування приходу в літри. Для цього використовують спеціальні коефіцієнти перерахування. При даному варіанті заправки ПММ ведеться на власних АЗС чи роздавальних колонках. Заправник чи інша матеріально відповідальна особа веде або аналогічну відомість ф. № 24-нп або лімітно-забірні картки. У будь-якому випадку використовується накопичувальний первинний документ, у якому при кожному заправленні фіксують кількість виданого палива на автомобіль.При цьому керівник або головний інженер затверджує ліміт відпуску бензину (дизтоплива) на кожен автомобіль на день (місяць). Тобто одиницею обліку на цій ділянці є транспортний засіб, а не водій. Якщо водій на транспортному засобі не міняється, кількість відпущеного палива прямо ідентифікуєтся з прізвищем закріпленого водія. При замінах водіїв або роботі позмінно виникає необхідність розподілу отриманого палива окремо по кожному з водіїв. Це стає необхідним у випадках перевитрати ліміту пального або економії його, оскільки нарахування премій чи утримання з зарплати проводиться строго індивідуально для кожного з водіїв. По закінченні місяця або всякий раз при надходженні товарної накладної, бухгалтерія одержує від постачальника податкову накладну. Остання є підставою для відображення податкового кредиту на суму отриманих ПММ.
Синтетичний облік палива здійснюється на субрахунку 203 “Паливо”. Цей рахунок є балансовим, активним, по дебету відображається надходження палива, а по кредиту – їх вибуття.
Надходження палива від постачальників на підставі прибуткового ордеру на рахунках бухгалтерського обліку відображається наступним чином:
Дт 203 “Паливо”
Кт 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
Одночасно на підставі податкової накладної, що надійшла від постачальника, відображається сума податкового кредиту від вартості придбаного палива:
Дт 641 “Розрахунки за податками”
Кт 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
Регістром синтетичного обліку по розрахунках з постачальниками є Журнал 3, де в першому розділі журналу відображаються обороти за кредитом рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. До журналу 3 по рахунку 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками” складається допоміжна відомість аналітичного обліку 3.3.
Іноді умовами договору, що укладається між постачальником передбачено проведення передоплати або здійснення авансового платежу. Авансові платежі постачальникам та іншим підприємствам оформлюються так само платіжними дорученнями, в яких міститься посилання на укладений договір або рахунок-фактуру.
Перерахування авансових платежів постачальнику відображається у бухгалтерському обліку наступним чином:
Дт 371 " Розрахунки за виданими авансами"
Кт 31 " Рахунки в банку"
Після одержання авансу постачальником, ним виписується податкова накладна. На підставі податкової накладної відображається сума податкового кредиту з ПДВ від суми перерахованого авансу:
Дт 641 “Розрахунки за податками”
Кт 644 “Податковий кредит”
Після одержання авансу постачальник здійснює відвантаження палива і надає вже тільки видаткову накладну. Паливо оприбутковується на склад на підставі прибуткового ордеру і документи передаються до бухгалтерії, де оприбутковується паливо записом:
Дт 203 “Паливо”
Кт 63 " Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
Одночасно відображається сума ПДВ від вартості одержаних запасів:
Дт 644 " Податковий кредит"
Кт 63 " Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
Далі здійснюється зарахування сплаченого авансу і заборгованості перед постачальниками:
Дт 63 " Розрахунки з постачальниками та підрядниками"
Кт 371 " Розрахунки за авансами виданими»
Регістром синтетичного обліку сплачених постачальникам авансів є журнал 3, де також в першому розділі відображаються операції за кредитом рахунку 371 “Розрахунки за виданими авансами”.
Списання палива проводиться відповідно до норм. Відповідно до загальних положень нормування витрат палива - це встановлення припустимої міри його споживання у визначених умовах експлуатації автомобіля, для чого застосовуються базові лінійні норми, установлені по моделях (модифікаціям) автомобілів, і система нормативів і коректувальних коефіцієнтів, що дозволяють враховувати виконувану транспортну роботу, кліматичні, дорожні й інші умови експлуатації.
Норми застосовуються до усіх видів автотранспортних машин (вантажним, легковим, автобусам). Облік дорожніх, кліматичних і інших експлуатаційних факторів проводиться за допомогою ряду поправочних коефіцієнтів, приведених у формі відсотків чи підвищення зниження базового значення норми. Право встановлення конкретних величин коефіцієнтів у регламентованих межах і термін їх дії надається керівникам підприємств і затверджується наказом по підприємству.
Таблиця 6.3.
|
|